Спілка української молоді: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 35:
СУМ незабаром став триступневою організацією щодо територіальної структури: по містах існують осередки, які мають свої крайові організації, а центр. керівні й виховні органи пов'язують країни у міжкрайову (світову) структуру. Найвищим органом є конгрес СУМ, що обирає Центр. Управу (до 1958 — Центр. Комітет); конгреси СУМ спершу збиралися щороку, а з 1949 кожні три pоки. До жовтня 1973 відбулося 10 конгресів. Головою ЦК у 1946 — 49 був М. Сердюк, далі С. Вожаківський, О. Калиник і М. Філь. З 1958 Центральну Управу очолює О. Коваль. Осідками керівних органів були за чергою: [[Мюнхен]], [[Лондон]] і [[Брюссель]] (з 1958).
При ЦК створено 1949 року Виховну Раду, сформовану з старших виховників і педагогів як дорадчий орган. Головами Виховної Ради були: П. Чуйко, М. Кушнір, Д. Чайковський, З. Саган, Б. Стебельський. Довголітніми діячами СУМ, що працювали на різних постах у центр. і крайових органах були: Є. Гановський ([[США]]), Т. Буйняк ([[Канада]]), Я. Деременда (
Організаційна мережа СУМ швидко розрослася: у 1946 — 47 у [[Німеччина|Німеччині]] й [[Австрія|Австрії]], а згодом у [[Бельгія|Бельгії]] (з 1947), [[
Ідейно-програмовий напрям і зміст виховної й суспільної діяльності СУМ сформульовані на базі [[ідеалізм|ідеалістичного]] світогляду, [[християнство|християнської релігії]] та [[український націоналізм|націоналістичної ідеології]]. Крім релігійного і національного виховання молоді, СУМ присвячує значну увагу політичній освіті та практично ангажує молодь до підтримки боротьби українського народу за визволення й утворення самостійної демократичної української держави. Багато уваги присвячується питанням [[українознавство|українознавства]] і плеканню української культури. Методика виховної праці, програма вишколу, а також зміст культурно-освітньої праці охоплені у різних «правильниках», вишкільних матеріалах та періодичних видань. Праця СУМ ведеться в осередках діяльності (юнацькі частини поділені на рої для менших юнаків і курені — для старших), а крім того у менших гуртках і ланках, як також на вишкільних конференціях, літніх і зимових таборах, спорт. вправах тощо. СУМ звертає особливу увагу на мист. самодіяльність (хорові, інструментальні та танцювальні ансамблі, театральні гуртки, ланки прикладного мистецтва тощо) та спортова активність (різні спортові ланки, головно популярні футбольні). Деякі широко відомі сумівські ансамблі виступають на загально-українських імпрезах та гастролюють у різних країнах: хори «Прометей» і «Діброва» та оркестр «Батурин» у [[Торонто]] (диригент В. Кардаш), капела бандуристів у [[Детройт]]і (диригент Потапенко), танцювальний гурток «Крилаті» у
Члени СУМ мають однострій, який носять під час офіційних виступів, з деякими модифікаціями для вікових груп. Досягнення відзначають різними відзнаками, а вся організація має емблему, яка являє собою стилізований тризуб, що творить літери «СУМ». Сумівці мають свій марш (слова [[Леонід Полтава|Леоніда Полтави]]) та вітаються на зайняттях привітом: «Честь України» — відповідь «Готов боронити» та привітом «Гартуйсь».
Для здійснення виховної мети і програми СУМ придбав у ряді країн і більших осередках будинки чи домівки, а зокрема літні оселі для вишколу, таборів і відпочинку молоді і своїх прихильників, подекуди з модерним устаткуванням. Найвідоміші оселі: у [[Елленвіл]]і біля [[Нью-Йорк]]у, в [[Барабу]] ([[Вісконсин]]), «Веселка» біля [[Торонто]], «Верховина» біля [[Монреаль|Монреалю]], «Тарасівка» у
Систематичне виховання відбувають члени юнацтва СУМ за програмами та схемами навчального матеріалу з українознавства, після чого складають іспити і здобувають відповідний ступінь. Дружинники працюють більше самостійно по лінії особистих зацікавлень і беруть участь також у суспільно-політичній діяльності. Для їхньої політичної освіти Центральна Управа СУМ створила 1975 Інститут суспільно-політичної освіти (ІСПО), керований [[Васькович Григорій|Григорієм Васьковичем]].
Рядок 68:
* [[1930]] – відкритий суд над членами СВУ-СУМ у Харкові
* [[1948]]-[[1951]] – діяльність СУМ в с. [[Кошляки]] ([[Тернопільщина]])
* З [[1946]] – створення СУМ в діаспорі: Німеччина, Австрія, Бельгія,
* [[1989]] – створення Спілки незалежної української молоді (СНУМ)
* [[1991]] – перейменування СНУМ в Спілку української молоді
|