Спілка української молоді: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 35:
СУМ незабаром став триступневою організацією щодо територіальної структури: по містах існують осередки, які мають свої крайові організації, а центр. керівні й виховні органи пов'язують країни у міжкрайову (світову) структуру. Найвищим органом є конгрес СУМ, що обирає Центр. Управу (до 1958 — Центр. Комітет); конгреси СУМ спершу збиралися щороку, а з 1949 кожні три pоки. До жовтня 1973 відбулося 10 конгресів. Головою ЦК у 1946 — 49 був М. Сердюк, далі С. Вожаківський, О. Калиник і М. Філь. З 1958 Центральну Управу очолює О. Коваль. Осідками керівних органів були за чергою: [[Мюнхен]], [[Лондон]] і [[Брюссель]] (з 1958).
 
При ЦК створено 1949 року Виховну Раду, сформовану з старших виховників і педагогів як дорадчий орган. Головами Виховної Ради були: П. Чуйко, М. Кушнір, Д. Чайковський, З. Саган, Б. Стебельський. Довголітніми діячами СУМ, що працювали на різних постах у центр. і крайових органах були: Є. Гановський ([[США]]), Т. Буйняк ([[Канада]]), Я. Деременда (ВеликобританіяВелика Британія), Г. Ощипко ([[Бельгія]]), [[Володимир Косик|В. Косик]] ([[Франція]]), [[Леник Володимир|В. Леник]] ([[Німеччина]]), О. Чубатий ([[Австралія]]) й ін. З молодшої генерації, вихованої вже в СУМ, увійшли на 10 конгресі до керівних органів: [[Гайдамаха Андрій|А. Гайдамаха]], Й. Рожка, Р. Мірчук, М. Підгірна, Р. Шупер, А. Бандера, М. ЮрківЯроцька, Б. Юрків, М. Франкевич та ін. Багато педагогів, культ. і політичних діячів співпрацювало з СУМ гол. як виховники ред. журн., доповідачі і викладачі на різних курсах, вишколах, таборах: П. Башук, Г. Васькович, [[Ващенко Григорій Григорович|Г. Ващенко]], І. Вовчук, П. Кізко, В. Коваль, І. Крушельницький, Р. Малащук, В. Микула, [[Мірчук Петро|П. Мірчук]], [[Леонід Полтава|Л. Полтава]], С. [[Стецько Ярослав|Стецько]], М. Фостун, Д. Штогрин та ін. СУМ співпрацює тісно з укр. церквами і має в окремих країнах, а подекуди в осередках, капеланів. Від Укр. Кат. Церкви ген. капеланом є о. М. Левенець.
 
Організаційна мережа СУМ швидко розрослася: у 1946 — 47 у [[Німеччина|Німеччині]] й [[Австрія|Австрії]], а згодом у [[Бельгія|Бельгії]] (з 1947), [[ВеликобританіяВелика Британія|ВеликобританіїВеликій Британії]] іта [[Канада|Канаді]] (з 1948), у [[США]] (з [[1949]]), [[Франція|Франції]], [[Австралія|Австралії]], [[Аргентина|Аргентині]], [[Бразилія|Бразілії]], [[Парагвай|Парагваї]] та ін. країнах. [[1952]] СУМ існував у 14 країнах і нараховував понад 8 000 членства. Завдяки посиленій організаційній і виховній праці керівництва СУМ та стабілізації життєвих умов новоприбулих емігрантів у ВеликобританіїВеликій Британії і заокеанських країнах СУМ зріс кількісно і став найчисленнішою організацією молоді. У [[1962]] СУМ мав 10 500 чл. (у тому ч. З 200 старших чл. і 7 300 чл. юнацтва СУМ), 1969. — 13 700 (у тому ч. 4 500 старших чл. і 9 200 юнацтва), що так поділялися по країнах: [[США]] — 1800 старших членів і 3 100 юнацтва, [[ВеликобританіяВелика Британія]] — 1 000 і 2 400, [[Канада]] — 750 і 2 500, [[Австралія]] 430 і 570, ін. країни — 520 і 630; 1973 заг. кількість чл. 12350 у 10 країнах.
 
Ідейно-програмовий напрям і зміст виховної й суспільної діяльності СУМ сформульовані на базі [[ідеалізм|ідеалістичного]] світогляду, [[християнство|християнської релігії]] та [[український націоналізм|націоналістичної ідеології]]. Крім релігійного і національного виховання молоді, СУМ присвячує значну увагу політичній освіті та практично ангажує молодь до підтримки боротьби українського народу за визволення й утворення самостійної демократичної української держави. Багато уваги присвячується питанням [[українознавство|українознавства]] і плеканню української культури. Методика виховної праці, програма вишколу, а також зміст культурно-освітньої праці охоплені у різних «правильниках», вишкільних матеріалах та періодичних видань. Праця СУМ ведеться в осередках діяльності (юнацькі частини поділені на рої для менших юнаків і курені — для старших), а крім того у менших гуртках і ланках, як також на вишкільних конференціях, літніх і зимових таборах, спорт. вправах тощо. СУМ звертає особливу увагу на мист. самодіяльність (хорові, інструментальні та танцювальні ансамблі, театральні гуртки, ланки прикладного мистецтва тощо) та спортова активність (різні спортові ланки, головно популярні футбольні). Деякі широко відомі сумівські ансамблі виступають на загально-українських імпрезах та гастролюють у різних країнах: хори «Прометей» і «Діброва» та оркестр «Батурин» у [[Торонто]] (диригент В. Кардаш), капела бандуристів у [[Детройт]]і (диригент Потапенко), танцювальний гурток «Крилаті» у ВеликобританіїВеликій Британії (керівник О. Буряк), спортовий клуб «Крилаті» у [[Чикаго]] та ін. СУМ бере активну участь у загально-національних святкуваннях, відзначенні національних річниць та різних політичних маніфестаціях, а також провадить масові акції на оборону українських політичних і релігійних в'язнів. З 1972 СУМ влаштовує світові олімпійські злети ([[Мюнхен]] [[1972]], [[Монреаль]] [[1976]]).
 
Члени СУМ мають однострій, який носять під час офіційних виступів, з деякими модифікаціями для вікових груп. Досягнення відзначають різними відзнаками, а вся організація має емблему, яка являє собою стилізований тризуб, що творить літери «СУМ». Сумівці мають свій марш (слова [[Леонід Полтава|Леоніда Полтави]]) та вітаються на зайняттях привітом: «Честь України» — відповідь «Готов боронити» та привітом «Гартуйсь».
 
Для здійснення виховної мети і програми СУМ придбав у ряді країн і більших осередках будинки чи домівки, а зокрема літні оселі для вишколу, таборів і відпочинку молоді і своїх прихильників, подекуди з модерним устаткуванням. Найвідоміші оселі: у [[Елленвіл]]і біля [[Нью-Йорк]]у, в [[Барабу]] ([[Вісконсин]]), «Веселка» біля [[Торонто]], «Верховина» біля [[Монреаль|Монреалю]], «Тарасівка» у ВеликобританіїВеликій Британії, «Франкополе» у Бельгії, оселі в Австралії: «Тарасівка» біля [[Мельборн]]у і «Лемківщина» біля [[Коаля Рівер]] ([[Сідней]]) та ін. У деяких осередках СУМ ініціював і став опікуном суботніх шкіл українознавства; в 1970-их pp. у США таких шкіл було 9.
 
Систематичне виховання відбувають члени юнацтва СУМ за програмами та схемами навчального матеріалу з українознавства, після чого складають іспити і здобувають відповідний ступінь. Дружинники працюють більше самостійно по лінії особистих зацікавлень і беруть участь також у суспільно-політичній діяльності. Для їхньої політичної освіти Центральна Управа СУМ створила 1975 Інститут суспільно-політичної освіти (ІСПО), керований [[Васькович Григорій|Григорієм Васьковичем]].
Рядок 68:
* [[1930]] – відкритий суд над членами СВУ-СУМ у Харкові
* [[1948]]-[[1951]] – діяльність СУМ в с. [[Кошляки]] ([[Тернопільщина]])
* З [[1946]] – створення СУМ в діаспорі: Німеччина, Австрія, Бельгія, ВеликобританіяВелика Британія, Канада, США, Франція, Австралія, Аргентина, Венесуела, Парагвай, Бразилія, Туніс, Швеція, Іспанія, Італія та Естонія
* [[1989]] – створення Спілки незалежної української молоді (СНУМ)
* [[1991]] – перейменування СНУМ в Спілку української молоді