Тревер Камілла Василівна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14) |
|||
(Не показані 9 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 6:
З 1913 року вона вже працювала в Археологічній комісії, займаючись вивченням і описом [[ольвія|ольвійських]] старожитностей. У 1914 році Тревер [[екстерн]]ом здала державний іспити за курс історико-філософського факультету Петербурзького університету. З 1919 року почала працювати асистентом Російської академії історії матеріальної культури (сучасний [[Інститут археології РАН]]). Того ж року поступила на роботу в [[Ермітаж]] і до 1926 року працювала зберігачем [[Строганівський палац|Строганівського палацу]], який був філією Ермітажу.
У цей же період часу Камілла Тревер разом з групою однокурсниць за Бестужевськими курсами, організовує танцювальну групу під назвою «Гептахор» (''Семеро танцюючих'' у перекладі з [[давньогрецька мова|давньогрецької]]). З 1918 року Стефаніда Руднєва — керівник, Наталія Енман, Катерина Цінзерлінг, Юлія Тихомирова, Ільза і Камілла Тревер, Наталія Педькова почали давати публічні виступи в містах Росії. З приходом [[НЕП]]у в 1922 році «Гептахор» зареєстрований як [[приватне підприємство]]. У 1920-ті роки «Гептахор» став
1922 року Тревер почала займатися історією і мистецтвом Сходу, прослухала курси лекцій [[Бартольд Василь Володимирович|В. В. Бартольда]], [[Орбелі Йосип Абгарович|Й. А. Орбелі]], [[Ольденбург Сергій Федорович|С. Ф. Ольденбурга]], А. А. Фрейман. 1926 року Тревер стала [[доцент]]ом кафедри [[іран]]істики Ленінградського державного університету, а в 1928 — асистентом професора Орбелі з перетворення відділу Сходу Ермітажу на найбільший центр сходознавства. Чудова освіта, володіння європейськими, класичними та східними мовами і широка [[ерудиція]] втягнули Тревер в коло інтересів античного світу та стародавнього Сходу.
1939 Тревер присвоєно ступінь доктора історичних наук. Під час [[Німецько-радянська війна | Німецько-радянської війни]] вона працювала в [[Ташкент]]і в Інституті мов, літератури та мистецтва. Потім в Узбецькій філії [[АН СРСР]] (1941—1943), і в [[Єреван]]і в Інституті історії АН Вірменської РСР (1943—1945). У 1943 році обрана членом-кореспондентом АН СРСР.
== Наукова спадщина ==
Рядок 40:
== Джерела ==
* [http://annals.xlegio.ru/sbo/bibliogr/trever.htm Список печатных работ К. В. Тревер]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}▼
▲* [http://annals.xlegio.ru/sbo/bibliogr/trever.htm Список печатных работ К. В. Тревер]
[[Категорія:Російські історики]]
Рядок 48 ⟶ 47:
[[Категорія:Кавалери ордена Леніна]]
[[Категорія:Уродженці Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Дослідники слов'янського язичництва]]
[[Категорія:Слухачки Бестужевських курсів]]
|