Ода Штаденська: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 16:39, 23 грудня 2014 ред. Krupski Oleg (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 101 174 редагування доповнення ← Попереднє редагування		Поточна версія на 08:22, 5 серпня 2020 ред. скасувати RarBot (обговорення \| внесок) Боти 3 210 465 редагувань м Заміна ''одружився на'' -> ''одружився з''
(Не показані 18 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: ~~{{пишу}}~~ {{Державний діяч \| українське ім'я = Ода Штаденська \| оригінальне ім'я = {{lang-de\|Oda von Stade}} \| портрет = Izbornik.jpg \| ширина портрета = \| підпис = імовірно посередині Ода Штаденська (мініатюра з Ізборника 1073 р.) \| герб = \| титул = Рядок 19 ⟶ 18: \| місце смерті = \| династія = [[Бабенберги]] \| батько = Луітпольд [[Граф (титул)\|граф]] [[Штаде]]<ref name="Повість"/> (Леопольд маркграф Угорської марки) \| мати = Іда із Ельсдорфа \| чоловік = 1. [[Святослав Ярославич]]; 2. ? \| діти = у 1-му [[шлюб]]і: [[Вартіслав I]];<br /> у 2-му [[шлюб]]і: Аліарина \| нагороди = \| автограф = Рядок 28 ⟶ 27: }} '''Ода''' ({{lang-de\|Oda von Stade}}<ref name="Повість">«[[Повість врем'яних літ\|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 120, 500</ref>; до 1055<ref>Оскільки дослідник [[Назаренко Олександр Васильович\|Назаренко О. В.]] шлюб Оди зі Святославом II Ярославичем датував 1070-1071 роками, а згідно [[Канон (релігія)\|канонів]] [[Християнство\|християнства]] [[шлюб]] дозволяється з 15-16 років за прикладом [[Вагітність\|вагітності]] [[Богородиця\|Богородиці]], то слід відняти число шлюбного віку від цифри датування шлюбу</ref> р. - після †1076<ref>Оскільки відомо зі згадки у «Штаденських аналах» про переїзд Оди з Київської Русі до Саксонії з сином Вартіславом після смерті свого чоловіка князя [[Святослав Ярославич\|Святослава II Ярославича]] у †1076 році</ref> р.) — [[Німеччина\|німецька]] [[принцеса]], ймовірно друга дружина великого київського князя [[Святослав Ярославич\|Святослава Ярославича]]<ref>«[[Повість врем'яних літ\|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 510</ref>. В [[Історіографія\|історіографії]] вона часто згадується як '''Ода Штаденська'''. Її походження та ідентифікація чоловіка викликало багато суперечок в історіографії. == Біографія == Головне джерело про Оду є «[[Штаденські аннали]]», написані північносаксонськім хроністом [[Альберт Штаденський\|Альбертом Штаденським]] у середині XIII столітті<ref>{{стаття\|заголовок=Annales Stadenses auctore Alberto / Ed. I. M. Lappenberg\|мова=la\|видання=[[Monumenta Germaniae Historica]]. Scriptores.\|місце=Hannover\|рік=1859\|том=16\|pages=319—320}}</ref>. В анналах у статті під 1112 роком зазначено, що матір'ю Оди була Іда з [[Ельсдорф (Нижня Саксонія)\|Ельсдорфу]] ({{lang-de\|Ida von Elsdorf}}), яка була дочкою «брата [[Генріх III (імператор Священної Римської імперії)\|імператора Генріха III]], а також дочкою сестри [[Папа Римський\|Папи Римського]] [[Лев IX (папа)\|Лева IX]], інше ім'я якого Брунон» (Бруно Еґізґайм-Даґсбурґський)<ref>{{Книга\|автор=Назаренко А. В.\|заголовок=Древняя Русь на международных путях\|видання=Языки Русской Культуры\|місце=Москва\|рік=2001\|сторінки=506}} {{ref-ru}}</ref>. Першого чоловіка Іди і батька Оди звали Ліпольд, він був «сином пані Глісмод». Також в анналах зазначено, що Іда була одружена ще кілька разів. Одним із синів Іди був також Бурхард, настоятель соборного храму в м. [[Трір]]і. Історики дійшли висновку, що батьком Іди був [[Людольф (граф Брауншвейга)\|Людольф]] (†1038 р.) [[Граф (титул)\|граф]] [[Брауншвейг]]у, єдиноутробний брат імператора [[Священна Римська імперія\|Священної Римської імперії]] Генріха III<ref>{{стаття\|автор=Krause K. C. H.\|заголовок=Ida von Elsthorpe und ihre Sippe\|видання=FDG. Bd. 15\|рік=1875}}</ref>, а матір'ю - Гертруда, можливо сестра Папи Лева IX<ref>{{книга\|автор=Hlawitschka E.\|заголовок=Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Hälfte des 11. Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Süddeutschlands. Zugleich klärende Forschungen um "Kuno von Öhningen"\|pages=144}}</ref>. Що стосується першого чоловіка Іди і, відповідно, батька Оди, то в російській історіографії довгий час превалювала версія висунута [[Карамзін Микола Михайлович\|М. М. Карамзіним]]<ref name="Karamzin">{{книга\|автор=Карамзин Н. М.\|заголовок=История государства Российского\|сторінки=210 (прим. 48)}}</ref> на підставі праці Г. С. Тройєра<ref>{{книга\|автор=Treuer G. S.\|заголовок=Die Abstammung des Russischen und Braunschweig-Luneburgischen Hauses von einer deutschen Stammutter\|місце=Wolfenbiittel\|рік=1733}}</ref><ref name="Treuer2">{{книга\|автор=Treuer G. S.\|заголовок=De perpetua amicitia Germanicum inter et Russicum imperium. Helmstadii\|місце=Helmerstadii\|рік=1733 \|pages=23—24}} </ref>. У ній батьком Оди був [[Леопольд (граф Штаде)\|Леопольд]] (до †1055 р.) [[Граф (титул)\|граф]] [[Штаде]]. Дана версія була підтримана багатьма істориками. Завдяки цій версії за Одою в [[Історіографія\|історіографії]] закріпилося прізвисько ''Штаденська''. За іншою [[Гіпотеза\|гіпотезою]], висунутою К. Лехнером<ref>{{стаття\|автор=Lechner K.\|заголовок=Beiträge zur Genealogie der älteren österreichischen Markgrafen\|видання=Mitteilungen der Österreichischen Geschichte Nr 71\|рік=1963\|pages=277}} </ref>, Ліпольд, батько Оди, ототожнюється з маркграфом [[Угорська марка\|Угорської марки]] [[Луітпольд фон Бабенберг (маркграф Угорської марки)\|Луітпольда]] (Лютпольдом) († 1043 р.) з дому [[Бабенберги\|Бабенбергів]], сином маркграфа [[Східна марка\|Східної марки]] ([[Австрія\|Австрії]]) [[Адальберт (маркграф Австрії)\|Адальберта]]. Ця версія була підтримана німецькими істориками. В історіографію її ввів [[Назаренко Олександр Васильович\|О. В. Назаренко]]<ref>{{Книга\|автор=Назаренко А. В.\|заголовок=Древняя Русь на международных путях\|видання=Языки Русской Культуры\|місце=Москва\|рік=2001\|сторінки=508-510}} {{ref-ru}}</ref>. Згідно «Штаденських анналів» Ода спочатку була [[Черниця\|черницею]] в [[монастир]]і [[Рінтельн]]у, звідки вона була викуплена матір'ю в обмін на [[маєток]] Штедедорф біля [[Хеслінген\|Хеслінґу]] в [[Нижня Саксонія\|Нижній Саксонії]]. Після цього Оду видали заміж за «[[Король Русі\|короля Русі]]». Від цього [[шлюб]]у народився [[син]], названий в анналах «Вартеслав». Після смерті чоловіка Ода повернулася до [[Саксонія\|Саксонії]], до того ж вона відвезла з собою значну частину грошей чоловіка. Там вона вийшла заміж удруге. Від цього шлюбу народилася дочка Аліарина, у якої пізніше був син на ім'я Бурхард, [[Граф (титул)\|граф]] з Локума. Історик [[Назаренко Олександр Васильович\|Назаренко О. В.]] [[шлюб]] Оди зі Святославом датував 1070-1071 роками. Німецький хроніст XI століття [[Ламберт Герсфельдський\|Ламперт Херсфельдський]]<ref>{{стаття\|заголовок=Lamperti monachi Hersfeldensis opera / Herausgegeben von Oswald Holder-Egger\|видання=MGS SS rer. Germ\|місце=Hannover; Leipzig\|рік=1894\|том=LXVIII\|pages=202}} </ref> повідомляв у статті 1075 про те, що до двору [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)\|імператора Генріха IV]] прибув «король Русі» на ім'я ''Дмитро'', який попросив ''імператора'' надати йому допомогу проти його брата, котрий його вигнав. Для переговорів на [[Русь]] було надіслано посольство, яке очолив [[Бурхард (єпископ Меца)\|Бурхард]], настоятель Трірської церкви. Як причину, з якої для цієї місії було обрано саме Бурхарда, хроніст вказав, що бунтівний брат «короля Русі» був одружений з сестрою Бурхарда. Це посольство було згадано під тим же 1075 роком в «[[Повість врем'яних літ\|Повісті врем'яних літ]]»<ref>{{стаття\|заголовок=Лаврентьевская летопись}} — СПб. 198—199. {{ref-ru}}</ref><ref>{{стаття\|заголовок=Ипатьевская летопись}} — СПб. 189—190. {{ref-ru}}</ref>. «Королем Русі», згаданим у цьому повідомленні, був [[Ізяслав Ярославич\|Ізяслав Ярославович]] (у хрещенні ''Дмитро''), а братом - [[Святослав Ярославич]], до цього [[князь Чернігівський]]<ref>{{Книга\|автор=Назаренко А. В.\|заголовок=Древняя Русь на международных путях\|видання=Языки Русской Культуры\|місце=Москва\|рік=2001\|сторінки=509—510}} {{ref-ru}}</ref>. Оскільки Бурхард згадується також у «Штаденських анналах» як брат Оди, то І. Л. Ґебгард зробив висновок про те, що саме Святослав Ярославич був чоловіком Оди<ref>{{стаття\|автор=Gebhardi J. L.\|заголовок=Cunigund, Gräfin von Beichlingen\|видання=Historich-genealogische Abhandlungen, Bd.4\|місце=Braunschweig\|рік=1767\|pages=137}}</ref>. Ця версія згодом одержала широке поширення як в німецькій, так і в російській історіографії - на даний час є переважаючою. == Примітки == {{reflist\|2}} == Джерела == «[[Повість врем'яних літ\|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. — ISBN 5-308-00052-2 {{ref-uk}} * {{стаття\| автор = Баумгартен Н. А.\| заголовок = Ода Штаденская, внучатая племянница папы Льва IX — невестка Ярослава Мудрого\| видання = Благовест\| місце = Париж\| рік = 1930\| номер = 1\| сторінки = 95—101}} * {{стаття\| автор = Баумгартен Н. А.\| заголовок = ~~Первая~~Ода ~~ветвь~~Штаденская, ~~князей~~внучатая ~~Галицких:~~племянница ~~Потомство~~папы ~~Владимира~~Льва ~~Ярославича~~IX — невестка Ярослава Мудрого\| видання = ~~Летопись историко-родословного общества~~Благовест\| місце = ~~Москва~~Париж\| рік = ~~1907~~1930\| номер = 41\| сторінки = ~~3—4~~95—101}} {{ref-ru}} * {{стаття\| автор= Баумгартен Н. А.\| заголовок = Первая ветвь князей Галицких: Потомство Владимира Ярославича\| видання = Летопись историко-родословного общества\|місце= Москва\|рік = 1907\|номер=4\|сторінки= 3—4}} {{ref-ru}} * {{Книга\|автор=Зотов Р. В.\|заголовок= О черниговских князьях по Любецкому синодику\|посилання = http://www.runivers.ru/lib/book3123/9802/\|місце =СПб\|рік =1892\|видавництво =Типография братьев Пантелеевых\|сторінок =327(+47)}} {{ref-ru}} * {{стаття\|заголовок=[[Іпатіївський літопис\|Ипатьевская летопись]]\|посилання=http://imwerden.de/cat/modules.php?name=books&pa=showbook&pid=1765\|видання=[[ПЗРЛ\|ПСРЛ]]\|місце= СПб\|рік=1908\|том=2}} {{ref-ru}} * {{книга\|автор=Карамзин Н. М.\|заголовок=История государства Российского в 12-ти томах\|відповідальний=Под ред. А. Н. Сахарова\|місце=Москва\|видавництво=Наука\|рік=1991\|том=II—III\|сторінки=210 (прим. 48)\|isbn=5-02-009493}} * {{~~стаття~~книга\| автор=Карамзин Н. М.\|заголовок=История государства Российского в 12-ти томах\|відповідальний=Под ред. А. Н. Сахарова\|місце=Москва\|видавництво=Наука\|рік=1991\|том=II—III\|сторінки=210 (прим. 48)\|isbn=5-02-009493}} {{ref-ru}} * {{стаття\|автор= Каштанов С. М.\| заголовок = Была ли Ода Штаденская женой великого князя Святослава Ярославича ?\| видання= Восточная Европа в древности и средневековье: Древняя Русь в системе этнополитических и культурных связей. Чтения памяти чл.-корр. АН СССР В.Т. Пашуто\| тип =\| місце = Москва\| видавництво = Институт российской истории\| рік = 1994\| випуск = \| том = \| номер = \| сторінки = 16—18\| isbn = 5-201-00594-2}} {{ref-ru}} * {{стаття\|заголовок=[[Лаврентіївський літопис\|Лаврентьевская летопись]]\|посилання=http://imwerden.de/cat/modules.php?name=books&pa=showbook&pid=1745\|видання=[[ПСРЛ]]\|місце=Ленінград\|рік=1927\|том=1\|}} {{ref-ru}} * {{Книга\|автор=[[Назаренко Олександр Васильович\|Назаренко А. В.]]\|заголовок= Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX—XII веков (Studia Historica)\|видавництво=Языки Русской Культуры\|місце=Москва\|рік =2001\|тираж=1000\|сторінок =784\|isbn =5-7859-0085-8}} {{ref-ru}} * {{стаття \| автор = [[Назаренко Олександр Васильович\|Назаренко А. В.]] \| ~~заголовок~~назва = О династических связях сыновей Ярослава Мудрого \| ~~посилання~~url = http://www.hrono.ru/statii/2006/nazar_yarosl.html \| ~~видання~~випуск = Отечественная история № 4—5 \| місце = Москва \| видавництво = Наука \| ~~рік~~ дата_отримання = 1994 ~~\| номер = 4—5~~ \| сторінки = 181—194 }} {{ref-ru}} }} * {{книга\|автор = Baumgarten N.\|частина = Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-е siècle\|заголовок = Orientalia Christiana\|місце = Roma\|рік = 1927\|том = 35\|pages = 7, tabl. I, N 22, 25}}</ {{ref>-it}} * {{книга\|автор=Hlawitschka E.\|заголовок=Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Hälfte des 11. Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Süddeutschlands. Zugleich klärende Forschungen um "Kuno von Öhningen"\|місце=Sigmaringen\|видавництво=Jan Thorbecke Verlag\|рік=1987\|pages=144}} {{ref-de}} == Посилання == * {{FGM\|url=http://fmg.ac/Projects/MedLands/BRUNSWICK.htm#_Toc121385847\|title= Brunswick\|accessdate=2012-04-07}} * {{cite web\|url=http://www.manfred-hiebl.de/genealogie-mittelalter/brunonen_sippe/oda_von_elsdorf_grossfuerstin_von_kiew_1070/oda_von_elsdorf_grossfuerstin_von_kiew_1070.html\|title=Oda von Elsdorf Großfürstin von Kiew\|work=Genealogie des Mittelalters\|accessdate=2011-12-25\|language=de\|archiveurl=~~http~~https://www.webcitation.org/66mLVAkWo?url=http://www.manfred-hiebl.de/genealogie-mittelalter/brunonen_sippe/oda_von_elsdorf_grossfuerstin_von_kiew_1070/oda_von_elsdorf_grossfuerstin_von_kiew_1070.html\|archivedate=2012-04-0908\|deadurl=no}} {{Перші леді України}} {{Бібліоінформація}} {{ВП-портали\|Німеччина\|Україна\|Біографії}} {{DEFAULTSORT:Ода Штаденська}} [[Категорія:Бабенберги]] [[Категорія:Великі княгині Київські]] [[Категорія:Чернігівські княгині]] [[Категорія:Подружжя руських князів]] [[Категорія:Персоналії:Стародавня Русь]]