Пушкінський Дім: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Створена сторінка: [[Файл:Пушкинский дом.jpg|міні|праворуч|200пкс|Парадний фасад Інституту російської літерат...
 
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показано 44 проміжні версії 23 користувачів)
Рядок 1:
[[Файл:Spb Vasilievsky Island Pushkin House asv2019-09 img10.jpg|міні|праворуч|200пкс|Парадний фасад Інституту російської літератури Російської академії наук.]]
 
[[Файл:Пушкинский'''Пушкінський дом.jpg|мініДім''' ({{lang-ru|праворуч|200пкс|ПараднийПушкинский фасадДом, Институт русской литературы}}) — історична, неповна назва Інституту російської літератури [[Російська академія наук|Російської академії наук.]] ({{lang-ru|ИРЛИ РАН}}), музейний та науково-дослідницький заклад в місті [[Санкт-Петербург]].
 
Інститут розташовано у Санкт-Петербурзі (з 1927 року за адресою: [[набережна Макарова]], 4 — колишня будівля Морської митниці; колишні адреси: 1905—1922 рр., [[Університетська набережна]], 5 — головна будівля Академії наук; 1922—1927 рр., [[Тіфліська вулиця]], 1 — будівля архіву Митного департаменту; 1920—1924 рр., [[Мільйонна вулиця (Санкт-Петербург)|Мільйонна вулиця]] 22 і 24 — виставкові зали і квартири співробітників в палаці князів Абамелек-Лазаревих; 1925-1927, набережна Макарова, 6 — експозиційні зали Музею).
''' Пушкінський Дім ''' ( {{lang-ru|Пушкинський Дом}}, або Институт русской литературы (Пушкинський Дом)) - історична, неповна назва Інституту російської літератури Російської академії наук, музейний та науково-дослідницький заклад в місті [[Санкт-Петербург]].
 
== Історія створення ==
[[Файл:Pushkin derzhavin.jpg|міні|праворуч|200пкс|Рєпін І.Ю. Ліцеїст Пушкін читає власну поему в присутності Державіна (худ. Рєпін І. Ю.)]]
[[Файл:Feofan Prokopovich.jpg|міні|праворуч|200пкс|Феофан Прокопович]]
[[Файл:Vladimir Borovikovsky 001Vladimir_Borovikovsky_001_(portrait_of_Gavrila_Derzhavin).jpg|міні|праворуч|200пкс|ХудДержавін Гаврило Романович (худ. Боровиковський В. Л. Державін Гаврило Романович )]]
 
Література [[Російська імперія|Російської імперії]] пережила справжній розквіт на протязіпротягом 19 століття. Цей розквіт був діяльно підготовлений ще митцями та літераторами 18XVIII століття, серед яких - них:
* [[Феофан Прокопович]]( 1681-1736(1681—1736), проповідник і володарвласник значної бібліотеки;
* науковець [[ Ломоносов Михайло Васильович]] ( 1711 - 1765 1711—1765);
* архітектор [[ Львов Микола Олександрович]], поет-аматор ( 1753-18031753—1803);
* драматург [[Фонвізін Денис Іванович]] ( 1749-1792 1749—1792);
* письменник [[Радищев Олександр Миколайович]] ( 1749-1802 1749—1802);
* поет [[ Державін Гаврило Романович]] ( 1743-1816 1743—1816).
 
СпобиСпроби займатися літературою робила безліч російських дворян іта вельмож, щоякі вважали літературу — - престижномпрестижним ремеслом, якийце також підтримував і царський двір.
* [[Феофан Прокопович]]( 1681-1736), проповідник і володар значної бібліотеки
* науковець[[ Ломоносов Михайло Васильович]]( 1711 - 1765 )
* архітектор [[ Львов Микола Олександрович]], поет-аматор( 1753-1803)
* драматург [[Фонвізін Денис Іванович]]( 1749-1792 )
* письменник [[Радищев Олександр Миколайович]]( 1749-1802 )
* поет [[ Державін Гаврило Романович]]( 1743-1816 ).
 
Символічною стала і зустріч старого поета катерининської доби Державіна з ліцеїстом Пушкіним, що читав свій поетичний опус. Літературну творчість молодих ліцеїстів роками плекали викладачі і в цьому [[аристократ]]ичному учбовомунавчальному закладі.
Споби займатися літературою робила безліч російських дворян і вельмож, що вважали літературу - престижном ремеслом, який підтримував і царський двір.
 
З приводу сторіччя з дня народження Пушкіна Олександра Сергійовича в столиці Російської імперії з ініціативи Імператорської академії наук була створена Комісія для приготувань урочистостей до ювілею уславленого російського поета.
Символічною стала і зустріч старого поета катерининської доби Державіна з ліцеїстом Пушкіним, що читав свій поетичний опус. Літературну творчість молодих ліцеїстів роками плекали викладачі і в цьому [[аристократ]]ичному учбовому закладі.
 
Первісною метою ювілеїювілейної комісії було створення нового [[монумент]]у поетові. В ході дискусій ідея монументу перебиласяпереробилася в ідею створення нового музейного закладу в пам'ять про поета. З часом обидві ініціативи були реалізовані. Але спершу реалізували ідею створення музейного закладу.
З приводу сторіччя з дня народження Пушкіна Олександра Сергійовича в столиці Російської імперії з ініціативи Імператорської академії наук була створена Комісія для приготувань урочистостей до ювілею уславленого російського поета.
 
Первісною метою ювілеї комісії було створення нового [[монумент]]у поетові. В ході дискусій ідея монументу перебилася в ідею створення нового музейного закладу в пам'ять поета. З часом обидві ініціативи були реалізовані. Але спершу реалізували ідею створення музейного закладу.
 
[[Файл:МодзалевскийБЛ.jpg|міні|ліворуч|120пкс|Модзалевський Борис Львович]]
 
Офіційний документ - — програму створив історик російської літератури, пушкініст [[Модзалевський Борис Львович]] ( 1874 - 1928 1874—1928). Офіційний документ-проект « {{lang-ru|Положения о Пушкинском Доме }}» подали в канцелярію імператора, і цар [[Микола ІІ]] затвердив його у [[1907]] році. Ще в квітні [[1906]] року царський уряд надав державні кошти на придбання приватної [[бібліотека| бібліотеки]] О. С.  Пушкіна, яка започаткувала низку придбань книг, рукописів, прижиттєвих видань і архівів російських письменників і поетів.
 
Серед значних надбань нового закладу - — придбання приватної колекції пушкініани бібліофіла [[Онєгін Олександр Федорович|Онєгіна Олександра Федоровича]] - — Отто -  — ( 1845-19251845—1925). Збірка Онєгіна була викуплена на пільгових для [[колекціонер]]а умовах Імператорською Імператорскою академиеюакадемією наук '''15 травня 1909 року ''', і її залишили в прижиттєвому користуванні бібліофіла, що мешкав тоді в [[Париж]]і. По сметтісмерті колекціонера у [[1928]] р.році його бібліотеку та архів перевезли з Парижу у Пушкінський Дім. Якийсь час збірка матеріалів стсовностосовно Пушкіна та літераторів його оточення була приорітетноюпріоритетною, бо у [[1937]] р.році були нові урочистості з нагоди 100-річчя з для загибелі Пушкіна.
 
== За часів СРСР ==
Вульгарно-революційні [[гасло|гасла]] і аересивніагресивні дії перших років після більшовицького перевороту ( «{{lang-ru|Сбросим ПішкинаПушкина с корабля современности !}}») були цілком відкинуті сталінським[[сталін]]ським урядом, за часів якого пройшла канонізація як Пушкіна, так і представників демократичної гілки російської літератури 19[[XIX ст.століття]] ( [[Бєлінський Віссаріон Григорович]], [[Чернишевський Микола Гаврилович ]], [[Гаршин Всеволод Михайлович ]], [[Чехов Антон Павлович ]]).
 
Сталінський уряд почав конструювати «парадний [[фасад]]» радянської літератури, де почесні місця «живих класиків» посіли - :
Вульгарно-революційні [[гасло|гасла]] і аересивні дії перших років після більшовицького перевороту ( «Сбросим Пішкина с корабля современности !») були цілком відкинуті сталінським урядом, за часів якого пройшла канонізація як Пушкіна, так і представників демократичної гілки російської літератури 19 ст. ( [[Бєлінський Віссаріон Григорович]], [[Чернишевський Микола Гаврилович ]], [[Гаршин Всеволод Михайлович ]], [[Чехов Антон Павлович ]]).
* [[Максим Горький]];
 
* [[Еренбург Ілля Григорович ]];
Сталінський уряд почав конструювати «парадний [[фасад]]» радянської літератури, де почесні місця «живих класиків» посіли -
* [[ Маяковський Володимир Володимирович]];
* [[Максим Горький]]
* [[ Шолохов Михайло Олександрович]] ;
* [[Еренбург Ілля Григорович ]]
* [[Фадєєв Олександр Олександрович ]].
* [[ Маяковський Володимир Володимирович]]
* [[ Шолохов Михайло Олександрович]]
* [[Фадєєв Олександр Олександрович ]].
Різкі зміни політичної кон'юнктури то підносили нові постаті в літературі, то викидали їх геть у безвість ( радянські заборони на твори [[Єсенін Сергій Олександрович|Єсеніна Сергія Олександровича]], [[Кольцов Михайло Юхимович|КольцовКольцова Михайла Юхимовича]], [[Анна Ахматова|Анни Ахматової]], [[Пастернак Борис Леонідович|Пастернака Бориса Леонідовича]]). Тихий музейний і дослідницький центр теж здригався від політичних буревіїв, але невпинно продовжував свою працю. Частка літераторських рукописів і архівів надходила не тільки їм, а в [[Державний Літературний музей]] Москви.
 
== Експедиції ==
[[Файл:Avvakum by Myasoyedov.jpeg{{main|thumb|300 px|Худ. Мясоєдов Петро Євгенович. Спалення Житіє протопопа Аввакума, [[1897моновистава, год]]]]1989}}
[[Файл:Avvakum by Pyotr Yevgenyevich Myasoyedov.jpg|thumb|300 px|Спалення протопопа Аввакума (худ. Мясоєдов П. Є., [[1897]] рік)]]
 
Керівництво і співпрацівників закладу завжди відрізняли широта поглядів і величезна культура, що послідовно падала і зищуваласьзнищувалась в [[СРСР]]. Покажчиком цього можуть бути важкі долі двох його працівників інституту, що дозволяли собі і власні думки, і висновки, і настанови, далекі від генеральної лінії сталінського уряду чи комуністичної партії.
 
* [[Котляревський Нестор Олександрович]](1863 — 19251863—1925) — історик, викладач на Вищих жіночих (БестужевськихБерестовських) курсах, перший директор [[Пушкінський Дім|Пушкінського Дому]] (з 1910 р. року, Інститут Російської літератури в [[Петербург|Петербурзі]]). Був висланий у [[1922]] р.році за кордони [[СРСР]] на так званому [[Філософський корабель|Філософському кораблі]].
* [[Ліхачов Дмитро Сергійович ]](1906 —1999 (1906—1999) — літературознавець, письменник, академік, що пройшов [[концтабір]] на Соловках та блокаду Ленінграда.
 
Вони розуміли, що література має не тільки періоди високого піднесення, а й початок, розвиток, періоди накопичення чи стагнації. Тому заклад розширив часові межі зібрання від давьоруськоїдавньоруської літератури до [[сьогодення]]. Аби врятувати від знищення в трагічні роки [[розкуркулення]], [[колективізація|колективізації]], [[безбожна п'ятирічка|безбожної п'ятирічки]] і воєн стародавні зразки рукописних і друкованих творів, розпочали [[експедиція|експедиції]]. Їх наслідком стали нові поповнення відділів літератури 17XVII, 18,XVIII та 19XIX століть. Заклад почав збирати окрім рукописів і архівів - — [[гравюра|гравюри]], власні [[ малюнок| малюнки]] письменників чи маловідомих художників з їх оточення, меморіальні речі літераторів, а при нагоді і їх меблі, [[Письмовий стіл|письмові столи]] чи навіть цілі [[кабінет]]и письменників.
Саме працівникам ПішкінськогоПушкінського Дому вдалосяпощастило знайтивіднайти [[рукопис]] релігійного письменника і полум'яного проповідника 17XVII століття - — [[протопопАввакум АввакумПетрович|протопопа Аввакума]], що не був ні попередником більшовиків, ні прихильником офіційної православної церкви.
 
== Фонди ==
Фонди тісно пов'язані з особами російських письменників. Архівні матеріали і рукописи зберігають в особихособливих сейфах іта шафах. Дослідники користуються [[фотосвітлина)]]ми, [[факсимілєфаксиміле]], репринтними виданнями, фільмокопіями - — як виняток - — оригіналами рукописів. ВУ фондах матерілиматеріали, пов'язані з відомими та пересічними літераторами як Московії, Російської імперії, так і доби [[СРСР]] ( [[Анна Ахматова]], [[ Мандельштам Осип Емільович]], [[Лозинський Михайло Леонідович]], [[Форш Ольга Дмитровна]], [[Зощенко Михайло Михайлович ]], [[Берггольц Ольга Федорівна]], [[ Герман Юрій Павлович]] тощо).
 
Фонди тісно пов'язані з особами російських письменників. Архівні матеріали і рукописи зберігають в особих сейфах і шафах. Дослідники користуються [[фото]], [[факсимілє]], репринтними виданнями, фільмокопіями - як виняток - оригіналами рукописів. В фондах матеріли, пов'язані з відомими та пересічними літераторами як Московії, Російської імперії, так і доби СРСР ( [[Анна Ахматова]], [[ Мандельштам Осип Емільович]], [[Лозинський Михайло Леонідович]], [[Форш Ольга Дмитровна]], [[Зощенко Михайло Михайлович ]], [[Берггольц Ольга Федорівна]], [[ Герман Юрій Павлович]] тощо).
 
== Музейна частина ==
Музейна частина Пушкінського Дому невелика і розрахована на відвідини школярів, туристів[[турист]]ів і прихильників літератури. Тут є окремі монографічні зали, присвячені класикам російської літератури, переважно 19 століття ( Пушкін, [[Лермонтов Михайло Юрійович]], [[Тургенєв Іван Сергійович]] тощо). В експозиціях - — меморіальні речі літераторів та їх родин, оригінали картин Лермонтова, малюнки, прижиттєві видання, меблі з приватних кабінетів декількох письменників. Художня частина експозицій невелика.
 
Музейна частина Пушкінського Дому невелика і розрахована на відвідини школярів, туристів і прихильників літератури. Тут є окремі монографічні зали, присвячені класикам російської літератури, переважно 19 століття ( Пушкін, [[Лермонтов Михайло Юрійович]], [[Тургенєв Іван Сергійович]] тощо). В експозиціях - меморіальні речі літераторів та їх родин, оригінали картин Лермонтова, малюнки, прижиттєві видання, меблі з приватних кабінетів декількох письменників. Художня частина експозицій невелика.
== Будівля ==
Первісні ( невеликі ) колекції закладу розмістили в будівлі Академії наук на Університетський набережній ( архітектор - — [[Джакомо Кваренгі]] ).
 
Сучасне приміщення Пушкінського Дому - — історична [[пам'ятка]] Санкт-Петербургу доби [[класицизм]]у, колишня Петербурзька портова таможнямитниця, побудована у [[1829]] [[1832]] роках за життя Пушкіна ( [[архітектор]] - — І.  Лукіні ). вВ окреме приміщення заклад переведено у [[1927]] році.
 
== Адреса ==
[[Санкт-Петербург]], наб.набережна макарова.Макарова, буд.будинок № 2, ст.станція метро «ВасилеостровскаяВасилеострівська» ({{lang-ru|Василеостровская}}).
 
== Джерела ==
Матеріали періодичних видань
 
== Посилання ==
{{commonscat|Institute of Russian Literature (Pushkin House)|Пушкінський Дім}}
 
* [http://www.pushkinskijdom.ru/ Официальный сайт]
 
== Див. також ==
* [[:Категорія:Співробітники Пушкінського Дому|Співробітники Пушкінського Дому]]
* [[Літературознавство]]
* [[Філософський корабель]]
* [[Ліхачов Дмитро Сергійович]]
* [[ Донатор]]
* [[Державний літературний музей «20 століття»]]
* [[Державний Літературний музей]], Москва
 
== Джерела ==
[[Категорія:Музеї Росії ]]
* ''Баскаков В. Н.'' Пушкинский Дом. 1905—1930—1980: Исторический очерк / Академия наук СССР. Отделение литературы и языка. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1980. — 320 с. — 20 000 экз. {{ref-ru}}
[[Категорія: Визначні міста Санкт-Петербургу]]
* Пушкинский Дом: Библиография трудов / Сост. А. К. Михайлова; Ред. В. Н. Баскаков; Академия наук СССР. Отделение литературы и языка. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1981. — 328 с. — 5350 экз. {{ref-ru}}
[[Категорія: Санкт-Петербург]]
* Пушкинский Дом: Статьи. Документы. Библиография / Сост. А. К. Михайлова; Ред. В. Н. Баскаков; Академия наук СССР. Отделение литературы и языка. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1982. — 320 с. — 10 000 экз. {{ref-ru}}
* Матеріали періодичних видань.
 
== Посилання ==
* {{ЛЗЕ1|частина =Інститут російської літератури (Пушкінський дім), або ІРЛІ|сторінки =424}}
{{Портал|Література|Музеї}}
{{commonscat|Institute of Russian Literature (Pushkin House)|Пушкінський Дім}}
* [http://pushkinskijdom.ru/ Официальный сайт Пушкинского дома] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220130185045/http://pushkinskijdom.ru/ |date=30 січня 2022 }} {{ref-ru}}
 
[[Категорія:Музеї Росії Санкт-Петербурга]]
[[en:Pushkin House]]
[[Категорія:Споруди Василеострівського району]]
[[ru:Пушкинский Дом]]
[[Категорія:Об'єкти культурної спадщини Росії федерального значення в Санкт-Петербурзі]]
[[Категорія:Наука в Санкт-ПетербургПетербурзі]]
[[Категорія:Об'єкти, названі на честь Олександра Пушкіна]]