Розрядник (зброя): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1:
[[Файл:Central Battery 64 pound RML gun no. 1 servicing equipment HKMCD.JPG|thumb|Експонати Музею Берегової Оборони в Гонконгу. Зверху вниз: [[забивач]], клейтушникрозрядник-пижівник, [[Банник (артилерія)|банник]]. Попереду боклага для води з оцтом, що використовувалася для банення каналу ствола.]]
[[Файл:18th century 2 pound cannon and tools.jpg|thumb|2-фунтова гармата XVIII ст. з приладдям. Зліва направо: [[запальник]] з [[запалювальний ґніт|ґнотом]], забивач, шуфля, банник, розрядник-пижівник.]]
{{Otheruses|Розрядник (значення)}}
{{Otheruses}}
 
'''Розря́дник''' — прилад для розряджання гармати. Уживається у разі, коли постріл з якихось причин не відбувся (закінчення бою, заклинення снаряда, несправність [[Затвор (зброя)|затвора]]). За різних часів будова розрядника різнилася.
 
== Різновиди розрядників ==
 
'''Пижівник''' ({{lang-ru|пыжевник}}) — прилад для виймання [[пиж]]а зі ствола, уживався за часів [[дульнозарядна зброя|дульнозарядної]] артилерії. Являв собою залізну трубку, насаджену на дерев'яний держак, споряджену двома загостреними кінцями, завитими спіраллю (іноді був схожий зі [[Штопор (інструмент)|штопором]]). Спіральний кінець вкручували у клейтухпиж як штопор або [[свердло|свердел]], і виймали його із ствола. Видобувши клейтухпиж, слідом за ним виймали снаряд за допомогою «пташиного язика» — дерев'яного циліндра з гострим виступом на довгому держаку або за домомогоюдопомогою ''шуфлі'' — вузького совочка на довгому держаку (вона також застосовувалася для засипання пороху при безкартузовому заряджанні). Далі за допомогою тих же приладів виймали [[зарядний картуз]].
 
'''Розрядник для казеннозарядних гармат кінця XIX — початку XX ст.''' — порожнистий мідяний циліндр, усередині якого знаходиться дно з круглим отвором, а у передній половині циліндра зроблено виїмку для чеки [[ударна трубка|ударної трубки]]. Задньою частиною циліндр насаджувався до дерев'яної колодки, до хвоста якої кріпився залізний патрубок. У нього вставлявся держак. Розрядник малокаліберних гармат насаджувався на один держак з [[Банник (артилерія)|банником]]. Для розряджання відкривали затвор, виймали рукою заряд (картуз), і уводили з дула у канал ствола розрядник. Уперши стакан розрядника у головну частину снаряда, плавно натискували на останній і висували його з гармати. Перед розряджанням великокаліберних гармат з казенної частини перед вийманням заряда вставлялась зарядна труба і на казенний зріз надівався ''кокор'' (ємність для картуза). У нього і поміщався висунутий заряд. Під час проведення розряджання суворо дотримувалися правил безпеки.
 
У сучасній артилерії розрядник — довга трубка або штанга з порожнистою насадкою, за допомогою яких виштовхують [[Артилерійський снаряд|снаряд]], увівши їх з дула і не торкаючись ними [[підривникпідривач|підривника]]а.
 
== Див. також ==
Рядок 17:
== Джерела ==
* {{ВТ-ЭСБЕ|Разрядник, в артиллерии}}
* [http://www.museum.ru/museum/1812/army/RussArtillery/part6.html Артиллерийская принадлежность] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828222359/http://www.museum.ru/museum/1812/Army/RussArtillery/part6.html |date=28 серпня 2016 }} {{ref-ru}}
* [http://sailhistory.ru/loading.html Зарядка орудий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213013/http://sailhistory.ru/loading.html |date=4 березня 2016 }} {{ref-ru}}
[[Категорія:Матеріальна частина артилерії]]
[[Категорія:Гармати]]