Книга Числа: відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м наголос
мНемає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1:
[[Файл:Figures A Plague Inflicted on Israel While Eating the Quails.jpg|міні|Перепелиці послані Богом ([https://web.archive.org/web/20150525204455/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r11 Числ. 11:31-32]).]]
'''Кни́га Чи́сла''' (грецьк.від {{lang-grc|Ἀριθμοί}} та {{lang-la|Numeri}}), ''Arithmoi'Бе-Мідба́р''' ({{lang-he|במדבר}} — у пустелі) — четверта частина [[ТораП'ятикнижжя|П'ятикнижжя Мойсея]] та [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]].
 
Книга містить перепис ізраїльського народу за дорослими чоловіками, коли він перебував на [[Синайський півострів|Синайському півострові]] та на рівнині Моав. Традиційно приписується Мойсею, як авторові П'ятикнижжя Мойсея. Згідно з [[Документарна гіпотеза|Документарною гіпотезою]] книга була створена у 550-400період неволі (550—400 роках до н. е.) та увійшла до складу [[Тора|Тори]] близько 400  р. н. е. Саме тоді у період неволі ізраїльтяни, звертаючи свої погляди до минулого, зрозуміли, що принизлива ситуація, в якій вони опинилися, є наслідком порушення союзу, укладеного під Синаєм.
 
== Зміст Книги Чисел ==
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Числа}}
У Книзі чисел зібрано історичні, літургійні та юридичні традиції, що походять із різних періодів історії [[Дванадцять племен Ізраїля|ізраїльського народу]]. Загалом у Книзі можна виділити три частини.
 
=== Перша частина ===
Перша частина охоплює 10 розділів. У них розповідається про останні дні перебування народу під [[Синай (гора)|Синаєм]]. У перших чотирьох розділах цієї книги мова йде про приготуваннях до військового походу та приводиться число боєздатних чоловіків, яке становить 603550 (Числ. 1:46). У цих же главах описано порядок, який дотримувався як в таборі, так і в дорозі. Багато місця присвячено пожертвам на храм у центрі якого перебував [[кіот]] і який несли левити. Ця частина Книги Чисел встановлює закони про [[Назорей|Назореїв]] і завершується благословенням Бога священиків, а також перераховує колективні та індивідуальні пожертвування начальників колін для священнослужіння в кіоті. Кожен з начальників приносив дари в призначений день в тому порядку, в якому коліна перераховані в Числ. 2. Були виготовлені дві срібні духові труби, і встановлені правила для їх використання в бою і в свята. Перебування під Синаєм завершується урочистим святкуванням Пасхи. Ізраїльтяни вирушили у дорогу. Хмара над кіотом Завіту супроводжувала їх у мандрівці.
 
=== Друга частина ===
Друга частина (розд. 10-22) охоплює «40 років» перебування у пустелі. Ця частина торкається, однак, переважно, перших і останні місяців цього періоду. Невдовзі після виходу з Синаю народ почав нарікати на одноманітну їжу. Під тягарем труднощів Мойсей за наказом Бога, вибирає 70 чоловіків&nbsp;— старшин, щоби вони помогли йому управляти народом. Конкретна проблема їжі також вирішилася&nbsp;— спочатку Бог послав людям [[Манна небесна|Манну небесну]] а потім на табір упала велика кількість перепелиць<ref>[https://web.archive.org/web/20150525204455/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r11 Числ. 11:31]</ref>. Переживаючи пригоди ізраїльтяни дійшли до Кадешу&nbsp;— південних околиць Обітованої землі. [[Мойсей]] послав розвідку, яка мала оцінити можливість поселення в обіцяній Богом землі<ref>{{Cite web |url=http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r13 |title=Числ. 13:2 |accessdate=5 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150525204455/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r13 |archivedate=25 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Повернувшись посланці настільки пригнітили дух Ізраїлю своїми розповідями, що замість довіритися Богові та Мойсеєві, ізраїльтяни вчинили бунт. [[Ісус Навин]] та Калев старалися спростувати занепадницькі виступи та намарно. Народ не хотів іти далі. І за цей свій сумнів у Божій могутності, та ще й після того, як стільки разів відчув над собою Божу опіку, він був суворо покараний&nbsp;— перебування у пустелі продовжилося ще на 40 років<ref>{{Cite web |url=http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r20 |title=Числ. 20:13 |accessdate=5 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150525204455/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r20 |archivedate=25 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Після розповіді про події у Кадеші йдуть численні приписи закону стосовно жертв ([[жертва червоної корови]]), [[Церковна десятина|десятини]], обряду очищення тощо Далі знаходиться інформація про останній період перебування Ізраїлю у пустелі. Народ знову прибув у Кадеш. Тут померла сестра Мойсея&nbsp;— Марія, а невдовзі по тому і його брат Арон. На прохання Мойсея, Бог дозволяє добути воду&nbsp;— вона дивом потече із скелі<ref>{{Cite web |url=http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r20 |title=Числ. 20:11 |accessdate=5 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150525204455/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs#r20 |archivedate=25 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Однак шлях до обітованої землі не стає відкритим. [[Ідумея|Едоміти]] не дали можливості пройти через їхню землю. Весь народ був змушений звернути та попри [[моав]]ські степи дійти до Зайордання.
 
=== Третя частина ===
У третій частині (розд. 22-36) описано події на землі Моава, зокрема пророцтва [[Валаам]]а про благополуччя Ізраїля. Тоді наступником Мойсея обрано Ісуса Навина, а потім відбувся розподіл Трансйорданії між племенами [[Рувим]]а, [[Гад (син Якова)|Гада]] і частково [[Манассія (син Йосипа)|Манасії]]. У міста, які отримали [[левіти]], можуть бути прийняті люди для прихистку, які випадково вбили людину. [[Наратив]]ні фрагменти у цій частині книги переплітаються з юридичними приписами.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
[https://web.archive.org/web/20150525204455/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=chs Числа. Біблія у перекладі Івана Хоменка]
 
== Джерела ==
* Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
* А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 51-55. ISBN 966-561-379-0
{{Книги Старого Заповіту}}
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Старий Заповіт]]