Математичні начала натуральної філософії: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1:
{{Видання
|назва = Математичні начала натуральної філософії
|назва_оригіналу = {{lang-la|Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica}}
|зображення = Prinicipia-title.png
[[Файл:Prinicipia-title.png|thumb| підпис_зображення = Титульний аркуш «Начал» [[Ісаак Ньютон|Ньютона]]]], першого видання (1687)
|автор = [[Ісаак Ньютон]]
|країна = [[Королівство Англія]]
|мова = [[Латинська мова|латинська]]
|серія =
|тема =
|жанр =
|місце = [[Лондон]]
|видавництво_укр =
|видавництво_ориг =
|дата_публікації = 1687
|дата публікації українською=
|перекладач =
|сторінки =
|isbn =
|попередній_твір =
|наступний_твір =
|тираж =
}}
{{for|працю Рассела і Вайтхеда з логіки|Principia Mathematica}}
[[Файл:Prinicipia-title.png|thumb|Титульний аркуш «Начал» [[Ісаак Ньютон|Ньютона]]]]
[[Файл:NewtonsPrincipia.jpg|thumb|Примірник першого видання з рукописними помітками та виправленнями Ньютона для другого видання]]
'''«Математи́чні нача́ла натура́льної філосо́фії»''' ({{lang-la|Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica}}) або, скорочено, «Начала» ({{lang-la|Principia}})&nbsp;— фундаментальна праця [[Ісаак Ньютон|І.&nbsp;Ньютона]], у якій він сформулював [[закон всесвітнього тяжіння]] і три [[закони Ньютона]], котрі заклали основи [[класична механіка|класичної механіки]]. Праця у трьох книгах вперше була опублікована 5 липня 1687 року<ref>[{{Cite web |url=http://www.gutenberg.org/files/28233/28233-h/28233-h.htm |title=Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, 1687 |accessdate=26 листопада 2011 |archive-date=9 червня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120609061622/http://www.gutenberg.org/files/28233/28233-h/28233-h.htm|publisher=https://www.gutenberg.org/ ([[Проєкт «Гутенберг»]])}}</ref>. Згодом Ньютон опублікував ще дві редакції у 1713 та у 1726<ref>Isaac Newton's Philosophiae Naturalis Principia Mathematica: the Third edition (1726) with variant readings, assembled and ed. by Alexandre Koyré and I Bernard Cohen with the assistance of Anne Whitman (Cambridge, MA, 1972, Harvard UP).</ref> роках. Потім було ще п'ять чи шість видань латинською. Останнє з цих латинських видань здійснене у [[Глазго]] в 1871&nbsp;р. за підтримки [[Вільям Томсон|В.&nbsp;Томсона]] (лорда Кельвіна) і Г.&nbsp;Блакбурна. Англійською «Начала» перекладені А.&nbsp;Моттом ({{lang-en|Andrew Motte}}) <ref>[{{Cite web |url=http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA1#v=onepage&q&f=false |title=The mathematical principles of natural philosophy, Vol. 1] |accessdate=26 листопада 2011 |archive-date=14 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130514122158/http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA1#v=onepage&q&f=false }}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://books.google.com/books?id=6EqxPav3vIsC&pg=PA1#v=onepage&q&f=false |title=The mathematical principles of natural philosophy, Vol. 2] |accessdate=26 листопада 2011 |archive-date=8 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140708101017/http://books.google.com/books?id=6EqxPav3vIsC&pg=PA1#v=onepage&q&f=false }}</ref> і видані у 1727 &nbsp;р.; наступним був французький переклад, виконаний маркізою дю Шатле (Дюшатле, {{lang-fr|Gabrielle Émilie Le Tonnelier de Breteuil, marquise du Châtelet}}) з примітками [[Алексі Клод Клеро|А.&nbsp;К.&nbsp;Клеро]], виданий у 1759&nbsp;р., і німецький переклад І.&nbsp;Вольферса, виданий у [[Берлін]]і 1871&nbsp;р.
 
== Історія написання ==
Рядок 9 ⟶ 31:
У серпні 1684 року Галлей під час перебування у Кембриджі розповів Ньютону, що вони з [[Крістофер Рен|К.&nbsp;Реном]] і [[Роберт Гук|Р.&nbsp;Гуком]] обговорювали проблему, як, виходячи з формули закону тяжіння, вивести еліптичність форми орбіти планет, але не знайшли розв'язку. Ньютон повідомив, що в нього уже є таке доведення, і в листопаді надіслав Галлею готовий рукопис. Той відразу оцінивши значення результату й методу, негайно знову відвідав Ньютона і цього разу зумів умовити його опублікувати свої здобутки. 10 грудня 1684 року в протоколах [[Лондонське королівське товариство|Королівського товариства]] з'явився історичний запис<ref name=Kartsev>''Карцев В.&nbsp;П.'' Ньютон.&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 1987.&nbsp;— (ЖЗЛ).</ref>:
 
<blockquote>Пан Галлей ... недавно бачив у Кембриджі м-ра Ньютона, і той показав йому цікавий трактат «De motu» ({{lang-la|Про рух}}).
За бажанням п. Галлея, Ньютон обіцяв надіслати згаданий трактат у Товариство.</blockquote>
 
Робота над книгою тривала протягом 1684—1686 років. За спогадами Гемфрі Ньютона, родича вченого і його помічника в ці роки, спочатку Ньютон писав «Начала» у перервах між дослідами з алхімії, яким приділяв основну увагу, потім поступово захопився й з наснагою присвятив себе роботі над головною книгою свого життя<ref name=Kartsev/>.
 
28 квітня 1686 року перший том «Начал» був представлений [[Лондонське королівське товариство|Королівському товариству]]. 19 травня Е. Галлею доручається видання книги. Відразу виникли ускладнення. Р. Гук став наполягати на своєму авторстві встановлення закону <math>\frac{1}{r^2}</math>. Ньютон не погоджувався. Галлею довелось прикласти немало зусиль, щоб все владнати. У кінці книги було дописано, що зв'язок між законом сили і третім законом Кеплера вперше встановили К. Рен, Р. Гук і Е. Галлей. Восени 1686 року надійшла друга книга «Начал», а у квітні 1687 року&nbsp;— третя.

Усі три томи, після деяких авторських правок, вийшли вдруком у 1687 році. Тираж (близько 300 примірників) було розпродано за 4 роки, що для того часу було хорошим показником. Це був період великого творчого вибуху наукової енергії вченого. І.
Ньютон пройшов шлях від найпростішої задачі руху одного тіла до небесної механіки. Як фізичний так і математичний рівень праці Ньютона зовсім непорівнянні з роботами його попередників. У ньому відсутня [[Арістотель|аристотелева]] чи [[Рене Декарт|декартова]] [[метафізика]], з її неясно сформульованими, часто надуманими «першопричинами» природних явищ. Ньютон не проголошує, що в природі діє закон тяжіння, а суворо доводить цей факт, виходячи зі спостережуваної картини руху планет та їх супутників. Метод Ньютона&nbsp;— це створення моделі явища (без вигадувань гіпотез) з пошуком його причин. Такий підхід, початок якому було покладено [[Галілео Галілей|Г.&nbsp;Галілеєм]], означав кінець старої фізики. Якісний опис природи поступився місцем кількісному&nbsp;— значну частину праці займають розрахунки, креслення й таблиці.
 
== Короткий зміст праці ==
Рядок 20 ⟶ 45:
Праця складається із вступних розділів «Визначення», «Аксіоми або закони руху» і трьох книг.
 
У розділі [http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA1#v=onepage&q&f=false «Визначення»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130514122158/http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA1#v=onepage&q&f=false |date=14 травня 2013 }} Ньютон чітко і зрозуміло визначив базові поняття механіки, включаючи такі найважливіші фізичні величини, як [[маса]], [[кількість руху]] та [[зовнішня сила]].
 
Постулюється абсолютність простору і часу, міра яких не залежить від положення і [[швидкість|швидкості]] спостерігача. Дається визначення абсолютного і відносного рухів та спокою.
 
У вступному розділі [http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA19 «Аксіоми або закони руху»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140101150134/http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA19 |date=1 січня 2014 }} на основі чітко визначених понять формулюються три закони ньютонівської механіки та шість наслідків з них. Закони Ньютон сформулював у такому вигляді:
 
* Усяке тіло продовжує перебувати в стані спокою або рівномірного і прямолінійного руху, поки й оскільки воно прикладеними силами не буде змушене змінити цей стан ({{lang-la|Corpus omne perseverare in statu suo quiescendi vel movendi uniformiter in directum, nisi quatenus illud a viribus impressis cogitur statum suum mutare}}).
Рядок 36 ⟶ 61:
 
=== Книга 2. Про рух тіл ===
[[Файл:Newton&#039;s Annotated copy of his Principia Mathematica.jpg|thumb|Правки Ньютона при підготовці «Начал» до другого видання (експонат [[Бібліотека Кембриджського університету|Бібліотеки Кембриджського університету]])]]
Книга присвячена руху тіл в земних умовах, з урахуванням опору середовища. Тут в одному місці (розділ 2) Ньютон, як виняток, використовує аналітичний підхід для доказу кількох теорем і проголошує свій пріоритет у створенні «методу флюксій» ([[диференціальне числення|диференціального числення]]).
 
Книга присвячена руху тіл в земних умовах, з урахуванням опору середовища. Тут в одному місці (розділ 2) Ньютон, як виняток, використовує аналітичний підхід для доказу кількох теорем і проголошує свій пріоритет у створенні «методу флюксій» ([[диференціальне числення|диференціального числення]]).
 
Так само, як Ньютон розглядав у першій книзі наслідки різних уявних законів тяжіння, тут він розглядає різні можливі закони опору (розділ 1 присвячений випадку пропорційної залежності опору від швидкості, а розділ 2&nbsp;— наслідкам опору, що пропорційний квадрату швидкості). У книзі також обговорюються (у розділі 5) принципи [[гідростатика|гідростатики]] і властивості стисливої рідини. Ефект опору повітря при коливанні маятників вивчаються в розділі 6, а також робиться спроба встановити деякі характеристики опору повітря на основі спостережень за рухами маятника при різних умовах. Ньютон порівнює опір середовища рухові тіл різної форми та робить спроби обчислення швидкості поширення звукових хвиль.
 
=== Книга 3. Про систему світу ({{lang-la|De mundi systemate}}) ===
Розглядаються особливості використання закону всесвітнього тяжіння, особливо його наслідки для астрономії. Книга ґрунтується на висновках першої книги, і застосовує її положення для пояснення специфіки руху об'єктів [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Тут, розглядаючи результати астрономічних спостережень, Ньютон знаходить підтвердження, що відкриті закони мають універсальне застосування і однаково працюють стосовно супутників [[Юпітер (планета)|Юпітера]] та [[Сатурн (планета)|Сатурна]] і стосовно [[Місяць (супутник)|Місяця]], а також планет, що обертаються навколо Сонця. Він також дає пояснення припливів та намагається дати кількісну оцінку внеску [[Сонце|Сонця]] і Місяця у величину припливних явищ, а також пропонує першу теорію прецесії рівнодень. Дає пояснення руху [[Комета|комет]] поблизу планет.
 
== Критика ==
Слабким місцем теорії тяжіння Ньютона, на думку багатьох учених, була відсутність пояснення природи цієї сили. Ньютон виклав тільки математичний апарат, залишивши відкритими питання про причину тяжіння і його матеріального носія. Для наукової громадськості, вихованої на філософії Декарта, це був незвичний і зухвалий підхід, і лише тріумфальний успіх небесної механіки в XVIII столітті змусив фізиків тимчасово примиритися з ньютонівською теорією. Фізичні основи тяжіння прояснилися тільки через більш ніж два століття, з появою [[Загальна теорія відносності|Загальної теорії відносності]].
 
Математичний апарат і загальну структуру книги Ньютон побудував максимально близькими до тодішнього стандарту наукової строгості&nbsp;— «Начал» Евкліда. Математичний аналіз він свідомо майже ніде не використовував&nbsp;— застосування нових, незвичних методів ймовірно поставило б під загрозу довіру до викладених результатів. Ці міркування, однак, знецінили ньютонівський метод викладу для наступних поколінь читачів. Книга Ньютона була першою роботою з нової фізики й одночасно однією з останніх серйозних праць, що використовували старі методи математичного дослідження.
 
Усі послідовники Ньютона вже використовували створені ним потужні методи математичного аналізу. Безпосередніми продовжувачами справи Ньютона стали [[Жан Лерон д'Аламбер|д'Аламбер]], [[Леонард Ейлер|Л.&nbsp;Ейлер]], [[П'єр-Симон Лаплас|Лаплас]], [[Алексі Клод Клеро|Клеро]] та [[Жозеф-Луї Лагранж|Ж.&nbsp;Лагранж]].
Рядок 60 ⟶ 87:
== Посилання ==
{{wikisource|Philosophiae Naturalis Principia Mathematica}}
 
=== Видання латинською ===
*1687 (перше видання):
* [http://www.ntnu.no/ub/spesialsamlingene/ebok/02a019654.html 1687: Newton's 'Principia', first edition. 1687.] High-resolution presentation of the Gunnerus Library's copy. {{ref-la}}
**''[https://cudl.lib.cam.ac.uk/view/PR-ADV-B-00039-00001/1 Philosophiæ naturalis principia mathematica] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220603233615/https://cudl.lib.cam.ac.uk/view/PR-ADV-B-00039-00001/1 |date=3 червня 2022 }}'', auctore Is. Newton, Londini, iussu Societatis Regiae ac typis Josephi Streater, anno MDCLXXXVII (Копія Ньютона)
* [http://books.google.com/books?id=XJwx0lnKvOgC&pg=PP2 1687: Newton's 'Principia', first edition. 1687]. {{ref-la}}
** [http://www.ntnu.no/ub/spesialsamlingene/ebok/02a019654.html факсиміле] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130417182012/http://www.ntnu.no/ub/spesialsamlingene/ebok/02a019654.html |date=17 квітня 2013 }} [[Норвезький університет природничих та технічних наук|Norges teknisk-naturvitenskapelige universitet]] (http://www.ntnu.no/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210325162526/https://www.ntnu.no/ |date=25 березня 2021 }}) {{ref-la}}
* [http://www3.babson.edu/Archives/museums_collections/Principia-Mathematica.cfm Babson College Archives & Special Collections] has all three Latin editions (1687, 1713, 1726).{{ref-la}}
** [http://books.google.com/books?id=XJwx0lnKvOgC&pg=PP2 факсиміле] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140708101624/http://books.google.com/books?id=XJwx0lnKvOgC&pg=PP2 |date=8 липня 2014 }} [[Google]] {{ref-la}}
* [http://books.google.com/books?id=WqaGuP1HqE0C&printsec=titlepage Principia]. 1833 Glasgow reprint (volume 1) with Books 1 & 2 of the Latin edition annotated by Leseur, Jacquier and Calandrini 1739-42. {{ref-la}}
* [https://web.archive.org/web/20110814140250/http://www3.babson.edu/Archives/museums_collections/Principia-Mathematica.cfm видання: 1687, 1713, 1726] Babson College Archives & Special Collections] has all three Latin editions (1687, 1713, 1726).{{ref-la}}
* [http://books.google.com/books?id=WqaGuP1HqE0C&printsec=titlepage Principia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130426171702/http://books.google.com/books?id=WqaGuP1HqE0C&printsec=titlepage |date=26 квітня 2013 }}. 1833 [[Глазго]] перевидання (том 1) з книгами 1 і 2, анотації Leseur, Jacquier and Calandrini 1739-42. {{ref-la}}
 
=== Видання англійською ===
{{wikisource|The Mathematical Principles of Natural Philosophy (1846)|The Mathematical Principles of Natural Philosophy (American edition, 1846)}}
* [http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA1 1729: Newton's 'Principia', first English translation, vol.1 with Book 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130514122158/http://books.google.com/books?id=Tm0FAAAAQAAJ&pg=PA1 |date=14 травня 2013 }}.{{ref-en}}
* [http://books.google.com/books?id=6EqxPav3vIsC&pg=PA1 1729: Newton's 'Principia', first English translation, vol.2 with Books 2 and 3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140708101017/http://books.google.com/books?id=6EqxPav3vIsC&pg=PA1 |date=8 липня 2014 }}. (Book 3 starts at [http://books.google.com/books?id=6EqxPav3vIsC&pg=PA200 p.200] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140708102345/http://books.google.com/books?id=6EqxPav3vIsC&pg=PA200 |date=8 липня 2014 }}.).{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090810003302/http://rack1.ul.cs.cmu.edu/is/newton/ 1846: "«American Edition"» of Newton's 'Principia' in English, printed with other works]. Частково видозмінена англійська версія, що базується на англійському перекладі 1729 року.{{ref-en}}
 
=== Видання російською ===
Рядок 86 ⟶ 116:
}}
 
== Література ==
* ''[[Храмов Юрій Олексійович|Храмов Ю. А.]]'' История физики [Текст] / Ю.&nbsp;А.&nbsp;Храмов ; НАН Украины, Центр исслед. науч.-техн. потенциала и истории науки им. Г.&nbsp;М.&nbsp;Доброва, Укр. о-во историков науки, Ин-т гуманит. исслед.&nbsp;— К. : Феникс, 2006.&nbsp;— 1176 с.&nbsp;— ISBN 966-651-320-X
* ''Карцев В. П.'' Ньютон.&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 1987.&nbsp;— 415 с.&nbsp;— (Жизнь замечат. людей. Сер. биогр. Вып. 17 (684)).
* ''Садовий М. І., Трифонова О. М.'' [https://ldf-kr.at.ua/doc/rozrobki/History-fizika.pdf Історія фізики з перших етапів становлення до початку ХХІ століття: навчальний посібник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190214195427/http://ldf-kr.at.ua/doc/rozrobki/History-fizika.pdf |date=14 лютого 2019 }} [для студ. ф.-м. фак. вищ. пед. навч. закл.].&nbsp;— 2-ге вид. переробл. та доп.&nbsp;— Кіровоград: ПП "Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2013.&nbsp;— 436 с.
* ''Кордун, Г. Г.'' Історія фізики: навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів та університетів, що вивчають дисципліну «Фізика» / Г.&nbsp;Г.&nbsp;Кордун.&nbsp;— 3-тє вид., перероб. і допов.&nbsp;— К.: Вища школа, 1993.&nbsp;— 280 с.&nbsp;— ISBN 5-11-004039-7
 
== Посилання ==
* ''Трифонова О. М. [[Садовий Микола Ілліч|Садовий М. І.]]'' [https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/Навчальний_курс_%22Історія_фізики%22,_ФМФ#.D0.90.D0.B2.D1.82.D0.BE.D1.80_.28.D0.B0.D0.B2.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.29_.D0.BA.D1.83.D1.80.D1.81.D1.83 Історія фізики: навчальний курс] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190412012846/http://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/Навчальний_курс_%22Історія_фізики%22,_ФМФ#.D0.90.D0.B2.D1.82.D0.BE.D1.80_.28.D0.B0.D0.B2.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.29_.D0.BA.D1.83.D1.80.D1.81.D1.83 |date=12 квітня 2019 }} на Вікі ЦДПУ
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Філософські твори]]
[[Категорія:Книги XVII століття]]
Рядок 91 ⟶ 130:
[[Категорія:Література з астрономії]]
[[Категорія:Ісаак Ньютон]]
[[Категорія:1687]]