Даниїл та Кир біля ідола Бела (Рембрандт): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 19:04, 28 жовтня 2019 ред. Sehrg (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 162 605 редагувань мНемає опису редагування ← Попереднє редагування		Поточна версія на 05:27, 4 вересня 2022 ред. скасувати Salween (обговорення \| внесок) Автопатрульні 35 216 редагувань м правопис
(Не показана 31 проміжна версія 13 користувачів)
Рядок 1: {{Otheruses\|Даниїл та Кир біля ідола Бела}}{{Витвір мистецтва \|тип = \|рік = 1633 Рядок 20: \|музей = [[Музей Ґетті\|Ґетті]] \|вирівнювання = }}'''Даниїл та Кир біля ідола Бела''' ({{lang-nl\|Daniel en Cyrus voor het Idol Bel}}) — картина голландського художника [[Рембрандт ван Рейн\|Рембрандта Харменса ван Рейна]], створена в 1633 році. За основу взятий [[Біблія\|біблійний сюжет]] з [[Книга пророка Даниїла\|Книги пророка Даниїла]] (XIV, 1–43), що входить у [[Старий Заповіт]]. Робота голландського майстра дуже цінувалася англійською династією {{Не перекладено\|Ерли Сент-Джерманс\|ерлів Сент-Джерманс\|en\|Earl of St Germans}}, які були незмінними власниками його картин в період з 1773 по 1992 рік. Картина під інвентарним номером '''95.PB.15''' перебуває в [[Музей Ґетті\|музеї Ґетті]], що розташований в [[Сполучені Штати Америки\|американському]] місті [[Лос-Анджелес]]і. «Даниїл та Кир біля ідола Бела» ~~користується~~має ~~популярністю~~популярність, тому її досить часто надають для демонстрації до закордонних музеїв: [[Кіотський національний музей]] (2002), [[Національний музей Прадо]] (2004), [[Штедель\|Штеделівський художній інститут і міська галерея]] (2008)<ref name=":1">{{Cite web\|title=Daniel and Cyrus Before the Idol Bel (Getty Museum)\|url=http://www.getty.edu/art/collection/objects/883/\|website=The J. Paul Getty in Los Angeles\|accessdate=2019-10-14\|language=en}}</ref>. == Історія ~~створення~~ == Картина «Даниїл та Кир біля ідола Бела» була написана в [[Амстердам~~\|Амстердамі~~]]і, до якого ван Рейн переїхав після того, як облишив роботу у своїй Лейденській майстерні в 1631 році. ~~Гіпотетичним є припущення про те~~Ймовірно, що за задумом автора мала бути певна серія робіт на релігійну тематику, адже після цієї картини наступною він пише «<nowiki/>[[Бенкет Валтасара (картина Рембрандта)\|Бенкет Валтасара]]<nowiki/>», яка вписується в сюжет біблійних розповідей про пророка Даниїла. Під час роботи над картинами з релігійної тематики ван Рейн консультувався у [[Рабин\|рабинів]] єврейської громади Амстердама, що цілком може свідчити ~~про те~~, що вони могли бути якщо не замовниками, то ідейними натхненниками<ref>{{Cite web\|url=http://www.maranat.de/agr_01_12.html\|title=Библейские пророки\|last=\|first=Аграновская М\|date=январь 2006\|website=www.maranat.de\|publisher=// Партнер — Дормунд; — № 100\|language=ru\|accessdate=2018-06-18\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180316162304/http://www.maranat.de/agr_01_12.html\|archivedate=2018-03-16\|deadurl=no}}</ref>{{sfn\|Гамалія\|2017\|pp=56}}. ~~Саме~~Донині ~~тому, наразі залишаються нез'ясованими~~невідомі обставини створення картини: це було власне бажання митця чи робота на замовлення. Хоча вона й була написана в 1633 році, перші задокументовані відомості з'являються лише в 1650 році. ВУ той час новим власником став житель Амстердама~~ —~~ Пітер Крон ({{Lang-nl\|Pieter Croon}}). Невідомо ~~яким~~у який ~~чином~~спосіб картина потрапила до [[Англія\|Англії]], але наступним власником у 1733 році став відомий на той час драматичний актор~~ —~~ {{Не перекладено\|Бартон Бут\|Бартон Бут\|en\|Barton Booth}}. Однак, саме того року він помер і картина за заповітом відійшла його дружині, відомій [[Балет\|балерині]] й [[Актор\|акторці]]~~ —~~ {{Не перекладено\|Гестер Сантлов\|Гестер Сантлов\|en\|Hester Santlow}}. Жінка була її власницею упродовж сорока років і передала в спадщину своєму онукові~~ —~~ {{Не перекладено\|Едвард Краггс-Еліот\|Едварду Краггсу\|en\|Edward Craggs-Eliot, 1st Baron Eliot}}, першому [[Ерл\|ерлу]] Еліоту. Останній володів «Даниїл та Кир біля ідола Бела» в період з 1773 по 1804 рік. Після нього картина за заповітом дісталася його третьому синові~~ —~~ {{Не перекладено\|Джон Еліот, 1й1-й ерл Сент-Джерманс\|Джону Еліоту, ~~1му~~1-му ерлу Сент-Джерманса\|en\|John Eliot, 1st Earl of St Germans}}. У нього витвір мистецтва перебував до 1823 року і, ймовірно, через спадок, потрапив до його брата~~ —~~ {{Не перекладено\|Вільям Еліот, 2й ерл Сент-Джерманс\|Вільяма Еліота~~, 2го ерла Сент-Джерманса~~\|en\|William Eliot, 2nd Earl of St Germans}}. Останній був ~~володарем~~власником картини в період з 1823 по 1845 рік, а потом заповів її своєму синові~~ —~~ {{Не перекладено\|Едвард Еліот, 3й ерл Сент-Джерманс\|Едварду Еліоту~~, 3-ому ерлу Сент-Джерманса~~\|en\|Edward Eliot, 3rd Earl of St Germans}}. Едвард був власником роботи Рембрандта до 1877 року, коли передав її в спадщину своєму синові~~ —~~ {{Не перекладено\|Вільям Еліот, 4й ерл Сент-Джерманс\|Вільяму Еліоту~~, 4-ому ерлу Сент-Джерманса~~\|en\|William Eliot, 4th Earl of St Germans}}. Останній, не порушуючи вже давню сімейну традицію, ймовірно, заповів картину у спадок своєму братові~~ —~~ {{Не перекладено\|Генрі Еліот, 5й ерл Сент-Джерманс\|Генрі Еліоту~~, 5-ому ерлу Сент-Джерманса~~\|en\|Henry Eliot, 5th Earl of St Germans}}. Генрі володів картиною в період з 1881 по 1911 рік і передав її як спадщину своєму синові~~ —~~ {{Не перекладено\|Джон Еліот, 6й ерл Сент-Джерманс\|Джону Еліоту~~, 6-ому ерлу Сент-Джерманса~~\|en\|John Eliot, 6th Earl of St Germans}}. В 1922 ~~році~~року останній, ймовірно, передав у спадок картину «Даниїл та Кир біля ідола Бела» своєму двоюрідному братові~~ —~~ {{Не перекладено\|Гранвіль Еліот, 7й7-ий ерл Сент-Джерманс\|Гранвілю Еліоту~~, 7-ому ерлу Сент-Джерманса~~\|en\|Granville Eliot, 7th Earl of St Germans}}. Двадцять років він залишався незмінним власником і лише в 1942 році картина отримала нового власника, яким став рідний брат Гранвіля~~ —~~ {{Не перекладено\|Монтаг'ю Еліот, 8й8-ий ерл Сент-Джерманс\|Монтаг'ю Еліот~~, 8й ерл Сент-Джерманса~~\|en\|Montague Eliot, 8th Earl of St Germans}}. Останній заповів картину своєму синові {{Не перекладено\|Ніколас Еліот, 9й9-ий ерл Сент-Джерманс\|Ніколасу Еліоту~~, 9-ому ерлу Сент-Джерманса~~\|en\|Nicholas Eliot, 9th Earl of St Germans}}, який отримав її у 1960 році та володів нею до самої смерті в 1988 році. З 1988 по 1992 рік роботу голландського художника отримав у спадок {{Не перекладено\|Перегрін Еліот, ~~10й~~10-й ерл Сент-Джерманс\|Перегрін Еліот, ~~10й~~10-й ерл Сент-Джерманса\|en\|Peregrine Eliot, 10th Earl of St Germans}}. З 1992 року картина перебувала в розпорядника фонду сімейних реліквій династії Сент-Джерманс. 15 квітня 1992 року вона виставлялася на аукціоні [[Крістіз]] (лот № 28), однак не була продана. Наступного разу картину спробували реалізувати через {{Не перекладено\|Арт-дилер\|арт-дилерську\|en\|Art dealer}} компанію «{{Не перекладено\|Thomas Agnew & Sons\|Thomas Agnew & Sons\|en\|Thomas Agnew & Sons}}» і в 1995 році угода увінчалася успіхом. Новим власником «Даниїл та Кир біля ідола Бела» став американський музей [[Музей Ґетті\|Ґ]]<nowiki/>етті<ref name=":1" />{{sfn\|Hudson\|1996\|pp=113}}. І хоча представники музею відмовилися коментувати деталі угоди та її вартість експерти схиляються до думки, що «Даниїл та Кир біля ідола Бела» та «Викрадення Европи» (які були придбані одночасно) разом коштують не менше 30 мільйонів доларів<ref>{{Cite web\|title=Getty Museum Adds 2 Paintings by Rembrandt\|url=https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1995-02-01-mn-26761-story.html\|website=Los Angeles Times\|date=1995-02-01\|accessdate=2019-10-15\|language=en-US}}</ref><ref>{{Cite news\|title=Inside Art\|url=https://www.nytimes.com/1995/02/03/arts/inside-art.html\|work=The New York Times\|date=1995-02-03\|accessdate=2019-10-15\|issn=0362-4331\|language=en-US\|first=Carol\|last=Vogel\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150526141447/http://www.nytimes.com/1995/02/03/arts/inside-art.html\|archivedate=2015-05-26\|deadurl=no}}</ref>.▼ ~~<nowiki/><nowiki/>[[Файл:Aerial Getty Museum.jpg\|межа\|міні\|272x272пкс\|З 1995 року картина перебуває в музеї Ґетті, Брентвуд, США]]~~ ▲Саме тому, наразі залишаються нез'ясованими обставини створення картини: це було власне бажання митця чи робота на замовлення. Хоча вона й була написана в 1633 році, перші задокументовані відомості з'являються лише в 1650 році. В той час новим власником став житель Амстердама — Пітер Крон ({{Lang-nl\|Pieter Croon}}). Невідомо яким чином картина потрапила до [[Англія\|Англії]], але наступним власником у 1733 році став відомий на той час драматичний актор — {{Не перекладено\|Бартон Бут\|Бартон Бут\|en\|Barton Booth}}. Однак, саме того року він помер і картина за заповітом відійшла його дружині, відомій [[Балет\|балерині]] й [[Актор\|акторці]] — {{Не перекладено\|Гестер Сантлов\|Гестер Сантлов\|en\|Hester Santlow}}. Жінка була її власницею упродовж сорока років і передала в спадщину своєму онукові — {{Не перекладено\|Едвард Краггс-Еліот\|Едварду Краггсу\|en\|Edward Craggs-Eliot, 1st Baron Eliot}}, першому [[Ерл\|ерлу]] Еліоту. Останній володів «Даниїл та Кир біля ідола Бела» в період з 1773 по 1804 рік. Після нього картина за заповітом дісталася його третьому синові — {{Не перекладено\|Джон Еліот, 1й ерл Сент-Джерманс\|Джону Еліоту, 1му ерлу Сент-Джерманса\|en\|John Eliot, 1st Earl of St Germans}}. У нього витвір мистецтва перебував до 1823 року і, ймовірно через спадок, потрапив до його брата — {{Не перекладено\|Вільям Еліот, 2й ерл Сент-Джерманс\|Вільяма Еліота, 2го ерла Сент-Джерманса\|en\|William Eliot, 2nd Earl of St Germans}}. Останній був володарем картини в період з 1823 по 1845 рік, а потом заповів її своєму синові — {{Не перекладено\|Едвард Еліот, 3й ерл Сент-Джерманс\|Едварду Еліоту, 3-ому ерлу Сент-Джерманса\|en\|Edward Eliot, 3rd Earl of St Germans}}. Едвард був власником роботи Рембрандта до 1877 року, коли передав її в спадщину своєму синові — {{Не перекладено\|Вільям Еліот, 4й ерл Сент-Джерманс\|Вільяму Еліоту, 4-ому ерлу Сент-Джерманса\|en\|William Eliot, 4th Earl of St Germans}}. Останній, не порушуючи вже давню сімейну традицію, ймовірно, заповів картину у спадок своєму братові — {{Не перекладено\|Генрі Еліот, 5й ерл Сент-Джерманс\|Генрі Еліоту, 5-ому ерлу Сент-Джерманса\|en\|Henry Eliot, 5th Earl of St Germans}}. Генрі володів картиною в період з 1881 по 1911 рік і передав її як спадщину своєму синові — {{Не перекладено\|Джон Еліот, 6й ерл Сент-Джерманс\|Джону Еліоту, 6-ому ерлу Сент-Джерманса\|en\|John Eliot, 6th Earl of St Germans}}. В 1922 році останній, ймовірно, передав у спадок «Даниїл та Кир біля ідола Бела» своєму двоюрідному братові — {{Не перекладено\|Гранвіль Еліот, 7й ерл Сент-Джерманс\|Гранвілю Еліоту, 7-ому ерлу Сент-Джерманса\|en\|Granville Eliot, 7th Earl of St Germans}}. Двадцять років він залишався незмінним власником і лише в 1942 році картина отримала нового власника, яким став рідний брат Гранвіля — {{Не перекладено\|Монтаг'ю Еліот, 8й ерл Сент-Джерманс\|Монтаг'ю Еліот, 8й ерл Сент-Джерманса\|en\|Montague Eliot, 8th Earl of St Germans}}. Останній заповів картину своєму синові {{Не перекладено\|Ніколас Еліот, 9й ерл Сент-Джерманс\|Ніколасу Еліоту, 9-ому ерлу Сент-Джерманса\|en\|Nicholas Eliot, 9th Earl of St Germans}}, який отримав її у 1960 році та володів нею до самої смерті в 1988 році. З 1988 по 1992 рік роботу голландського художника отримав у спадок {{Не перекладено\|Перегрін Еліот, 10й ерл Сент-Джерманс\|Перегрін Еліот, 10й ерл Сент-Джерманса\|en\|Peregrine Eliot, 10th Earl of St Germans}}. З 1992 року картина перебувала в розпорядника фонду сімейних реліквій династії Сент-Джерманс. 15 квітня 1992 року вона виставлялася на аукціоні [[Крістіз]] (лот № 28), однак не була продана. Наступного разу картину спробували реалізувати через {{Не перекладено\|Арт-дилер\|арт-дилерську\|en\|Art dealer}} компанію «{{Не перекладено\|Thomas Agnew & Sons\|Thomas Agnew & Sons\|en\|Thomas Agnew & Sons}}» і в 1995 році угода увінчалася успіхом. Новим власником «Даниїл та Кир біля ідола Бела» став американський музей [[Музей Ґетті\|Ґ]]<nowiki/>етті<ref name=":1" />{{sfn\|Hudson\|1996\|pp=113}}. І хоча представники музею відмовилися коментувати деталі угоди та її вартість експерти схиляються до думки, що «Даниїл та Кир біля ідола Бела» та «Викрадення Европи» (які були придбані одночасно) разом коштують не менше 30 мільйонів доларів<ref>{{Cite web\|title=Getty Museum Adds 2 Paintings by Rembrandt\|url=https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1995-02-01-mn-26761-story.html\|website=Los Angeles Times\|date=1995-02-01\|accessdate=2019-10-15\|language=en-US}}</ref><ref>{{Cite news\|title=Inside Art\|url=https://www.nytimes.com/1995/02/03/arts/inside-art.html\|work=The New York Times\|date=1995-02-03\|accessdate=2019-10-15\|issn=0362-4331\|language=en-US\|first=Carol\|last=Vogel\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150526141447/http://www.nytimes.com/1995/02/03/arts/inside-art.html\|archivedate=2015-05-26\|deadurl=no}}</ref>. З 1992 року картина перебувала в розпорядника фонду сімейних реліквій династії Сент-Джерманс. 15 квітня 1992 року вона виставлялася на аукціоні [[Крістіз]] (лот № 28), однак не була продана. Наступного разу картину спробували реалізувати через {{Не перекладено\|Артдилер\|артдилерську\|en\|Art dealer}} компанію «{{Не перекладено\|Thomas Agnew & Sons\|Thomas Agnew & Sons\|en\|Thomas Agnew & Sons}}<nowiki/>» і в 1995 році угода увінчалася успіхом. Новим власником «Даниїл та Кир біля ідола Бела» став американський [[Музей Ґетті\|музей Ґетті]]<ref name=":1" />{{sfn\|Hudson\|1996\|pp=113}}. І хоча представники музею відмовилися коментувати деталі угоди та її вартість експерти схиляються до думки, що картини «Даниїл та Кир біля ідола Бела» та «Викрадення Европи» (які були придбані одночасно) разом коштують понад 30 мільйонів доларів<ref>{{Cite web\|title=Getty Museum Adds 2 Paintings by Rembrandt\|url=https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1995-02-01-mn-26761-story.html\|website=Los Angeles Times\|date=1995-02-01\|accessdate=2019-10-15\|language=en-US\|archive-date=17 січня 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20210117231830/https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1995-02-01-mn-26761-story.html}}</ref><ref>{{Cite news\|title=Inside Art\|url=https://www.nytimes.com/1995/02/03/arts/inside-art.html\|work=The New York Times\|date=1995-02-03\|accessdate=2019-10-15\|issn=0362-4331\|language=en-US\|first=Carol\|last=Vogel\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150526141447/http://www.nytimes.com/1995/02/03/arts/inside-art.html\|archivedate=2015-05-26\|deadurl=no}}</ref>. == Опис == === Сюжет === {{Multiple image\|align=right\|direction=vertical\|width=150\|image1=Fotografia del busto del dios Baal.jpg\|alt1=\|caption1=Бюст божества Бел (реконструкція)\|image2=19 Нагоричино прор Даниил.jpg\|alt2=\|caption2=Пророк Даниїл (мозаїчне зображення)\|alt3=\|caption3=Цар Кир (сучасна реконструкція)\|image3=}} {{Multiple image\|align=right\|direction=vertical\|width=150\|image1=Fotografia del busto del dios Baal.jpg\|alt1=\|caption1=Бюст божества Бел (реконструкція)\|image2=19 Нагоричино прор Даниил.jpg\|alt2=\|caption2=Пророк Даниїл (мозаїчне зображення)\|alt3=\|caption3=Цар Кир (сучасна реконструкція)\|image3=Cyrus portrait.jpg}}Сюжет картини з ключовою сценою, що розгорнулася у підніжжя [[Ідол\|ідола]] {{Не перекладено\|Бел (божество)\|Бела\|en\|Bel (mythology)}} була запозичена Рембрандтом зі старозавітної [[Книга пророка Даниїла\|книги пророка Даниїла]] ([https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B8%D0%BB%D0%B0#%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_14 XIV: 1-43]). Після смерті царя [[Іштувегу\|Астіяха]] влада перейшла до [[Кир Великий\|Кира]]. [[Даниїл (пророк)\|Даниїл]] був довірений царя і користувався великою повагою. На той час особливе поклоніння у вавилонян викликало божество — Бел. Кожного дня йому приносили жертвування у вигляді 20 мір [[Борошно пшеничне\|пшеничного борошна]], 40 [[Вівця\|овець]] та 6 мір [[Вино\|вина]]. Цар також шанував його й щодня ходив поклонятися. На запитання чому Даниїл відмовляється слідувати цьому [[Ритуал\|ритуалові]] останній відповідав, що поклоняється лише живому богу, а не мертвому ідолу. Кир же заперечував йому, якщо Бел не був живим божеством, то куди зникають щоденні пожертвування? На це запитання Даниїл відповів з усмішкою: «Не обманюй самого себе, царю! Він бо всередині — глина, а зовні бронза, й він ще ніколи не їв і не пив». Осоромлений Кир скликав жерців і наказав їм довести, що Даниїл помиляється і за насміхання над божеством буде скинутий у яму з [[Лев\|левами]], а якщо ж вони не зможуть це довести — до ями буде скинуто їх самих. Даниїл погодився і прибув разом з царем до храму Бела. Жерці, яких було сімдесят чоловік не рахуючи їхніх жінок та дітей, сказали цареві, що вони всі йдуть геть, а він має залишити пожертвування, замкнути двері й запечатати їх своєю печаткою. І якщо він вранці знайде дари, то вони згодні померти, а якщо божество їх забере — Даниїл звів наклеп на них. Хитрість жерців полягала в тому, що вони мали потаємний хід та кожної ночі всі разом потрапляли до храму та вживали дари. Знаючи про це Даниїл наказав своїм слугам принести [[Попіл\|попелу]] й розсіяти по всьому храмі в присутності одного тільки царя. Після цього двері були зачинені та скріплені царською печаткою. Уночі прийшли, як звичайно, жерці з жінками та дітьми й усе поїли й повипивали. Рано-вранці цар у супроводі Даниїла перевірили цілісність печатки та дверей і першими зайшли до храму. Побачивши відсутність попередніх дарів Кир викрикнув: «Великий ти, о Беле, і нема в тобі ніякого обману!». На цю репліку Даниїл засміявся та розповів про свою хитрість з розсипаним по підлозі попелу і після цього цар побачив численні сліди дорослих та дітей. Розгніваний правитель наказав повбивати жерців разом з жінками та дітьми, а Бела та храм на його честь — зруйнувати<ref>{{Cite web\|title=Святе Письмо онлайн - Knyha Site\|url=https://web.archive.org/web/20120830040007/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=dan\|website=web.archive.org\|date=2012-08-30\|accessdate=2019-10-14}}</ref>{{sfn\|TCC\|2013\|pp=14}}.▼ ▲{{Multiple image\|align=right\|direction=vertical\|width=150\|image1=Fotografia del busto del dios Baal.jpg\|alt1=\|caption1=Бюст божества Бел (реконструкція)\|image2=19 Нагоричино прор Даниил.jpg\|alt2=\|caption2=Пророк Даниїл (мозаїчне зображення)\|alt3=\|caption3=Цар Кир (сучасна реконструкція)\|image3=Cyrus portrait.jpg}}Сюжет картини з ключовою сценою, що розгорнулася ув підніжжя [[Ідол\|ідола]] {{Не перекладено\|Бел (божество)\|Бела\|en\|Bel (mythology)}} ~~була~~ запозичена Рембрандтом зі старозавітної [[Книга пророка Даниїла\|книги пророка Даниїла]] ([https://ru.wikisource.org/wiki/~~%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B8%D0%BB%D0%B0~~Книга_пророка_Даниила#~~%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_14~~Глава_14 XIV: ~~1-43~~1–43] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20191108073521/https://ru.wikisource.org/wiki/Книга_пророка_Даниила#Глава_14 \|date=8 листопада 2019 }}). Після смерті царя [[Іштувегу\|Астіяха]] влада перейшла до [[Кир Великий\|Кира]]. [[Даниїл (пророк)\|Даниїл]] був довірений царя і користувався великою повагою. На той час особливе поклоніння у вавилонян викликало божество~~ —~~ Бел. Кожного дня йому приносили жертвування у вигляді 20 мір [[Борошно пшеничне\|пшеничного борошна]], 40 [[Вівця\|овець]] та 6 мір [[Вино\|вина]]. Цар також шанував його й щодня ходив поклонятися. На запитання, чому Даниїл відмовляється слідувати цьому [[Ритуал\|ритуалові]], останній відповідав, що поклоняється лише живому ~~богу~~Богу, а не мертвому ідолу. Кир же заперечував йому, що якщо Бел не ~~був~~живе ~~живим божеством~~божество, то куди зникають щоденні пожертвування? На це запитання Даниїл відповів з усмішкою: «Не обманюй самого себе, царю! Він бо всередині — глина, а зовні бронза, й він ще ніколи не їв і не пив». Осоромлений Кир скликав жерців і наказав їм довести, що Даниїл помиляється і за насміхання над божеством буде скинутий у яму з [[Лев\|левами]], а якщо ж вони не зможуть це довести — до ями буде скинуто їх самих. Даниїл погодився і прибув разом зіз царем до храму Бела. Жерці, яких було сімдесят чоловік не рахуючи їхніх жінок та дітей, сказали цареві, що вони всі йдуть геть, а він має залишити пожертвування, замкнути двері й запечатати їх своєю печаткою. І якщо він вранці знайде дари, то вони згодні померти, а якщо божество їх забере — Даниїл звів наклеп на них. Хитрість жерців полягала в тому, що вони мали потаємний хід та кожної ночі всі разом потрапляли до храму та вживали дари. Знаючи про це Даниїл наказав своїм слугам принести [[Попіл\|попелу]] й розсіяти по всьому храмі в присутності одного тільки царя. Після цього двері були зачинені та скріплені царською печаткою. Уночі прийшли, як звичайно, жерці з жінками та дітьми й усе поїли й повипивали. Рано-вранці цар у супроводі Даниїла перевірили цілісність печатки та дверей і першими зайшли до храму. Побачивши відсутність попередніх дарів Кир викрикнув: «Великий ти, о Беле, і нема в тобі ніякого обману!». На цю репліку Даниїл засміявся та розповів про свою хитрість зіз розсипаним по підлозі попелу і після цього цар побачив численні сліди дорослих та дітей. Розгніваний правитель наказав повбивати жерців разом з жінками та дітьми, а Бела та храм на його честь — зруйнувати<ref>{{Cite web\|title=Святе Письмо онлайн - Knyha Site\|url=~~https://web.archive.org/web/20120830040007/~~http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=dan\|website=web.archive.org\|date=2012-08-30\|accessdate=2019-10-14\|archive-date=2012-08-30\|archive-url=https://web.archive.org/web/20120830040007/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=dan}}</ref>{{sfn\|TCC\|2013\|pp=14}}. === Виконання === Відомий голландський [[художник]], представник стилю [[маньєризм]], [[поет]] і історик мистецтва [[Карел ван Мандер]] у своїй книзі «Den Grondt der Edel vry Schilder-Const» (1604) описав техніку передачі пропорцій фігур, а також [[Афект (психологія)\|стану афекту]] та інших емоцій. Саме Рембрандт та, деякою мірою, [[Пітер Ластман]], найдосконаліше опанували знання та перейняли досвід з книги ван Мандера. Разом з тим ван Рейн свідомо відійшов від концепції передачі витончених поз та рухів, таких як [[контрапост]], і, таким чином, напрацював свій власний стиль<ref>{{Cite book\|title=How Rembrandt surpassed the Ancients, Italians and Rubens as the Master of ‘the Passions of the Soul’\|last=Sluijter\|first=Eric Jan\|year=2014\|publisher=http://www.ericjansluijter.nl/wp-content/uploads/2016/08/2014-How-Rembrandt-surpassed.pdf\|location=bmgn - Low Countries Historical Review {{!}} Volume 129-2\|pages=65, 66, 73\|language=en\|isbn=}}</ref>. На відміну від своїх італійських, [[Графство Фландрія\|фландрійських]] чи іспанських колег, які традиційно вважалися експертами з передачі зображень релігійних сюжетів, голландські живописці переважно писали картини на світську тематику. ~~При~~За ~~цьому~~цього, їхні роботи з зображенням релігійного сюжету або діяча виконувалися в «протестантському стилі», де містичне передається через призму повсякденності. Це стало можливим завдяки тому, що у [[XVII століття\|XVII столітті]] [[бароко]] перестало існувати лише в рамках [[Католицька церква\|католицької церкви]] й художники з [[Протестантизм\|протестантських країн]] [[Північна Європа\|північної Європи]] імплементували цей стиль у свої роботи. Прихильником і послідовником цього стилю саме й був Рембрандт{{sfn\|Ходж\|2014\|pp=41}}. Досить цікавим було виконання Рембрадтом композиції — екзотичність і таємничість [[Язичництво\|язичницького]] культу передана за допомогою гри світла та тіней, де лише частина монументу ідола видно у світлі мерехтіння ліхтаря. Світло, ~~так би мовити,~~наче фокусує увагу на взаємодії персонажів біблійного сюжету. Рембрандту вдалося досить вдало зобразити розгубленість на обличчі Кира, однак, разом з тим —, глядач позбавлений можливості розгледіти, які емоції в цю мить виникають на обличчі Даниїла. Лише позиція тіла останнього дозволяє робити припущення. Мабуть, найбільш зворушливий аспект інтерпретації бачення Рембрандта є його іронічне протиставлення великому, могутньому цареві — маленького, смиренного хлопчика, якого надіслав Бог. Ця картина розкриває Рембрандта, як геніального оповідача та наочно демонструє еволюцію його майстерності при передачі драматично зосередженої композиції, розкутість в експериментуванні з фарбами. Все це дозволяє говорити про те, що на момент створення «Даниїл та Кир біля ідола Бела» автор вже реалізувався, як зрілий, досвідчений художник{{sfn\|Allen\|1997\|pp=59}}. Члени [[Дослідницький проект «Рембрандт»\|дослідницького проєкту «Рембрандт»]] ~~схильні~~схиляються до думки, що основою для написання картини стала одна з [[Гравюра\|гравюр]] відомого на той час художника та майстра гравюри~~ —~~ [[Мартен ван Гемскерк\|Мартена ван Гемскерка]]. Останній присвятив цьому біблійному епізодові серію гравюр, що зображали кожну сцену із біблійного сюжету, але увагу Рембрандта привернула лише одна з них. На відміну від ван Гемскерка, в роботі якого був присутній цілий натовп, ван Рейн сфокусував увагу глядача лише на Киру, меншій мірі Даниїлові та опосередковано на Белі. Разом з тим Рембрандт пішов далі й при зображенні пози Даниїла, який схрестив руки на грудях, передав одночасно провокаційність та смиренність пророка, який висміює ідолопоклонство, але разом з тим смиренний перед царською владою. За сюжетом діалог між ними закінчився реченням, що стало [[Крилаті слова\|крилатим висловом]]: «Нехай буде зроблено за твоїм словом»{{sfn\|Bruyn\|2013\|pp=300}}. На думку доктора філософії з мистецтва Шеллі Карен Перлоу ({{lang-nl\|Shelley Karen Perlove}}) та Ліррі Сілвера ({{lang-nl\|Larry Silver}}) картина могла бути досить популярною в певному колі радикально налаштованих протестантів., ~~Оскільки~~оскільки останні могли вбачати в послідовниках культу поклоніння Белу католиків, а [[Папа Римський\|папу римського]] — в самому ідолові. Ця обставина не була чимось дивним ~~в ті~~у часи ~~оскільки~~ренесансу, позаяк навіть [[Мартін Лютер]] дозволяв собі зрівнювати [[Папа Римський\|папу]] з [[Антихрист\|Антихристом]], а католицьку церкву — з [[Вавилонська блудниця\|вавилонською блудницею]]{{sfn\|Perlove\|2009\|pp=130-132}}. Попри невеликий розмір цієї дубової панелі Рембрандту вдалося передати виняткову емоційну кульмінацію ключового моменту драматичного протистояння з біблійного сюжету. Надмірно возвеличена постать перського царя Кира умисно розташована в центрі розкішно убраного храму. Покірна, але разом з тим рішуча постать Даниїла, що просліджується ув його профілі, красномовно передає непромовлене в голос звинувачення в тому, що цар поклонявся ідолу. Глибокий емоційний обмін між ними чітко показаний на обличчі Кира. Робота виконана з дивовижною широтою охоплення сюжету, всупереч обмеженості її масштабу{{sfn\|Woollett\|2009\|pp=17}}. == Відгуки == Доктор філософії з мистецтва, куратор художнього відділення музею Ґетті Ен Вуллет ({{lang-nl\|Anne Woollett}}) характеризує «Даниїл та Кир біля ідола Бела», як: «одну з чудових робіт Рембрандта в музеях Південної Каліфорнії, що представляє один із періодів тривалої кар'єри художника. Картина надає чудову можливість доторкнутися до захопливої сцени історії, є інтригуючим портретом з переконливим емоційним станом головних героїв, а також неповторним спектром технік живопису ван Рейна»<ref>{{Cite web\|title=Discover Rembrandt in Los Angeles\|url=https://www.discoverlosangeles.com/things-to-do/discover-rembrandt-in-los-angeles\|website=Discover Los Angeles\|accessdate=2019-10-15\|language=en\|archive-date=4 грудня 2020\|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204114809/https://www.discoverlosangeles.com/things-to-do/discover-rembrandt-in-los-angeles}}</ref>. Доктор філософії, директор проєкту «Рембрандт та колекції його мистецтва в Америці» Джозеф Меттью Піро ({{lang-nl\|Joseph Matthew Piro}}) відгукується про картину, як про плацдарм для дослідження протестантської реформації, контрреформації, тридцятилітньої війни та інших подій у Європі ~~сімнадцятого~~XVII століття. На картині пишно одягнений Кир могутніший ~~проти~~за покірного Даниїла. Звідси картина художника наштовхує на роздуми: Даниїл та Кир лише біблійні фігури, чи вони виступають [[Алегорія\|алегорією]] на владу Нідерландів та короля Іспанії [[Філіп II\|~~короля~~Філіпа II]] ~~Іспанії~~?<ref>{{Cite web\|title=Teaching Rembrandt\|url=https://www.neh.gov/humanities/2007/novemberdecember/feature/teaching-rembrandt\|website=National Endowment for the Humanities (NEH)\|accessdate=2019-10-15\|language=en\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190701160909/https://www.neh.gov/humanities/2007/novemberdecember/feature/teaching-rembrandt\|archivedate=2019-07-01\|deadurl=no}}</ref> == Примітки == Рядок 58 ⟶ 61: == Джерела == {{refbegin}} ~~'''Англійською мовою:'''~~ * {{книга\|автор=Allen Denise, Dawson Carr, Charlotte Eyeman, Burton Fredericksen, Jennifer Helvey, David Jaffé, Arianne Faber Kolb, Jon L. Seydl, Perrin Stein, Anne Woollett\|заголовок=Masterpieces of the J. Paul Getty Museum: Paintings: English Language Edition: Fourth Edition\|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=IaYdAgAAQBAJ&pg=PA59&lpg=PA59&dq=Daniel+and+Cyrus+Before+the+Idol+Bel+Rembrandt&source=bl&ots=ccEEgk33OL&sig=ACfU3U0eI4hxezkWNaicEcsiHXizcBOeow&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjDtpyB15zlAhWEo4sKHd3DC144FBDoATAIegQICBAB#v=onepage&q=Daniel%20and%20Cyrus%20Before%20the%20Idol%20Bel%20Rembrandt&f=false\|відповідальний=\|місце=USA\|видавництво=Getty Publications\|рік=1997\|том=\|сторінок=59\|сторінки=59\|isbn=9780892364282\|ref=Allen}} {{ref-en}} * {{книга\|автор=Bruyn J., Haak B., Levie S.H., van Thiel P.J.J., van de Wetering E.\|заголовок=A Corpus of Rembrandt Paintings. (Stitching Foundation Rembrandt Research Project). Bd.II (1631-1634)\|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=ofjxCAAAQBAJ&pg=PA300&lpg=PA300&dq=Daniel+and+Cyrus+Before+the+Idol+Bel+Rembrandt&source=bl&ots=fEcvW4gO6s&sig=ACfU3U1lDl1tUEvWWwUG_ZxL_SChAw-_SA&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjDtpyB15zlAhWEo4sKHd3DC144FBDoATADegQIBxAB#v=onepage&q=Daniel%20and%20Cyrus%20Before%20the%20Idol%20Bel%20Rembrandt&f=false\|відповідальний=\|місце=Dordrecht/Boston/London\|видавництво=Springer Science & Business Media\|рік=2013\|том=II\|сторінок=300\|сторінки=300\|isbn=9789400944107\|ref=Bruyn}} {{ref-en}} Рядок 66 ⟶ 67: * {{книга\|автор=Perlove Shelley Karen, Larry Silver\|заголовок=Rembrandt's Faith: Church and Temple in the Dutch Golden Age\|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=QNKD95p_8HMC&pg=PA131&lpg=PA131&dq=Daniel+and+Cyrus+Before+the+Idol+Bel+Rembrandt&source=bl&ots=dqZckoHQhw&sig=ACfU3U1q7YbmvvkVhtGtGIGhE5CeMcY4Qg&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiu2PrF1ZzlAhUCqYsKHeDDBJI4ChDoATAHegQICRAB#v=onepage&q=Daniel%20and%20Cyrus%20Before%20the%20Idol%20Bel%20Rembrandt&f=false\|відповідальний=\|місце=China\|видавництво=Everbest printing, Ltd.\|рік=2009\|том=\|сторінок=130-132\|сторінки=130-132\|isbn=9780271048383\|ref=Perlove}} {{ref-en}} * {{книга\|автор=Woollett Anne T.\|заголовок=Rembrandt in Southern California\|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=L8dCB0-y7mEC&pg=PA17&lpg=PA17&dq=Daniel+and+Cyrus+Before+the+Idol+Bel+Rembrandt&source=bl&ots=CnV1vcBndx&sig=ACfU3U224Gxc9Lz0oIll2vkdnkjH6rFrrA&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjDtpyB15zlAhWEo4sKHd3DC144FBDoATAEegQICRAB#v=onepage&q=Daniel%20and%20Cyrus%20Before%20the%20Idol%20Bel%20Rembrandt&f=false\|відповідальний=\|місце=China\|видавництво=Ocean Graphic Printing, Inc.\|рік=2009\|том=\|сторінок=17\|сторінки=17\|isbn=9780892369935\|ref=Woollett}} {{ref-en}} ~~'''Російською мовою:'''~~ * {{книга\|автор=Ходж Сюзи\|заголовок=Искусство. 50 идей, о которых нужно знать\|посилання=\|відповідальний=Пер. с англ. М. Александровой\|місце=M\|видавництво=Фантом Пресс\|рік=2014\|том=\|сторінок=41\|сторінки=208\|isbn=978-5-86471-679-3\|ref=Ходж}} {{ref-ru}} ~~'''Українською мовою:'''~~ * {{книга\|автор=Гамалія К. М\|заголовок=Міфопоетичні концепції мистецтва та архітектури річкових цивілізацій Давнього світу\|посилання=http://www.visnik.org/pdf/v2017-01-09-hamaliya.pdf\|відповідальний=\|місце=Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури\|видавництво=Вісник ХДАДМ\|рік=2017\|том=\|сторінок=56\|сторінки=\|isbn=\|ref=Гамалія}} {{ref-uk}} {{refend}} Рядок 76 ⟶ 73: == Посилання == * {{cite web\|url=http://www.getty.edu/art/collection/objects/~~882~~883/rembrandt-harmensz-van-rijn-~~the~~daniel-~~abduction~~and-cyrus-before-the-ofidol-~~europa~~bel-dutch-~~1632~~1633/\|title=Даниїл та Кир біля ідола Бела\|publisher=[[Музей Ґетті\|Ґетті]]\|date=~~2019-10~~\|accessdate=\|last=\|first=\|website=\|language=\|archive-date=13 вересня 2017\|~~accessdate~~archive-url=https://web.archive.org/web/20170913184201/http://www.getty.edu/art/collection/objects/883/rembrandt-harmensz-van-rijn-daniel-and-cyrus-before-the-idol-bel-dutch-1633/}} — профіль картини на сайті музею {{ref-en}} * {{cite web\|url=https://rkd.nl/en/explore/images/2448\|title=Даниїл та Кир біля ідола Бела\|publisher=\|date=~~2019-10-15~~\|accessdate=\|last=\|first=\|website=\|language=\|archive-date=1 червня 2019\|archive-url=https://web.archive.org/web/20190601065730/https://rkd.nl/en/explore/images/2448}} — профіль картини на сайті Інституту історії мистецтв Нідерландів {{ref-nl}} * {{cite web\|url=https://artsandculture.google.com/asset/daniel-and-cyrus-before-the-idol-bel/bQEZf5tgp8ZerQ\|title=Даниїл та Кир біля ідола Бела\|publisher=\|date=~~2019-10-15~~\|accessdate=\|last=\|first=\|website=\|language=\|archive-date=28 вересня 2019\|archive-url=https://web.archive.org/web/20190928183623/https://artsandculture.google.com/asset/daniel-and-cyrus-before-the-idol-bel/bQEZf5tgp8ZerQ}} — профіль картини на сайті Google Arts & Culture {{ref-en}}/{{~~Ref~~ref-ru}} {{бібліоінформація\|колір=#FFECBF}} {{Рембрандт}} {{Добра стаття}} ~~{{Кандидат у добрі статті}}~~ [[Категорія:Картини за сюжетами Старого Заповіту]] [[Категорія:Картини Рембрандта]]