Абшеронський півострів: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Коректура, посилання, структуризація, форматування
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1:
{{Півострів
| Назва = АпшеронськийАбшеронський півострів
| Карта = Azerbaijan map sumqayit.png
| Місцезнаходження =
Рядок 8:
| Висота = 310
| Країна = {{AZE}}
| Регіон =
| Населення =
| Рік =
| Зображення =Apsheron from air.JPG
| Розмір =
| Підпис =
}}
'''Апшеро́нськийАбшеро́нський піво́стрів'''  — [[півострів]] на [[Каспійське море|Каспійському узбережжі]] [[Кавказ]]у, вдається в море на 60  км.
 
== Історія ==
Апшерон -Абшерон&nbsp;— старий нафтовидобувний регіон. У часи високого [[Середньовіччя]] (з VIII до XIII &nbsp;ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на АпшеронськомуАбшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина ХX ст.) відзначає, що ''« ...в:<blockquote>…в [[Баку]] було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого&nbsp;— чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік».'' </blockquote>[[Аль Масуді|Масуді]] та [[Аль-Істахрі|Істахрі]], котрі відвідали район Баку в ХX ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях.
У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття [[Ібн Бекран]] пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.
 
У X – XIII X—XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани — «важка». Географ XIII століття [[Ібн Бекран]] пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.
 
== Географія ==
 
АпшеронськийАбшеронський півострів формою нагадує скорчений [[ніс]], знятий у [[Профіль людини|профіль]]. Удається до моря на 60 [[ км]], ширина до 30 [[ км]]. На [[схід]]ному краю — [[пісок|піщана]] [[Шахова коса]]. Складений головним чином [[неогенНеогеновий період|неогеновими]] і [[антропогенЧетвертинний період|антропогеновими]] відкладеннями.
 
Поверхня — хвиляста [[рівнина]] (висоти від −26 м нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310  м на заході; середня висота 50-16550—165 метрів) зіз брахіантиклінальними підняттями іта грязьовими [[сопки|сопками]] (висота до 310  м на заході), з безстічними улоговинами, що містять [[солончак]]и і [[Солоне озеро|солоні озера]]; зустрічаються ділянки рухомих пісків. [[Ландшафт]] ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована.
 
На півострові є багаті нафтові ій [[газ]]ові родовища (див. [[Бакинський нафтогазоносний район]]).
 
На південному узбережжі  — місто [[Баку]]. [[Апшеронська група курортів|Абшеронська група курортів]]. Багато грязьових [[вулкан]]ів.
 
=== Клімат ===
 
Переважає сухий [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічний клімат]]. Середня [[температура]] [[січень|січня]] +3 [[°C]]; [[липень|липня]] +25 °C. Річна сума [[опади|опадів]] коливається від 140  мм ву південно-західній частині до 250  мм — ву північній. Часті сильні [[вітер|вітри]] (норд).
 
== Назва ==
 
Півострів отримав назву від селища АпшеронАбшерон, що існувало до [[1720-ті|20-х]] років [[XVIII століття]]. Найчастіше вважається, що слово «АпшеронАбшерон»(آبشوران) походить від солона вода (мовою іраномовних [[тати|татів]] ''аб'' — «вода», ''шерон —'' «солона на мові іраномовних [[тати|татів]]»), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище.
 
== Література ==