Реплікація ДНК: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ykvach (обговорення | внесок) м Ykvach перейменував сторінку з Реплікація на Реплікація ДНК без створення перенаправлення: Дупліат. Об'єднання історій |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2 |
||
(Не показана 31 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 1:
{{Otheruses|Реплікація}}
{{refimprove}}'''Реплікація''' (пізньолат. replicatio — повторення), редуплікація, ауторепродукція, аутосинтез — процес самовідтворення нуклеїнових кислот, [[ген|генів]] та [[хромосома|хромосом]]. ▼
▲
Термін застосовують переважно для опису процесу подвоєння нуклеїнових кислот, відтворення хромосом частіше описують іншими термінами ([[мітоз]], [[мейоз]]).
Рядок 5 ⟶ 7:
== Особливості будови ДНК ==
[[Файл:DNA chemical structure_uk.svg|thumb|200px|right|Хімічна структура ДНК]]
Процес відбувається за рахунок ферментативного матричного синтезу [[ДНК]] або [[РНК]]. Згідно з моделлю будови дволанцюгової молекули ДНК [[Джеймс Ватсон|Вотсона]] та [[Френсіс Крік|Кріка]] ця молекула є [[полімер
Така будова ДНК характерна для всіх клітинних організмів ([[прокаріоти|прокаріот]] та [[еукаріоти|еукаріот]]). ДНК вірусів може бути одноланцюговою. Крім того деякі віруси мають як носія генетичної інформації молекулу [[РНК]] (яка теж може бути одно- або дволанцюговою)
== Гіпотези реплікації ДНК ==
Після того, як було встановлено, що ДНК утворюється шляхом побудови на існуючій молекулі нових ланцюгів, виникло питання, яким чином відбувається подвоєння вихідної молекули. Були висунуті три гіпотетичних механізми реплікації.
* Консервативний механізм —
* Напівконсервативний механізм — існуюча спіраль розкручується, на кожному полінуклеотидному ланцюзі
* Дисперсивний механізм — існуюча спіраль розривається на кожному півоберті шляхом багаторазової фрагментації. Синтез нових ланцюгів проходить на фрагментах, які потім хрест-
З метою з'ясувати, який механізм є дійсним, Меселсон та Сталь провели експерименти з міченою ДНК, яка містила у своєму складі важкий [[ізотоп]] [[азот]]у. В результаті дослідження вдалося виявити, що ДНК синтезується за напівконсервативним механізмом.
== Молекулярний механізм реплікації дволанцюгової ДНК ==
[[Файл:DNA_replication_numbered.svg|thumb|300px|
Реплікація — складний багатоетапний процес, в якому беруть участь багато [[ферменти|ферментів]], він потребує багато часу та великих енергетичних витрат клітини. Процес починається з того, що фермент [[топоізомераза]] випрямляє закручену у спіраль молекулу ДНК та до неї приєднуються [[білок|білки]], які не дають молекулі знов згорнутись. Фермент [[хеліказа|геліказа]] розриває водневі зв'язки між азотистими основами, внаслідок чого ділянка подвійної молекули ДНК розпадається на два ланцюги
У [[еукаріоти|
== Механізми реплікації вірусів ==
Реплікація вірусів, що містять дволанцюгову ДНК, проходить
Реплікація РНК-вмісних вірусів може проходити двома шляхами. Перший проходить за участю РНК-залежної РНК-полімерази (РНК-синтази). Розрізняють (+)-РНК
(+)-РНК
[[Рабдовіруси]] та [[параміксовіруси]] мають у своєму складі (-)-ланцюг, який не може напряму транслюватися у вірусний білок. Ця (-)-РНК використовується для синтезу (+)-
[[Реовіруси]] мають (
Другий шлях реплікації РНК характерний для
* синтез (-)-
* руйнування вірусної РНК у складі комплексу ДНК-РНК;
* синтез (+)-
Такі ДНК потрапляють у ядро клітини-хазяїна та інтегруються у його геном. Вони стають матрицею для синтезу вірусних РНК за участю РНК-полімеразної системи клітини-хазяїна. Вірусні РНК, що утворилися, виходять у цитоплазму, де ініціюють трансляцію вірусних білків. З цих білків та РНК утворюються нові вірусні частинки.<ref>http://murzim.ru/nauka/biologiya/molekuljarnaja-biologija/25544-replikaciya-genomu-virusov.html Реплікація геному вірусів</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}▼
== Література ==
# {{cite book|url=http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/MolBiol_sivolob.pdf |author=[[Сиволоб Андрій Володимирович|А. В. Сиволоб]] |title=Молекулярна біологія |place=К |publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2008 |p=275-298}}
# Шлегель Г. Общая микробиология. Перевод с нем. Л.
# Уотсон Дж., Молекулярная биология гена, пер. с англ., М., 1967.
# Ратнер В. А., Принципы организации и механизмы молекулярно-генетических процессов, Новосиб., 1972.
Рядок 48 ⟶ 53:
# Стент Г., Молекулярная генетика, пер. с англ., М., 1974.
{{Бібліоінформація}}
▲{{reflist}}
▲{{Експресія генів|state=expanded}}
[[Категорія:Реплікація ДНК|*]]
|