Реплікація ДНК: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2 |
|||
(Не показані 27 проміжних версій 19 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Otheruses|Реплікація}}
'''Реплікація''' (пізньолат. replicatio — повторення), редуплікація, ауторепродукція, аутосинтез — процес самовідтворення нуклеїнових кислот, [[ген]]ів та [[хромосома|хромосом]].<ref>{{Cite web |url=https://scienceukraine.com/allnews/health/meds/dna-replication-video/ |title=Архівована копія |accessdate=2017-06-28 |archive-date=2018-03-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180306023345/https://scienceukraine.com/allnews/health/meds/dna-replication-video/ }}</ref>
Термін застосовують переважно для опису процесу подвоєння нуклеїнових кислот, відтворення хромосом частіше описують іншими термінами ([[мітоз]], [[мейоз]]).
Рядок 8 ⟶ 7:
== Особливості будови ДНК ==
[[Файл:DNA chemical structure_uk.svg|thumb|200px|right|Хімічна структура ДНК]]
Процес відбувається за рахунок ферментативного матричного синтезу [[ДНК]] або [[РНК]]. Згідно з моделлю будови дволанцюгової молекули ДНК [[Джеймс Ватсон|Вотсона]] та [[Френсіс Крік|Кріка]] ця молекула є [[полімер]]ом, [[мономер]]ами якого є [[цукор]] [[дезоксирибоза]], залишок [[фосфорна кислота|фосфорної кислоти]], який з'єднує мономери між собою, та азотисті основи, які кодують генетичну інформацію. Причому [[гуанін]] одного ланцюга завжди знаходиться напроти [[цитозин]]у іншого
Така будова ДНК характерна для всіх клітинних організмів ([[прокаріоти|прокаріот]] та [[еукаріоти|еукаріот]]). ДНК вірусів може бути одноланцюговою. Крім того деякі віруси мають як носія генетичної інформації молекулу [[РНК]] (яка теж може бути одно- або дволанцюговою)
== Гіпотези реплікації ДНК ==
Після того, як було встановлено, що ДНК утворюється шляхом побудови на існуючій молекулі нових ланцюгів, виникло питання, яким чином відбувається подвоєння вихідної молекули. Були висунуті три гіпотетичних механізми реплікації.
* Консервативний механізм —
* Напівконсервативний механізм — існуюча спіраль розкручується, на кожному полінуклеотидному ланцюзі комплементарно будується новий. Таким чином, нова подвійна спіраль є «гібридом» старого та нового ланцюгів
* Дисперсивний механізм — існуюча спіраль розривається на кожному півоберті шляхом багаторазової фрагментації. Синтез нових ланцюгів проходить на фрагментах, які потім хрест-
З метою з'ясувати, який механізм є дійсним, Меселсон та Сталь провели експерименти з міченою ДНК, яка містила у своєму складі важкий [[ізотоп]] [[азот]]у. В результаті дослідження вдалося виявити, що ДНК синтезується за напівконсервативним механізмом.
== Молекулярний механізм реплікації дволанцюгової ДНК ==
[[Файл:DNA_replication_numbered.svg|thumb|300px|
Реплікація — складний багатоетапний процес, в якому беруть участь багато [[ферменти|ферментів]], він потребує багато часу та великих енергетичних витрат клітини. Процес починається з того, що фермент [[топоізомераза]] випрямляє закручену у спіраль молекулу ДНК та до неї приєднуються [[білок|білки]], які не дають молекулі знов згорнутись. Фермент [[хеліказа|геліказа]] розриває водневі зв'язки між азотистими основами, внаслідок чого ділянка подвійної молекули ДНК розпадається на два ланцюги
У [[еукаріоти|
== Механізми реплікації вірусів ==
Реплікація вірусів, що містять дволанцюгову ДНК, проходить
Реплікація РНК-вмісних вірусів може проходити двома шляхами. Перший проходить за участю РНК-залежної РНК-полімерази (РНК-синтази). Розрізняють (+)-РНК
(+)-РНК
[[Рабдовіруси]] та [[параміксовіруси]] мають у своєму складі (-)-ланцюг, який не може напряму транслюватися у вірусний білок. Ця (-)-РНК використовується для синтезу (+)-
[[Реовіруси]] мають (±)-РНК (дволанцюгову). Реплікація нуклеїнової кислоти проходить аналогічно з реплікацією дволанцюгової ДНК, але основним ферментом замість ДНК-полімерази виступає РНК-синтаза.
Другий шлях реплікації РНК характерний для
* синтез (-)-
* руйнування вірусної РНК у складі комплексу ДНК-РНК;
* синтез (+)-
Такі ДНК потрапляють у ядро клітини-хазяїна та інтегруються у його геном. Вони стають матрицею для синтезу вірусних РНК за участю РНК-полімеразної системи клітини-хазяїна. Вірусні РНК, що утворилися, виходять у цитоплазму, де ініціюють трансляцію вірусних білків. З цих білків та РНК утворюються нові вірусні частинки.<ref>http://murzim.ru/nauka/biologiya/molekuljarnaja-biologija/25544-replikaciya-genomu-virusov.html Реплікація геному вірусів</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}▼
== Література ==
# {{cite book|url=http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/MolBiol_sivolob.pdf |author=[[Сиволоб Андрій Володимирович|А. В. Сиволоб]] |title=Молекулярна біологія |place=К |publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2008 |p=275-298}}
# Шлегель Г. Общая микробиология. Перевод с нем. Л. В. Алексеевой. М.: Мир, 1987. С. 567.
# Уотсон Дж., Молекулярная биология гена, пер. с англ., М., 1967.
Рядок 50 ⟶ 52:
# Бреслер С. Е., Молекулярная биология, Л., 1973.
# Стент Г., Молекулярная генетика, пер. с англ., М., 1974.
▲{{reflist}}
{{Експресія генів|state=expanded}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Реплікація ДНК|*]]
|