Свобода зібрань: відмінності між версіями

Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

==== Право на мирні зібрання закріпленні у статтях:= ===

''Кожна  &nbsp;&nbsp; людина &nbsp; має &nbsp; право &nbsp; на &nbsp; свободу  мирних  зборів  і асоціацій.''<ref>Загальна декларація прав людини</ref>

''Визнається право  на мирнізборимирні збори.  КористуванняцимКористування цим правом не підлягаєніякимобмеженнямпідлягає ніяким обмеженням,  крім тих, якінакладаютьсявідповідноякі накладаються відповідно до  закону  і  які  є  необхідними  в демократичному суспільстві в інтересах державноїчисуспільноїбезпекидержавної чи суспільної безпеки,  громадського  порядку, охорониздоровохорони здоров'я  і моральностінаселенняабозахистуморальності населення або захисту прав та свобод іншихосібінших осіб. ''<ref>Міжнародний пакт про громадянські і політичні права<name=":0"/ref>

* '''КонвенціїпроКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод'''

''КоженмаєКожен має право на свободу мирнихзібраньмирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створюватипрофспілкистворювати профспілки та вступати до них для захистусвоїхінтересівзахисту своїх інтересів. ЗдійсненняцихЗдійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобіганнязаворушеннямчизлочинамзапобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'ячимораліабоя чи моралі або для захисту прав і свобод іншихосібінших осіб.''<ref>Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод</ref>

# Право на свободу мирних зібрань

До сьогодні Європейська комісія та Європейський суд розглянули декілька справвсправ в яких йшлось про свободу мирних зібрань за статтею 11. Комісія визначила роль мирних зібрань та висловила обгрунтовануобґрунтовану думку про те, що існування процедури попереднього одержання дозволу на їх проведення не порушує статтю 11:

існування процедури одержання дозволу на їх проведення, звичайно, не порушує зміст цього  права. Подібна процедура відповідає вимогам пункту 1 статті 11, якщо тільки органи влади використовують її для того, щоб мати можливість забезпечити мирний характер зібрань, і, відповідно, така процедура не є втручанням у здійснення цього права (Заява № &nbsp;8191/78).

Після цього Комісія зазначила, що тимчасова заборона урядом всіх публічних демонстрацій у даному місті не суперечила пункту 2 статті 11, якщо у разі проведення подібної публічної демонстрації виникала серйозна загроза громадській безпеці та порядку. На підставі подібних

# Особливі аспекти обмежувальних положень статті 11.        

Комісія дала роз’ясненняроз'яснення з цього приводу у Заяві № &nbsp;11603 /85''. ''У цій справі йшлось про те, що заявники протестували проти невизнання державою за окремими державними службовцями, які працювали в Штабі урядового зв’язкузв'язку Сполученого Королівства (GCHQ), що відповідав за організацію військового та офіційного зв’язкузв'язку уряду, права організувати профспілку  і вступати до неї, хоча подібна профспілка на той час уже функціонувала майже сорок років. Усі сторони погодились, що  заборона профспілки була втручанням  у здійснення прав, які гарантуються у статті 11.       

Подальший розгляд Комісією аргументів держави щодо пункту 2 ілюструє суттєву різницю між обмежувальними положеннями статті 11 і паралельними положеннями інших статей Європейської конвенції, що мають аналогічну структуру. Оскільки заявники з GCHQ у зазначеній вище справі, без сумніву, були “представниками«представниками державної адміністрації”адміністрації», то Комісія обмежилась розглядом “законності”«законності» дій держави, які

були спрямовані на заборону профспілкових об’єднаньоб'єднань. Комісія визнала, що положення законодавства, які застосувала держава, базувались на національному законодавстві і підлягали судовому контролю з боку національних  судових органів. 

Комісія залишила відкритим питання про те, чи містив у собі  термін “законний”«законний» також принцип пропорційності, і зауважила, що: Навіть якщо термін «законний» і потребує чогось більшого, ніж обґрунтування в національному законодавстві, наприклад, заборони довільних рішень, немає підстав вважати, що у даній справі ця вимога не була дотримана.

інших груп, об’єднаньоб'єднань громадян до суспільних явищ та проблем, привернення уваги органів влади до них та є однією із форм безпосередньої демократії.'''Основною рисою мирних зібрань є мирний характер їх проведення.'''

До мирних можна віднести також релігійні зібрання, які проводяться релігійними організаціями. Такими зібраннями можуть бути публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії.

=== Форми та види мирних зібрань у національному законодавстві: ===

* '''збори''' –&nbsp;— це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян у громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем;

* '''мітинг''' –&nbsp;— це масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу –&nbsp;— масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові);

* '''демонстрація -&nbsp;— '''це масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим.;

* '''пікетування''' –&nbsp;— форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об’єднаньоб'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’яздоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.<ref>Конституція України</ref>

''Окремі питання реалізації права на мирні зібрання висвітлені в рішенні Конституційного Суду України № &nbsp;1-30/2001 у справі щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання, ініційованій поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.''

=== Конституційний Суд України вирішив: ===

'''''Положення  частини  першої  статті  39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів  виконавчої  влади  чи  органів місцевого самоврядування про проведення зборів,  мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного  подання  треба  розуміти так,   що  організатори  таких  мирних  зібрань  мають  сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь,  тобто  у прийнятні  строки,  що передують даті їх проведення.  Ці строки не повинні обмежувати  передбачене  статтею  39  Конституції  України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним  органам  виконавчої   влади   чи   органам місцевого   самоврядування   вжити  заходів  щодо  безперешкодного проведення громадянами зборів,  мітингів,  походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.'''''

Практика адміністративних судів щодо мирних зібрань є несприятливою для організаторів мирних зібрань. Кожного року українські суди ухвалюють до 90 &nbsp;% рішень на користь органів влади, забороняючи чи обмежуючи мирні зібрання. Судова практика щодо мирних зібрань в Україні є не уніфікованою і має відмінності у різних регіонах. Практика судів вищих інстанцій часто свідчить про ігнорування міжнародних стандартів у цій сфері і не може слугувати надійним орієнтиром у вирішенні справ цієї категорії.

Суди застосовують національне законодавство щодо свободи мирних зібрань без урахування міжнародних стандартів або викривлюючи їх зміст. Натомість, суди активно застосовують акти законодавства Радянського Союзу(''Указ Президії ВерховноїРади СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28.07.1988 року'') і підзаконні акти органів місцевого самоврядування, які обмежують конституційне право на мирні зібрання.<ref>Рішення Конституційного Суду України</ref>

Держави повинні не лише охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування необґрунтованих непрямих обмежень цього права. Основним об'єктом захист особистості від свавільного втручання з боку публічної влади у здійснення захищених прав.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина, а відповідно і право на мирні зібрання, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

'''''Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку -&nbsp;— з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.'''<ref name=""> Рішення Конституційного Суду України</ref>

Забороняючи проводити мирні зібрання, суди найчастіше бачать загрозу інтересам національної безпеки та громадського порядку у випадках:

1) наявності «недоліків» у повідомленні про мирний захід, пов'язаних із «несвоєчасністю» подання, «вадами» заяви (відсутність інформації про відповідальну особу, кількість учасників, часу проведення тощо), проведенні зібрання у «недозволеному» місці;

== ПосиланняПримітки ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140212141809/http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_004 |date=12 лютого 2014 }}

* [http://zakon2zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_015 2747-15/page1 Кодекс судочинства України]