Риков Олексій Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання.
 
(Не показано 34 проміжні версії 23 користувачів)
Рядок 1:
{{othernames|Риков}}
{{Картка:Лідер
| ім'я = <big>Олексій Іванович Риков</big><br />{{lang-ru|Алексей Иванович Рыков}}
| зображення = AlexeiRikov1924(cropped).jpegjpg
| жінка = <!-- будь-яке значення якщо жінка -->
| розмір_зображення = 250px240px
| зображення = AlexeiRikov1924.jpeg
| розмір_зображення = 250px
| підпис =
 
| посада = [[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|25px]] 2-й Голова Ради Народних Комісарів СРСР
| попередник = [[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ілліч Ленін]]
| наступник = [[Молотов В'ячеслав Михайлович|В'ячеслав Михайлович Молотов]]
| початок_терміну = [[212 січнялютого]] [[1924]]
| кінець_терміну = [[19 грудня]] [[1930]]
| віце-президент =
| президент =
| прем'єр-міністр =
 
| посада2 = [[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|25px]] 2-й Голова Ради Народних Комісарів РСФСР
| початок_терміну2 = [[2 лютого]] [[1924]]
| кінець_терміну2 = [[18 травня]] [[1929]]
| попередник2 = [[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ілліч Ленін]]
| наступник2 = [[Сирцов Сергій Іванович|Сергій Іванович Сирцов]]
 
| посада3 =
| початок_терміну3 =
| кінець_терміну3 =
| попередник3 =
| наступник3 =
 
| віце-президент =
| президент =
| президент2 =
 
| прем'єр-міністр =
| громадянство ={{RUSold}}→{{USSR}}
| дата_народження = 25.2.1881(13)
| національність = [[Євреї|Єврей]]Росіянин
| місце_народження = [[Саратов]], [[Росія]]
| дата_смерті = 15.3.1938
| місце_смерті = [[Москва]]
| громадянство =
| національність = [[Євреї|Єврей]]
| виборчий_округ =
| дружина =
Рядок 47 ⟶ 36:
}}
 
'''Олексій Іванович Риков''' ({{lang-ru|Алексей Иванович Рыков}}, {{ДН|25|2|1881|13}}, [[Саратов]] , [[Російська імперія]] — [[15 березня]] 1938, [[МоскваРозстрільний полігон «Комунарка»|Москва)Комунарка]], [[Московська область]], [[Російська РФСР]], [[СРСР]]) — радянський політичний і державний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1917), член Революційної військової ради Республіки (1919), голова РНК СРСР (1924 — 19301924—1930) і одночасно [[Рада Народних Комісарів РРФСР|РНК РРФСР]] (1924 — 19291924—1929), який змінив на цих посадах [[Ленін]]а. Член [[ЦВК]] СРСР 1—7-го скликань. Член [[ЦК КПРС|ЦК РСДРП(б) (РКП(б), ВКП(б))]] у 1905, 1906—1907, 1917—1918, 1920—1934 роках. Кандидат у члени [[ЦК КПРС|ЦК РСДРП(б) (ВКП(б))]] у 1907—1912, 1934—1937 роках. Член Організаційного бюро [[ЦК РКП(б)]] з 5 квітня 1920 по 23 травня 1924 року. Член Політичного бюро ЦК РКП(б) (ВКП(б)) з 3 квітня 1922 по 21 грудня 1930 року.
 
== До революції ==
Народився в сім'їродині купця, переселенця зі слободи Кукарка Яранського повіту [[Вятська губернія|Вятської губернії]] Івана Ілліча Рикова. Інша версія&nbsp;— в сім'їродині селянина<ref>(з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990 ")</ref>. УЗа 1892&nbsp;р.деякими вступив до Саратовської 1-у класичну гімназію.даними ПісляОлексій закінченняРиков гімназіїнародився в 1900слободі роціКукарка вступивЯранського наповіту юридичнийВятської факультет Казанського університету (не закінчив). У 1899 вступив в РСДРПгубернії, [[Більшовики|більшовик]].а Зачерез іншоюдва версією,тижня впісля кінцінародження 1900&nbsp;р.разом вступивіз вбатьками казанську соціал-демократичну групу<ref>(з передмовипереїхав до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990)</ref>Саратова.
 
У 1892—1900 роках — учень Саратовської 2-ї класичної гімназії. З 1898 по 1901 рік також працював репетитором у Саратові та Казані.
Вів партійну роботу в [[Саратов]]і, [[Казань|Казані]], [[Ярославль|Ярославлі]], [[Нижній Новгород|Нижньому Новгороді]], [[Москва|Москві]], [[Санкт-Петербург|Петербурзі]]. Неодноразово був заарештований. У 1907 — 1917 — кандидат в члени ЦК РСДРП (б). У 1910 — 1911 — в еміграції у [[Франція|Франції]]. У 1917 — член виконкому Мосради, з вересня 1917 — Петроради.
 
Член [[РСДРП(б)]] з [[1898]] року, [[Більшовики|більшовик]]. За іншою версією, в кінці 1900 року вступив в казанську соціал-демократичну групу<ref>(з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990)</ref>.
 
Після закінчення гімназії у 1900 році вступив на юридичний факультет Казанського університету (не закінчив, у березні 1901 року виключений із університет на першому курсі). У 1902 році працював статистиком земства в місті Саратові.
 
З 1902 року перебував нав нелегальному становищі. Вів партійну роботу в [[Саратов]]і, [[Казань|Казані]]. У 1903 році — відповідальний організатор Північного комітету РСДРП у [[Ярославль|Ярославлі]]. У 1903—1904 роках — відповідальний організатор Нижньогородського комітету РСДРП у [[Нижній Новгород|Нижньому Новгороді]]. У 1904—1905 роках — відповідальний організатор Московського комітету РСДРП у [[Москва|Москві]]. Неодноразово був заарештований. У 1910—1911 роках — в еміграції у [[Третя Французька Республіка|Французькій республіці]]. Повернувся до Росії, вів революційну діяльність у Санкт-Петербурзі, Одесі та інших містах. З 1912 року був на засланні в Наримі. У березні 1917 року амністований.
 
З травня 1917 року — член виконавчого комітету, товариш (заступник) голови Московської ради. З вересня 1917 року — член виконавчого комітету Петроградської ради.
 
== Державна діяльність до смерті Леніна ==
З [[26 жовтня]] ([[8 листопада]] за новим стилем) 1917 року — наркомнародний комісар внутрішніх справ у [[Рада Народних Комісарів РРФСР|першому радянському уряді Росії]]. ПробувшиПрацював на цій посаді до 4 ([[1617 листопада]]) (9 днів), склав свої повноваження, перейшов на роботу в Мосраду. 10 листопада 1917 року підписав постанову про створення міліції (ця дата досі відзначається в [[Росія|Росії]] як [[День міліції]]). В серпні 1917 обраний членом [[Комуністична партія Радянського Союзу|ЦК партії]]. Як прихильник створення коаліційного уряду за участю всіх лівих сил, Риков [[417 листопада]] 1917 вийшов зі складу РНК і ЦК. [[29 листопада]] 1917 року відкликав свою заяву про вихід з ЦК. Депутат Установчих зборівРКП(б).
 
З листопада 1917 року — на роботі у виконавчому комітеті Московської ради, займався питаннями постачання міста продовольством. Обраний депутатом Установчих зборів Російської республіки. З 15 лютого по квітень 1918 року — член колегії Народного комісаріату продовольства РРФСР. Одночасно з березня по квітень 1918 року — комісар продовольства Центрального промислового району, член Московської обласної Ради народних комісарів.
У квітні 1918 — травні 1921 — голова [[ВРНГ]] РРФСР і водночас заступник голови Раднаркому (травень 1921 — лютий 1923) і [[Рада праці та оборони|РПО]] (травень 1921 — липень 1923). У 1919 — 1920 — надзвичайний уповноважений РПО з постачання Червоної армії і флоту. У 1918 виступив проти проведення Червоного терору.
 
У28 квітніберезня 1918 — травні26 травня 1921 року — голова [[ВРНГ]]Вищої РРФСРради інародного водночас заступник голови Раднаркомугосподарства (травень 1921 — лютий 1923) і [[Рада праці та оборони|РПОВРНГ]]) (травень 1921 — липень 1923)РРФСР. У липні 1919 — 1920серпні 1921 року — надзвичайний уповноважений РПОРади праці та оборони з постачання Червоної армії і флоту. У 1918 виступив проти проведення Червоного терору.
 
27 травня 1921 — 17 липня 1923 року — заступник голови [[Рада праці та оборони|Ради праці та оборони (РПО)]] РРФСР.
 
29 грудня 1921 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради народних комісарів РРФСР.
 
9 травня — 7 липня 1923 року — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР.
 
6 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР та голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. 17 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради праці та оборони (РПО) СРСР.
 
З [[5 квітня]] 1920 по [[23 травня]] 1924 — член Оргбюро ЦК, з [[3 квітня]] 1922 — член Політбюро ЦК. [[6 липня]] 1923 призначений головою ВРНГ СРСР і заступником голови Раднаркому і РПО СРСР. З врахуванням того, що голова Раднаркому В. І. Ленін був тяжко хворий, в руках Рикова зосередилося керівництво всією діяльністю уряду.
 
== Голова уряду СРСР ==
[[2 лютого]] 1924 — 19 грудня 1930 року — голова Ради народних комісарів СРСР. Одночасно, 2 лютому 1924 — 18 травня 1929 року — голова Ради народних комісарів РРФСР і з 16 січня 1926 по 19 грудня 1930 року — голова Ради праці та оборони СРСР.
[[2 лютого]] 1924 Риков був призначений головою Раднаркому СРСР. Одночасно в лютому 1924 — травні 1929 — голова Раднаркому РРФСР і з січня 1926 — голова РПО СРСР. Після смерті Леніна активно підтримав [[Йосип Сталін|Сталіна]] в боротьбі проти [[Троцький Лев Давидович|Троцького]], а пізніше — проти [[Зінов'єв Григорій Овсійович|Зинов'єва]] і Каменєва. На [[XXV з'їзд КПРС|XV з'їзді ВКП (б)]] у 1927, коли громили Зінов'єва, сказав: «Я передаю мітлу товаришу Сталіну, нехай він вимітає нею наших ворогів». У 1928 — 1929 виступав проти згортання [[НЕП]], форсування індустріалізації і [[Колективізація|колективізації]], що було оголошено «правим ухилом» у ВКП (б). На квітневому Пленумі ЦК (1929) підданий різкій критиці і «розгромлений». Визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу».
 
[[2 лютого]] 1924 Риков був призначений головою Раднаркому СРСР. Одночасно в лютому 1924 — травні 1929 — голова Раднаркому РРФСР і з січня 1926 — голова РПО СРСР. Після смерті Леніна активно підтримав [[Йосип Сталін|Сталіна]] в боротьбі проти [[Троцький Лев Давидович|Троцького]], а пізніше — проти [[Зінов'єв Григорій Овсійович|Зинов'єва]] і Каменєва. На [[XXV з'їзд КПРС|XV з'їзді ВКП (б)]] у 1927, коли громили Зінов'єва, сказав: «Я передаю мітлу товаришу Сталіну, нехай він вимітає нею наших ворогів». У 1928 — 1929 виступав проти згортання [[НЕП]], форсування індустріалізації і [[Колективізація|колективізації]], що було оголошено «правим ухилом» у ВКП (б). На квітневому Пленумі ЦК (1929) підданий різкій критиці і «розгромлений». Визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу».
Один з підписантів (поряд з [[Калінін Михайло Іванович|М. Калініним]] (1875—1946) і [[Єнукідзе Авель Сафронович|А. Єнукідзе]] (1877—1937)) Постанови ЦВК і РНК від 01.02.1930 «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством»<ref>{{lang-ru|«О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации и по борьбе с кулачеством»}}</ref>. Це рішення розв'язувало руки «троцькістам» для знищення селянства.
 
Один з підписантів (поряд з [[Калінін Михайло Іванович|М. Калініним]] (1875—1946) і [[Єнукідзе Авель Сафронович|А. Єнукідзе]] (1877—1937)) Постанови ЦВК і РНК від 01.02.1930 «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної [[Перебудова|перебудови]] сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством»<ref>{{lang-ru|«О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации и по борьбе с кулачеством»}}</ref>. Це рішення розв'язувало руки «троцькістам» для знищення селянства.
 
== Останні роки життя ==
[[19 грудня]] 1930 знятий з поста голови Раднаркому СРСР, а [[21 грудня]] 1930 виведений зі складу Політбюро. З [[30 січняберезня]] 1931 року — наркомнародний комісар пошт і телеграфів СРСР ([[17 січня]] 1932 наркомат перейменовано в НаркоматНародний комісаріат зв'язку СРСР).
 
На [[XVII з'їзд ВКП (б)|XVII з'їзді ВКП (б)]] в своєму виступі сказав про [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]]: «Він як вождь і як організатор наших перемог з найбільшою силою показав себе в перший же час». У 1934 переведений з членів до кандидатів у члени ЦК ВКП (б). [[26 вересня]] 1936 року знятий з посади наркома і залишивсянародного некомісара призв'язку справахСРСР.
 
На пленумі в лютому 1937 виключений з партії і [[27 лютого]] 1937 арештований. Утримувався в Луб'янській в'язниці. На допитах визнав себе винним. В якостіЯк одногоодин з головних обвинувачуваних притягнутий до відкритого процесу ([[Третій Московський процес]]) у справі «правотроцькістського антирадянського блоку». В останньому слові заявив: «Я хочу, щоб той, кого ще не викрито і не роззброєно, щоб вони негайно і відкрито це зробили… допомогти уряду викрити і ліквідувати залишки охвістя контрреволюційної організації». [[13 березня]] 1938 був засуджений до смертної кари і [[15 березня]] розстріляний на [[Розстрільний полігон Коммунарка|Комунарському полігоні]]. ВУ 1957 році було подано заявку на реабілітацію Рикова, але її відхилили. Риков був повністю реабілітований [[Головна Військова Прокуратура СРСР|Головною Військовою прокуратурою СРСР]] у4 лютого 1988 року. В21 томучервня ж1988 роціроку відновлений в [[КПРС]].
 
== Висловлювання ==
[[Файл:Alexei Rykov and Vladimir Lenin.jpg|ліворуч|міні|242x242пкс|Олексій Риков та Володимир Ленін. 1923]]
«…[[Колоніальна політика]], наприклад, ВеликобританіїВеликої Британії, полягає у розвитку метрополії за рахунок колоній, а у нас&nbsp;— колоній за рахунок метрополії»<ref> (Председатель СНК СССР А. И. Рыков, 1920-е годы) [http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2007/01/27/0000300861/1997_n3_p3-42.pdf]{{Недоступне посилання|date=червень 2019|bot=InternetArchiveBot}}.</ref>
 
== Сім'яРодина ==
Дружина — Ніна Семенівна Маршак (Рикова) ([[1884]], Ростов-на-Дону — [[1938]]), тітка драматурга [[Шатров Михайло ШатровПилипович|Михайла Шатрова]] (Маршака), до Рикова була одружена з [[Йосип П'ятницький|Йосипом П'ятницьким]] (Тарсісом), згодом діячем [[Комінтерн]]у. Працювала начальником управління охорони здоров'я дітей Наркомздоров'я СРСР. В [[1937]] році була заарештована. За сучасними даними, розстріляна 4 березня [[1938]] р. За офіційною радянською версією, померла в таборах [[1942]] року.
 
Дочка — Наталія Олексіївна Перлі-Рикова (народилась [[22 серпня]] 1916), в [[1939]], [[1946]] і [[1950]] роках була засуджена ВЗГ. 18 років провела в таборах. Реабілітована в [[1956]] р.
 
== Нагороди ==
* [[Орден Червоного Прапора]] (23.02.1928)<ref>[{{Cite web |url=http://www.knowbysight.info/RRR/00275.asp |title=Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991] |accessdate=19 жовтня 2010 |archive-date=13 лютого 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/65PpwfDlt?url=http://www.knowbysight.info/RRR/00275.asp }}</ref>
 
== Названі на честь Рикова ==
Рядок 93 ⟶ 103:
* [[Риковський сільгоспподаток]]
 
== Джерела та література ==
== Література ==
* ''Васильєв В. Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=rykov_oleksіjj_іvanovych Риков Олексій Іванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161129210316/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=rykov_oleksіjj_іvanovych |date=29 листопада 2016 }} // {{ЕІУ|9|197}}
* А. И. Рыков. Избранные произведения. Экономика, 1990 г. ISBN 5-282-00797-5
 
=== Література ===
* А.  И. Рыков. Избранные произведения. Экономика, 1990 г. ISBN 5-282-00797-5
* Дмитрий Шелестов. Время Алексея Рыкова. Прогресс, 1990 г. ISBN 5-01-001936-1
 
Рядок 101 ⟶ 114:
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov Риков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118201405/http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov |date=18 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|5}}
* [http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ Алексей Рыков на peoples.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100729061814/http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ |date=29 липня 2010 }}
 
{{start box}}
Рядок 111 ⟶ 125:
{{succession box |
попередник = [[Володимир Ілліч Ленін]]|
титул = [[Файл:CoatState of armsEmblem of the Soviet Union.svg|60px]]<br />
[[Рада народних комісарів СРСР|Голова Ради народних комісарів СРСР]]|
роки = ''[[1922]] — [[19 грудня]] [[1930]]''|
Рядок 117 ⟶ 131:
{{end box}}
 
{{Authority control}}
{{Прем'єр-міністри Росії}}
{{Керівники уряду Радянського Союзу}}[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри РРФСР]]
[[Категорія:Марксисти]]
[[Категорія:Російські революціонери]]
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КПРС]]
[[Категорія:РозстріляніЖертви наВеликого полігонітерору «Коммунарка»з Росії]]
[[Категорія:Народні комісари пошти та телеграфів СРСР]]
[[Категорія:Народні комісари зв’язку СРСР]]
[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]
[[Категорія:Голови Уряду СРСР]]
[[Категорія:Заслані до Сибіру]]