Риков Олексій Іванович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Останні роки життя: фото для ілюстрації |
Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання. |
||
(Не показано 22 проміжні версії 14 користувачів) | |||
Рядок 2:
{{Картка:Лідер
| ім'я = <big>Олексій Іванович Риков</big><br/>{{lang-ru|Алексей Иванович Рыков}}
| зображення = AlexeiRikov1924(cropped).
| розмір_зображення =
| підпис =
Рядок 9:
| попередник = [[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ленін]]
| наступник = [[Молотов В'ячеслав Михайлович|В'ячеслав Молотов]]
| початок_терміну = [[
| кінець_терміну = [[19 грудня]] [[1930]]
| віце-президент =
Рядок 22:
| президент2 =
| громадянство ={{RUSold}}→{{USSR}}
| національність =
| виборчий_округ =
| дружина =
Рядок 46 ⟶ 36:
}}
'''Олексій Іванович Риков''' ({{lang-ru|Алексей Иванович Рыков}}, {{ДН|25|2|1881|13}}, [[Саратов]], [[Російська імперія]] — [[15 березня]] 1938, [[Розстрільний полігон «Комунарка»|Комунарка]], [[Московська область]], [[Російська РФСР]], [[СРСР]]) — радянський політичний і державний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1917), член Революційної військової ради Республіки (1919), голова РНК СРСР (
== До революції ==
Народився в
У 1892—1900 роках — учень Саратовської 2-ї класичної гімназії. З 1898 по 1901 рік також працював репетитором у Саратові та Казані.
Член [[РСДРП(б)]] з [[1898]] року, [[Більшовики|більшовик]]. За іншою версією, в кінці 1900 року вступив в казанську соціал-демократичну групу<ref>(з передмови до «Вибрані твори», М. Економіка, 1990)</ref>.
Після закінчення гімназії у 1900 році вступив на юридичний факультет Казанського університету (не закінчив, у березні 1901 року виключений із університет на першому курсі). У 1902 році працював статистиком земства в місті Саратові.
З 1902 року перебував нав нелегальному становищі. Вів партійну роботу в [[Саратов]]і, [[Казань|Казані]]. У 1903 році — відповідальний організатор Північного комітету РСДРП у [[Ярославль|Ярославлі]]. У 1903—1904 роках — відповідальний організатор Нижньогородського комітету РСДРП у [[Нижній Новгород|Нижньому Новгороді]]. У 1904—1905 роках — відповідальний організатор Московського комітету РСДРП у [[Москва|Москві]]. Неодноразово був заарештований. У 1910—1911 роках — в еміграції у [[Третя Французька Республіка|Французькій республіці]]. Повернувся до Росії, вів революційну діяльність у Санкт-Петербурзі, Одесі та інших містах. З 1912 року був на засланні в Наримі. У березні 1917 року амністований.
З травня 1917 року — член виконавчого комітету, товариш (заступник) голови Московської ради. З вересня 1917 року — член виконавчого комітету Петроградської ради.
== Державна діяльність до смерті Леніна ==
З [[26 жовтня]] ([[8 листопада]] за новим стилем) 1917 року —
З листопада 1917 року — на роботі у виконавчому комітеті Московської ради, займався питаннями постачання міста продовольством. Обраний депутатом Установчих зборів Російської республіки. З 15 лютого по квітень 1918 року — член колегії Народного комісаріату продовольства РРФСР. Одночасно з березня по квітень 1918 року — комісар продовольства Центрального промислового району, член Московської обласної Ради народних комісарів.
У квітні 1918 — травні 1921 — голова [[ВРНГ]] РРФСР і водночас заступник голови Раднаркому (травень 1921 — лютий 1923) і [[Рада праці та оборони|РПО]] (травень 1921 — липень 1923). У 1919 — 1920 — надзвичайний уповноважений РПО з постачання Червоної армії і флоту. У 1918 виступив проти проведення Червоного терору.▼
▲
27 травня 1921 — 17 липня 1923 року — заступник голови [[Рада праці та оборони|Ради праці та оборони (РПО)]] РРФСР.
29 грудня 1921 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради народних комісарів РРФСР.
9 травня — 7 липня 1923 року — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР.
6 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР та голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. 17 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — заступник голови Ради праці та оборони (РПО) СРСР.
З [[5 квітня]] 1920 по [[23 травня]] 1924 — член Оргбюро ЦК, з [[3 квітня]] 1922 — член Політбюро ЦК. [[6 липня]] 1923 призначений головою ВРНГ СРСР і заступником голови Раднаркому і РПО СРСР. З врахуванням того, що голова Раднаркому В. І. Ленін був тяжко хворий, в руках Рикова зосередилося керівництво всією діяльністю уряду.
== Голова уряду СРСР ==
[[2 лютого]] 1924 — 19 грудня 1930 року — голова Ради народних комісарів СРСР. Одночасно, 2 лютому 1924 — 18 травня 1929 року — голова Ради народних комісарів РРФСР і з 16 січня 1926 по 19 грудня 1930 року — голова Ради праці та оборони СРСР.
[[2 лютого]] 1924 Риков був призначений головою Раднаркому СРСР. Одночасно в лютому 1924 — травні 1929 — голова Раднаркому РРФСР і з січня 1926 — голова РПО СРСР. Після смерті Леніна активно підтримав [[Йосип Сталін|Сталіна]] в боротьбі проти [[Троцький Лев Давидович|Троцького]], а пізніше — проти [[Зінов'єв Григорій Овсійович|Зинов'єва]] і Каменєва. На [[XXV з'їзд КПРС|XV з'їзді ВКП (б)]] у 1927, коли громили Зінов'єва, сказав: «Я передаю мітлу товаришу Сталіну, нехай він вимітає нею наших ворогів». У 1928 — 1929 виступав проти згортання [[НЕП]], форсування індустріалізації і [[Колективізація|колективізації]], що було оголошено «правим ухилом» у ВКП (б). На квітневому Пленумі ЦК (1929) підданий різкій критиці і «розгромлений». Визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу».▼
▲
Один з підписантів (поряд з [[Калінін Михайло Іванович|М. Калініним]] (1875—1946) і [[Єнукідзе Авель Сафронович|А. Єнукідзе]] (1877—1937)) Постанови ЦВК і РНК від 01.02.1930 «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної [[Перебудова|перебудови]] сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством»<ref>{{lang-ru|«О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации и по борьбе с кулачеством»}}</ref>. Це рішення розв'язувало руки «троцькістам» для знищення селянства.
== Останні роки життя ==
[[19 грудня]] 1930 знятий з поста голови Раднаркому СРСР, а [[21 грудня]] 1930 виведений зі складу Політбюро. З [[30
На [[XVII з'їзд ВКП (б)|XVII з'їзді ВКП (б)]] в своєму виступі сказав про [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]]: «Він як вождь і як організатор наших перемог з найбільшою силою показав себе в перший же час». У 1934 переведений з членів до кандидатів у члени ЦК ВКП (б). [[26 вересня]] 1936 року знятий з посади
На пленумі в лютому 1937 виключений з партії і [[27 лютого]] 1937 арештований. Утримувався в Луб'янській в'язниці. На допитах визнав себе винним. Як один з головних обвинувачуваних притягнутий до відкритого процесу ([[Третій Московський процес]]) у справі «правотроцькістського антирадянського блоку». В останньому слові заявив: «Я хочу, щоб той, кого ще не викрито і не роззброєно, щоб вони негайно і відкрито це зробили… допомогти уряду викрити і ліквідувати залишки охвістя контрреволюційної організації». [[13 березня]] 1938 був засуджений до смертної кари і [[15 березня]] розстріляний на [[Розстрільний полігон Коммунарка|Комунарському полігоні]].
== Висловлювання ==
[[Файл:Alexei Rykov and Vladimir Lenin.jpg|ліворуч|міні|242x242пкс|Олексій Риков та Володимир Ленін. 1923]]
«…[[Колоніальна політика]], наприклад, Великої Британії, полягає у розвитку метрополії за рахунок колоній, а у нас — колоній за рахунок метрополії»<ref>
==
Дружина — Ніна Семенівна Маршак (Рикова) ([[1884]], Ростов-на-Дону — [[1938]]), тітка драматурга [[Шатров Михайло
Дочка — Наталія Олексіївна Перлі-Рикова (народилась [[22 серпня]] 1916), в [[1939]], [[1946]] і [[1950]] роках була засуджена ВЗГ. 18 років провела в таборах. Реабілітована в [[1956]] р.
== Нагороди ==
* [[Орден Червоного Прапора]] (23.02.1928)<ref>
== Названі на честь Рикова ==
* На честь А. І. Рикова було названо місто Риково [[Донецька область|Донецької області]], потім була відновлена колишня назва [[Єнакієве]]
* Прижиттєво на честь Рикова в 1928 році були перейменовані чотири номерні Істомінські вулиці в Москві. У 1937—1938 рр.. вулиці мали колишню назву — Істомінські; пізніше були перейменовані по сусідній вулиці Восьмого Березня в 1-4-ті вулиці Восьмого Березня. Наразі, з номерних вулиць збереглися лише 1-а і 4-а.
* Тридцятиградусну горілку в народі називали «риковкою»
Рядок 95 ⟶ 104:
== Джерела та література ==
* ''Васильєв В. Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=
=== Література ===
Рядок 105 ⟶ 114:
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov Риков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118201405/http://leksika.com.ua/17080807/legal/rikov |date=18 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|5}}
* [http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ Алексей Рыков на peoples.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100729061814/http://www.peoples.ru/state/politics/rykov/ |date=29 липня 2010 }}
{{start box}}
Рядок 121 ⟶ 131:
{{end box}}
{{Authority control}}
{{Прем'єр-міністри Росії}}
{{Керівники уряду Радянського Союзу}}[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Марксисти]]
[[Категорія:Російські революціонери]]
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КПРС]]
[[Категорія:Жертви Великого терору з Росії]]
[[Категорія:Народні комісари пошти та телеграфів СРСР]]
[[Категорія:Народні комісари зв’язку СРСР]]
[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]
[[Категорія:Голови Уряду СРСР]]
[[Категорія:Заслані до Сибіру]]
|