Кошелівець Іван Максимович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 08:28, 12 червня 2014 ред. Dƶoxar (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 19 880 редагувань Немає опису редагування ← Попереднє редагування		Поточна версія на 13:54, 16 травня 2023 ред. скасувати Alice Redhotroof (обговорення \| внесок) Автопатрульні 29 296 редагувань #1Lib1Ref
(Не показані 39 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: {{Othernames\|Ярешко}} {{Науковець \| ім'я = Іван ~~Кошелівець~~Максимович ~~<br~~Кошелівець />(Ярешко) \| зображення = Іван Кошелівець.jpg ~~(Іван Максимович Ярешко)~~ ~~\| портрет =~~ \| зображення_розмір = \| зображення_підпис = Іван Кошелівець \| дата народження = 23.11.1907(10) \| місце народження = с. [[Велика Кошелівка]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]] Рядок 21: \| примітки = }} '''Іван Максимович Кошелівець''' (''справжнє прізвище:'' '''Ярешко ~~Іван Максимович~~''';) (~~нар.~~ {{ДН\|23\|11\|1907\|10}} в, [[Велика Кошелівка~~\|Великій Кошелівці~~]] на, [[Чернігівщина~~\|Чернігівщині~~]]  — ~~пом.~~ {{ДС\|5\|2\|1999}} в, [[Мюнхен]]і) — український [[літературознавець]], [[літературний критик]], [[публіцист]], [[редактор]], [[перекладач]], [[мемуарист]], [[громадський діяч]]. Почесний [[доктор філософії]] [[Український вільний університет\|Українського вільного університету]] в [[Мюнхен]]і ([[ФРН]]), дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка\|Наукового товариства імені Шевченка]] та [[Українська вільна академія наук\|Української вільної академії наук]].▼ ▲'''Іван Кошелівець''' (''справжнє прізвище:'' '''Ярешко Іван Максимович''';) (нар. {{ДН\|23\|11\|1907\|10}} в [[Велика Кошелівка\|Великій Кошелівці]] на [[Чернігівщина\|Чернігівщині]] — пом. {{ДС\|5\|2\|1999}} в [[Мюнхен]]і) — український [[літературознавець]], [[літературний критик]], [[публіцист]], [[редактор]], [[перекладач]], [[мемуарист]], [[громадський діяч]]. Почесний [[доктор філософії]] [[Український вільний університет\|Українського вільного університету]] в [[Мюнхен]]і ([[ФРН]]), дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка\|Наукового товариства імені Шевченка]] та [[Українська вільна академія наук\|Української вільної академії наук]]. == Біографія == Народився ~~у селянській родині~~ в с.селі [[Велика Кошелівка]], [[Ніжинський повіт\|Ніжинського повіту]] [[Чернігівська губернія\|Чернігівської губернії]], [[Російська імперія\|Російської імперії]] (нині село [[Ніжинський район\|Ніжинського району]] [[Чернігівська область\|Чернігівської області]], [[Україна\|України]]) в родині козака Максима Трофимовича Ярешка та Килини Григорівни. Закінчив сільську школу. Вступив до комсомолу, очолював комсомольський осередок в селі Великій Кошелівці, потім став членом ВКП(б). З 1927 року навчався в Ніжинському інституті народної освіти.▼ 1930 року закінчив [[Ніжинський інститут народної освіти]]{{sfn\|Француженко\|2015\|с=227}}. У 1930 році працював директором середньої школи та шкільним вчителем у містечку Городниці на Житомирщині. ▲Народився у селянській родині в с. [[Велика Кошелівка]], [[Ніжинський повіт\|Ніжинського повіту]] [[Чернігівська губернія\|Чернігівської губернії]], [[Російська імперія\|Російської імперії]] (нині село [[Ніжинський район\|Ніжинського району]] [[Чернігівська область\|Чернігівської області]], [[Україна\|України]]) . ~~1931–1933~~У 1930—1933 роках — асистент, доцент [[Кременчуцький інститут соціального виховання\|Кременчуцького інституту соціального виховання]]{{sfn\|Француженко\|2015\|с=227}}. Керував секцією наукових робітників у місті Кременчуці.▼ ~~1930 закінчив [[Ніжинський інститут народної освіти]]. Працював шкільним вчителем.~~ Весною 1933 року звинувачений в «гнилому лібералізмі» та [[Український націоналізм\|українському націоналізмові]], виключений із членів ВКП(б), звільнений з роботи йв інституті та позбавлений права викладати у [[Вищий навчальний заклад\|вищих навчальних закладах]]. Був безробітним, з осені 1933 року тимчасово працював на посаді доцента у Ніжинському педагогічному інституті. У квітні — листопаді 1934 року служив у [[Червона армія\|Червоній армії]].▼ ▲1931–1933 — доцент [[Кременчуцький інститут соціального виховання\|Кременчуцького інституту соціального виховання]]. ~~Учителював~~З улистопада 1934 року — вчитель, потім — заступник директора в середній школі уміста ~~Ніжині~~Ніжина. 1938 року отримав дозвіл читати окремі курси з історії стародавньої [[українська література\|української літератури]] в [[Ніжинський педагогічний інститут\|Ніжинському педагогічному інституті]]. 1940 року вступив до аспірантури [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України\|Інституту літератури АН УРСР]].▼ ▲1933 звинувачений в [[Український націоналізм\|українському націоналізмові]], звільнений з роботи й позбавлений права викладати у [[Вищий навчальний заклад\|вищих навчальних закладах]]. Під час 2-ї світової війни — співробітник газети «[[Ніжинські вісті]]». ▲Учителював у середній школі у Ніжині. 1938 отримав дозвіл читати окремі курси з історії стародавньої [[українська література\|української літератури]] в [[Ніжинський педагогічний інститут\|Ніжинському педагогічному інституті]]. 1940 вступив до аспірантури [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України\|Інституту літератури АН УРСР]]. Від 1944 нароку — в еміграції{{sfn\|Француженко\|2015\|с=228}}, з 1946 року — ув [[Тіроль\|Тіролі]] ([[Австрія]]), в таборі для «переміщених осіб». Від 1947 уроку в [[Зальцбург\|Зальцбурзі]] (Австрія) разом з іншими українськими письменниками, що [[еміграція\|емігрували]] з [[УРСР]], почав видавати журнал «Літаври». Тут була опублікована його перша стаття «Нотатки про український роман». У цей же час познайомився з [[Кубійович Володимир Михайлович\|В. Кубійовичем]], який запропонував йому роботу в редакції [[Енциклопедія українознавства\|«Енциклопедії українознавства»]]. Від 1957 — член її редколегії і редактор відділу літератури. Написав велику кількість статей спеціально до «ЕУ». ~~1951–1955~~У 1951—1955 роках редагував літературну сторінку часопису «[[Сучасна Україна~~\|«Сучасна Україна»~~]]» (виходив у Мюнхені){{sfn\|Француженко\|2015\|с=228}}. Згодом на її основі було створено [[Українська Літературна Газета\|«Українську літературну газету»]]. У 1955—60 роках редагував її разом з [[Лавріненко Юрій Андріанович\|Ю.Лавріненком]]{{sfn\|Француженко\|2015\|с=228}}. На кінець [[1960]] року часописи «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета» були об'єднані, і з січня [[1961]] року почав виходити літературний і громададсько-політичний журнал «[[Сучасність (журнал)\|Сучасність]]». І. Кошелівець був його головним редактором ~~1961–1966~~протягом 1961—1966, ~~1976–1977~~1976—1977, ~~1983–1984~~1983—1984 років. [[1992]] року вперше після довгої перерви зміг відвідати [[Батьківщина\|Батьківщину]]. Згодом ще кілька разів був у Києві, 1997 року презентував книжку «Жанна д'Арк». Був одружений із поетесою [[Емма Андієвська\|Еммою Андієвською]]{{sfn\|Француженко\|2015\|с=231}}. Помер та похований у Мюнхені. З метою увічнення пам'яті Івана Максимовича головний редактор міжнародного часопису [[Соборність (часопис)\|«Соборність»]] [[Олександр Деко]] заснував у [[1999]] році [[Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця\|Міжнародну літературну премію імені Івана Кошелівця]]. == Творчість ==▼ ▲== Творчість == Перекладав філософські та художні твори, зокрема [[Фрідріх Ніцше\|Ф. Ніцше]], [[Дені Дідро\|Д. Дідро]], [[Франц Кафка\|Ф. Кафки]]. Був упорядником і видавцем низки книг, зокрема: # «Панорама найновішої літератури в УРСР. Поезія. Проза. Критика» ([[Нью-Йорк]], 1963; упорядник і видавець, 1974 — друге і доповнене видання); # «[[Симоненко Василь Андрійович\|Симоненко В.]] Берег чекань» (Мюнхен, 1965, 1973; перевидання — К., 2001; упорядник); # «Україна ~~1956–1968~~1956—1968: Збірник документів українських [[Дисидентський рух\|дисидентів]]» (польською мовою; Париж, 1969; Варшава, 1986; упорядник); # «Статті й промови з національного питання [[Микола Скрипник\|Миколи Скрипника]]» (Мюнхен, 1974; упорядник і видавець); # «[[Сверстюк Євген Олександрович\|Сверстюк Є.]] Вибране» (Мюнхен, 1979; упорядник)<ref>Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наук. думка, 2008. — ISBN 978-966-00-0855-4. Том 5 : Кон—Кю. — 2008.— Сторінка 259.</ref>. == Бібліографія == * ''[https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/4166-koshelivets-i-narisi-z-teoriyi-literaturi-vip-1-virsh/ Нариси з теорії літератури] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210302203605/https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/4166-koshelivets-i-narisi-z-teoriyi-literaturi-vip-1-virsh/ \|date=2 березня 2021 }}''. Мюнхен, 1954 * ''Нариси з теорії літератури''. Мюнхен, 1954 * ''[https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1980-koshelivets-i-suchasna-literatura-v-ursr/ Сучасна література в УРСР] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210417121009/https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1980-koshelivets-i-suchasna-literatura-v-ursr/ \|date=17 квітня 2021 }}''. Нью-Йорк, 1964 * ''[~~[Скрипник~~https://diasporiana.org.ua/istoriya/872-koshelivets-i-mikola-skripnik/ ~~Микола Олексійович\|~~Микола Скрипник]] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210122221456/https://diasporiana.org.ua/istoriya/872-koshelivets-i-mikola-skripnik/ \|date=22 січня 2021 }}''. Мюнхен, 1972; К., 1993 * ''[https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1811-koshelivets-i-oleksander-dovzhenko/ Олександр Довженко. Спроба творчої біографії] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210118125427/https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1811-koshelivets-i-oleksander-dovzhenko/ \|date=18 січня 2021 }}''. Мюнхен, 1980 * ''[https://diasporiana.org.ua/memuari/5256-koshelivets-i-rozmovi-v-dorozi-do-sebe Розмови в дорозі для себе. Фрагменти спогадів та інше] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210506053732/https://diasporiana.org.ua/memuari/5256-koshelivets-i-rozmovi-v-dorozi-do-sebe/ \|date=6 травня 2021 }}''. Мюнхен, 1985; перевид. у Києві 1994 * ''Літературний процес, дещо з віддалі''. Париж, 1991 * «Про близьке й далеке, або Мені 85» / ''[[Сучасність (журнал)\|Сучасність]]'', 1993. * ''Жанна д'Арк: Літературна біографія''. К., 1997. * ''[http://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Mozhna_odverto-I_Koshelivets.pdf Можна одверто? або Туга за катарсисом (Статті, огляди, рецензії, інтерв’ю)] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210512135439/https://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Mozhna_odverto-I_Koshelivets.pdf \|date=12 травня 2021 }}'', 2018. == ~~Джерела~~Примітки == {{reflist}}▼ == Посилання == * {{cite web \| url = http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1705 \| title = Кошелівець Іван Максимович \| publisher = {{ЕСУ}} \| author = [[Астаф'єв Олександр Григорович\|О. Г. Астаф'єв]] \| date = 2014 \| accessdate = 2016-04-24 \| archive-date = 9 травня 2016 \| archive-url = https://web.archive.org/web/20160509141358/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1705 }} == Література == * Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.▼ * Бойко Ю. 70-ліття Івана Кошелівця. «Сучасність», 1977, № 12 * ~~Одарченко~~[[Богдан ПБойчук\|Бойчук Б.]] Іван Кошелівець ~~(До~~//Спомини ~~80-ліття~~в ~~від дня~~біографії. — ~~народження)~~К.: ~~Там само~~Факт, ~~1988, №~~2003. 5— С. 60-65. * ''Василенко В.'' Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец. Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). – Харків, 2018. – 648 с.) // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. – 2020. – № 1–2 (42–43). – С. 193–203. Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17320/1/37.pdf * Жулинський М. Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1▼ * Дроздовська О. Кошелівець Іван Максимович. «Українська журналістика в іменах», вип. 5, 1998 ▲* [[Жулинський Микола Григорович\|Жулинський М.]] Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1 * Іван Кошелівець: Некролог. «ЛУ», 1999, 11 лют. * Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. ~~193–196~~193—196.▼ * [[Реп'ях Станіслав Панасович\|Реп'ях С.]] Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003.▼ * Ковалів Ю. І. Кошелівець Іван Максимович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. — Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39.▼ ▲* Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. * Ковальчук О. Кошелівець Іван Максимович.— В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 3. К., 2006. * Бойчук Б. Іван Кошелівець //Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 60-65. * Лущій С. «Редактором зробила мене війна» // Літературна Україна. — 2007. — 27 грудня. — С. 1, 7. * [[Одарченко Петро Васильович\|Одарченко П.]] Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. ~~221–232~~221—232.▼ ▲* Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. 193–196. ▲* [[Реп'ях Станіслав Панасович\|Реп'ях С.]] Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003. ▲* Ковалів Ю. І. Кошелівець Іван Максимович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. — Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39. * {{Стаття ▲* Одарченко П. Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. 221–232. \| автор = [[Реп'ях Станіслав Панасович\|Реп'ях С.]] * Слабошпицький М. Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 430–440.▼ \| назва = Між Сциллою і Харибдою * Тарнашинська Л. Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21.▼ \| посилання = * Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 304–317.▼ \| видання = [[Літературний Чернігів]] * Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.▼ \| номер = 4(40), 2007 \| сторінки = 157–173 ~~== Примітки ==~~ }} ▲{{reflist}} ▲* [[Слабошпицький Михайло Федотович\|Слабошпицький М.]] Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. ~~430–440~~430—440. ~~{{bio-lit-stub}}~~ * Кошелівця Івана імені Міжнародна літературна премія // Степаненко М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання — Полтава: ПП Шевченко Р. В., 2014. – с. 182-185. ▲* [[Тарнашинська Людмила Броніславівна\|Тарнашинська Л.]] Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21. ▲* Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. ~~304–317~~304—317. ▲* [[Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості]] / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. * {{книга\|автор = [[Француженко Микола Олександрович\|Француженко-Вірний Микола]] \|заголовок =Заокеанські письменники України \| місто =Київ \|видавництво = [[Смолоскип (видавництво)\|Смолоскип]] \| рік=2015 \|сторінок =312 \| isbn =978-617-717-323-5\| ref = Француженко}} {{Бібліоінформація}} ~~{{DEFAULTSORT:Кошелівець, Іван}}~~ [[Категорія:Псевдоніми]] [[Категорія:Українські літературні критики]] Рядок 106 ⟶ 120: [[Категорія:Члени Української вільної академії наук]] [[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]] [[Категорія:Перекладачі Фрідріха Ніцше]] [[Категорія:Українські мемуаристи]] [[Категорія:Українські редактори]] [[Категорія:Українські публіцисти]]