Кошелівець Іван Максимович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
#1Lib1Ref
 
(Не показані 39 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1:
{{Othernames|Ярешко}}
{{Науковець
| ім'я = Іван КошелівецьМаксимович <brКошелівець />(Ярешко)
| зображення = Іван Кошелівець.jpg
(Іван Максимович Ярешко)
| портрет =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Іван Кошелівець
| дата народження = 23.11.1907(10)
| місце народження = с. [[Велика Кошелівка]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]
Рядок 21:
| примітки =
}}
'''Іван Максимович Кошелівець''' (''справжнє прізвище:'' '''Ярешко Іван Максимович''';) (нар. {{ДН|23|11|1907|10}} в, [[Велика Кошелівка|Великій Кошелівці]] на, [[Чернігівщина|Чернігівщині]] &nbsp; пом. {{ДС|5|2|1999}} в, [[Мюнхен]]і)&nbsp;— український [[літературознавець]], [[літературний критик]], [[публіцист]], [[редактор]], [[перекладач]], [[мемуарист]], [[громадський діяч]]. Почесний [[доктор філософії]] [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] в [[Мюнхен]]і ([[ФРН]]), дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] та [[Українська вільна академія наук|Української вільної академії наук]].
 
'''Іван Кошелівець''' (''справжнє прізвище:'' '''Ярешко Іван Максимович''';) (нар. {{ДН|23|11|1907|10}} в [[Велика Кошелівка|Великій Кошелівці]] на [[Чернігівщина|Чернігівщині]] — пом. {{ДС|5|2|1999}} в [[Мюнхен]]і)&nbsp;— український [[літературознавець]], [[літературний критик]], [[публіцист]], [[редактор]], [[перекладач]], [[мемуарист]], [[громадський діяч]]. Почесний [[доктор філософії]] [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] в [[Мюнхен]]і ([[ФРН]]), дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] та [[Українська вільна академія наук|Української вільної академії наук]].
 
== Біографія ==
Народився у селянській родині в с.селі [[Велика Кошелівка]], [[Ніжинський повіт|Ніжинського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], [[Російська імперія|Російської імперії]] (нині село [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Україна|України]]) в родині козака Максима Трофимовича Ярешка та Килини Григорівни. Закінчив сільську школу. Вступив до комсомолу, очолював комсомольський осередок в селі Великій Кошелівці, потім став членом ВКП(б). З 1927 року навчався в Ніжинському інституті народної освіти.
 
1930 року закінчив [[Ніжинський інститут народної освіти]]{{sfn|Француженко|2015|с=227}}. У 1930 році працював директором середньої школи та шкільним вчителем у містечку Городниці на Житомирщині.
Народився у селянській родині в с. [[Велика Кошелівка]], [[Ніжинський повіт|Ніжинського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], [[Російська імперія|Російської імперії]] (нині село [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Україна|України]]) .
 
1931–1933У 1930—1933 роках — асистент, доцент [[Кременчуцький інститут соціального виховання|Кременчуцького інституту соціального виховання]]{{sfn|Француженко|2015|с=227}}. Керував секцією наукових робітників у місті Кременчуці.
1930 закінчив [[Ніжинський інститут народної освіти]]. Працював шкільним вчителем.
 
Весною 1933 року звинувачений в «гнилому лібералізмі» та [[Український націоналізм|українському націоналізмові]], виключений із членів ВКП(б), звільнений з роботи йв інституті та позбавлений права викладати у [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладах]]. Був безробітним, з осені 1933 року тимчасово працював на посаді доцента у Ніжинському педагогічному інституті. У квітні — листопаді 1934 року служив у [[Червона армія|Червоній армії]].
1931–1933 — доцент [[Кременчуцький інститут соціального виховання|Кременчуцького інституту соціального виховання]].
 
УчителювавЗ улистопада 1934 року — вчитель, потім — заступник директора в середній школі уміста НіжиніНіжина. 1938 року отримав дозвіл читати окремі курси з історії стародавньої [[українська література|української літератури]] в [[Ніжинський педагогічний інститут|Ніжинському педагогічному інституті]]. 1940 року вступив до аспірантури [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури АН УРСР]].
1933 звинувачений в [[Український націоналізм|українському націоналізмові]], звільнений з роботи й позбавлений права викладати у [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладах]].
 
Під час 2-ї світової війни — співробітник газети «[[Ніжинські вісті]]».
Учителював у середній школі у Ніжині. 1938 отримав дозвіл читати окремі курси з історії стародавньої [[українська література|української літератури]] в [[Ніжинський педагогічний інститут|Ніжинському педагогічному інституті]]. 1940 вступив до аспірантури [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури АН УРСР]].
 
Від 1944 нароку — в еміграції{{sfn|Француженко|2015|с=228}}, з 1946 року — ув [[Тіроль|Тіролі]] ([[Австрія]]), в таборі для «переміщених осіб». Від 1947 уроку в [[Зальцбург|Зальцбурзі]] (Австрія) разом з іншими українськими письменниками, що [[еміграція|емігрували]] з [[УРСР]], почав видавати журнал «Літаври». Тут була опублікована його перша стаття «Нотатки про український роман».
 
У цей же час познайомився з [[Кубійович Володимир Михайлович|В. Кубійовичем]], який запропонував йому роботу в редакції [[Енциклопедія українознавства|«Енциклопедії українознавства»]]. Від 1957 — член її редколегії і редактор відділу літератури. Написав велику кількість статей спеціально до «ЕУ».
 
1951–1955У 1951—1955 роках редагував літературну сторінку часопису «[[Сучасна Україна|«Сучасна Україна»]]» (виходив у Мюнхені){{sfn|Француженко|2015|с=228}}. Згодом на її основі було створено [[Українська Літературна Газета|«Українську літературну газету»]]. У 1955—60 роках редагував її разом з [[Лавріненко Юрій Андріанович|Ю.Лавріненком]]{{sfn|Француженко|2015|с=228}}. На кінець [[1960]] року часописи «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета» були об'єднані, і з січня [[1961]] року почав виходити літературний і громададсько-політичний журнал «[[Сучасність (журнал)|Сучасність]]». І. Кошелівець був його головним редактором 1961–1966протягом 1961—1966, 1976–19771976—1977, 1983–19841983—1984 років.
 
[[1992]] року вперше після довгої перерви зміг відвідати [[Батьківщина|Батьківщину]]. Згодом ще кілька разів був у Києві, 1997 року презентував книжку «Жанна д'Арк».
 
Був одружений із поетесою [[Емма Андієвська|Еммою Андієвською]]{{sfn|Француженко|2015|с=231}}.
 
Помер та похований у Мюнхені.
 
З метою увічнення пам'яті Івана Максимовича головний редактор міжнародного часопису [[Соборність (часопис)|«Соборність»]] [[Олександр Деко]] заснував у [[1999]] році [[Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця|Міжнародну літературну премію імені Івана Кошелівця]].
== Творчість ==
 
== Творчість ==
Перекладав філософські та художні твори, зокрема [[Фрідріх Ніцше|Ф. Ніцше]], [[Дені Дідро|Д. Дідро]], [[Франц Кафка|Ф. Кафки]].
 
Був упорядником і видавцем низки книг, зокрема:
# «Панорама найновішої літератури в УРСР. Поезія. Проза. Критика» ([[Нью-Йорк]], 1963; упорядник і видавець, 1974 — друге і доповнене видання);
# «[[Симоненко Василь Андрійович|Симоненко В.]] Берег чекань» (Мюнхен, 1965, 1973; перевидання — К., 2001; упорядник);
# «Україна 1956–19681956—1968: Збірник документів українських [[Дисидентський рух|дисидентів]]» (польською мовою; Париж, 1969; Варшава, 1986; упорядник);
# «Статті й промови з національного питання [[Микола Скрипник|Миколи Скрипника]]» (Мюнхен, 1974; упорядник і видавець);
# «[[Сверстюк Євген Олександрович|Сверстюк Є.]] Вибране» (Мюнхен, 1979; упорядник)<ref>Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін.&nbsp;— Київ : Наук. думка, 2008.&nbsp;— ISBN 978-966-00-0855-4. Том 5 : Кон—Кю.&nbsp;— 2008.— Сторінка 259.</ref>.
 
== Бібліографія ==
* ''[https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/4166-koshelivets-i-narisi-z-teoriyi-literaturi-vip-1-virsh/ Нариси з теорії літератури] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210302203605/https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/4166-koshelivets-i-narisi-z-teoriyi-literaturi-vip-1-virsh/ |date=2 березня 2021 }}''. Мюнхен, 1954
* ''Нариси з теорії літератури''. Мюнхен, 1954
* ''[https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1980-koshelivets-i-suchasna-literatura-v-ursr/ Сучасна література в УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210417121009/https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1980-koshelivets-i-suchasna-literatura-v-ursr/ |date=17 квітня 2021 }}''. Нью-Йорк, 1964
* ''[[Скрипникhttps://diasporiana.org.ua/istoriya/872-koshelivets-i-mikola-skripnik/ Микола Олексійович|Микола Скрипник]] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122221456/https://diasporiana.org.ua/istoriya/872-koshelivets-i-mikola-skripnik/ |date=22 січня 2021 }}''. Мюнхен, 1972; К., 1993
* ''[https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1811-koshelivets-i-oleksander-dovzhenko/ Олександр Довженко. Спроба творчої біографії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210118125427/https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1811-koshelivets-i-oleksander-dovzhenko/ |date=18 січня 2021 }}''. Мюнхен, 1980
* ''[https://diasporiana.org.ua/memuari/5256-koshelivets-i-rozmovi-v-dorozi-do-sebe Розмови в дорозі для себе. Фрагменти спогадів та інше] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506053732/https://diasporiana.org.ua/memuari/5256-koshelivets-i-rozmovi-v-dorozi-do-sebe/ |date=6 травня 2021 }}''. Мюнхен, 1985; перевид. у Києві 1994
* ''Літературний процес, дещо з віддалі''. Париж, 1991
* «Про близьке й далеке, або Мені 85» / ''[[Сучасність (журнал)|Сучасність]]'', 1993.
* ''Жанна д'Арк: Літературна біографія''. К., 1997.
* ''[http://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Mozhna_odverto-I_Koshelivets.pdf Можна одверто? або Туга за катарсисом (Статті, огляди, рецензії, інтерв’ю)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210512135439/https://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Mozhna_odverto-I_Koshelivets.pdf |date=12 травня 2021 }}'', 2018.
 
== ДжерелаПримітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* {{cite web | url = http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1705 | title = Кошелівець Іван Максимович | publisher = {{ЕСУ}} | author = [[Астаф'єв Олександр Григорович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Астаф'єв]] | date = 2014 | accessdate = 2016-04-24 | archive-date = 9 травня 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160509141358/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1705 }}
 
== Література ==
* Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
* Бойко Ю. 70-ліття Івана Кошелівця. «Сучасність», 1977, № 12
* Одарченко[[Богдан ПБойчук|Бойчук Б.]] Іван Кошелівець (До//Спомини 80-літтяв від днябіографії. — народження)К.: Там самоФакт, 1988, №2003. 5— С. 60-65.
* ''Василенко В.'' Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец. Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). – Харків, 2018. – 648 с.) // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. – 2020. – № 1–2 (42–43). – С. 193–203. Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17320/1/37.pdf
* Жулинський М. Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1
* Дроздовська О. Кошелівець Іван Максимович. «Українська журналістика в іменах», вип. 5, 1998
* [[Жулинський Микола Григорович|Жулинський М.]] Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1
* Іван Кошелівець: Некролог. «ЛУ», 1999, 11 лют.
* Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. 193–196193—196.
* [[Реп'ях Станіслав Панасович|Реп'ях С.]] Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003.
* Ковалів Ю. І. Кошелівець Іван Максимович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. — Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39.
* Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
* Ковальчук О. Кошелівець Іван Максимович.— В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 3. К., 2006.
* Бойчук Б. Іван Кошелівець //Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 60-65.
* Лущій С. «Редактором зробила мене війна» // Літературна Україна. — 2007. — 27 грудня. — С. 1, 7.
* [[Одарченко Петро Васильович|Одарченко П.]] Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. 221–232221—232.
* Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. 193–196.
* [[Реп'ях Станіслав Панасович|Реп'ях С.]] Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003.
* Ковалів Ю. І. Кошелівець Іван Максимович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. — Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39.
* {{Стаття
* Одарченко П. Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. 221–232.
| автор = [[Реп'ях Станіслав Панасович|Реп'ях С.]]
* Слабошпицький М. Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 430–440.
| назва = Між Сциллою і Харибдою
* Тарнашинська Л. Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21.
| посилання =
* Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 304–317.
| видання = [[Літературний Чернігів]]
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
| номер = 4(40), 2007
 
| сторінки = 157–173
== Примітки ==
}}
{{reflist}}
* [[Слабошпицький Михайло Федотович|Слабошпицький М.]] Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 430–440430—440.
{{bio-lit-stub}}
* Кошелівця Івана імені Міжнародна літературна премія // Степаненко М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання — Полтава: ПП Шевченко Р. В., 2014. – с. 182-185.
* [[Тарнашинська Людмила Броніславівна|Тарнашинська Л.]] Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21.
* Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 304–317304—317.
* [[Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості]] / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* {{книга|автор = [[Француженко Микола Олександрович|Француженко-Вірний Микола]] |заголовок =Заокеанські письменники України | місто =Київ |видавництво = [[Смолоскип (видавництво)|Смолоскип]] | рік=2015 |сторінок =312 | isbn =978-617-717-323-5| ref = Француженко}}
 
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Кошелівець, Іван}}
[[Категорія:Псевдоніми]]
[[Категорія:Українські літературні критики]]
Рядок 106 ⟶ 120:
[[Категорія:Члени Української вільної академії наук]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]]
[[Категорія:Перекладачі Фрідріха Ніцше]]
[[Категорія:Українські мемуаристи]]
[[Категорія:Українські редактори]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]