Кошелівець Іван Максимович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
#1Lib1Ref |
||
| (Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 26:
Народився в селі [[Велика Кошелівка]], [[Ніжинський повіт|Ніжинського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], [[Російська імперія|Російської імперії]] (нині село [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Україна|України]]) в родині козака Максима Трофимовича Ярешка та Килини Григорівни. Закінчив сільську школу. Вступив до комсомолу, очолював комсомольський осередок в селі Великій Кошелівці, потім став членом ВКП(б). З 1927 року навчався в Ніжинському інституті народної освіти.
1930 року закінчив [[Ніжинський інститут народної освіти]]{{sfn|Француженко|2015|с=227}}. У 1930 році працював директором середньої школи та шкільним вчителем у містечку Городниці на Житомирщині.
У 1930—1933 роках — асистент, доцент [[Кременчуцький інститут соціального виховання|Кременчуцького інституту соціального виховання]]{{sfn|Француженко|2015|с=227}}. Керував секцією наукових робітників у місті Кременчуці.
Весною 1933 року звинувачений в «гнилому лібералізмі» та [[Український націоналізм|українському націоналізмові]], виключений із членів ВКП(б), звільнений з роботи в інституті та позбавлений права викладати у [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладах]]. Був безробітним, з осені 1933 року тимчасово працював на посаді доцента у Ніжинському педагогічному інституті. У квітні — листопаді 1934 року служив у [[Червона армія|Червоній армії]].
Рядок 36:
Під час 2-ї світової війни — співробітник газети «[[Ніжинські вісті]]».
Від 1944 року — в еміграції{{sfn|Француженко|2015|с=228}}, з 1946 року — в [[Тіроль|Тіролі]] ([[Австрія]]), в таборі для «переміщених осіб». Від 1947 року в [[Зальцбург|Зальцбурзі]] (Австрія) разом з іншими українськими письменниками, що [[еміграція|емігрували]] з [[УРСР]], почав видавати журнал «Літаври». Тут була опублікована його перша стаття «Нотатки про український роман».
У цей же час познайомився з [[Кубійович Володимир Михайлович|В. Кубійовичем]], який запропонував йому роботу в редакції [[Енциклопедія українознавства|«Енциклопедії українознавства»]]. Від 1957 — член її редколегії і редактор відділу літератури. Написав велику кількість статей спеціально до «ЕУ».
У 1951—1955 роках редагував літературну сторінку часопису «[[Сучасна Україна]]» (виходив у Мюнхені){{sfn|Француженко|2015|с=228}}. Згодом на її основі було створено [[Українська Літературна Газета|«Українську літературну газету»]]. У 1955—60 роках редагував її разом з [[Лавріненко Юрій Андріанович|Ю.Лавріненком]]{{sfn|Француженко|2015|с=228}}. На кінець [[1960]] року часописи «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета» були об'єднані, і з січня [[1961]] року почав виходити літературний і громададсько-політичний журнал «[[Сучасність (журнал)|Сучасність]]». І. Кошелівець був його головним редактором протягом 1961—1966, 1976—1977, 1983—1984 років.
[[1992]] року вперше після довгої перерви зміг відвідати [[Батьківщина|Батьківщину]]. Згодом ще кілька разів був у Києві, 1997 року презентував книжку «Жанна д'Арк».
Був одружений із поетесою [[Емма Андієвська|Еммою Андієвською]]{{sfn|Француженко|2015|с=231}}.
Помер та похований у Мюнхені.
Рядок 61:
== Бібліографія ==
* ''[https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/4166-koshelivets-i-narisi-z-teoriyi-literaturi-vip-1-virsh/ Нариси з теорії літератури] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210302203605/https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/4166-koshelivets-i-narisi-z-teoriyi-literaturi-vip-1-virsh/ |date=2 березня 2021 }}''. Мюнхен, 1954
* ''[https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1980-koshelivets-i-suchasna-literatura-v-ursr/ Сучасна література в УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210417121009/https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1980-koshelivets-i-suchasna-literatura-v-ursr/ |date=17 квітня 2021 }}''. Нью-Йорк, 1964
* ''[https://diasporiana.org.ua/istoriya/872-koshelivets-i-mikola-skripnik/ Микола Скрипник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122221456/https://diasporiana.org.ua/istoriya/872-koshelivets-i-mikola-skripnik/ |date=22 січня 2021 }}''. Мюнхен, 1972; К., 1993
* ''[https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1811-koshelivets-i-oleksander-dovzhenko/ Олександр Довженко. Спроба творчої біографії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210118125427/https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1811-koshelivets-i-oleksander-dovzhenko/ |date=18 січня 2021 }}''. Мюнхен, 1980
* ''[https://diasporiana.org.ua/memuari/5256-koshelivets-i-rozmovi-v-dorozi-do-sebe Розмови в дорозі для себе. Фрагменти спогадів та інше] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506053732/https://diasporiana.org.ua/memuari/5256-koshelivets-i-rozmovi-v-dorozi-do-sebe/ |date=6 травня 2021 }}''. Мюнхен, 1985; перевид. у Києві 1994
* ''Літературний процес, дещо з віддалі''. Париж, 1991
* «Про близьке й далеке, або Мені 85» / ''[[Сучасність (журнал)|Сучасність]]'', 1993.
* ''Жанна д'Арк: Літературна біографія''. К., 1997.
* ''[http://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Mozhna_odverto-I_Koshelivets.pdf Можна одверто? або Туга за катарсисом (Статті, огляди, рецензії, інтерв’ю)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210512135439/https://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Mozhna_odverto-I_Koshelivets.pdf |date=12 травня 2021 }}'', 2018.
== Примітки ==
Рядок 75:
== Посилання ==
* {{cite web | url = http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1705 | title = Кошелівець Іван Максимович | publisher = {{ЕСУ}} | author = [[Астаф'єв Олександр Григорович|О. Г. Астаф'єв]] | date = 2014 | accessdate = 2016-04-24 | archive-date = 9 травня 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160509141358/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1705 }}
== Література ==
* Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
* Бойко Ю. 70-ліття Івана Кошелівця. «Сучасність», 1977, № 12
* [[Богдан Бойчук|Бойчук Б.]] Іван Кошелівець //Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 60-65.
* ''Василенко В.'' Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец. Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). – Харків, 2018. – 648 с.) // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. – 2020. – № 1–2 (42–43). – С. 193–203. Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17320/1/37.pdf
* Дроздовська О. Кошелівець Іван Максимович. «Українська журналістика в іменах», вип. 5, 1998
* [[Жулинський Микола Григорович|Жулинський М.]] Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1
* Іван Кошелівець: Некролог. «ЛУ», 1999, 11 лют.
* Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. 193—196.
Рядок 88 ⟶ 89:
* Ковальчук О. Кошелівець Іван Максимович.— В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 3. К., 2006.
* Лущій С. «Редактором зробила мене війна» // Літературна Україна. — 2007. — 27 грудня. — С. 1, 7.
* [[Одарченко Петро Васильович|Одарченко П.]] Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. 221—232.
* [[Реп'ях Станіслав Панасович|Реп'ях С.]] Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003.
* {{Стаття
Рядок 98 ⟶ 99:
| сторінки = 157–173
}}
* [[Слабошпицький Михайло Федотович|Слабошпицький М.]] Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 430—440.
* Кошелівця Івана імені Міжнародна літературна премія // Степаненко М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання — Полтава: ПП Шевченко Р. В., 2014. – с. 182-185.
* [[Тарнашинська Людмила Броніславівна|Тарнашинська Л.]] Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21.
* Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 304—317.
* [[Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості]] / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* {{книга|автор = [[Француженко Микола Олександрович|Француженко-Вірний Микола]] |заголовок =Заокеанські письменники України | місто =Київ |видавництво = [[Смолоскип (видавництво)|Смолоскип]] | рік=2015 |сторінок =312 | isbn =978-617-717-323-5| ref = Француженко}}
{{Бібліоінформація}}
Рядок 118 ⟶ 120:
[[Категорія:Члени Української вільної академії наук]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]]
[[Категорія:Перекладачі Фрідріха Ніцше]]
[[Категорія:Українські мемуаристи]]
[[Категорія:Українські редактори]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
| |||