Клепарів: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 10:02, 21 липня 2018 ред. Lemberger 28 (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 3862 редагування зовнішні посилання ← Попереднє редагування		Поточна версія на 18:21, 25 червня 2023 ред. скасувати Alkom-lviv (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 57 410 редагувань м →‎Джерела
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: {{Otheruses\|Клепарів (значення)}} {{Місцевість \|назва = Клепарів \|населений пункт = [[Львів]] \|на карті = \|фото = Вулиця Клепарівська (Львів).JPG \|підпис = Вулиця Клепарівська біля [[Гора Страт (Львів)\|Гори Страт]] \|площа = \|населення = \|координати = {{coord\|49\|51\|0.57\|N\|24\|0\|38.85\|E\|region:UA}} \|головні вулиці = [[Вулиця Шевченка (Львів)\|Шевченка]], [[Вулиця Клепарівська\|Клепарівська]], [[Вулиця Золота (Львів)\|Золота]], [[Вулиця Джерельна (Львів)\|Джерельна]] \|район = [[Шевченківський район (Львів)\|Шевченківський]] \|індекс = 79007, 79039<ref name="пошта">{{cite web\|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index\|назва = Знайти поштовий індекс\|автор = \|дата = \|вебсайт = ukrposhta.ua\|видавець = [[Укрпошта]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index\|дата-архіву = 4 жовтня 2021\|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 24 червня 2023}}</ref> ~~\|індекс =~~ \|телефонний код = \|підприємства = \|заклади освіти та культури = [[Львівський державний університет безпеки життєдіяльності]] \|парки = \|метро = \|залізниця = [[Клепарів (станція)\|Клепарів]] }} '''Клепа́рів''' — місцевість [[Шевченківський район (Львів)\|Шевченківського]] району [[Львів\|Львова]], колишнє приміське [[село]]. Розташована між вулицями: [[Вулиця Шевченка (Львів)\|Шевченка]] (з нижньою [[Вулиця Городоцька\|Городоцькою]]), [[Вулиця Джерельна (Львів)\|Джерельна]] і [[Вулиця Єрошенка (Львів)\|Єрошенка]]; також прилягає (частково) до [[Кортумова Гора\|Кортумової Гори]]. Центральною віссю Клепарова є вулиця [[Вулиця Клепарівська\|Клепарівська]]. == Історія == [[Файл:Читальня Просвіти на Клепарові у Львові, фото 1930 р..jpg\|thumb\|left\|250px\|Будівля читальні «Просвіти» на Клепарові (фото 1930 р.)]] [[Файл:Kleparova 1915.jpg\|міні\|праворуч\|300пкс\|Панорама Клепарова (1915)]] Клепарів відомий ще з [[~~ХІІІ]]~~XIII століття]], коли король [[Данило Галицький\|Данило]] споруджував навколо [[Львів\|Львова]] укріплення для захисту від татар. На початку [[XV століття]] міщанин [[Андреас Кльоппер\|Андрій Кльоппер]] з відомої львівської родини будівничих, що споруджувала навколо [[Львів\|Львова]] мури, придбав 12 ланів цих земель. У [[1419]] році він спорудив тут маєток Кльоппергоф (що згодом трансформувалося у «Клепарів»). ВУ «[[Географічний словник Королівства Польського\|~~Польському географічному~~Географічному словнику Королівства Польського та інших країв слов'янських]]» ~~стверджувалось~~стверджувалося про заснування села [[1430]] року.<ref>~~{{SgKP\|IV\|132\|~~Kleparów (2)}}… — S. 132.</ref>. У [[1535]]—[[1560]]-х роках місто викупило цей багатий маєток з гарними землями, ставками та ~~виноградникам~~виноградниками (в давні часи Клепарів славився вирощуванням винограду та вибілюванням полотна). Мешканці Клепарова займалися городництвом і садівництвом. Далеко за межами [[Львів\|Львова]] були відомі [[Череха клепарівська\|клепарівські черехи]] (гібрид вишні і черешні, що ріс тільки у Львові). Окрасою вулиці Клепарівської є [[Будинок інвалідів (Львів)\|Будинок військових інвалідів]] (нині — [[Львівський державний університет безпеки життєдіяльності]]), який звели у 1855—1863 роках за проєктом віденського архітектора [[Теофіл ван Гансен\|Теофіла ван Гансена]]. У комплексі також збудували каплицю у романо-візантійських формах (нині — церква Покрови Пресвятої Богородиці)<ref name="клепарів"/>. У [[XIX]] столітті тут (у північній частині Клепарова) збудували залізницю. У [[1892]]—[[1896]] роках на розі з вулицею Золотою за проєктом архітектора [[Юліуш Гохберґер\|Юліуша Гохберґера]] збудували комплекс будинків притулку для вбогих фундації брата Альберта<ref name="клепарів"/>. У [[1908]] році вулицею Шевченка був прокладений [[Трамваї у Львові\|електричний трамвай]] (тепер № 7). З [[1910]] року тут діяла читальна «Просвіти», для якої зведено будівлю в стилі українського модерну (нині на вулиці Сосюри), згодом значно перебудована. Увійшов до меж міста 11 квітня [[1930]] року<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19300350286 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem.] {{ref-pl}}</ref>. У 1930-х відкрили автобусну лінію на Клепарів — одну з перших у Львові<ref name="клепарів"/>. Згідно розпорядження Ради міністрів Польської республіки від [[11 квітня]] [[1930]] року<ref>[https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19300350286/O/D19300286.pdf Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem] // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr35. — poz. 286. — S. 591—592. {{ref-pl}}</ref> та реалізації проєкту перспективного просторового розвитку «Великого Львова», який розробляли ще під керівництвом архітектора-урбаніста [[Ігнатій Дрекслер\|Ігнатія Дрекслера]], у [[1931]] році Клепарів приєднали до Львова<ref name="клепарів">{{cite web\|url = https://zaxid.net/klepariv_istoriya_peredmistya_lvova_tsikavi_fakti_n1511617\|назва = Дільниця виноградників і черешень: 14 цікавих фактів про Клепарів у Львові\|автор = Марія Климко\|дата = 7 грудня 2020\|вебсайт = zaxid.net\|видавець = [[Zaxid.net]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220830122958/https://zaxid.net/klepariv_istoriya_peredmistya_lvova_tsikavi_fakti_n1511617\|дата-архіву = 30 серпня 2022\|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 24 червня 2023}}</ref>. == В культурі == До альбому [[Морозов Віктор\|Віктора Морозова]] «[[Тільку ві Львові]]» входить пісня «Панна Францішка», ву якій оспівані події, що відбуваються на Клепарові. У того ж [[Віктор Морозов\|Віктора Морозова]] в альбомі «Серце [[батяр]]а» є пісня «Зеник» — про «закутого батяра» Зеника, який жив на Клепарові. == Сакральні споруди == * [[Церква святого Івана Хрестителя (Львів)\|Церква Святого Івана Хрестителя]] ([[Українська греко-католицька церква\|УГКЦ]]) ([[Вулиця Варшавська (Львів)\|вул. Варшавська]], 33); * [[Церква святого Андрія (Львів, Клепарів)\|Церква Святого Андрія]] ([[Українська греко-католицька церква\|УГКЦ]]) ([[Вулиця Варшавська (Львів)\|вул. Варшавська]], 38); * [[Військовий храм Стрітення Господнього (Львів)\|Військовий храм Стрітення Господнього]] ([[Українська греко-католицька церква\|УГКЦ]]) ([[Вулиця Клепарівська\|вул. Клепарівська]], 30); * [[Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Львів, Клепарів)\|Церква Покрови Пресвятої Богородиці]] ([[Православна церква України\|ПЦУ]]) ([[Вулиця Клепарівська\|вул. Клепарівська]], 35). <gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center"> Файл:Львів Церква Святого Івана Хрестителя 2022.jpg\|[[Церква святого Івана Хрестителя (Львів)\|Церква Святого Івана Хрестителя]] Файл:Львів Церква Святого Андрія кутовий вигляд.jpg\|[[Церква святого Андрія (Львів, Клепарів)\|Церква Святого Андрія]] Файл:Львів Військовий Храм Стрітення Господнього 2022.jpg\|Військовий Храм Стрітення Господнього Файл:Intercession of the Theotokos church in Lviv, Kleparivska street.jpg\|Церква Покрови Пресвятої Богородиці </gallery> == Важливі споруди == Рядок 43 ⟶ 66: == Примітки == {{reflist\|2}} == Джерела == * ''Таємниці міста Лева: Книга для читання'' / укладачі О. Волосевич, О. Даниленко. — Львів: Аверс, 2004. — 356 с. * {{ЕСУ\|том = 13\|сторінки = \|автор = [[Мацкевий Леонід Георгійович\|Л. Г. Мацкевий]]\|стаття = Клепарів\|id = 7609\|ref = https://esu.com.ua/article-7609}} * {{SgKP\|IV\|132\|2.) Kleparów, z Perseńkówką Bodnarówką}} — S. 132—133. {{ref-pl}} * {{SgKP\|~~XV_cz.2~~IV\|82132—133\|Kleparów~~}} —~~ S2.) 82K., z Perseńkówką ~~{{ref-pl~~Bodnarówką}} * {{SgKP\|XV_cz.2\|82\|Kleparów}} == Посилання == * {{cite web\|url = https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34465\|назва = Проєкт «Міський медіаархів»: Лемберг, Леополь, Львув\|автор = \|дата = \|вебсайт = lvivcenter.org\|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230617174908/https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34465\|дата-архіву = 17 червня 2023\|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 24 червня 2023}} * [http://www.lvivcenter.org/uk/umd/map/?ci_mapid=102 Львів та околиці] на [[Мапи фон Міґа\|мапі фон Міґа]], 1783. {{Місцевості Львова}} Рядок 58 ⟶ 81: [[Категорія:Клепарів\| ]] ~~[[Категорія:1930 у Львові]]~~