Три антиядерні принципи: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Oberhof (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 6 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1:
{{Без джерел|дата=Липень 2023}}
[[Файл:Nagasaki after bombed in 1945.jpg|міні|'''Наслідки бомбардування Японії''' ]]
{{unibox}}
'''Три антиядерні принципи Японії''' (非核三原則, Hikaku San Gensoku) — це парламентська резолюція (не прийнята до закону), яка керує японською ядерною політикою з моменту їх заснування в кінці 1960-х років і відображає загальні настрої громадськості та національну політику з кінця [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Принципи стверджують, що Японія не має права ні володіти, ні виробляти [[Ядерна зброя|ядерну зброю]], а також забороняється її введення на територію Японії. Принципи були викладені прем’єр-міністром [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] у промові в [[Палата представників Японії|Палаті представників]]([[Палата представників|+]]) у 1967 році на тлі переговорів про повернення [[Окінава (острів)|Окінави]] зі Сполучених Штатів. [[Палата представників Японії|Сейм]] офіційно прийняв ці принципи в 1971 році.
[[Файл:Nagasaki after bombed in 1945.jpg|міні|'''Наслідки бомбардування Японії''' ]]
 
'''Три антиядерні принципи Японії''' ({{lang-ja|非核三原則}}, Hikaku San Gensoku)  — це парламентська резолюція (не прийнята до закону), яка керує японською ядерною політикою з моменту їх заснування в кінці 1960-х років і відображає загальні настрої громадськості та національну політику з кінця [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Принципи стверджують, що Японія не має права ні володіти, ні виробляти [[Ядерна зброя|ядерну зброю]], а також забороняється її введення на територію Японії. Принципи були викладені прем’єрпрем'єр-міністром [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] у промові в [[Палата представників Японії|Палаті представників]]([[Палата представників|+]]) у 1967 році на тлі переговорів про повернення [[Окінава (острів)|Окінави]] зі Сполучених Штатів. [[Палата представників Японії|Сейм]] офіційно прийняв ці принципи в 1971 році.
 
== Історія ==
Після [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі|ядерних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі]] японські громадські настрої зросли проти присутності [[Ядерна зброя|ядерної зброї]] на японській землі і навіть у японських водах. Під час першого терміну [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] на посаді [[Премпрем'єр-міністр|прем’єр-міністра]]а ця опозиція стала основною перешкодою для його передвиборної обіцянки припинити окупацію [[Окінава (острів)|Окінави]] США, повернувши острів під контроль Японії. Вважалося, що американські військові зберігають [[Ядерна зброя|ядерну зброю]] на острові, хоч це, як не підтверджували, так і не заперечували, [[Сато Ейсаку|Сато]] зіткнувся з опозицією щоб повернути OкінавуОкінаву, якщо ядерна зброя не буде усунена з тієї території. В якості [[Компроміс|компромісукомпроміс]]у Сато заспокоїв Сполучені Штати, ввівши Японію в [[Договір про нерозповсюдження ядерної зброї|Договор про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)]] в обмін на без'ядерну [[Окінава (острів)|Окінаву]], контрольовану Японією.
 
У роки, що передували цій угоді, [[Сато Ейсаку|Сато]] був змушений заспокоїти народ, через те, що його [[адміністрація]] може сприяти програмі створення ядерної зброї; з цією метою він представив '''Три неядерні принципи''' у зверненні до Сейму від 11 грудня 1967 року. (Насправді, принципи невиробництва, неволодіння та невведення були сформульовані генеральним директором Агентства оборони Канешічі Масуда в травні.) Однак Сато хвилювався, що ці принципи можуть надто стримувати оборону Японії. Щоб зменшити їх обмежувальний вплив на військових, у промові наступного лютого він помістив принципи в ширші рамки своєї ядерної політики '''чотирьох стовпів''':
Рядок 14 ⟶ 17:
Четвертий стовп залишає простір для зміни '''політики''' в майбутньому, закликаючи Японію дотримуватися принципів «за обставин, коли національна безпека Японії гарантується трьома іншими '''політиками'''».
 
У 1971 році Сейм ухвалив резолюцію, яка офіційно ухвалила принципи, хоча вони не були прийняті законом. [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] був удостоєний Нобелівської премії миру в 1974 році, значною мірою за його роботу над вступом Японії до [[Договір про нерозповсюдження ядерної зброї|ДНЯЗ]]. У своїй Нобелівській лекції (на сьому річницю його первинної заяви перед сеймом) [[Сато Ейсаку|Сато]] повторив і обговорив '''три неядерні принципи''' і висловив надію та впевненість, що майбутні уряди також їх приймуть. Кожен [[Премпрем'єр-міністр|прем’єр-міністр]] Японії після [[Сато Ейсаку|Сато]] публічно підтвердив '''три неядерні принципи'''.
 
[[Категорія:Ядерна стратегія]]
[[Категорія:політика Японії]]