Три антиядерні принципи: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Oberhof (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Без джерел|дата=Липень 2023}}
[[Файл:Nagasaki after bombed in 1945.jpg|міні|'''Наслідки бомбардування Японії''' ]]▼
{{unibox}}
'''Три антиядерні принципи Японії''' (非核三原則, Hikaku San Gensoku) — це парламентська резолюція (не прийнята до закону), яка керує японською ядерною політикою з моменту їх заснування в кінці 1960-х років і відображає загальні настрої громадськості та національну політику з кінця [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Принципи стверджують, що Японія не має права ні володіти, ні виробляти [[Ядерна зброя|ядерну зброю]], а також забороняється її введення на територію Японії. Принципи були викладені прем’єр-міністром [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] у промові в [[Палата представників Японії|Палаті представників]]([[Палата представників|+]]) у 1967 році на тлі переговорів про повернення [[Окінава (острів)|Окінави]] зі Сполучених Штатів. [[Палата представників Японії|Сейм]] офіційно прийняв ці принципи в 1971 році.▼
▲'''Три антиядерні принципи Японії''' ({{lang-ja|非核三原則}}, Hikaku San Gensoku)
== Історія ==
Після [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі|ядерних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі]] японські громадські настрої зросли проти присутності [[Ядерна зброя|ядерної зброї]] на японській землі і навіть у японських водах. Під час першого терміну [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] на посаді [[
У роки, що передували цій угоді, [[Сато Ейсаку|Сато]] був змушений заспокоїти народ, через те, що його [[адміністрація]] може сприяти програмі створення ядерної зброї; з цією метою він представив '''Три неядерні принципи''' у зверненні до Сейму від 11 грудня 1967 року. (Насправді, принципи невиробництва, неволодіння та невведення були сформульовані генеральним директором Агентства оборони Канешічі Масуда в травні.) Однак Сато хвилювався, що ці принципи можуть надто стримувати оборону Японії. Щоб зменшити їх обмежувальний вплив на військових, у промові наступного лютого він помістив принципи в ширші рамки своєї ядерної політики '''чотирьох стовпів''':
Рядок 14 ⟶ 17:
Четвертий стовп залишає простір для зміни '''політики''' в майбутньому, закликаючи Японію дотримуватися принципів «за обставин, коли національна безпека Японії гарантується трьома іншими '''політиками'''».
У 1971 році Сейм ухвалив резолюцію, яка офіційно ухвалила принципи, хоча вони не були прийняті законом. [[Сато Ейсаку|Ейсаку Сато]] був удостоєний Нобелівської премії миру в 1974 році, значною мірою за його роботу над вступом Японії до [[Договір про нерозповсюдження ядерної зброї|ДНЯЗ]]. У своїй Нобелівській лекції (на сьому річницю його первинної заяви перед сеймом) [[Сато Ейсаку|Сато]] повторив і обговорив '''три неядерні принципи''' і висловив надію та впевненість, що майбутні уряди також їх приймуть. Кожен [[
[[Категорія:Ядерна стратегія]]
|