Джеймс Рамсей Макдональд: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.4) (робот змінив: be:Джэймс Рамсей Макдональд; косметичні зміни |
Alessot (обговорення | внесок) оформлення |
||
| (Не показані 27 проміжних версій 20 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Othernames|Макдональд}}
{{Державний діяч
| українське ім'я = Джеймс Рамсей Макдональд
Рядок 5 ⟶ 6:
| підпис =
| ширина портрета =
| титул = [[Прем'єр
| порядок = 58
| прапор = Flag of the United Kingdom.svg
Рядок 14 ⟶ 15:
| прем'єр =
| монарх = [[Георг V]]
| титул_2 = [[Прем'єр
| порядок_2 = 56
| прапор_2 = Flag of the United Kingdom.svg
Рядок 34 ⟶ 35:
| національність =
| віросповідання = [[Пресвітеріанство]]
| династія =
| ім'я при народженні =
Рядок 59 ⟶ 54:
| діяльність =
| професія = Журналіст
| вчена ступінь =
| нагороди =
Рядок 68 ⟶ 62:
| Rodovid =
}}
'''Джеймс Рамсей (Ремзі) Макдональд''' ({{lang-en|James Ramsay MacDonald}}; {{Дата народження|12|10|1866}}, Лоссімут, Шотландія — {{Дата смерті|9|11|1937}}) — [[Велика Британія|британський]] політичний і державний діяч, [[Список прем'єр-міністрів Великої Британії|тричі]] займав пост [[
== Біографія ==
Макдональд був незаконнонародженою дитиною. Народився у [[Лоссімут]]і в Шотландії. Закінчив початкову, а потім і середню школу. У своїй же середній школі він згодом деякий час працював вчителем. У [[1885]] році Макдональд став членом Соціал-демократичної федерації. У [[1886]] році переїхав до [[Лондон]]а, де став рахівником. [[13 листопада]] [[1887]] року Макдональд став очевидцем {{iw|Bloody Sunday (1887)|«Кривавої неділі»
У [[1892]] році Макдональд став секретарем торгівця чаєм Томаса Лоу, якого невдовзі було обрано до Палати громад від [[Ліберальна партія (Велика Британія)|Ліберальної партії]]. Невдовзі, однак, Макдональд залишив Лоу та приєднався до Лейбористської передвиборчої асоціації. Також він став членом [[Фабіанське товариство|Фабіанського товариства]]. У [[1894]] році Макдональд вступив до Незалежної лейбористської партії та невдовзі став одним з її керівників. На виборах 1895 і 1900 років Макдональд двічі зазнав поразки. У [[1900]] році він зайняв посаду секретаря Комітету робітничого представництва, якому вдалось провести до палати громад двох своїх депутатів. У [[1906]] році, коли КРП об'єднався з кількома
У [[1911]] році Макдональд став формальним головою Лейбористської партії, але займав цей пост недовго. [[5 серпня]] [[1914]] року, невдовзі після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] й наступного дня після вступу Великої Британії до війни, пацифіст Макдональд поступився своїм місцем [[Артур Гендерсон|Артуру Гендерсону]]. Макдональд за час війни втратив колишню популярність, й у [[1918]] році навіть не був переобраний до [[Парламент Великої Британії|палати громад]] від свого округу. На надзвичайно успішних для лейбористів виборах 1922 року (кількість відданих за кандидатів партії голосів зросла майже вдвічі, а кількість місць у палаті — майже втричі) Макдональд був обраний від одного з промислових округів [[Уельс]]у. Того самого року Макдональд став повноправним лідером лейбористів та вів їх на дострокових виборах 1923 року. На них партія ще більше посилила свої позиції та вперше в історії отримала можливість сформувати уряд. [[22 січня]] [[1924]] року Макдональд став першим лейбористом-прем'єр-міністром Великої Британії.
Рядок 80 ⟶ 74:
Хоча лейбористи не мали більшості у палаті громад, саме вони зайняли міністерські пости. Сам Макдональд додатково узяв портфель [[Список міністрів закордонних справ Великої Британії|міністра закордонних справ]], оскільки вбачав одним з найважливіших завдань свого прем'єрства врегулювання наслідків [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у Європі.
Під керівництвом Макдональда було остаточно встановлено порядок виплати Німеччиною репарацій країнам-переможницям. У серпні [[1924]] року в Лондоні відбулась конференція, на якій було започатковано [[план Дауеса]]. Макдональд також відіграв важливу роль у врегулюванні [[Рурський конфлікт|Рурського конфлікту]], пов'язаного з окупацією [[Рурський регіон|Рурської області]] Францією та Бельгією. Окрім того, його уряд визнав [[СРСР]] — відповідну ноту було надіслано вже [[1 лютого]] [[1924]] року<ref>
Уряд Макдональда був змушений піти у відставку через звинувачення у покровительстві лівим радикалам, які поширились після справи Кемпбелла. Ліберали й консерватори, які об'єднались проти лейбористів, мали більшу кількість місць у палаті громад, що призвело до неможливості подальшого функціонування уряду. Окрім того, [[25 жовтня]] (за 4 дні до виборів) у ЗМІ з'явився «[[Лист Зинов'єва]]» (як було встановлено пізніше, він був фальсифікацією), в якому містився заклик до ведення підривної роботи в армії та флоті. Лист став одним з важливих факторів зменшення парламентської фракції лейбористів зі 191 місця до 151 на дострокових виборах [[29 жовтня]] й формування консервативного уряду [[Стенлі Болдвін]]а. У той самий час, за лейбористів на цих виборах було подано на мільйон голосів більше, але через наявність у країні [[Мажоритарна виборча система|мажоритарної виборчої системи]] це збільшення не принесло лейбористам жодної вигоди.
Рядок 90 ⟶ 84:
== Література ==
* ''Р. А. Кривонос''. Макдональд Джеймс Рамсей // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
* Kevin Morgan. Ramsay MacDonald. 20 British prime ministers of the 20th century. [http://books.google.com/books?id=E0ubhRtZ13kC]. ISBN 978-1-904950-61-5 {{ref-en}}
{{Прем'єр-міністри Великої Британії}}
{{ac}}
▲[[Категорія:Міністри закордонних справ Великобританії]]
[[Категорія:
[[Категорія:Лейбористи Великої Британії]]
[[Категорія:Померли в морі]]
[[Категорія:Члени Таємної ради Великої Британії]]
▲[[ru:Макдональд, Джеймс Рамсей]]
| |||