Битва за Хюе: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація |
|||
| (Не показані 35 проміжних версій 22 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox military conflict
|
|
|image = Marines Fire From a House Window, February 1968 (16242259837) (cropped).jpg
|size = 300px
|
|
|
|
|
|
|commander1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] Нго Куанг Чонг<br/>{{flagicon|United States}} Фостер Лах'ю<br/>{{flagicon|United States}} Стенлі С. Х'юз
|
|
|
|
|
|
|campaignbox = {{Campaignbox Vietnam War}}
}}
'''Битва за Хюе''' — одна із найвідоміших битв [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]], яка тривала з [[30 січня]] по [[3 березня]] [[1968|1968 року]]. Бої в [[Хюе]] були складовою частиною масштабного наступу [[В'єтконг
== Тетський наступ ==
Хоча союзникам вдалося завдати великих втрат противнику і значно збільшити підконтрольну їм територію, але вони не змогли досягнути головної мети — розгромити [[В'єтконг]] та переломити хід війни. Через [[Стежка Хо Ші Міна|стежку Хо Ші Міна]] в'єтконгівці продовжували отримувати у великій кількості зброю, боєприпаси та спорядження. Крім того у Республіку В'єтнам постійно проникали підрозділи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968">[http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm «The Battle for Hue, 1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm |date=19 серпня 2007 }} ''Global Security''.</ref>
Утім командуючий американськими військами у В'єтнамі генерал [[Уільям Уестморленд]] досить оптимістично оцінював ситуацію, що склалася. 21 листопада 1967 року, перебуваючи у Вашингтоні він заявив: «Ми досягли того моменту, коли кінець уже на горизонті. Я абсолютно упевнений, що у 1965 році ворог вигравав, а тепер він, безумовно, програє. Усі надії ворога зведені нанівець.»<ref>Spencer Tucker, Vietnam (London: UCL Press, 1999), 136.</ref>▼
▲Утім командуючий американськими військами у В'єтнамі генерал [[
У деякій мірі Уестморленд був правий, присутність американських військ зводила нанівець плани північнов'єтнамського керівництва установити контроль над Півднем та об'єднати усю країну під своєю владою. Тому для переломлення ситуації, влітку 1967 року, Ханой розробив план масштабного наступу в Південному В'єтнамі. Перед операцією ставилися три завдання: підняти масове народне повстання проти керівництва Республіки В'єтнам, розколоти її армію та продемонструвати американцям безперспективність продовження війни.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> У Північному В'єтнамі чітко розуміли, що розгромити американський контингент їм не вдасться, тому наступ мав підштовхнути США до припинення участі у війні та виведення своїх військ із В'єтнаму.▼
▲
Операція мала розпочатися 31 січня 1968 року під час в'єтнамського Нового року (Тет). У цей час сторони завжди заклювали перемир'я і припиняли бойові дії, тому наступ, по задуму його розробників, мав стати абсолютно неочікуваним для противника. Основними цілями для атак були визначені адміністративні центри та великі міста Південного В'єтнаму.▼
▲Операція мала розпочатися [[31 січня]] [[1968]] року під час в'єтнамського Нового року (Тет). У цей час сторони завжди
Контингент американських військ у В'єтнамі наприкінці 1967 року нараховував 319000 солдат і офіцерів, а чисельність усіх південнов'єтнамських силових структур (армія, поліція та підрозділи самооборони) складала майже 800 тисяч чоловік.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref>[http://www.americanwarlibrary.com/vietnam/vwatl.htm «Allied Troop Levels 1960-73.»] ''www.americanwarlibrary.com.''</ref> Утім більша частина союзних військ була зайнята контролюванням території, обороною військових баз, населених пунктів та шляхів сполучення, і тільки, порівняно, незначні сили займалися проведенням операцій проти В'єтконгу та північнов'єтнамських військ.▼
▲Контингент американських військ у В'єтнамі наприкінці 1967 року нараховував
Для того, щоб відволікти увагу американського командування від ключових населених пунктів і заставити перекинути побільше військ на другорядні території, осінню 1967-го в'єтконгівські партизани та ВНА провели ряд атак у прикордонних районах Республіки В'єтнам. 21 січня 1968 року вони оточили базу базу морської піхоти Кхесань, що знаходилась на північному заході країни.<ref name="The History Place – Vietnam War 1965–1968"/> Ці дії дали результат — значна частина американських резервів була перекинута у другорядні райони, віддалені від головних міст країни.▼
▲Для того, щоб відволікти увагу американського командування від ключових населених пунктів і
30 січня 1968 року, на день раніше, ніж планувалося, В'єтконг та підрозділи ВНА чисельністю 84000 бійців розпочали масштабний наступ у Південному В'єтнамі. Одночасно були атаковані 36 із 44 провінційних столиць, 5 із 6 автономних міст, включаючи [[Сайгон]] і Хюе та понад сто інших населених пунктів, бойові дії розгорнулися на більшості територій країни.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>▼
▲[[30 січня]] 1968 року, на день раніше, ніж планувалося, В'єтконг та підрозділи ВНА, чисельністю
== Хюе в 1965-67 роках. Стратегічне значення міста. Опис місцевості на якій відбувалися бойові дії ==
Хюе знаходився на півночі Республіки В'єтнам у 10 кілометрах на захід від морського
Хюе у той час славився як культурний та інтелектуальний центр В'єтнаму, який поважали обидві сторони конфлікту. Тому протягом усіх попередніх років війни у місті практично не було бойових дій. Тільки інколи у місті траплялися теракти, акти саботажу або мінометні обстріли. В районі Хюе діяли декілька в'єтконгівських рот, але ні в місті, ні в його околицях ніколи не було великих сил повстанців чи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue">[http://www.history.army.mil/html/books/vietnam/tet_battles/tet.pdf «The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100612023717/http://www.history.army.mil/html/books/vietnam/tet_battles/tet.pdf |date=12 червня 2010 }} ''www.history.army.mil''.</ref>▼
Через Хюе проходило шосе
Хюе розділявся рікою Хіонг (Ароматна ріка) на дві частини: Старе місто і Нове.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> 2/3 населення Хюе проживало у Старому місті обнесеного кам'яною стіною. Це була справжня фортеця, побудована на початку ХІХ століття за участі французів. У ній до
У середині фортеці знаходилися житлові будинки, вілли, парки, магазини, будинки різного призначення і злітно-посадкова смуга. У південній частині був побудований імператорський палац у формі квадрата з довжиною сторони 700 м. Палац захищали стіни висотою шість метрів.<ref>Edward F. Murphy, Semper Fi Vietnam: From Da Nang to the DMZ, Marine Corps Campaigns,
▲Хюе у той час славився як культурний та інтелектуальний центр В'єтнаму, який поважали обидві сторони конфлікту. Тому протягом усіх попередніх років війни у місті практично не було бойових дій. Тільки інколи у місті траплялися теракти, акти саботажу або мінометні обстріли. В районі Хюе діяли декілька в'єтконгівських рот, але ні в місті, ні в його околицях ніколи не було великих сил повстанців чи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue">[http://www.history.army.mil/html/books/vietnam/tet_battles/tet.pdf «The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue.»] ''www.history.army.mil''.</ref>
Дві частини міста з'єднувалися автомобільним мостом «Нгуен Хоанг», через який проходило шосе
▲Через Хюе проходило шосе №1, через яке велося постачання американських і південнов'єтнамських військ, що діяли в районі демілітаризованої зони. Також у Хюе вивантажували припаси, які потім водними шляхами доставлялися у місто [[Дананг]].<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Через ці два фактори місто мало стратегічно важливе значення для союзників.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
== Співвідношення сил. Диспозиція сторін ==
▲Хюе розділявся рікою Хіонг (Ароматна ріка) на дві частини: Старе місто і Нове.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> 2/3 населення Хюе проживало у Старому місті обнесеного кам'яною стіною. Це була справжня фортеця, побудована на початку ХІХ століття за участі французів. У ній до 1883 року знаходилася резиденція аннамських імператорів.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Фортеця займала площу 6 км² і була захищена стінами висотою 8 та шириною 12 метрів. Довжина кожної стіни складала майже 2,5 км, три стіни були прямими, тоді як четверта, що йшла вздовж річки, мала дещо заокруглену форму. Перед трьома із чотирьох стін знаходився широкій рів заповнений водою. Увійти до фортеці можна було через десять воріт. Фортеця мала велику кількість лабіринтів та вогневих точок, крім того під час Другої світової війни японці побудували на її території систему бункерів, що з'єднувалися чисельними тунелями. Усі ці фактори робили фортецю сильною оборонною позицією.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
У Хюе, на території фортеці, знаходився штаб 1-ї піхотної дивізії [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]], утім майже усі її підрозділи були розташовані вздовж шосе № 1 від Хюе до демілітаризованої зони. Разом зі штабом дивізії, у фортеці дислокувалися декілька допоміжних частин, розвідувальний [[взвод]] і елітна рота швидкого реагування «Чорні пантери».<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> За три кілометри від фортеці, на березі річки Хіонг, знаходився навчально-тренувальний центр дивізії та загін із двома 105-мм гаубицями.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Західніше шосе № 1, за два кілометри на південь від річки був розташований штаб 7-ї кавалерійської дивізії та невеликий бронетанковий підрозділ, укомплектований легкими танками [[M41 Walker Bulldog|M41]]. За два кілометри від них стояв табір інженерного батальйону. Також в Хюе та його околицях знаходилися військові склади, але вони мали досить слабку охорону. У навколишніх селах розміщалися підрозділи самооборони чисельністю від зводу до роти.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
▲У середині фортеці знаходилися житлові будинки, вілли, парки, магазини, будинки різного призначення і злітно-посадкова смуга. У південній частині був побудований імператорський палац у формі квадрата з довжиною сторони 700 м. Палац захищали стіни висотою шість метрів.<ref>Edward F. Murphy, Semper Fi Vietnam: From Da Nang to the DMZ, Marine Corps Campaigns, 1965-1975 (Novato, CA: Presidio Press, 1997), р. 189.</ref>
Американська присутність в Хюе була мінімальною.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> У місті перебували близько ста військових радників і членів адміністративного персоналу, які працювали при штабі 1-ї піхотної дивізії АРВ. Їх охороняв невеликий загін морських піхотинців.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> Усі вони проживали в легко захищених казармах у південній частині Хюе. Ще частина радників знаходилися при південнов'єтнамських підрозділах в сільській місцевості навколо міста. Також в Хюе перебували декілька десятків технічних спеціалістів (проживали в одному із місцевих готелів) та невелика кількість персоналу військово-морських сил (розміщувалися неподалік казарм, де проживали військові радники). Всього у місті та в найближчих околицях перед битвою перебували близько 200 американських військовослужбовців.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>
▲Дві частини міста з'єднувалися автомобільним мостом «Нгуен Хоанг», через який проходило шосе №1, і залізничним мостом, що знаходився за 1,5 км від автомобільного.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> Нове місто, у якому проживало 1/3 населення Хюе, мало сучасну архітектуру, у ньому знаходилися адміністративні будівлі, університет, вища школа, лікарня, провінційна в'язниця та американське консульство.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>
== Посилання ==
{{reflist|2}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Хюе}}
[[Категорія:Конфлікти у 1968]]▼
[[Категорія:
[[Категорія:Новітня історія В'єтнаму]]
[[Категорія:Хюе]]
[[Категорія:1968 у В'єтнамі]]
[[Категорія:Битви та операції В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Битви США]]
[[Категорія:Події 30 січня]]
[[Категорія:Лютий 1968]]
[[Категорія:Березень 1968]]
| |||