Битва за Хюе: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
м категоризація
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1:
{{Infobox military conflict
| conflict = Битва за Хюе
| partof = Основний конфлікт: [[Війна у В'єтнамі]]
| image = Marines Fire From a House Window, February 1968 (16242259837) (cropped).jpg
| size = 300px
| caption = Американські морські піхотинці під час боїв за місто
| date = [[30 січня]] — [[3 березня]] [[1968|1968 року]]
| place = {{Coord|16|28|30.9|N|107|34|33.6|E|type:city}}<br/>[[Хюе]], [[Республіка В'єтнам]]
| result = Тактична перемога американських і південнов'єтнамських військ<ref>Warr, Nicholas (1997). ''Phase line green: the battle for Hue, 1968''. Naval Institute Press, p. xi. ISBN 1-55750-911-5</ref>
| combatant1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] [[Республіка В'єтнам]]<br/> {{flagicon|United States}} [[Сполучені Штати Америки|США]]
| combatant2 = {{flagicon|Vietnam}} [[ДРВ]]<br/>[[Файл:FNL Flag.svg|20px]] [[В'єтконг]]
| commander1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] Нго Куанг Чонг<br/>{{flagicon|United States}} Фостер Лах'ю<br/>{{flagicon|United States}} Стенлі С. Х'юз
|commander2 = {{flagicon|United StatesVietnam}} СтенліЧан С.Ван Х'юзКуанг
| strength1 = 11 батальйонів [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]]<br/>2 батальйони [[Армія США|Армії США]]<br/>3 батальйони [[Корпус морської піхоти США|морської піхоти США]]<br/>[[ВПС США]] (підтримка з повітря)
| commander2 = {{flagicon|Vietnam}} Чан Ван Куанг
| strength2 = 10 батальйонів [[В'єтнамська народна армія|ВНА]] та [[В'єтконг]]а
| strength1 = 11 батальйонів [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]]<br/>2 батальйони [[Армія США|Армії США]]<br/>3 батальйони [[Корпус морської піхоти США|морської піхоти США]]<br/>[[ВПС США]] (підтримка з повітря)
| casualties1 = '''''З 30 січня по 28 лютого'''''<br/>'''АРВ''':<br/>452 убитих<br/>2123 поранених<br/>'''США''':<br/>216 убитих<br/>1584 поранених<ref name="The History Place – Vietnam War 1965–1968">[http://www.historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html «The History Place&nbsp;— Vietnam War 1965—1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061221041253/http://historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html |date=21 грудня 2006 }} ''www.historyplace.com''.</ref><br/>'''Всього''':<br/>668 убитих<br/>3707 поранених
| strength2 = 10 батальйонів [[В'єтнамська народна армія|ВНА]] та [[В'єтконг]]а
| casualties2 = '''В'єтнамські дані:'''<br/> Понад 2400 убитих та 3000 поранених (з 30 січня по 28 березня)<ref>PAVN's Department of warfare, 124th/TGi, document 1.103 (11-2-1969): Tri-Thien front</ref><br/>'''Американські дані:'''<br/> 5133 убитих<ref>Shelby L. Stanton book: [http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1''Vietnam Order of Battle''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141113031336/http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1 |date=13 листопада 2014 }}. 2006. Page 11. ISBN 0-8117-0071-2.</ref><br/>98 потрапило в полон<ref>{{cite journal|title=Urban Operations: An Historical Casebook|journal=Combat Studies, Institute Command & General Staff College, Fort Leavenworth, Kansas|date=2 жовтня 2002|first=James H.|last=Willbanks|volume=|issue=|pages=The Battle for Hue, 1968|id=|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm|11=|accessdate=12 листопада 2014|archive-date=19 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm}}</ref>
| casualties1 = '''''З 30 січня по 28 лютого'''''<br/>'''АРВ''':<br/>452 убитих<br/>2123 поранених<br/>'''США''':<br/>216 убитих<br/>1584 поранених<ref name="The History Place – Vietnam War 1965–1968">[http://www.historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html «The History Place&nbsp;— Vietnam War 1965—1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061221041253/http://historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html |date=21 грудня 2006 }} ''www.historyplace.com''.</ref><br/>'''Всього''':<br/>668 убитих<br/>3707 поранених
| casualties3 = 844 мирних жителяжителі загинулозагинули та 1900 дістали поранення в результаті бойових дій. За даними південнов'єтнамського уряду, в'єтконгівці та північнов'єтнамські війська після захоплення міста стратили 4856 співробітників державних і правоохоронних органів та мирних жителів.<ref>[http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html Hue Massacre, Tet 1968] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171210222117/http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html |date=10 грудня 2017 }} (An Excerpt from the Viet Cong Strategy of Terror, by Mr. Douglas Pike, p. 23-39)</ref>
| casualties2 = '''В'єтнамські дані:'''<br/> Понад 2400 убитих та 3000 поранених (з 30 січня по 28 березня)<ref>PAVN's Department of warfare, 124th/TGi, document 1.103 (11-2-1969): Tri-Thien front</ref><br/>'''Американські дані:'''<br/> 5133 убитих<ref>Shelby L. Stanton book: [http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1''Vietnam Order of Battle''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141113031336/http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1 |date=13 листопада 2014 }}. 2006. Page 11. ISBN 0-8117-0071-2.</ref><br/>98 потрапило в полон<ref>{{cite journal|title=Urban Operations: An Historical Casebook|journal=Combat Studies, Institute Command & General Staff College, Fort Leavenworth, Kansas|date=2 жовтня 2002|first=James H.|last=Willbanks|volume=|issue=|pages=The Battle for Hue, 1968|id=|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm|11=|accessdate=12 листопада 2014|archive-date=19 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm}}</ref>
|campaignbox = {{Campaignbox Vietnam War}}
| casualties3 = 844 мирних жителя загинуло та 1900 дістали поранення в результаті бойових дій. За даними південнов'єтнамського уряду, в'єтконгівці та північнов'єтнамські війська після захоплення міста стратили 4856 співробітників державних і правоохоронних органів та мирних жителів.<ref>[http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html Hue Massacre, Tet 1968] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171210222117/http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html |date=10 грудня 2017 }} (An Excerpt from the Viet Cong Strategy of Terror, by Mr. Douglas Pike, p. 23-39)</ref>
|campaignbox={{Campaignbox Vietnam War}}
}}
 
'''Битва за Хюе'''&nbsp;— одна із найвідоміших битв [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]], яка тривала з [[30 січня]] по [[3 березня]] [[1968|1968 року]]. Бої в [[Хюе]] були складовою частиною масштабного наступу [[В'єтконг]]ау та північнов'єтнамської армії в [[Республіка В'єтнам|Республіці В'єтнам]]. Битва вирізнялася запеклими вуличними боями, які призвели до масових руйнувань та чисельнихчисленних жертв серед мирного населення.
 
== Тетський наступ ==
 
Американська влада ву березні 1965 року відправила у [[Республіка В'єтнам|Південний В'єтнам]] два експедиційні батальйони морської піхоти, а у квітні [[Ліндон Джонсон]] дозволив американським військам брати участь ву наземних бойових діях. Протягом 1965-67 років американці, разом зіз південнов'єтнамськими військами, провели декілька масштабних та велику кількість локальних наступальних операцій.
 
Хоча союзникам вдалося завдати великих втрат противнику і значно збільшити підконтрольну їм територію, але вони не змогли досягнути головної мети&nbsp;— розгромити [[В'єтконг]] та переломити хід війни. Через [[Стежка Хо Ші Міна|стежку Хо Ші Міна]] в'єтконгівці продовжували отримувати у великій кількості зброю, боєприпаси та спорядження. Крім того у Республіку В'єтнам постійно проникали підрозділи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968">[http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm «The Battle for Hue, 1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm |date=19 серпня 2007 }} ''Global Security''.</ref>
 
Утім командуючий американськими військами у В'єтнамі генерал [[Вільям УестморлендВестморленд]] досить оптимістично оцінював ситуацію, що склалася. [[21 листопада]] 1967 року, перебуваючи у Вашингтоні, він заявив: «Ми досягли того моменту, коли кінець уже на горизонті. Я абсолютно впевнений, що у 1965 році ворог вигравав, а тепер він, безумовно, програє. Усі надії ворога зведені нанівець.»<ref>Spencer Tucker, Vietnam (London: UCL Press, 1999), 136.</ref>
 
Деякою мірою УестморлендВестморленд мав рацію. Присутність американських військ зводила нанівець плани північнов'єтнамської влади установити контроль над Півднем та об'єднати усю країну під своєю владою. Тому для переламу ситуації влітку 1967 року Ханой розробив план масштабного наступу в Південному В'єтнамі. Перед операцією ставилися три завдання: підняти масове народне повстання проти керівництва Республіки В'єтнам, розколоти її армію та продемонструвати американцям безперспективність продовження війни.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> У Північному В'єтнамі чітко розуміли, що розгромити американський контингент їм не вдасться, тому наступ мав підштовхнути США до припинення участі у війні та виведення своїх військ із В'єтнаму.
 
Операція мала розпочатися [[31 січня]] [[1968]] року під час в'єтнамського Нового року (Тет). У цей час сторони завжди укладали перемир'я і припиняли бойові дії. Тому наступ, за задумом його організаторів, мав стати абсолютно неочікуваним для ворога. Основними цілями для атак були визначені адміністративні центри та великі міста Південного В'єтнаму.
Рядок 49 ⟶ 48:
Через Хюе проходило шосе №&nbsp;1, через яке велося постачання американських і південнов'єтнамських військ, що діяли в районі демілітаризованої зони. Також у Хюе вивантажували припаси, які потім водними шляхами доставлялися у місто [[Дананг]].<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Через ці два фактори місто мало стратегічно важливе значення для союзників.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
 
Хюе розділявся рікою Хіонг (Ароматна ріка) на дві частини: Старе місто і Нове.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> 2/3 населення Хюе проживало у Старому місті обнесеного кам'яною стіною. Це була справжня фортеця, побудована на початку ХІХ століття за участі французів. У ній до 1883 року знаходилася резиденція аннамських імператорів.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Фортеця займала площу 6&nbsp;км² і була захищена стінами висотою 8 та шириною 12&nbsp;метрів. Довжина кожної стіни складала майже 2,5&nbsp;км, три стіни були прямими, тоді як четверта, що йшла вздовж річки, мала дещо заокруглену форму. Перед трьома із чотирьох стін знаходився широкій рів заповнений водою. Увійти до фортеці можна було через десять воріт. Фортеця мала велику кількість лабіринтів та вогневих точок, крім того під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] японці побудували на її території систему бункерів, що з'єднувалися чисельними тунелями. Усі ці фактори робили фортецю сильною оборонною позицією.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
 
У середині фортеці знаходилися житлові будинки, вілли, парки, магазини, будинки різного призначення і злітно-посадкова смуга. У південній частині був побудований імператорський палац у формі квадрата з довжиною сторони 700&nbsp;м. Палац захищали стіни висотою шість метрів.<ref>Edward F. Murphy, Semper Fi Vietnam: From Da Nang to the DMZ, Marine Corps Campaigns, 1965—1975 (Novato, CA: Presidio Press, 1997), р. 189.</ref>
Рядок 57 ⟶ 56:
== Співвідношення сил. Диспозиція сторін ==
 
У Хюе, на території фортеці, знаходився штаб 1-ї піхотної дивізії [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]], утім майже усі її підрозділи були розташовані вздовж шосе №&nbsp;1 від Хюе до демілітаризованої зони. Разом зі штабом дивізії, у фортеці дислокувалися декілька допоміжних частин, розвідувальний [[взвод]] і елітна рота швидкого реагування «Чорні пантери».<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> За три кілометри від фортеці, на березі річки Хіонг, знаходився навчально-тренувальний центр дивізії та загін із двома 105-мм гаубицями.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Західніше шосе №&nbsp;1, за два кілометри на південь від річки був розташований штаб 7-ї кавалерійської дивізії та невеликий бронетанковий підрозділ, укомплектований легкими танками [[M41 Walker Bulldog|M41]]. За два кілометри від них стояв табір інженерного батальйону. Також в Хюе та його околицях знаходилися військові склади, але вони мали досить слабку охорону. У навколишніх селах розміщалися підрозділи самооборони чисельністю від зводу до роти.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
 
Американська присутність в Хюе була мінімальною.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> У місті перебували близько ста військових радників і членів адміністративного персоналу, які працювали при штабі 1-ї піхотної дивізії АРВ. Їх охороняв невеликий загін морських піхотинців.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> Усі вони проживали в легко захищених казармах у південній частині Хюе. Ще частина радників знаходилися при південнов'єтнамських підрозділах в сільській місцевості навколо міста. Також в Хюе перебували декілька десятків технічних спеціалістів (проживали в одному із місцевих готелів) та невелика кількість персоналу військово-морських сил (розміщувалися неподалік казарм, де проживали військові радники). Всього у місті та в найближчих околицях перед битвою перебували близько 200 американських військовослужбовців.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>
Рядок 66 ⟶ 65:
 
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Хюе}}
[[Категорія:Конфлікти в 1968]]
[[Категорія:Новітня історія В'єтнаму]]
Рядок 72:
[[Категорія:Битви та операції В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Битви США]]
[[Категорія:Події 30 січня]]
[[Категорія:Січень 1968]]
[[Категорія:Лютий 1968]]
[[Категорія:Березень 1968]]