Донецький економічний район: відмінності між версіями

| розташування = MapDonetsian ofRegion in Ukraine political Donetskyi raion.pngsvg

| площа = 53.2 тис. км?²

| населення = 6.5 671млн 148 осіб

| річки = [[Сіверський Донець]], [[Кальміус]], [[Айдар (річка)|Айдар]]

'''Донецький економічний район''' — [[економічний район]], розташований на південному сході України. Район охоплює територію тільки двох областей - — [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської]]. Площа його становить 53,2 тис. км², а населення - — 6,67 54 млн осіб.

Територія Донецького району була заселена людьми ще декілька тисячоліть до нашої ери. У І тисячолітті н.&nbsp;е. її територію пролягав своєрідний "«коридор"», через який проходили кочові народи. В ХІ-ХІІ ст. у степах Донбасу виросли українські поселення. Однак після набігів татар ці землі перетворилися в [[Дике Поле]] і повторно їх почали освоювати тільки в XVI &nbsp;ст. [[запорізькі козаки]]. Вони заклали перші укріплення, які згодом виросли у міста [[Маріуполь]], [[Луганськ]], [[Слов'янськ]].<br />

[[Донецьк]], який тепер став [[консолідація|консолідуючим]] ядром району, виник тільки у XIX  ст. як один із центрів промислового освоєння [[Донбас|Донбасу]]у. Характерними рисами [[ЕГП|економіко-географічного положення]] Донецького економічного району є значна віддаленість від центру, велика протяжність кордону з [[Росія|Росією]], вихід до [[Азовське море|Азовського моря]], близьке розміщення до металорудної бази країни - — [[Придніпров'я]], проходження через територію важливих транспортних шляхів загальнодержавного та міжнародного значення.

Відрізняється з-поміж інших районів найвищим рівнем [[Урбанізація|урабанізаціїурбанізації]] та найбільшою середньою густотою населення (128 осіб на км²), яка майже вдвічі перевищує цей показник для [[Україна|України]]. Переважна більшість населення, чисельність якого становить близько 3 6,5 млн. осіб, працює у виробничій сфері.

Значний розвиток індустрії, а в останні роки від'ємний [[природний приріст]] населення, низька середня густота сільських жителів (14 осіб на км²) зумовили в районі постійну потребу в трудових ресурсах. Сучасна кризова ситуація в господарстві, необхідність закриття збиткових шахт загострюють проблему зайнятості. Визначальною особливістю демографічного розвитку регіону є те, що ця територія належить до пізньоосвоєних. Її колонізація та активне заселення почались лише у XVIII  ст. і були пов'язані з освоєнням багатих корисних копалин. Відбувалось це за специфічних історичних обставин, призвівши до формування тут полі-етнічного і полікультурного суспільства. Українців у регіоні проживає 51  %, росіян  — 44  %, проте українською мовою послуговується не більше 10  % населення.тут живе багато москалів та сапаратистів!!

На території Донецького економічного району розміщена одна з найважливіших паливно-сировинних баз країни -&nbsp;— [[Донецький кам'яновугільний басейн]]. Основою його є великі поклади високоякісного, у тому числі [[коксівне вугілля|коксівного]], вугілля. Крім того, між вугільними пластами часто містяться природний газ, використання якого дасть не тільки додаткове паливо, а й зменшить небезпеку при розробці вугільних шахт. З рудних корисних копалин поки що найбільше значення має [[Микитівське родовище кіноварі]] ([[сульфід ртуті|сульфіду ртуті]]), перспективними є виявлені поклади свинцево-цинкових, мідних, алюмінієвих та залізних руд.<br />

Загальнодержавне значення мають [[Артемівське родовище кам'яної солі|Артемівське]] та [[Слов'янське родовище кам'яної солі|Слов'янське]] родовища кам'яної солі.<br />

У Донецькому районі є значні запаси нерудної сировини, яку використовують для виробництва будівельних матеріалів ([[вогнетривка глина|вогнетривких глин]], [[каолін|каолінів]]ів, [[мергель|мергелів]], [[вапняк|вапняків]]ів).<br />

Район має проблеми з водозабезпеченням. Основними його джерелами є річки [[Сіверський Донець]], [[Кальміус]], [[Айдар (річка)|Айдар]], система водосховищ і каналів, а також підземні води.<br />

Ліси зосередженнізосереджені в основному в долині Сіверського Дінця, але вони не мають промислового значення.<br />

Рельєф Донецького району рівнинний із пересічними висотами 200-300м200—300&nbsp;м. Значна кількість ярів, що сформувалися в межах [[Донецька височина|Донецької]] та [[Придніпровська височина|Придніпровської]] височин, ускладнюють ведення сільського господарства та прокладання транспортних шляхів.<br />

Для клімату району характерна виражена континентальність. Середня амплітуда температур (від -8−8&nbsp;°C у січні та +23&nbsp;°C у липні) та кількості опадів мала. Це зумовило формування на більшості території степових, а на півдні -&nbsp;— сухо-степових комплексів. Тільки в західній частині [[Донецький кряж|Донецького кряжу]], де кількість опадів дещо більша (500мм500&nbsp;мм за рік), утворилася ділянка лісостепу. Переважний тип ґрунту -&nbsp;— середньогумусний чорнозем. Значні території, які зайняті міськими населеними пунктами, гірничопромисловими об'єктами, [[терикон|териконами]]ами, знижують площу сільськогосподарських угідь. Однак частка їх дуже висока -&nbsp;— близько 85&nbsp;% усієї земельної площі.<br />

Природно-ресурсний потенціал зумовив перетворення району в індустріальний із провідною роллю важкої промисловості. Основними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів та легка промисловості. Важливе значення мають агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.<br />

Паливна промисловість та електроенергетика спеціалізуються на видобутку кам'яного вугілля, виробництві електроенергії на [[ТЕС]], що працюють на вугіллі. Тут діє ціла низка [[ДРЕС]], найбільші серед яких -&nbsp;— [[Вуглегірська ДРЕС|Вуглегірська]], [[Слов'янська ДРЕС|Слов'янська]].<br />

Район посідає друге місце в Україні за випуском чавуну, сталі й прокату. Основою для розвитку металургії на привізних рудах є потужне коксохімічне виробництво та інші обслуговуючі галузі. Найбільшими центрами чорної металургії тут є [[Донецьк]], [[Маріуполь]], [[Макіївка]], [[Алчевськ]], а кольорової -&nbsp;— [[Артемівськ (Донецька область)|АртемівськБахмут]], [[Костянтинівка]], [[Микитівка (Антрацитівський район)|Микитівка]]. Продукцію металургійного комплексі використовують машинобудівні підприємства, які виготовляють устаткування для металургійної, гірничорудної, будівельної індустрії, транспортні засоби. Важке машинобудування зосереджене у [[Краматорськ|Краматорську]]у, [[Макіївка|Макіївці]], [[Горлівка|Горлівці]], [[Донецьк|Донецьку]]у, транспортне -&nbsp;— у [[Луганськ|Луганську]]у, [[Маріуполь|Маріуполі]], [[Стаханов|Стаханові]]і. Низка заводів спеціалізується на сільськогосподарському електротехнічному машинобудуванні. <br />

Комбінуючись із металургійним та паливно-енергетичним комплексами, а також використовуючи в роботі мінеральні солі власним родовищ, район відрізняється потужною хімічною промисловістю -&nbsp;— виробництвом азотних та фосфорних добрив, соди, а також продукції хімії органічного синтезу.<br />

У будівельно-індустріальному комплексі міжрайонне значення мають цементна та скляна галузі промисловості.<br />

Специфічною рисою агропромислового комплексу і зокрема сільського господарства є те, що вони мають яскраво виражену приміську спеціалізацію, зорієнтовану на забезпечення потреб населення, зайнятого у промисловому секторі економіки. Тільки північні й південні частини району з меншою концентрацією промислових центрів зайняті вирощуванням переважно озимої та частково ярої пшениці, соняшнику, а також молочно-м'ясним скотарством і вівчарством.<br />

Харчова промисловість орієнтується переважно на споживача і містить підприємства борошномельно-круп'яної, хлібопекарської, кондитерської, пивоварної, м'ясної та молочної галузей. Загальнодержавне значення має солеварна індустрія та виробництво шампанських вин.<br />

Легка промисловість, використовуючи жіночі трудові ресурси та місцеву і привізну сировину, спеціалізується на випуску вовняних тканин, трикотажу, швейних виробів і взуття.<br />

Транспорт Донецького району вирізняється в Україні найбільшим обсягом перевезень, особливо залізницями та автомобільними шляхами. Значного рівня розвитку набули тут морський, трубопровідний та повітряний його види.<br />

Найбільшим містом, ядром формування Донецького економічного району та Донецько-Макіївської промислової агломерації є '''[[Донецьк]]''' (988 тис. осіб). Провідні галузі у промисловому комплексі міста -&nbsp;— вуглевидобуток, чорна металургія, важке й точне машинобудування, хімічна, коксохімічна, будівельна, а також легка та харчова промисловість. У Донецьку працюють однойменний науковий центр [[НАН України]], одинадцять вищих навчальних закладів, [[Театральне_мистецтво_в_ДонецькуТеатральне мистецтво в Донецьку|три театри]], [[Музеї_ДонецькаМузеї Донецька|музеї]].<br />

'''[[Луганськ]]''' (понад 454 тис. жителів) -&nbsp;— другий за значенням адміністративний, економічний та культурний центр [[економічний район|ЕР]]. Провідними видами виробництва тут є транспортне машинобудування, трубопрокат, а також легка та харчова промисловості. У місті працюють п'ять вищих навчальних закладів, три театри, п'ять музеїв.<br />

Основними проблемами району є вирішення питань подальшого розвитку вугільної промисловості, складної екологічної ситуації, депопуляції та великого розриву в рівнях доходів жителів краю. Невирішеність цих питань спричиняє подальший занепад малих міст, селищ, сільських населених пунктів. Зараз на території Донецького економічного району триває Російсько — Українська війна. Тому багато заводів закрито, а Донецький аеропорт міжнародного значення зруйновано.

* Йосип Гілецький. Географія: Економічна і соціальна географія України. - — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. -272−272 с.

[[Категорія:ГосподарствоЕкономіка Луганської області]]

[[Категорія:ГосподарствоЕкономіка Донецької області]]