Абетка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Етимологія: G jjfg Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
(Не показано 43 проміжні версії 34 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{otheruses|Абетка (значення)}}
[[Файл:A Specimen by William Caslon.jpg|thumb|250px
{| class="wikitable"
<ref name=":0" />'''Абе́тка''', '''азбука''', '''алфаві́т''' ({{Lang-el|αλφάβητο}}, {{lang-la|abecedarium}}) — розташована в певному порядку сукупність [[літера (графічний знак)|літер]], що застосовуються для запису певної [[мова|мови]]. У переносному сенсі «абетка» — основні, початкові відомості з якоїсь науки, найпростіші положення, основи чого-небудь<ref name=":0">{{СУМ-11|Абетка}}</ref> (у цьому значенні вживаються також «азбука» й «ази»)<ref>{{СУМ-11|Азбука}}</ref><ref>{{СУМ-11|Аз}}</ref>.▼
|+
!А
!Б
!В
!Г
!Ґ
|-
!Д
!Е
!Є
!Ж
!З
|-
!И
!І
!Ї
!Й
!К
|-
!Л
!М
!Н
!О
!П
|-
|Р
|С
|Т
|У
|Ф
|-
|Х
|Ц
|Ч
|Ш
|Щ
|-
|
|Ь
|Ю
|Я
|
|}
В [[Українська абетка|українській абетці]] 33 літери]]
▲
== Етимологія ==
{{Wiktionary|абетка|алфавіт|азбука}}
'''Абетка''' — власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (''а, бе''), очевидно, під впливом назв
'''Азбука''' — утворено в [[Давньоруська мова|давньоруській мові]] за зразком слів [[Відмінок в українській мові#Історія|з основою на ''*-ā'']] від ранішого {{lang-cu2|азъбукы}}, запозиченого зі старослов'янської мови, де {{lang-cu2|азьбоукы}} утворене за зразком {{Lang-el|ἀλφάβητος}} («алфавіт») з назв двох перших літер абетки ({{lang-el|άλφα}} — {{lang-cu|азъ}}, {{lang-el|βήτα}} — {{lang-cu|боукы}})<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=52|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/азбука Азбука]|}}</ref>.
'''Алфавіт''' — запозичення з [[Середньогрецька мова|середньогрецької мови]]. Грецьке ἀλφάβητος (з пізньогрецькою вимовою -βη- як -υῑ-) утворено з назв двох перших літер грецької азбуки — [[Альфа (літера)|альфа]] ({{lang-el|άλφα}}) і [[бета (літера)|бета]] ({{lang-el|βήτα}})<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=61|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/алфавіт Алфавіт]|}}</ref>.
'''Альфабет'''<ref>альфабе́т // {{Голоскевич}}</ref><ref>{{r2u|Альфабет}}</ref> — запозичення з латинської мови; {{lang-la|alphabētum}} «алфавіт» походить від {{lang-el|ἀλφάβητος}}<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=65|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/альфабет Альфабет]|}}</ref>. Нині застаріла назва, що вживалася в [[Західноукраїнська мовно-літературна практика|західноукраїнській мовно-літературній практиці]].
== Проблеми укладання абеток ==
Ідеальна абетка мала
* В усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а [[орфографія]] залишається традиційною<ref>Наприклад,
* При запозиченні абетки від іншої мови, для звуків мови-рецепієнта часто немає літер на позначення. Наприклад, 24 літерами латинської абетки, на основі якої створено абетки більшості мов світу, неможливо передати усі звуки ([[англійська абетка]] використовує 26 літер для 46 [[фонема|фонем]]).
* Звідси, співвідношення літер і фонем часто буває різне. За співвідношенням зі звуками літери бувають:
** однозначні: наприклад, {{Lang-uk|
** двозначні: напр. {{lang-uk|т, д, н, с, з, ц, дз, л}} позначають тверді або м'які звуки залежно від позиції.
** такі, що позначають два звуки: наприклад, {{lang-uk|я, ю, є, ї}} — [[силабографема|силабографеми]].
** такі, що не позначають жодного звука: наприклад, {{lang-uk|[[м'який знак|ь]]}}.
Рядок 29 ⟶ 79:
Історія абетки починається у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]]. До [[XXVII століття до н. е.|2700 року до н. е.]] єгипетське письмо мало 22 [[Єгипетські ієрогліфи|ієрогліфи]], які позначали [[склад (мовознавство)|склади]], що починалися з певного [[приголосний звук|приголосного]], а [[голосний]] додавав мовець. Ці знаки використовувалися як довідка до [[Логограма|логограм]], для запису граматичних [[Флексія|флексій]] (закінчень), а, згодом і для [[транскрибування]] запозичених слів та іноземних імен.
Проте, такий запис не можна вважати системою і він ніколи не
Згодом ця писемність розвинулася у [[прото-каннонітська абетка|прото-каннонітську абетку]], а потім у [[Фінікійська абетка|фінікійську]]. На її основі також розвинулася [[південноаравійська абетка]], від якої походить нинішня [[ефіопська абетка]]. Однак,
[[Фінікійська абетка]] можна вважати першим фонемним письмом. На відміну від інших тоді широкорозповсюджених писемностей, таких як [[єгипетські ієрогліфи]] і [[клинопис]], фінікійська абетка мала лише близько 25 окремих літер, що давало змогу легко її вивчити іноземним купцям. Інша суттєва перевага цієї абетки в тому, що нею можна записати і слова інших мов, оскільки вона базувалася на звучанні.
Рядок 38 ⟶ 88:
=== Європейське письмо ===
[[Латинська абетка]] виникла на основі грецької. Вона здобула поширення у [[Римська імперія|Римській імперії]], але пережила її ставши системою письма більшості європейських мов. Пристосування латиниці для конкретної мови часто супроводжувалося запровадженням нових літер та [[діакритичний знак|діакритичних знаків]] для вираження звуків, що не мали
Поряд із латиницею існувало також інше, [[руни|рунічне письмо]].
Рядок 65 ⟶ 115:
{{Main|Українська абетка}}
Українська абетка, як і більшість інших слов'янських
На Русі кирилиця була введена в 10 столітті у зв'язку з прийняттям [[християнство|християнства]]. Однак, як свідчать давні пам'ятки, окрім кирилиці використовувалося
Графіка кирилиці змінювалася з 10
== Див. також ==
Рядок 75 ⟶ 125:
* [[Арабська абетка]]
* [[Гебрейська абетка]]
* [[Османія]]
* [[Тифінаг]]
* [[Деванаґарі]]
* [[Грецька абетка]]
* [[Грузинська абетка]]
Рядок 82 ⟶ 135:
* [[Тайська абетка]]
* [[Українська абетка]]
* [https://youtu.be/pSBHOXX7szE Українська абетка для дітей]
== Примітки ==
Рядок 87 ⟶ 141:
== Література ==
# Coulmas, Florian (1989). The Writing Systems of the World. Blackwell Publishers Ltd.. ISBN 0-631-18028-1. http://books.google.com/?id=VOywmavmZ3UC.
# Daniels, Peter T.; Bright, William (1996). The World's Writing Systems. Oxford University Press. ISBN 0-19-507993-0. — (Overview of modern and some ancient writing systems).
== Посилання ==
* [https://bookwagen.com/ Безкоштовна електронна абетка Bookwagen] / I. Невзорова, 2023
* {{Е-ВУЕ|Абетка}}
* ''Железняк М. Г.'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42173 Абетка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220207124407/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42173 |date=7 лютого 2022 }} // {{ЕСУ}}
* {{ЕСКМ2017|частина =[https://archive.org/details/klasychnykh_mov/page/30/mode/1up?view=theater Алфавіт] |сторінки =30}}
* {{ЕСКМ2017|частина =[https://archive.org/details/klasychnykh_mov/page/446/mode/1up?view=theater Семітське письмо] |сторінки =446}}
{{Бібліоінформація}}
{{Писемності}}
{{Кодування символів}}
[[Категорія:Абетка]]
[[Категорія:Винаходи]]
[[Категорія:Письмо]]
|