Абетка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Посилання: посилання на ВУЕ |
Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
(Не показані 18 проміжних версій 14 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{otheruses|Абетка (значення)}}
[[Файл:A Specimen by William Caslon.jpg|thumb|250px
{| class="wikitable"
'''Абе́тка''', '''áзбука''', '''алфáві́т''', '''альфáбет''' ({{Lang-el|αλφάβητο}}, {{lang-la|abecedarium}}) — розташована в певному порядку сукупність [[літера|літер]], що застосовуються для запису певної [[мова|мови]]. У переносному сенсі «абетка» — основні, початкові відомості з якоїсь науки, найпростіші положення, основи чого-небудь<ref>{{СУМ-11|Абетка}}</ref> (у цьому значенні вживаються також «азбука» й «ази»)<ref>{{СУМ-11|Азбука}}</ref><ref>{{СУМ-11|Аз}}</ref>.▼
|+
!А
!Б
!В
!Г
!Ґ
|-
!Д
!Е
!Є
!Ж
!З
|-
!И
!І
!Ї
!Й
!К
|-
!Л
!М
!Н
!О
!П
|-
|Р
|С
|Т
|У
|Ф
|-
|Х
|Ц
|Ч
|Ш
|Щ
|-
|
|Ь
|Ю
|Я
|
|}
В [[Українська абетка|українській абетці]] 33 літери]]
▲'''Абе́тка'''<ref>{{СУМ-20|Абетка}}</ref>,
== Етимологія ==
{{Wiktionary|абетка|алфавіт|азбука}}
'''Абетка''' — власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (''а, бе''), очевидно, під впливом назв
'''Азбука''' — утворено в [[
'''Алфавіт''' — запозичення з [[
'''Альфабет'''<ref>альфабе́т // {{Голоскевич}}</ref><ref>{{r2u|Альфабет}}</ref> — запозичення з латинської мови; {{lang-la|alphabētum}} «алфавіт» походить від
== Проблеми укладання абеток ==
Ідеальна абетка мала
* В усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а [[орфографія]] залишається традиційною<ref>Наприклад, [[зсув звуків]] у німецькій мові</ref>.
Рядок 35 ⟶ 81:
Проте, такий запис не можна вважати системою і він ніколи не використовувався для запису власне єгипетських слів. Вважається, що у середній [[бронзова доба|бронзовій добі]], близько [[XVII століття до н. е.|1700 року до н. е.]], частково абеткове письмо, відоме як [[Прото-синаїтське письмо|прото-синаїтське]], поширилося у Центральному Єгипті завдяки [[семіти|семітському]] населенню. Але лише перші твори цієї писемності вдалося розшифрувати і істинна його природа залишається вільною для інтерпретацій. На основі деяких літер і імен, можна зробити висновок, що воно походить від [[Єгипетські ієрогліфи|єгипетських ієрогліфів]].
Згодом ця писемність розвинулася у [[прото-каннонітська абетка|прото-каннонітську абетку]], а потім у [[Фінікійська абетка|фінікійську]]. На її основі також розвинулася [[південноаравійська абетка]], від якої походить нинішня [[ефіопська абетка]]. Однак,
[[Фінікійська абетка]] можна вважати першим фонемним письмом. На відміну від інших тоді широкорозповсюджених писемностей, таких як [[єгипетські ієрогліфи]] і [[клинопис]], фінікійська абетка мала лише близько 25 окремих літер, що давало змогу легко її вивчити іноземним купцям. Інша суттєва перевага цієї абетки в тому, що нею можна записати і слова інших мов, оскільки вона базувалася на звучанні.
Рядок 69 ⟶ 115:
{{Main|Українська абетка}}
Українська абетка, як і більшість інших слов'янських
На Русі кирилиця була введена в 10 столітті у зв'язку з прийняттям [[християнство|християнства]]. Однак, як свідчать давні пам'ятки, окрім кирилиці використовувалося
Графіка кирилиці змінювалася з 10
== Див. також ==
Рядок 79 ⟶ 125:
* [[Арабська абетка]]
* [[Гебрейська абетка]]
* [[Османія]]
* [[Тифінаг]]
* [[Деванаґарі]]
Рядок 97 ⟶ 143:
# Coulmas, Florian (1989). The Writing Systems of the World. Blackwell Publishers Ltd.. ISBN 0-631-18028-1. http://books.google.com/?id=VOywmavmZ3UC.
# Daniels, Peter T.; Bright, William (1996). The World's Writing Systems. Oxford University Press. ISBN 0-19-507993-0. — (Overview of modern and some ancient writing systems).
== Посилання ==
* [https://bookwagen.com/ Безкоштовна електронна абетка Bookwagen] / I. Невзорова, 2023
* {{Е-ВУЕ|Абетка}}
* ''Железняк М. Г.'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42173 Абетка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220207124407/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42173 |date=7 лютого 2022 }} // {{ЕСУ}}
* {{ЕСКМ2017|частина =
* {{ЕСКМ2017|частина =[https://archive.org/details/klasychnykh_mov/page/446/mode/1up?view=theater Семітське письмо] |сторінки =446}}
{{Бібліоінформація}}
{{Писемності}}
|