Вікіпедія

Абетка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
 
(Не показані 17 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 45:
|
|}
В [[Українська абетка|українській абетці]] 33 літери]]
]]
 
'''Абе́тка'''<ref>{{СУМ-20|Абетка}}</ref>, '''áзбука''',також '''алфáві́та́збука''',<ref '''альфáбет''' (name="acad1">{{LangСУМ-el20|αλφάβητοАзбука}}</ref>, '''алфа́ві́т'''<ref>{{langСУМ-la20|abecedariumАлфавіт}})</ref>&nbsp;— розташована в певному порядку сукупність [[літераЛітера|літер]], що застосовуються для запису певної [[моваМова|мови]]. У переносному сенсі «абетка»&nbsp;— основні, початкові відомості з якоїсь науки, найпростіші положення, основи чого-небудь<ref>{{СУМ-11|Абетка}}</ref> (у цьому значенні вживаються також «азбука» й «ази»)<ref>{{СУМ-11|Азбука}}< name="acad1"/ref><ref>{{СУМ-1120|Аз}}</ref>.
 
== Етимологія ==
{{Wiktionary|абетка|алфавіт|азбука}}
'''Абетка'''&nbsp;— власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (''а, бе''), очевидно, під впливом назв «''азбука»'', «''альфабет»'' і {{lang-pl|abecadło}} (від вимови перших трьох букв ''a, be, ce'').<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ1ЕСУМ|том=1|сторінки=38|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/абетка Абетка]|}}</ref><br/>.
 
'''Азбука'''&nbsp;— утворено в [[давньоруськаДавньоруська мова|давньоруській мові]] за зразком слів [[Відмінок в українській мові#Історія|з основою на ''*-ā'']] від ранішого {{lang-cu2|азъбукы}}, запозиченого ззі старослов'янської мови, де {{lang-cu2|азьбоукы}} утворене за зразком {{Lang-el|ἀλφάβητος}} («алфавіт») з назв двох перших літер абетки ({{lang-el|άλφα}}&nbsp;— {{lang-cu|азъ}}, {{lang-el|βήτα}}&nbsp;— {{lang-cu|боукы}})<ref name=">{{ЕСУМ"|том=1|сторінки=52|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/азбука Азбука]|}}</ref>.
 
'''Алфавіт'''&nbsp;— запозичення з [[середньогрецькаСередньогрецька мова|середньогрецької мови]]. Грецьке ἀλφάβητος (з пізньогрецькою вимовою -βη- як -υῑ-) утворено з назв двох перших літер грецької азбуки&nbsp;— [[Альфа (літера)|альфа]] ({{lang-el|άλφα}}) і [[бета (літера)|бета]] ({{lang-el|βήτα}})<ref name=">{{ЕСУМ"|том=1|сторінки=61|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/алфавіт Алфавіт]|}}</ref>.
 
'''Альфабет'''<ref>альфабе́т // {{Голоскевич}}</ref><ref>{{r2u|Альфабет}}</ref>&nbsp;— запозичення з латинської мови; {{lang-la|alphabētum}} «алфавіт» походить від грецького {{lang-el|ἀλφάβητος}}<ref name=">{{ЕСУМ"|том=1|сторінки=65|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/альфабет Альфабет]|}}</ref>. уНині класичномузастаріла читанніназва, (β&nbsp;—що яквживалася «б»,в η&nbsp;—[[Західноукраїнська якмовно-літературна «е»)практика|західноукраїнській мовно-літературній практиці]].
 
== Проблеми укладання абеток ==
 
Ідеальна абетка мала биб мати стільки літер, скільки є [[мовний звук|звуків]] у мові, причому кожна [[графема]] повинна позначати тільки один звук, а кожен звук на своє позначення мати тільки одну графему. Як правило це не відповідає дійсності через довгий період розвитку мови та певну усталеність правил після розвитку друкарства<ref>Наприклад «йо» в українській мові існує здавен, але окремої літери немає, відсутні також графеми на позначення звуків «дж», «дз», тощо</ref>. Проте жодна абетка не відповідає цьому критерію, перш за все через те, що:
 
* В усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а [[орфографія]] залишається традиційною<ref>Наприклад, [[зсув звуків]] у німецькій мові</ref>.
Рядок 80 ⟶ 81:
Проте, такий запис не можна вважати системою і він ніколи не використовувався для запису власне єгипетських слів. Вважається, що у середній [[бронзова доба|бронзовій добі]], близько [[XVII століття до н. е.|1700 року до н. е.]], частково абеткове письмо, відоме як [[Прото-синаїтське письмо|прото-синаїтське]], поширилося у Центральному Єгипті завдяки [[семіти|семітському]] населенню. Але лише перші твори цієї писемності вдалося розшифрувати і істинна його природа залишається вільною для інтерпретацій. На основі деяких літер і імен, можна зробити висновок, що воно походить від [[Єгипетські ієрогліфи|єгипетських ієрогліфів]].
 
Згодом ця писемність розвинулася у [[прото-каннонітська абетка|прото-каннонітську абетку]], а потім у [[Фінікійська абетка|фінікійську]]. На її основі також розвинулася [[південноаравійська абетка]], від якої походить нинішня [[ефіопська абетка]]. Однак, вищенавденівищенаведені писемності не вважаються повноцінними абетками, позаяк їх літери позначають лише приголосні звуки. Письмо, у якому не позначаються голосні звуки називається [[Консонантне письмо|консонантним]]. [[Гебрейська абетка|Гебрейська]], [[Ліван#населення|сирійська]] та [[арабська абетка|арабська]] абетки є консонантними.
 
[[Фінікійська абетка]] можна вважати першим фонемним письмом. На відміну від інших тоді широкорозповсюджених писемностей, таких як [[єгипетські ієрогліфи]] і [[клинопис]], фінікійська абетка мала лише близько 25 окремих літер, що давало змогу легко її вивчити іноземним купцям. Інша суттєва перевага цієї абетки в тому, що нею можна записати і слова інших мов, оскільки вона базувалася на звучанні.
Рядок 114 ⟶ 115:
{{Main|Українська абетка}}
 
Українська абетка, як і більшість інших слов'янських: (російська, білоруська, болгарська, сербська, македонська тощо), розвинулися на основі кириличної абетки. Кирилиця була розроблена у своюсвоєю чергучергою на основі візантійського грецького письма, до якого було додано ще 13 букв для позначення специфічних слов'янських літер — Ж, Ц, Ч, Ш, Щ, Ъ, Ы, Ь, Ѫ, Ѭ, ѧ, Ю, ѣ. Літери 'ц' і 'ш' було взято з єврейського так званого квадратного письма, а інші винайдено спеціально.
 
На Русі кирилиця була введена в 10 столітті у зв'язку з прийняттям [[християнство|християнства]]. Однак, як свідчать давні пам'ятки, окрім кирилиці використовувалося ій інше слов'янське письмо — [[глаголиця]]. Також, задовго до [[Хрещення Русі]] в Україні були спроби запису українських текстів на основі грецької абетки.
 
Графіка кирилиці змінювалася з 10 подо 18 століття. Спершу писали [[устав (вид письма)|уставом]], відтак [[напівустав]]ом, і нарешті, [[Арабська в'язь|в'яззю]], де букви поєднувалися у неперервний орнамент, допускалися скорочення і зменшення певних букв. Сучасні кириличні системи письма пережили з 18 століття кілька реформ (1708—1710, 1735, 1758, 1918), внаслідок яких графіка спростилася і наблизилася до латинської.
 
== Див. також ==
Рядок 124 ⟶ 125:
* [[Арабська абетка]]
* [[Гебрейська абетка]]
* [[Османія]]
* [[Тифінаг]]
* [[Деванаґарі]]
Рядок 142 ⟶ 143:
# Coulmas, Florian (1989). The Writing Systems of the World. Blackwell Publishers Ltd.. ISBN 0-631-18028-1. http://books.google.com/?id=VOywmavmZ3UC.
# Daniels, Peter T.; Bright, William (1996). The World's Writing Systems. Oxford University Press. ISBN 0-19-507993-0. — (Overview of modern and some ancient writing systems).
 
== Посилання ==
* [https://bookwagen.com/ Безкоштовна електронна абетка Bookwagen] / I. Невзорова, 2023
* {{Е-ВУЕ|Абетка}}
* ''Железняк М. Г.'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42173 Абетка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220207124407/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42173 |date=7 лютого 2022 }} // {{ЕСУ}}
* {{ЕСКМ2017|частина =Алфавіт |сторінки =30}}
* {{ЕСКМ2017|частина =Семітське[https://archive.org/details/klasychnykh_mov/page/30/mode/1up?view=theater письмоАлфавіт] |сторінки =44630}}
* {{ЕСКМ2017|частина =[https://archive.org/details/klasychnykh_mov/page/446/mode/1up?view=theater Семітське письмо] |сторінки =446}}
{{Бібліоінформація}}
{{Писемності}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Абетка