Надзвичайна ситуація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
мНемає опису редагування
 
(Не показані 45 проміжних версій 29 користувачів)
Рядок 1:
'''Надзвичайна ситуація (НС)''' — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин
 
 
'''Надзвичайна ситуація (НС)''' — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою,епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.А також велике зараження людей і тварин
 
 
== Законодавче визначення в Україні ==
Українське законодавство визначає: «обставини на окремій території чи суб'єкті господарювання — на ній або водному об'єкті, які відзначаються порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинені [[Катастрофа|катастрофою]], [[Аварія|аварією]], [[Пожежа|пожежею]], [[Стихійне лихо|стихійним лихом]], [[Епідемія|епідемією]], [[Епізоотія|епізоотією]], [[Епіфітотія|епіфітотією]], застосуванням [[Боєприпаси|засобів ураження]] або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю та [[Здоров'я|здоров'ю]] населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдавання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній [[Господарська діяльність|господарської діяльності]]<nowiki/>».<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 |title=Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017) |accessdate=27 вересня 2017 |archive-date=12 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170912044125/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 }}</ref>
 
== Класифікація ==
Українське законодавство визначає: «'''надзвичайна ситуація''' – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена [[Катастрофа|катастрофою]], [[Аварія|аварією]], [[Пожежа|пожежею]], [[Стихійне лихо|стихійним лихом]], [[Епідемія|епідемією]], [[Епізоотія|епізоотією]], [[Епіфітотія|епіфітотією]], застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності».<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017)]</ref>
Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на теренах України і здійснювати поганий вплив на роботу об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:
 
== Класифікація надзвичайних ситуацій ==
 
Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:
* за галузевою ознакою;
* за масштабамиобсягами можливих наслідків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998. N 1099 (1099-98-п) «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» , яка виділила чотири класи надзвичайних ситуацій, втратила чинність. Постановою КМУ від 24 березня 2004&nbsp;р. N 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова виділяєвиокремлює як основну підставу класифікації&nbsp;— обсяг заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхіднихпотрібних для їх ліквідаціїусунення.
 
''Надзвичайні ситуації техногенного характеру''&nbsp;— це наслідок [[Дорожньо-транспортна аваріяпригода|транспортних аварій]], [[катастрофа|катастроф]], [[пожежа|пожеж]], неспровокованих [[вибух]]ів чи їх загроза, [[аварія|аварій]] з викидом (загрозою викиду) небезпечних [[хімічні речовини|хімічних]], [[радіоактивніРадіоактивні речовиниматеріали|радіоактивних]], [[біологічніБіологічно активні речовини|біологічних речовин]], раптового руйнування [[споруда|споруд]] та [[будівля|будівель]], аварій на [[інженерні мережі|інженерних мережах]] і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на [[Гребля (споруда)|греблях]], [[дамба]]х тощо.
 
''Надзвичайні ситуації природного характеру''&nbsp;— це наслідки небезпечних [[геологічні явища|геологічних]], [[метеорологічні явища|метеорологічних]], [[гідрологічні явища|гідрологічних]], [[морські|морських]] та прісноводних явищ, [[деградація ґрунтів|деградації ґрунтів]] чи [[надра|надр]], природних [[пожежа|пожеж]], змін стану [[повітрянийПовітряний басейнпростір|повітряного басейну]], [[інфекційні захворювання|інфекційних захворювань]] людей, [[сільськогосподарські тварини|сільськогосподарських тварин]], масового ураження [[сільськогосподарські рослини|сільськогосподарських рослин]] хворобами чи [[шкідник]]ами, зміни стану [[водні ресурси|водних ресурсів]] та [[біосфера|біосфери]] тощо.
{{main|Надзвичайні ситуації гідрогеологічного характеру}}
 
'' Антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза [[терористичний акт|терористичного акту]] (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних уставустановок і [[ядерні матеріали|матеріалів]], систем [[зв'язок|зв'язку]] та [[телекомунікації]], напад чи замах на екіпаж [[судноПовітряне повітрянесудно|повітряного]] чи [[судно|морського судна]]), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення [[вибуховийВибухові пристрійматеріали|вибухових пристроїв]] у громадських місцях, викрадення [[зброя|зброї]], виявлення застарілихзадавнених боєприпасів тощо.''
 
''Надзвичайні ситуації військового характеру''&nbsp;— це ситуації, пов'язані з наслідками застосування [[зброя масового ураження|зброї масового ураження]] або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження [[населення]] внаслідок зруйнування [[АЕС|атомних]] і [[ГЕС|гідроелектричних станцій]], складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючихсильнодійних отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
 
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій&nbsp;— <tt>загальнодержавний</tt>, <tt>регіональний</tt>, <tt>місцевий</tt> та об'єктовий.
 
''Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня'' ({{lang-en|emergency situation of state level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Staatsebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация общегосударственного уровня}})&nbsp;— це надзвичайна ситуація, яка розвивається на територіїтеренах двох та більше областей ([[Автономна республіка Крим|Автономної республіки Крим]], міст [[Київ|Києва]] та [[Севастополь|Севастополя]]) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для їївиправлення ліквідаціїстановища необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1&nbsp;% обсягів видатків відповідного бюджету.<ref>Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. &nbsp;В. &nbsp;Яцик, В. &nbsp;Я. &nbsp;Шевчук -&nbsp;— К. : Генеза, 2006. -&nbsp;— С. 457. ISBN 966-504-471-0</ref>
 
''Надзвичайна ситуація регіонального рівня'' ({{lang-en|emergency situation of regional level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Regionalebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация регионального уровня}})&nbsp;— це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше [[адміністративний район|адміністративних районів]] ([[місто обласного значення|міст обласного значення]]), (Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) або загрожує перенесенням на територіюземлі суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідаціїусунення необхідніпотрібні матеріальні і технічні ресурсиможливості в обсягах, що перевищують власні можливостіспроможності окремого району, але не менше 1&nbsp;% обсягів видатків відповідного бюджету.<ref>Надзвичайна ситуація регіонального рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. &nbsp;В. &nbsp;Яцик, В. &nbsp;Я. &nbsp;Шевчук -&nbsp;— К. : Генеза, 2006. -&nbsp;— С. 457. ISBN 966-504-471-0</ref>
 
''Надзвичайна ситуація місцевого рівня'' ({{lang-en|emergency situation of lokal level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Localebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация местного уровня}})&nbsp;— це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на [[довкілля]], сусідні [[населений пункт|населені пункти]], [[інженерні споруди]], а також у разі, коли для її ліквідаціїподолання необхідніпотрібні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.<ref>Надзвичайна ситуація місцевого рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. &nbsp;В. &nbsp;Яцик, В. &nbsp;Я. &nbsp;Шевчук -&nbsp;— К. : Генеза, 2006. -&nbsp;— С. 457. ISBN 966-504-471-0</ref>
 
''Надзвичайна ситуація об'єктового рівня'' ({{lang-en|emergency situation of object level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Objectebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация объектового уровня}})&nbsp;— це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його [[санітарно-захисна зона|санітарно-захисної зони]].<ref>Надзвичайна ситуація об'єктового рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. &nbsp;В. &nbsp;Яцик, В. &nbsp;Я. &nbsp;Шевчук -&nbsp;— К. : Генеза, 2006. -&nbsp;— С. 457. ISBN 966-504-471-0</ref>
 
Загальні ознаки НС:
Рядок 39 ⟶ 35:
* заподіяння економічних збитків
 
== Причини виникнення надзвичайної ситуації ==
 
== Стихійні явища екзогенного походження ==
Причини поділяються на природні та антропогенні.
 
=== Природні причини ===
З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільнупостійну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальноїзвичайної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами.
За причиною виникнення, вони поділяються на :
1. Тектонічні&nbsp;— пов'язані з процесами, щоякі виникають ззі змінами предметів і явищ Землі.
2. Топологічні&nbsp;— причиною їх є процеси, щокотрі виникають на поверхні Землі.
3. Метеорологічні&nbsp;— пов'язані з процесами в атмосфері.
Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі.
 
=== Антропогенні (техногенні) причини ===
'''Антропогенні''' ділятьсяподіляються на ''соціальні'' та ''економічні''.
 
Соціальні:
Рядок 59 ⟶ 52:
* [[урбанізація]];
* непідготовленість [[населення]];
** відсутність інформації про обстановкустановище у НС;
** відсутність нормативно-правової бази;
** недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і&nbsp;т.&nbsp;дтощо.;
** [[корупція]]
** [[тероризм]]
Рядок 68 ⟶ 61:
* недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
* зміна довкілля внаслідок природокористування ([[забруднення]])
* [[бідність]] (зношування техніки, недостачанестача коштів на модернізаціюоновлення, профілактику йта т.д.інше).
 
== Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації ==
Рядок 75 ⟶ 68:
Згідно з цим Законом, захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:
 
* пріоритетностіпершочерговості завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля
* безумовного надання переваги раціональній та превентивнійпопереджувальній безпеці
* вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру
* особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру
* відповідальність у межах своїхвласних повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону
* обов'язковості завчасноїзавчасного реалізаціївпровадження заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру та мінімізаціюзменшення їх негативних психосоціальних наслідків
* урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальноїдійсної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру
* максимальноякнайбільше можливого, ефективногодієвого і комплексногосукупного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них.
 
=== Реконфігурування системної ієрархії ===
Основними заходами у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:
Загальновідомим афоризмом є вислів [[Чарлз Дарвін|Чарльза Дарвіна]] про те, що виживає той, хто добре пристосовується до мінливих умов. Аналогічний сенс має висловлювання К.Гельвеція:<blockquote>«Я продовжую ще вчитися,&nbsp;— писав К.&nbsp;А.&nbsp;Гельвецій,&nbsp;— моє виховання ще не завершене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатним до нього: після моєї смерті. Все моє життя і є, власне, тривалим вихованням»<ref>{{Cite book
|title=М.М.Фіцула - Педагогіка: Посібник, 2002, Видавничий центр "Академія", с.216.
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>.</blockquote>Охопити одним підходом множину усеможливих ймовірних ситуацій неможливо, однак існують універсальні підходи, які оформлюють діяльність у більшості випадків зручним й ефективним чином для відповіді на ці ситуації. Ситуації можуть бути попереджені під час керування, щоби до них не доводилося згодом пристосовуватися, однак передбачити небажані події не завжди вдається, тому замість керування доводиться вдаватися до регулювання. У таких випадках ефективність системи управління визначається єдиним показником&nbsp;— часом реакції:
 
<math>\tau=t_{1}-t_{0},</math>
=== Інформування та оповіщення ===
Це основний принцип та головний і невід'ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру і постійне інформування про них населення забезпечуються шляхом:
 
де <math>t_{0}</math>&nbsp;— мить часу, коли виникла потреба здійснення дії (момент виникнення проблеми), <math>t_{1}</math>&nbsp;— мить вирішення проблеми. Причому <math>t_{1}</math> можна також поділити на дві частини: час, коли виробляється рішення (внутрішній лаг) та час, коли вироблені рішення впроваджуються (зовнішній лаг). Для системи може бути визначений деякий критичний проміжок часу, протягом якого будь-які рішення проблеми ще мають сенс, <math>\tau<\tau_{\text{кр}}.</math>
* завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення населення
 
Для опису та реконфігурування системної ієрархії, може застосовуватися математичний апарат на основі [[Багатозначна логіка|багатозначної логіки]]. Множина поточних завдань розглядається як [[частково впорядкована множина]] відповідно до пріоритетів цих завдань. Складові системи до того-ж, мають необхідний набір простих дій для вирішення й виниклих нових завдань. Виникнення у системі такого нового завдання вимагає перебудови ґратки задач системи, тобто зміни визначення відношення часткового порядку у ній, відповідно до пріоритетності вирішення цього нового завдання<ref>{{Cite book
|title=Д. Ю. Максимов, Реконфигурирование системной иерархии методами много-значной логики,Автомат. и телемех., 2016, выпуск 3, 123–136
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>.
 
Основними заходами у царині захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:
 
=== Інформування та [[Оповіщення про надзвичайні ситуації|оповіщення]] ===
Це основний принцип та головний і невід'ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, із визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру і постійне інформування про них населення забезпечуються шляхом:
 
* завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального [[Система оповіщення|оповіщення населення]]
* організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання
* завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно діючихчинних, локальнихмісцевих систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших [[Об'єкт підвищеної небезпеки|об'єктів підвищеної небезпеки]]
* централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіо провідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації
 
=== Спостереження ===
З метоюЗадля своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється: створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю зіз включеннямзалученням до них існуючихнаявних сил і засобів контролю; організація, збирання, опрацювання і передавання інформаціїданих про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води з радіоактивними, хімічними речовинами, [[Мікроорганізм|мікроорганізмами]] та іншими біологічними агентами.
 
=== Укриття в захисних спорудах ===
Укриттю в захисних спорудах, у разі необхідностіпотреби, підлягає населення відповідно до його належності до груп (працюючаробоча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах). Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:
 
* комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємо погодженоговзаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення НС техногенного та природного характеру
* обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору міст, [[Гірнича виробка|гірничих виробок]] і природних порожнин
* дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень
* будівництва заглиблених споруд, які окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення та пристосовані для захисту
Рядок 107 ⟶ 129:
* будівництва окремих сховищ та протирадіаційних укриттів
 
Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних споруд, які треба будувати, щорічно визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру, і затверджується [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]]. Наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних і побутових потреб населення.
 
=== Евакуаційні заходи ===
Рядок 114 ⟶ 136:
Евакуація проводиться із зон можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей).
 
Залежно від обстановкиобставин, якаякі склаласясклалися на час НС техногенного та природного характеру, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру.
 
Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей, які проживаютьмешкають в зоні ураження); виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі.
 
Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру. Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у сферахгалузях виробництва та обслуговування населення: діти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, разом з викладачами та вихователями, студенти, пенсіонери та інваліди, які утримуються в будинках для осіб похилого віку, разом з обслуговуючимобслуговчим персоналом і членами їх сімей.
 
[[Евакуація]] населення планується на випадок:
 
* аварії на [[Атомна електростанція|атомній електростанції]] з можливим забрудненням території
* усіх видів аварій з викидом сильнодіючихсильнодійних отруйних речовин
* загрози катастрофічного затоплення місцевості
* лісових і [[Торф'яна пожежа|торф'яних пожеж]], землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкимиважкими наслідками, що загрожують населеним пунктам
 
Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:
Рядок 132 ⟶ 154:
* визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон
* організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації
* організації управліннякерування евакуацією
* всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;
* навчання населення діям під час проведення евакуації
 
Евакуація проводиться шляхом вивезення населення із небезпечних зон усіма видами наявного транспорту, а у разі його відсутності чи недостатності, а також у випадку руйнування транспортних шляхів&nbsp;— організоване виведення населення пішим ходом по заздалегідь розробленихрозробленими маршрутахмаршрутами.
 
=== Інженерний захист ===
Під час проектуванняпроєктування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метоюзадля запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру. Вони повинні передбачати:
 
* врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ
* раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля
* спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності
* розроблення та здійснення заходів безаварійногобезаварійної функціонуванняроботи об'єктів підвищеної небезпеки
* створення комплексноїзагальної схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів
* розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідаціїусунення наслідків НС техногенного та природного характеру
* організацію будівництва протизсувних, протиповіневихпротиповеневих, протиселевихпроти-селевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення
* реалізаціюзапровадження заходів санітарної охорони території
 
=== Медичний захист ===
Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного благополуччядобробуту в зонах НС техногенного та природного характеру повинні передбачати:
 
* планування і використання існуючихнаявних сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання
* введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС техногенного та природного характеру
* розгортання в умовах НС техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів
Рядок 164 ⟶ 186:
* підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення
 
Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від НС техногенного та природного характеру громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідаціївиправленні наслідків НС техногенного та природного характеру, діє [[Державна служба медицини катастроф]] як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб. Лікування та психологічне відновлення даних категорій людей проводиться у санаторно-курортних закладах, при яких створені центри [[Психологічна реабілітація|медико-психологічної реабілітації]].
 
=== Біологічний захист ===
Рядок 170 ⟶ 192:
 
Біологічний захист передбачає:
* своєчасне використання колективних та індивідуальнихособистих засобів захисту
* запровадження режимів карантину та обсервації
* знезаражування [[Осередок ураження|осередку ураження]]
* необхідне знезаражування людей, тварин тощо
* своєчаснусвоєчасне локалізаціюобмеження зони біологічного ураження
* проведення екстреноїневідкладної та специфічної профілактики
* додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням
 
=== Радіаційний і хімічний захист ===
Радіаційний і хімічний захист включаєохоплює заходи щодо виявлення та оцінки радіаційноїрадіаційного і хімічноїхімічного обстановкистану, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуальногоособистого та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.
 
Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:
 
* завчасного накопичення і підтримки в готовності [[Засоби індивідуального захисту|засобів індивідуального захисту]] і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналупрацівників радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів господарювання і населення, яке проживаємешкає в зонах небезпечного зараження навколо них
* своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабівобсягів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання
* створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю
* надання населенню можливостей придбати в установленому порядку в особисте користування засобів індивідуальногоособистого захисту і дозиметрів
* завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту
* розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційноїрадіаційного і хімічноїхімічного обстановкистановища
* пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки
 
===   Дотримання «належних відомих практик за надзвичайних ситуацій» ===
== Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру ==
 
*   Не намагатися одразу піти і забрати своїх [[Дитина|дітей]]. Про них подбає педагогічний колектив та служби з надзвичайних ситуацій у шкільних та позакласних умовах.
До них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.
 
*   Уникати використання телефону, щоби залишити телефонні мережі доступними для екстрених служб.
 
*   Не торкатися жодних предметів зовні.
 
*   Якщо падає дощ, лишити на вулиці все, що могло намокнути (парасоль, взуття, пальто, куртку тощо).
 
''У будь-якому разі, треба слухати й дивитися поради влади по радіо/телебаченню, читати в [[Дія (сервіс)|Дії]], [[Viber]] і в соціальних мережах, дотримуючись офіційних сторінок у [[Твіттер|Twitter]] чи [[Facebook]].''<ref name=":0">{{Cite web|title=Nuclear risk: precautions and responses in the event of accident|url=https://www.gouvernement.fr/en/nuclear-risk-precautions-and-responses-in-the-event-of-accident-0|website=Gouvernement.fr|accessdate=2022-04-01|language=en|archive-date=1 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220401095153/https://www.gouvernement.fr/en/nuclear-risk-precautions-and-responses-in-the-event-of-accident-0}}</ref>[https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA]
 
== Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру ==
До них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні утворення (загони), що залучаються до проведення відповідних робіт.
 
Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.
Рядок 199 ⟶ 232:
У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування.
 
Для ліквідаціїусунення наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до закону, можуть залучатися частини та підрозділи [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], інших [[Військове формування|військових формувань]], утворених відповідно до законів України.
 
Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сферігалузі захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру:
 
* планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру
* розробляють плани локалізаціїобмежень і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенціїповноважень якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру
* підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідаціїусунення наслідків НС техногенного та природного характеру
* створюють таі підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру
* забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникненняподію НС техногенного та природного характеру
 
Об'єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо ліквідаціїусунення наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до цього Закону та Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»
 
Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру зобов'язані:
Рядок 217 ⟶ 250:
* дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС техногенного та природного характеру
 
Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенціїповноважень якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру.
 
== Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій ==
 
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій&nbsp;— це підготовка та реалізаціявпровадження комплексунизки правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.<ref>{{Cite web|url=https://www.lutskrada.gov.ua/static/content/files/q/jw/b5hundtvjfoke5eoaoeshanifd2sujwq.pdf|title=ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ
ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА ТА ЕКСТРЕМАЛЬНИХ
СИТУАЦІЙ|last=Луцька міська рада|accessdate=21 червня 2022|archive-date=19 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220419051542/https://www.lutskrada.gov.ua/static/content/files/q/jw/b5hundtvjfoke5eoaoeshanifd2sujwq.pdf}}</ref>
 
== ЛіквідаціяПрогнозування наслідків надзвичайних ситуацій ==
 
Наукові розробки в галузі прогнозування наслідків НС веде Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування наслідків катастроф і надзвичайних ситуацій.<ref>{{Cite web |url=https://scholar.google.com.ua/citations?user=owYiQw0AAAAJ&hl=uk |title=Науковий профіль міжнародної групи фахівців в Google-Академія |accessdate=21 травня 2019 |archive-date=10 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200710011952/https://scholar.google.com.ua/citations?user=owYiQw0AAAAJ&hl=uk }}</ref>
Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:
 
== Ліквідація наслідків ==
'''Ліквіда́ція надзвича́йної ситуа́ції''' &nbsp;— проведення в зоні [[надзвичайна ситуація|надзвичайної ситуації]] та прилеглих до неї районах силами і засобами єдиної державної системи запобігання і [[реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру]] (визначеними підприємствами, установами та організаціями) усіх видів рятувальних та інших невідкладних робіт(РІНР), згідно із затвердженим планом робіт, програмою комплексу [[Аварійно-рятувальна служба|аварійно-відновних]] та інших робіт, спрямованих на повне усунення негативних наслідків, спричинених надзвичайною ситуацією, а також організація [[життєзабезпечення]] потерпілого населення та [[рятувальник]]ів.
 
Усунення наслідків надзвичайної ситуації проводиться задля відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона передбачає:
* розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
* аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
* локалізацію й гасіння пожеж;
* відбудову [[споруда|споруд]] і шляхів сполучення;
* проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
* проведення спеціальної обробки населення;
* дезактивації, [[дегазація|дегазації]] техніки, доріг, місцевості тощо.
 
=== Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні ===
 
{{main|ЄДСЗР}}
 
ФункціїЗавдання запобігання щодонадзвичайним надзвичайна ситуаціяситуаціям техногенного та природного характеру в Україні, виконує ''[[ЄДСЗР|Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру]]'', положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №&nbsp;1198.
 
Ця система включає в себеохоплює:
* центральні та місцеві органи виконавчої влади
* державні підприємства
* установи та організації, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природньоїприродної безпеки, організаціяорганізацію проведення роботи по запобіганню НС з метоюзадля захисту населення, території та довкілля.
 
== Оперативно-рятувальна служба України ==
[[Кодекс цивільного захисту України|Кодексом цивільного захисту України]] головним аварійно-рятувальним підрозділом держави визначено [[Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України|Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту України]] [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|Державної служби України з надзвичайних ситуацій]].
 
Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності аварійно-рятувальних служб в Україні визначає [[Кодекс цивільного захисту України]].
==Оперативно-рятувальна служба України==
[[Кодекс цивільного захисту України|Кодексом цивільного захисту України]] головним аварійно-рятувальним підрозділом держави визначено [[Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України|Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту України]] [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|Державної служби України з надзвичайних ситуацій]].
 
== ДивисьДив. також ==
* [[Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру]]
* [[Кодекс цивільного захисту України]]
* [[Цивільна оборона]]
* [[Цивільний захист]]
* [[Оповіщення про надзвичайні ситуації]]
* [[Система оповіщення]]
* [[Ліквідація надзвичайної ситуації]]
* [[Бомбосховище]]
Рядок 264 ⟶ 307:
* [[Бункер]]
* [[Об'єкти критичної інфраструктури]]
* [[Протипожежна профілактика]]
 
==Джерела==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://www.mns.gov.ua/content/derreaguvannya.html Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій]
* [http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-aparatu-ministerstva/derzhavna-sluzhba-ukraini-z-nadzvichajnih-situaczij.html Cайт Міністерства оборони України]
* [http://www.minjust.gov.ua/5348 Сайт Міністерства юстиції України]
* [http://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=612996&menu=762549 Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту]
* [http://www.ncmerefa.org/vizitka/statyt.html Cайт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://web.archive.org/web/20140727073137/http://www.mns.gov.ua/content/derreaguvannya.html Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій]
* [https://web.archive.org/web/20140728225301/http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-aparatu-ministerstva/derzhavna-sluzhba-ukraini-z-nadzvichajnih-situaczij.html Сайт Міністерства оборони України]
* [https://web.archive.org/web/20140728235154/http://www.minjust.gov.ua/5348 Сайт Міністерства юстиції України]
* [http://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=612996&menu=762549 Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту]
* [https://web.archive.org/web/20150630180505/http://www.ncmerefa.org/vizitka/statyt.html Сайт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту]
 
== Література ==
* Екстремально-професійна підготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях : Моногр. / М. &nbsp;М. &nbsp;Козяр; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, Львів. ін-т пожеж. безпеки МНС України. -&nbsp;— Л. : СПОЛОМ, 2004. -&nbsp;— 376 c. -&nbsp;— Бібліогр.: 545 назв.
* Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях : Навч. посіб. / В. &nbsp;Є. &nbsp;Гончарук, С. &nbsp;І. &nbsp;Качан, С. &nbsp;М. &nbsp;Орел, В. &nbsp;І. &nbsp;Пуцило; Нац. ун-т "«Львів. політехніка"». -&nbsp;— Л., 2004. -&nbsp;— 184 c. -&nbsp;— Бібліогр.: с. 183.
 
== Посилання ==
* {{СДЕколог|частина=Надзвичайна ситуація|сторінки=126}}
* [http://www.uezd.com.ua/page/kozhen-mozhe-dopomogti-simyam-zagiblix-pilotiv.html Кожен може допомогти загиблим пілотам]
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1099/58/1/10/#18919 Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного і державного майна] // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://blogs.tvi.ua/2014/06/22/detali_padinnya_vertolitu_ryatuvalnykiv Деталі падіння вертольоту рятувальників /Телеканал ТВІ]
* [https://web.archive.org/web/20140713032621/http://www.uezd.com.ua/page/kozhen-mozhe-dopomogti-simyam-zagiblix-pilotiv.html Кожен може допомогти загиблим пілотам]
* [http://zhitomir-online.com/2014/07/16/prezydent-nagorodyv-zagyblykh-ta-poranenykh-zhytomyrskykh-viyskovykh.html Президент нагородив загиблих та поранених військових]
* [https://web.archive.org/web/20140730015906/http://blogs.tvi.ua/2014/06/22/detali_padinnya_vertolitu_ryatuvalnykiv Деталі падіння вертольоту рятувальників /Телеканал ТВІ]
* [http://zhitomir-online.com/2014/07/16/prezydent-nagorodyv-zagyblykh-ta-poranenykh-zhytomyrskykh-viyskovykh.html Президент нагородив загиблих та поранених військових]
 
{{Безпека}}
{{Житло}}
 
{{Стиль|дата=лютий 2011}}
{{Вікіфікувати|дата=квітень 2013}}
 
[[Категорія:Цивільна оборона]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Надзвичайні ситуації|* ]]
[[Категорія:Події]]