Ява (острів): відмінності між версіями

|КартаЗображення розмір = 300 <!-- 300px = 250px-->

|Площа = 126,5 тис.{{nts|126700}}

|Висота = 3676[[Семеру]], 3676

'''Ява''' ({{lang-id|Jawa}}; «джава»)&nbsp;— [[острів]] [[Великі Зондські острови|Великих Зондських островів]] [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]], розташований між [[Суматра|Суматрою]] іта [[Балі (острів)|Балі]]. Найважливіший [[острів]] [[Індонезія|Індонезії]] в політичному, економічному та етно-культурному плані. Площа острова становить 126,5 тис.{{nts|126700}} км² ([[Список островів за площею|13-й за розмірами у світі,]] та 6-й в Індонезії), з островом [[Мадура]]&nbsp;— 132 тис. км². Найбільше місто [[Джакарта]] (столиця Індонезії), міста-[[Морський порт|порти]]&nbsp;— [[Сурабая]] і [[Семаранг]].

Простягається на 1000 кілометрів із заходу на схід, 30 відсотків % його території займають [[джунглі]]. Входить до адміністративного регіону Ява. Ява — найнаселеніший острів у світі (124 млн осіб, станом на 2005 рік), [[густота населення]] становить 979 осіб/км².

Походження назви Ява до кінця не зрозуміло. За однією з версій давні мандрівники з [[Індія|Індії]] назвали острів на честь рослини «джава-вут»&nbsp;— [[могар]] (''Panicum italicum''), яка, є звичною на острові<ref name="Raffles">{{ref-en}} Raffles, Thomas E. «The History of Java». Oxford University Press, 1965.</ref>. У древньоіндійському епосі [[Рамаяна]] острів згадується під назваоюназвою Явадвіпа («ява»&nbsp;— могар, «двіпа»&nbsp;— острів)<ref>{{ref-ru}} Поспелов Е.&nbsp;М.&nbsp;Географические названия мира: Топонимический словарь.&nbsp;— М: АСТ, 2001.&nbsp;— 512 с.</ref>. До давніх греків назва {{lang-el|Ίαβαδίου}} (Ptolem., VII, 2) потрапила саме через індійців. Є інші можливі джерела: слово ''jaú'' і його варіації означають або «віддалений»<ref name="Raffles"/>. На думку інших, корінь «ява» походить від слова, що в [[прото-австронезійська мова|прото-австронезійській мові]] могло означати домівку.<ref>{{ref-en}} Hatley, R., Schiller, J., Lucas, A., Martin-Schiller, B., (1984). «Mapping cultural regions of Java» in: Other Javas away from the kraton. pp. 1-32.</ref>

[[Файл:Java Topography.png|міні|праворуч|200пкс300пкс|Топографічна карта острова Ява]]

Острів омивається з півдня водами [[Індійський океан|Індійського океану]]; решта&nbsp;— водами [[Тихий океан|Тихого океану]]: на півночі [[Яванське море|Яванським морем]], на заході&nbsp;— водами [[Зондська протока|Зондської протоки]], що відокремлює його від острова Суматра, на сході&nbsp;— протоки [[Балі (протока)|Балі]], що відокремлює його від острова Балі<ref name="БСЭ">{{ref-ru}} Большая советская энциклопедия.&nbsp;— М.: Советская энциклопедия. 1969–19781969—1978.</ref>. Мадурська протока відокремлює від Яви острів Мадура. [[Узбережжя]] острова здебільшого високі й круті (особливо на півдні), містамимісцями низькі й заболочені з [[лагуна]]ми та [[Мангровий ліс|мангровими лісами]] (переважно на півночі). Судноплавних заток мало<ref name="КГЭ">{{ref-ru}} [[Коротка географічна енциклопедія|Краткая географическая энциклопедия]]. Том 5. / Главный редактор [[Григор'єв Андрій Олександрович|Григорьев А. А.]]&nbsp;— М.: [[Радянська енциклопедія|Советская энциклопедия]], 1960–19661960—1966.&nbsp;— 544 с. з ілюстраціями та картами.</ref>.

[[Файл:Semeru Bromo TempleJava-Vulkane.JPGjpg|міні|праворучліворуч|200пкс250пкс|ВулканиКарта [[Бромо]]вулканів (ліворуч)острова Ява та [[Семеру]]Балі (праворучострів)|Балі]]]]

[[Файл:Java-VulkaneSemeru Bromo Temple.jpgJPG|міні|праворуч|200пкс300пкс|КартаВулкани вулканів[[Бромо]] острова Ява(ліворуч) та [[БаліСемеру]] (острівправоруч)|Балі]]]]

Західна Ява являє собою нагір'я з групою 14 вулканів в [[Преангер]]і (55 на 23 км)<ref name="Брокгауз"/>. Найвищі гори: [[Геде]] (3030 м) и [[Тікорай]] (2808 м). У західній частині острова серед гір простягся ланцюг улоговин, дно яких знаходиться на висоті 500–1000500—1000&nbsp;м ([[Бандунгська улоговина|Бандунгська]], [[Гарут]]). Значний розвиток [[карст]]у.

[[Клімат]] Яви [[Екваторіальний пояс|екваторіальний]], [[Мусонний клімат|мусонний]]<ref name="КГЭ"/>. На низовинах і в невисоких районах середні місячні температури становлять +25…+28&nbsp;°C, на височинах 1500 м&nbsp;над рівнем моря&nbsp;— +15…+17 &nbsp;°C. [[Добова амплітуда|Добові амплітуди]] температури можуть сягати 10-15 °С<ref name="БСЭ"/>. Південне узбережжя більш прохолодне ніж північне. Річна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] на низовинах від 1000&nbsp;мм на сході до 2500&nbsp;мм на заході, в горах&nbsp;— до 4-6 тис. мм на рік і більше. Цілий рік ясні дні чергуються з дощовими, найчастіше [[Гроза|грозовими]]<ref name="БСЭ"/>. Південний берег острова здебільшого більш зволожений, так само і західна частина острова вирізняється більшим [[Коефіцієнт зволоження|зволоженням]]<ref name="БСЭ"/><ref name="Брокгауз"/>. На всімвсьому острові вирізняється вологіший сезон [[Мусон|азіатськогоазійського мусону]] (жовтень&nbsp;— травень) і відносно сухий сезон панування австралійського мусону (червень&nbsp;— вересень)<ref name="КГЭ"/>. [[Хмарність]] досить значна. Взимку (дощовий період) рівномірно розподіляється цілодобово, влітку&nbsp;— найбільша вранці ([[туман]]и, [[Купчаста хмара|купчасті хмари]]), до полудня зменшуються й знов ростуть попісля полуднюполудня. Тому західні схили скель, стіни будівель густіше вкриті [[мох]]ом<ref name="Брокгауз"/>.

[[Файл:Bojonegoro bengawan solo.jpg|міні|праворуч|200пкс300пкс|Найбільша річка Яви — [[Соло (річка)|Соло]]]]

На низовинах і в нижньогірському поясі (до 1500 м) ліси складаються з [[пальма|пальм]], [[тик|тикових дерев]](''Tectona grandis''), [[Фігове дерево|фігових дерев]], [[акація|акацій]], [[фікус]]ів, [[бамбук]]у, [[ДеревовидніДеревоподібні папороті|деревовиднихдеревоподібних папоротей]], багато [[ліана|ліан]]. Серед залишків пишної лісової рослинності розкинулись плантації рису, цукрової тростини, кокосової пальми, [[Індигофера|індиго]], [[банан]]ів, [[Ваніль|ванілі]], перцю, тропічних фруктів. Вище в горах більше вирощують кукурудзи та [[Тютюн (сировина)|тютюнтютюну]]у, головне [[чай]] та [[кава]]<ref name="Брокгауз"/>.

У поясі висот 1500–25001500—2500&nbsp;м переважають субтропічні гірські ліси з [[лавр]]ів, кленів, [[Вічнозелений дуб|вічнозелених дубів]], [[магнолія|магнолії]], [[Каштан|каштанівкаштан]]ів, величних Cedrela та інших видів. У нижніх ярусах [[Рододендрон|рододендронирододендрон]]и та [[Азалія|азалії]], багато мхівмохів. Чайні, кавові та цинхонові плантації<ref name="Брокгауз"/>. У верхній частині поясу тики, [[Миртоцвіті|мирти]], акації, барбарис.

На узбережжі місцями мангрові ліси. На рівнинах та в передгір'ях переважають культурні ландшафти. Світової слави зазнав [[Богорський ботанічний сад|ботанічний сад міста Богор]].

[[Файл:Banteng at Alas Purwo.jpg|міні|праворуч|200пкс300пкс|Самиці бантенга в національному парку [[Алас Пурво]]]]

Ява відноситьсяналежить до Малайської підобласті [[Індо-Малайська зоогеографічна область|Індо-Малайської зоогеографічної області]]. Фауна подібна до фауни [[Малакка (півострів)|Малакки]], Суматри, Калімантану та Балі. Глибокою протокою між островами Балі та [[Ломбок]] проходить [[лінія Уоллеса]], що відділяє [[Фауна Австралії|австралійську фауну]] від азіатськоїазійської. У лісах острова, незважаючи на перенаселеність людьми, збереглися [[гібон]]и, [[олені]], [[кабан]]и, в заповідниках&nbsp;— [[Носоріг яванський|однорогий носоріг]] і бик [[бантенг]] (в одомашненому стані балійська худоба)<ref name="КГЭ"/>. Раніше водились [[Яванський тигр|тигри]] та [[Леопард (рід)|леопарди]]. Найхарактерніші представники птахів&nbsp;— [[фазан-аргус]], [[Павич яванський|яванський павич]], плазунів&nbsp;— [[гавіал]]<ref name="КГЭ"/>.

[[Файл:Pithecanthropus-erectus.jpg|міні|праворучліворуч|150пкс250пкс|Рештки пітекантропа, що було знайдено на Яві]]

[[Файл:Prambanan Trimurti.jpg|міні|праворуч|200пкс300пкс|ІндуїсьтськийІндуїстський храм в [[Прамбанан]]і]]

На берегах річки Соло [[1891]] року [[Ежен Дюбуа|Еженом Дюбуа]] було знайдено рештки людини ''Homo erectus'' ([[Пітекантроп|яванська людина]]), що мають вік 1,7&nbsp;млн років<ref>{{ref-en}} {{cite journal |last=de Vos |first=J.P. |coauthors=P.Y. Sondaar, |title=Dating hominid sites in Indonesia |journal=Science Magazine |volume=266 |issue=16 |pages=4,988–4992 |date=9 Decemberгрудня 1994 |url=http://www.sciencemag.org/cgi/reprint/266/5191/1726.pdf |format=PDF|doi=10.1126/science.7992059 |accessdate=}}</ref>.

Острів було відкрито європейцями в [[1511]] році після взяття [[Малакка (півострів)|Малакки]]. Того ж року [[Альбукерк]] послав 3 кораблякораблі відшукувати країну, яка виробляє [[мускатний горіх]] і [[Гвоздика (пряність)|гвоздичний плід]]. Флотилія пропливла повз острів, ознайомившись з його північним узбережжям<ref name="Брокгауз"/>.. Останнє індуїстське [[королівство]] на острові, [[Маджапахіт]], було зруйновано в [[1520]] році, після чого на острові виникали королівства, що існували дуже недовго. З південним берегом [[португальська імперія|португальці]] до кінця [[XVI століття]] не були знайомі. Ява ділилася в той час на султанства [[Матарам]], [[Бантам]], [[Джакатра]] і [[Черібон]]. Султани цих держав надіслали власні посольства і пропонували Альбукерке свою дружбу, після чого почалися торгові стосунки<ref name="Брокгауз"/>..

У [[1596]] році на березі султанства Бантам з'явилися голландці під начальством [[Хутман]]а, вони нічого важливого не досягли і поїхали в [[1598]]<ref name="Брокгауз"/>.. У [[1602]] році була заснована [[Голландська Ост-Індійська компанія]], яка помалу витіснила з Яви португальців, відбираючи в них ринок за ринком, а проти англійських поселенців на островах [[Банда (острови)|Банда]] пустила в хід всілякі інтриги. У [[1603]] році вона утвердилася в Джакатрі (Djakatra, Jakatra), в [[1604]] році&nbsp;— в Бантамі. Вже [[1610]] року голландська Вест-індськаІндійська компанія заснувала власну [[факторія|факторію]]. В березні [[1619]] року голландці завоювалазавоювали Джакатру, знищивши місто, на цьому місці вони заснували місто Батавію, яка стала столицею індійських володінь Голландії. Оволоділи Черібоном, потроху послабили Матарам і в [[1678]] &nbsp;році примусили його володаря визнати свою залежність від Голландії. У [[1683]] році голландці примусили султана Бантама [[Абдулкахар]]а віддати їм свою столицю, в [[1742]] році ця держава зробилося леном Голландської Ост-Індійської компанії<ref name="Брокгауз"/>.. У [[1749]] році від Матараму відокремилося султанство Джок'якарта, коли напад макассарців і мадурців загрожував загибеллю імператору Матарама, він змушений був звернутися за допомогою до голландців, які прогнали його ворогів, але за це змусили його визнати себе в ленній залежності від Голландії, а потім в середині [[XVIII століття]] довільно розділили його царство на дві частини, віддавши одну законному спадкоємцю престолу, який отримав титул «Susuhunan», а іншу&nbsp;— далекому родичу його. З цього часу правителі жили в строгому підпорядкуванні голландцям, які приставили до їхніх дворів резидентів, наклали на них різні обмеження і при їх столицях побудували [[форт]]и<ref name="Брокгауз"/>..

Під час влади [[Наполеон]]а Ява на деякий час потрапила під контроль [[Англія|Англії]] ([[1811]]–[[1816]]), потім знову повернулася під управління [[ГолландіяНідерланди|ГолландіїНідерландів]] за [[Паризький мирний договір|Паризьким мирним договором]] [[1815]] року<ref name="Брокгауз"/>. Після ряду повстань в 1820-1830-х років голландці остаточно утвердились на острові: проклали шляхи, ввели розумну систему управління. Влітку [[1883]] року виверження вулкана [[Кракатау]] та страшний [[землетрус]] завдав величезної шкоди острову і погубив до 40 тис. чоловік<ref name="Брокгауз"/>.

На початку XX сторіччя 99&nbsp;% населення Яви складали місцеві малайські народності, що сповідували іслам суннітського напрямку. Християн налічувалось лише 20 тис., [[брахманізм|брахманістів]] (навколо гори Теангер)&nbsp;— 3 тис. Колоніальна влада, власники та господарі плантацій, гуртові торговці разом налічували близько 35 тис. осіб.<ref name="Брокгауз"/>. Китайській еміграції протидіяли адміністративними та законодавчими перепонами, але вже на той час їхня чисельність перевищувала чисельність європейців. Невелику громаду складали також мусульмани-араби та малайці. Здебільшого матроси та власники суден<ref name="Брокгауз"/>. Нідерландська, або Острівна Індія ({{lang-nl|Insulindie}}) керувалась генерал-губернатором з [[Бейтензорг]]у (неподалік від Батавії). В центральній частині острова над місцевим населенням зберігалось управління [[сусуханан]]ом Суракарти та [[султан]]ом Джок'якарти. Вони мали в своєму розпорядженні навіть власні армії. Великі латифундії займалися експортними культурами та належали голландцям (849 тис. га) і китайцями (189 тис. га). Багато земель було продано в індивідуальне володіння під час панування на острові англійців (1811–18161811—1816 роки). Голландці не продавали землі, але роздавали в арендуоренду на 75 років (118 тис. га). Більша частина земель становило суспільне землеволодіння («десса» відповідає російському «міру»)<ref name="Брокгауз"/>. Економіка острова носила аграрний характер, промисловість була кустарно-ремісничою (фарбування тканин [[батік]], виготовлення кинджалів «крис» та музикальнихмузичних інструментів [[гаммеланг]]). 2 тис. км залізниць замінили чудову мережу колісних шляхів. Головними товарами ввезення були: бавовняна пряжа, тканини, залізо та металеві вироби, сушена та в'ялена риба. Вивозили: цукор, каву, тютюн, чай, індиго, цинхону, рис<ref name="Брокгауз"/>. На той час на острові працювало більше 450 приватних та державних початкових шкіл, в яких навчалось приблизно 65 тис. учнів<ref name="Брокгауз"/>. Система правосуддя на острові складалась з двох гілок: європейських судів для європейців та місцевих судів для тубільців, що керувались законами, закладеними в [[адат]]і (звичаї) та [[шаріат]]і ([[Коран]]). У буцигарнях знаходилось 25 тисяч засуджених<ref name="Брокгауз"/>.

[[Файл:JavaJakarta languagesCar Free Day.JPGjpg|міні|праворуч|200пкс300пкс|Етнічна карта острова {{ref-en}}Центр [[Джакарта|Джакарти]]]]

[[Файл:Rice plantation in Java.jpg|міні|праворуч|200пкс300пкс|Вирощування рису неподалік від [[Прамбанан]]у]]

Острів Ява разом з островом Мадура — основний господарський регіон Індонезії. Виробляється: [[рис]], [[кукурудза]], [[кава]], [[какао]], [[чай]], [[цукоровацукрова тростина]], [[кокосова пальма]], [[каучуконос]]и, [[хінін]], [[бензин]].

[[Файл:Stupa Borobudur.jpg|міні|праворуч|200пкс300пкс|Ступи [[Боробудур]]у]]