Ява (острів): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Перекладено дати в примітках з англійської на українську
м стиль
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 22:
|рік = 2015
|за населенням = 1-ше
|за площею = 13-те
| Карта розташування = Індонезія
| розмір карти = 300 <!--за замовчуванням 275-->
Рядок 34 ⟶ 35:
'''Ява''' ({{lang-id|Jawa}}; «джава»)&nbsp;— [[острів]] [[Великі Зондські острови|Великих Зондських островів]] [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]], розташований між [[Суматра|Суматрою]] та [[Балі (острів)|Балі]]. Найважливіший [[острів]] [[Індонезія|Індонезії]] в політичному, економічному та етно-культурному плані. Площа острова становить {{nts|126700}} км² ([[Список островів за площею|13-й за розмірами у світі]] та 6-й в Індонезії), з островом [[Мадура]]&nbsp;— 132 тис. км². Найбільше місто [[Джакарта]] (столиця Індонезії), міста-[[Морський порт|порти]]&nbsp;— [[Сурабая]] і [[Семаранг]].
 
Простягається на 1000 кілометрів із заходу на схід, 30 відсотків % його території займають [[джунглі]]. Входить до адміністративного регіону Ява. Ява — найнаселеніший острів у світі (124 млн осіб, станом на 2005 рік), [[густота населення]] становить 979 осіб/км².
 
== Етимологія назви ==
Рядок 87 ⟶ 88:
[[Файл:Banteng at Alas Purwo.jpg|міні|праворуч|300пкс|Самиці бантенга в національному парку [[Алас Пурво]]]]
 
Ява відноситьсяналежить до Малайської підобласті [[Індо-Малайська зоогеографічна область|Індо-Малайської зоогеографічної області]]. Фауна подібна до фауни [[Малакка (півострів)|Малакки]], Суматри, Калімантану та Балі. Глибокою протокою між островами Балі та [[Ломбок]] проходить [[лінія Уоллеса]], що відділяє [[Фауна Австралії|австралійську фауну]] від азійської. У лісах острова, незважаючи на перенаселеність людьми, збереглися [[гібон]]и, [[олені]], [[кабан]]и, в заповідниках&nbsp;— [[Носоріг яванський|однорогий носоріг]] і бик [[бантенг]] (в одомашненому стані балійська худоба)<ref name="КГЭ"/>. Раніше водились [[Яванський тигр|тигри]] та [[Леопард (рід)|леопарди]]. Найхарактерніші представники птахів&nbsp;— [[фазан-аргус]], [[Павич яванський|яванський павич]], плазунів&nbsp;— [[гавіал]]<ref name="КГЭ"/>.
 
Національні парки: [[Балюран]], [[Гунунг-Геде-Пангранго]], [[Уджунг-Кулон]], декілька резерватів<ref name="Котляков"/>.
Рядок 100 ⟶ 101:
Острів було відкрито європейцями в [[1511]] році після взяття [[Малакка (півострів)|Малакки]]. Того ж року [[Альбукерк]] послав 3 кораблі відшукувати країну, яка виробляє [[мускатний горіх]] і [[Гвоздика (пряність)|гвоздичний плід]]. Флотилія пропливла повз острів, ознайомившись з його північним узбережжям<ref name="Брокгауз"/>. Останнє індуїстське [[королівство]] на острові, [[Маджапахіт]], було зруйновано в [[1520]] році, після чого на острові виникали королівства, що існували дуже недовго. З південним берегом [[португальська імперія|португальці]] до кінця [[XVI століття]] не були знайомі. Ява ділилася в той час на султанства [[Матарам]], [[Бантам]], [[Джакатра]] і [[Черібон]]. Султани цих держав надіслали власні посольства і пропонували Альбукерке свою дружбу, після чого почалися торгові стосунки<ref name="Брокгауз"/>.
 
У [[1596]] році на березі султанства Бантам з'явилися голландці під начальством [[Хутман]]а, вони нічого важливого не досягли і поїхали в [[1598]]<ref name="Брокгауз"/>. У [[1602]] році була заснована [[Голландська Ост-Індійська компанія]], яка помалу витіснила з Яви португальців, відбираючи в них ринок за ринком, а проти англійських поселенців на островах [[Банда (острови)|Банда]] пустила в хід всілякі інтриги. У [[1603]] році вона утвердилася в Джакатрі (Djakatra, Jakatra), в [[1604]] році&nbsp;— в Бантамі. Вже [[1610]] року голландська Вест-Індійська компанія заснувала власну [[факторія|факторію]]. В березні [[1619]] року голландці завоювали Джакатру, знищивши місто, на цьому місці вони заснували місто Батавію, яка стала столицею індійських володінь Голландії. Оволоділи Черібоном, потроху послабили Матарам і в [[1678]] &nbsp;році примусили його володаря визнати свою залежність від Голландії. У [[1683]] році голландці примусили султана Бантама [[Абдулкахар]]а віддати їм свою столицю, в [[1742]] році ця держава зробилося леном Голландської Ост-Індійської компанії<ref name="Брокгауз"/>. У [[1749]] році від Матараму відокремилося султанство Джок'якарта, коли напад макассарців і мадурців загрожував загибеллю імператору Матарама, він змушений був звернутися за допомогою до голландців, які прогнали його ворогів, але за це змусили його визнати себе в ленній залежності від Голландії, а потім в середині [[XVIII століття]] довільно розділили його царство на дві частини, віддавши одну законному спадкоємцю престолу, який отримав титул «Susuhunan», а іншу&nbsp;— далекому родичу його. З цього часу правителі жили в строгому підпорядкуванні голландцям, які приставили до їхніх дворів резидентів, наклали на них різні обмеження і при їх столицях побудували [[форт]]и<ref name="Брокгауз"/>.
 
Під час влади [[Наполеон]]а Ява на деякий час потрапила під контроль [[Англія|Англії]] ([[1811]]–[[1816]]), потім знову повернулася під управління [[Нідерланди|Нідерландів]] за [[Паризький мирний договір|Паризьким мирним договором]] [[1815]] року<ref name="Брокгауз"/>. Після ряду повстань в 1820-1830-х років голландці остаточно утвердились на острові: проклали шляхи, ввели розумну систему управління. Влітку [[1883]] року виверження вулкана [[Кракатау]] та страшний [[землетрус]] завдав величезної шкоди острову і погубив до 40 тис. чоловік<ref name="Брокгауз"/>.
Рядок 125 ⟶ 126:
== Культура ==
[[Файл:Stupa Borobudur.jpg|міні|праворуч|300пкс|Ступи [[Боробудур]]у]]
На острові Ява розташована головна визначна пам'ятка Індонезії — храм [[Боробудур]]. Ця святиня [[буддизм|буддистської]] релігії і одне з чудес світу. Своєрідна модель буддистської [[космологія|космології]]. Збудований в [[IX століття|IX столітті]]. Храм входить в список найважливіших [[Пам'ятникятка архітектури|архітектурно-історичних пам'ятниківяток]] [[ЮНЕСКО]] і відноситьсяналежить до об'єктів [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини]].
 
== Див. також ==