Берберські корсари: відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
AlexxAmadeo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
 
(Не показані 30 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1:
{{Перекласти}}
[[Файл:MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg|thumb|Посол від держав ВарварськогоБерберського берегаузбережжя до двору англійської королеви Єлизавети I<br/>]]
]]
'''Бербе́рські'''&nbsp;(берберійські, варварійські) '''пірати<span style="background-color: rgb(254, 252, 224);"> </span>корсари''' (вони жберберійські, за винятком марокканськихварварійські, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари)&nbsp;— мусульманські [[пірати]] ій [[капер]]икапери, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століттяст.
 
Діючи з безлічі портів [[Магриб]]у, включаючизокрема такітаких великівеликих, як [[Алжирський еялет|Алжир]], [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Триполі]], [[Алжирський еялет|АлжирМахдія]] й Салі[[Сале (Марокко)|Сале]], вони тримали в страху все західне [[Середземномор'я]]. Діяльність піратівкорсарів не обмежувалась одним лише полюванням на торговіторговельні судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі»&nbsp;— спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко<ref>[http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml Берберське рабство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080310231703/http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml |date=10 березня 2008 }} {{ref-en}}</ref>. За даними професора історії Роберта Девіса, ву період з XVI по XIX століття, піратиберберські корсари захопили ій продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метоюціллю для подібних рейдів служилислугували прибережні селапоселення в [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]], хоча й більш віддалені країни&nbsp;— [[Франція]], [[Англія]], [[Нідерланди]], [[Ірландія]] і навіть [[Скандинавські країни]], включаючи [[Ісландія|Ісландію]],&nbsp;— страждали від подібнихїхніх нападів (дивись статті [[Напад берберських піратів на Балтимор]] і [[Напад турецьких піратів на Ісландію]]).
 
Ефект від цих атак був вкрайукрай важкийважким: Франція, АнгліяІталія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії обезлюднілизнелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. 
 
З XVI століття почалисяпочались «алжирські експедиції» — ряднизка морських і десантних експедицій європейських держав проти гніздаголовних піратівбаз корсарів в Алжирі. З 19ХІХ століття (з 1801 року) почалися берберійські війни США.
[[Файл:Barbarossa_Hayreddin_Pasha.jpg|right|thumb|[[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хайр-ад-Дін Барбароса]]]]
 
== Боротьба європейських держав із берберійським піратством ==
== Відомі берберські пірати<br/> ==
З XVI століття розпочались «алжирські експедиції» — низка морських та десантних експедицій європейських держав проти гнізда піратів в Алжирі. З ХІХ століття (з 1801 року) почалися берберійські війни США. У ході другої берберійської війни ескадрі американських кораблів удалося змусити алжирців видати полонених американців та європейців, а також надати американським кораблям вільного проходу. Крім того, Алжир зобов'язався виплатити 10 тисяч доларів як компенсацію. Проте відразу після відходу американських кораблів алжирський дій (правитель) Умар бен Мухаммед розірвав нав'язаний йому договір із зобов'язанням назавжди відмовитися від піратства.
* [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хайр-ад-Дін Барбаросса]]
* [[Арудж Барбаросса]]
* Улудж Алі
* Тургут Рейс ([[:en:Turgut_Reis|eng]])
* Піяле паша ([[:en:Piyale_Pasha|eng]])
* Мурат Рейс старший ([[:en:Murat_Reis_the_Elder|eng]])
* Мурат Рейс молодший
* Кемаль Рейс ([[:en:Kemal_Reis|eng]])
* Саліх Рейс ([[:en:Salih_Reis|eng]])
 
Після завершення наполеонівських воєн та Віденського конгресу в 1814—1815 рр. провідні європейські держави дійшли згоди щодо необхідності вжиття рішучих заходів проти берберійських піратів.
== Ті, що побували в полоні берберських піратів ==
 
* Ротланд (архієпископ Арля) (в 869 году)
Берберійському піратству було завдано сильного удару навесні 1816 року, коли до берегів Алжиру прибув об'єднаний англо-голландський флот під керівництвом британського адмірала Едуарда Пеллью. У березні 1816 року цей флот прийшов до північноафриканського берега й поставив алжирському дію вимогу звільнити рабів-християн у своїх володіннях і ніколи більше не захоплювати їх у рабство, а також визнати незалежність Іонічних островів і назавжди відмовитися від заступництва морським розбійникам.
* Кандія, Педро де (в начале XVI века)
 
* Улудж Алі (в 1536 году)
Після тривалих невдалих спроб змусити алжирського дія прийняти вимоги англійської корони переговори закінчились, і тоді заговорили гармати об'єднаної ескадри. 27 серпня 1816 року флот союзників почав воєнні дії. Після дев'ятигодинного бомбардування столиці Алжиру, внаслідок якого берберський флот було фактично знищено, Умар бен Мухаммед був змушений підписати новий договір і виконати даний йому ультиматум.
* [[Мігель де Сервантес]] (в 1575–1580 годы)
 
* Авіле, Огюстен-Шарль д' (ок. 1674)
Визнавши на словах вимоги сильних європейських морських держав, алжирці знову порушили мир. У відповідь у 1819 році перед Алжиром знову з'явилась об'єднана англо-французька ескадра під командуванням адміралів Фрімантла й Журіє. Адмірали оголосили алжирському правителю, що на Аахенському конгресі європейські держави вирішили покласти край розбою берберійських піратів, проте, оскільки ці вимоги не були підтримані військовою силою, переговори залишилися безрезультатними.
* [[Антоніос Криєзіс|Кріезис, Антоніос]] (в 1811 году)
 
У 1824 році Англія у відповідь на розбої знову надіслала до берегів Алжиру ескадру з 22 суден, але знову все закінчилось одними переговорами.
 
== Знищення берберійського піратства ==
Окремі, хоч і рідкісні, рейди алжирських піратів тривали доти, доки 1830 року французи не покінчили з незалежністю Алжиру. Позбувшись усіх портів на узбережжі Середземного моря, захоплених французами, берберійські пірати втратили будь-яку можливість для морського розбою.
 
Що стосується королівства Марокко, воно ще до цього впоралося з піратством і визнало Сполучені Штати незалежною країною в 1776 році.[[Файл:Barbarossa_Hayreddin_Pasha.jpg|right|thumb|[[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хайр-ад-Дін Барбароса]]]]
 
== Відомі берберські пірати<br/> ==
 
* [[Куртоглу Мусліхіддин-реїс]] (1487 — б. 1535)
* [[Арудж-реїс]] (1473—1517)
* [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хайр-ад-Дін Барбаросса]] (між 1466 і 1478—1546)
* [[Улуч Алі-паша|Улуч Алі]] (1519—1587)
* [[Пірі-реїс]] (помер 1554 або 1555)
* [[Сінан-реїс]] (помер 1546)
* [[Тургут-реїс]] (1485—1565)
*[[Сейді Алі-реїс]] (1498—1563)
* [[Мурат-реїс]] старший (б. 1534—1638)
* [[Ян Янсзон|Мурат-реїс молодший]] (б. 1570 — після 1641)
* [[Саліх-реїс]] (б. 1488—1568)
 
 
== ТіВідомі особи, що побували в полоні берберських піратів ==
* Ротланд (архієпископ Арля) (ву 869 годур.)
* Педро де Кандія (на початку XVI ст.)
*[[Гасан-ага]] (на початку XVI ст.)
*[[Поль де Терм]] (маршал Франції, у 1529 р.)
* [[Улуч Алі-паша|Улуч Алі]] (у 1536 р.)
* [[Мігель де Сервантес]] (ву 1575–15801575—1580 годырр.)
* Авіле, Огюстен-Шарль д'Авіле (ок~1674 р. 1674)
* [[Антоніос Криєзіс|Кріезис, Антоніос]] (ву 1811 годур.)
 
=== Літературні персонажі ===
 
* [[Робінзон Крузо]]
* Гі де Нантейль  — герой французької поеми «НантейльскаяНантейльська жесту». 
* Анжеліка&nbsp; ву 4-й книзі про Анжеліку французьких авторів Анни іта Сержа Голон.<br/>
* Головний герой роману Рафаеля Сабатіні «Морський яструб».
 
<div class="references-small " id="cx148" style="" data-source="148" data-cx-state="source" data-cx-weight="33" contenteditable="true"><references />
== Література ==
</div>
 
* Блон Жорж. Великий час океанів: Середземне море. — М.: Думка, 1982. — 223 с.
* Мерьєн Жан. Енциклопедія піратства. — М.: ТЕРРА-Книжковий клуб, 1999. — 496 с.
* Лейн Пул Стенлі. Берберські пірати. Історія жорстоких повелителів Середземного моря XV-ХІХ ст. / Пер. з англ. А. Б. Давидової. — М.: ЗАТ «Центрполіграф», 2020. — 255 с. — <nowiki>ISBN 978-5-9524-5445-3</nowiki>.
* Гюркан Емрах Сафа. Корсар султан. Священна війна, релігія, піратство та рабство в османському Середземномор'ї/Пер. О. Б. Кульчинського. — М.: Ексмо, 2022. — 560 с. — (Мандрівники в часі). — <nowiki>ISBN 978-5-04-113947-6</nowiki>.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Бібліоінформація}}
{{без джерел|дата=березень 2021}}
[[Категорія:Історія Африки]]
[[Категорія:Історія Європи]]