Ґергарт Гауптман: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
м стиль |
||
(Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Письменник
| Ім'я =
| Оригінал імені = Gerhart Hauptmann
| Фото = Nicola Perscheid - Gerhart Hauptmann.jpg
Рядок 27:
}}
'''
== Життя
Народився у [[Сілезія|сілезькому]] місті Оберзальцбрунн (зараз [[Щавно-Здруй]]) в сім'ї власника готелю. Навчався в [[Реальне училище|реальному училищі]] в Бреслау ([[Вроцлав]]). З метою стати скульптором навчався у школі мистецтв. Там же познайомився з [[Йозеф Блок|Йозефом Блоком]], що став його другом впродовж життя. Пізніше майже семестр слухав лекції в [[Єнський університет|Єнському університеті]]. З [[1883]] до [[1884]] жив в Італії. У травні [[1885]]
▲Народився у [[Сілезія|сілезькому]] місті Оберзальцбрунн (зараз [[Щавно-Здруй]]) в сім'ї власника готелю. Навчався в [[Реальне училище|реальному училищі]] в Бреслау ([[Вроцлав]]). З метою стати скульптором навчався у школі мистецтв. Там же познайомився з [[Йозеф Блок|Йозефом Блоком]], що став його другом впродовж життя. Пізніше майже семестр слухав лекції в [[Єнський університет|Єнському університеті]]. З [[1883]] до [[1884]] жив в Італії. У травні [[1885]] р. одружився, оселився у [[Берлін]]і. Він цікавився успіхами природничих наук та натуралізмом. Слухав лекції з природознавства та історії у [[Берлінський університет|Берлінському університеті]]. 1888 року Гауптман відправився до [[Цюрих]]у, де вивчав медичні основи мотивації людської поведінки у психіатра О. Фореля.
Гауптман зайнявся літературною творчістю та незабаром з нього виробився письменник-натураліст. Першим досвідом у цьому новому напрямку була [[повість]] «Стрілочник Тіль» («Bahnwärter Thiel»). Потім він написав драму «Перед сходом сонця» («Vor Sonnenaufgang») і віддав її дирекції «Вільної сцени», тільки що організованою в Берліні гуртком літераторів. П'єса була представлена в [[1889]] у і своїм украй «зухвалим» реалізмом підняла у пресі цілу бурю.
Рядок 37 ⟶ 36:
Гауптман є тут учнем [[Ібсен]]а, хоча ще незрілим, але вже з проблисками сильного, самобутнього таланту. У тому ж [[1889]] з'явилася друга п'єса Гауптмана, «Свято миру» («Das Friedensfest»), в якій він остаточно виступив на шлях свідомого натуралізму і робить сміливу спробу до створення нового драматичного стилю.
Популярність Гауптмана зміцнювалась і талант його визнавався серйозною критикою тільки після постановки двох
У 1891
Новітнім великим твором Гауптмана була драматична поема «Ткачі» («Die Weber», [[1892]]), що майстерно зображує економічне становище [[Сілезія|сілезьких]] робітників. Крім драм, Гауптман написав ще кілька оповідань («Der Apostel» та ін.). Критика оцінила Гауптмана як талановитішого і глибшого, аніж [[Герман Зудерман|Зудерман]], а в способі розробки
За 15 років Гауптман став на чолі сучасної німецької драми. Почавши з натуралізму в дусі [[Золя]], з проблеми спадковості у своїх ранніх речах («Vor Sonnenaufgang», «Friedensfest»), Гауптман
[[Файл: Gerhart Hauptmann.jpg|thumb|
У подальшій творчості Гауптмана п'єси реалістичного змісту чергувалися з казковими, фантастичними драмами. У «Вознесінні Ганнеле» (
У «Флоріані Геєрі» Гауптман зробив спробу відродити історичну хроніку. «Боброва шуба», «Червоний півень», «Шлук і Яу» за силою гумору і влучним натуралістичному зображенням робітничого класу, без будь-якої ідеалізації, надзвичайно життєві і художні. У «Розі Бернт» знову виступає питання про особу, яка гине, коли індивідуальна совість стає об'єктом людського суду. Всі ці драми цілком реалістичні за манерою письма, але все пройняті прагненням зобразити ідеалістичні пориви духу: в цьому сила Гауптмана, який і в соціальних драмах, і в психологічних, що зображують особистість у боротьбі із середовищем, ніколи не обмежується життєвої стороною конфліктів, а завжди чутливо прислухається до голосу духу. Поряд з реалістом в Гауптмана високо стоїть поет, чуйно відтворює атмосферу національних казок і переказів у віршованих драмах: «Затонулий дзвін» (1896) і «Бідний Генріх» (1903). «Затонулий дзвін»
У дусі ірраціоналізму написані драми «Зимова балада» ([[1917]]), «Білий рятівник» ([[1920]]), «Індіподі» (1920); романи «Юродивий у Христі Емануель Квінт» ([[1910]]), «Острів великої матері» ([[1924]]). Проза Гауптмана, за винятком роману «Єретик з Соани» ([[1918]]), що містить викриття святенницької моралі, поступається за художньою силою його драматургії. У пізній творчості Гауптмана виділяється драма «Перед заходом сонця» ([[1932]]), в якій звучать соціально-критичні мотиви. У період панування нацизму в Німеччині Гауптман відійшов від сучасних тем. Написав автобіографічний роман «Пригода моєї юності» ([[1937]]), драматичну тетралогію на сюжет грецької легенди про Атридів (
== Вплив на українську культуру ==
За творчістю Гауптмана ще за життя письменника слідкувала українська критика. Про Гауптмана писали статті [[Іван Франко]] (1898), [[Леся Українка]] (1901), [[Григорій Цеглинський]], [[Юрій Кміт]], [[Яцків Михайло Юрійович|Михайло Яцків]]. Українські дослідники [[Родзевич Сергій Іванович|С. Родзевич]] та О. Хоміцький розглядали літературну спадщину Гауптмана. У 1899 р. Леся Українка переклала п'єсу письменника «Ткачі». З [[1898]] р. його драми перекладали [[Павлик Михайло Іванович|М. Павлик]], [[Крушельницький Антін Владиславович|А. Крушельницький]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Б. Грінченко]], [[Федорців Федь|Ф. Федорців]], [[Голубець Микола|М. Голубець]]. Пізніше з українських перекладачів Гауптмана слід назвати [[Тобілевич Софія Віталіївна|С. Тобілевич]], М. Вороного, О. Бублик-Гордона, [[Назаренко Юрій Йосипович|Ю. Назаренка]] та інших. У [[1910]]—[[1920]] рр. у театрах Галичини ставились п'єси Гауптмана «Візник Геншель», «Ганнуся», в Одесі — «Візник Геншель» ([[1904]]). З [[1919]] року в театрах України ставляться «Ткачі», «Візник Геншель», «Затоплений дзвін», «Ганнуся», «Ельга», «Перед заходом сонця» та інші п'єси.▼
За творчістю Гауптмана ще за життя письменника слідкувала українська критика. Про Гауптмана писали статті [[Іван Франко]] (1898), [[Леся Українка]] (1901), [[Григорій Цеглинський]], [[Юрій Кміт]], [[Яцків Михайло Юрійович|Михайло Яцків]]. Українські дослідники [[Родзевич Сергій Іванович|С. Родзевич]] та О. Хоміцький розглядали літературну спадщину Гауптмана.
▲
У [[1910]]—[[1920]] рр. у театрах Галичини ставились п'єси Гауптмана «Візник Геншель», «Ганнуся», в Одесі — «Візник Геншель» ([[1904]]). З [[1919]] року в театрах України ставляться «Ткачі», «Візник Геншель», «Затоплений дзвін», «Ганнуся», «Ельга», «Перед заходом сонця» та інші п'єси.
== Твори ==
Рядок 89 ⟶ 93:
* «Щури» (Die Ratten), 1911.
== Видання
* Ткачі: Драма з сорокових років / [[Михайло Павлик]], [[Іван Франко]] (пер. з нім.). — Львів, 1898. — 102 с.
* Візник Геншель: драма в 5 актах / [[Антін Крушельницький]] (пер. з нім.). — Львів, Українсько-руська видавнича спілка, 1899.
Рядок 97 ⟶ 101:
* Вибрані твори / [[Сергій Родзевич]] (пер. з нім.). — Харків: Державне видавництво України, 1930.
* Перед заходом сонця: драма на 5 дій. / [[Юрій Назаренко]] (пер. з нім.). — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1956.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* {{ЗПЕД1|частина =Гауптман Ґерхарт|сторінки =350}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8595.html Гауптманн]}}
{{Вікіцитати}}
{{commons|Gerhart Hauptmann}}
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hauptman_Herhart/ Твори Ґергарта Гауптмана на сайті «Чтиво»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191123011351/http://chtyvo.org.ua/authors/Hauptman_Herhart |date=23 листопада 2019 }}:
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1912/hauptmann-autobio.html Нобелівська автобіографія Гергарта Гауптмана] {{ref-en}}▼
** [http://chtyvo.org.ua/authors/Hauptman_Herhart/Viznyk_Henshel/ Ґергарт Гауптман. Візник Геншель. Драма в 5 актах./пер. Антін Крушельницький. — Львів: Накладом Українсько-руської Видавничої Спілки, 1899. — 141 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191118041435/http://chtyvo.org.ua/authors/Hauptman_Herhart/Viznyk_Henshel |date=18 листопада 2019 }}
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/works/transl/tkachiu1.html Ткачі. Переклад Лесі Українки]▼
** [https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FHauptman_Herhart%2FPered_skhodom_sontsia.pdf Ґергарт Гауптман. Перед сходом сонця. Соціальна драма./Пер. Федь Федорців. — Львів: Наклад Володимира Боберського. З друкарні Ставропігійського Інститута, 1912. — 157 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180512052654/http://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FHauptman_Herhart%2FPered_skhodom_sontsia.pdf |date=12 травня 2018 }}
* [http://az.lib.ru/g/gauptman_g/ Твори Гауптмана на сайті Lib.ru: Класика] {{ref-ru}}▼
** [http://chtyvo.org.ua/authors/Hauptman_Herhart/Tkachi_Drama_z_sorokovykh_rokiv/ Ґергарт Гауптман. Ткачі. Драма з сорокових років./Пер. Михайло Павлик. — Львів: Накладом редакції «Вістника». З друкарні НТШ, 1898. — 102 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191118133439/http://chtyvo.org.ua/authors/Hauptman_Herhart/Tkachi_Drama_z_sorokovykh_rokiv |date=18 листопада 2019 }}
▲* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1912/hauptmann-autobio.html Нобелівська автобіографія Гергарта Гауптмана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121009225355/http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1912/hauptmann-autobio.html |date=9 жовтня 2012 }} {{ref-en}}
▲* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/works/transl/tkachiu1.html Ткачі. Переклад Лесі Українки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091115170704/http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/works/transl/tkachiu1.html |date=15 листопада 2009 }}
▲* [http://az.lib.ru/g/gauptman_g/ Твори Гауптмана на сайті Lib.ru: Класика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527041000/http://az.lib.ru/g/gauptman_g/ |date=27 травня 2010 }} {{ref-ru}}
* {{ЕСБЕ}}
* {{УРЕ}}
* [http://litmisto.org.ua/?p=3035 Тамара Борисюк «Лісова пісня» Лесі Українки і «Затоплений Дзвін» Гергарта Гауптмана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141015050252/http://litmisto.org.ua/?p=3035 |date=15 жовтня 2014 }}
{{бібліоінформація}}
Рядок 118 ⟶ 131:
[[Категорія:Письменники-фантасти, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Німецькі поети]]
[[Категорія:Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)]]
|