Єфремов Михайло Григорович: відмінності між версіями

'''Єфре́мов Миха́йло Григо́рович''' (*{{ДН|11|3|1897|27|2}}, [[Таруса]], [[Калузька губернія]] — †[[19 квітня]] [[1942]], с. Жари, [[Вяземський район (Смоленська область)|Вяземський район]], [[Смоленська область|Смоленської області]])  — радянський [[воєначальник]], [[генерал-лейтенант]] (1940), [[Герой Російської Федерації]] (1996; посмертно), командувач військами округів, армій та фронту за роки Другої світової війни.

На чолі полку брав участь у обороні Астрахані, і з січня 1920 року — у Північно-Кавказькій операції та окупації Кавказу. З квітні 1920 року — начальник бойової ділянки залізниць 11-ї армії. 27 квітня 1920 року під час [[Радянське завоювання Азербайджану|Бакинської операції]] очолював 4 бронепоїзди з десантом, які протягом 23 годин опанували [[Баку]]. Потім, залишивши на прикритті Баку 2 бронепоїзди, з двома іншими попрямував до району [[Гянджа|Гянджі]], де брав участь у придушенні та розгромі військ [[мусават]]истів. За «блискуче виконання бойового наказу щодо взяття м. Баку» Єфремов М. Г. був нагороджений Золотою іменною шаблею, а Постановою Ревкому Азербайджанської РСР нагороджений 2-м орденом [[Орден Червоного Прапора (АзербайджанськаАзербайджанської РСР)|орденом Червоного Прапора АзССР]]. З травня 1920 року командир окремої зведеної бригади на правах начальника дивізії, а червні цього року — начальником військ охорони й оборони залізниць АзССР. З вересня 1920 р. — командир та комісар Особливого окремого корпусу, який дислокувався у районі м. [[Грозний]], рік [[Терек]] та [[Сунжа]]. На цій посаді брав участь у придушенні [[повстання у Чечні (1920—1921)|повстання у Чечні]]. З лютого 1921 р. начальник та комісар [[33-тя стрілецька дивізія (СРСР)|33-ї стрілецької дивізії]].

У липні 1921 року Єфремова призначили начальником та військкомом 2-х Московських командних курсів. З грудня 1921 — командувач Карельським бойовимбойовою ділянкою південної завіси, брав участь у придушенні [[Карельське повстання|Карельського повстання 1922 р]]. З травня 1922 року — помічник командира, потім командир та комісар [[14-та стрілецька дивізія (СРСР)|14-ї стрілецької дивізії]]. У березні 1924 року його було призначено командиром і комісаром [[19-та стрілецька дивізія (СРСР)|19-ї Воронезької стрілецької дивізії]] [[Московський військовий округ|Московського ВО]]. З грудня 1926 року був військовим радником у Китаї ([[Ґуанчжоу|Кантон]]). У листопаді 1927 року після повернення призначений командиром і комісаром [[18-та стрілецька дивізія (СРСР)|18-ї Ярославської стрілецької дивізії]] Московського військового округу. 1927 році призначений командиром і комісаром [[3-й стрілецький корпус (СРСР)|3-го стрілецького корпусу]]. У грудні 1930 року зарахований слухачем до [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військової академії РСЧА ім. М. В. Фрунзе]], після закінчення навчання у травні 1933 р. призначений командиром і комісаром [[12-й стрілецький корпус (СРСР)|12-го стрілецького корпусу]] Приволзького ВО.

[[Категорія:Персоналії:ТарусаУродженці Таруси]]