Конкістадор: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 26175592 користувача 46.211.74.230 нащо?
Мітка: Скасування
вікіфікація
 
(Не показані 7 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1:
[[Файл:ROHM D201 The conquistadors enter tenochtitlan to the sounds of martial music.jpg|250пкс|thumb|Конкістадори в ацтекському Теночтітлані]]
'''Конкістадо́ри''' ({{lang-es|conquestadoroconquistador}}, «завойовник») &nbsp;— у XV—XVII століттях [[КоролівствоКастильське Кастиліякоролівство|кастильські]] (іспанські) та [[КоролівствоПортугальське Португаліякоролівство|португальські]] воякивійськові, дослідники і купці, які брали участь у завоюванні земель або відкритті торговельних шляхів у Америці, Африці, Азії та Океанії. Герої епохи [[великіДоба географічнівеликих відкриттягеографічних відкриттів|Доби великих географічних відкриттів]]. Також &nbsp; '''конквістадори'''<ref>''М. Грушевський.'' Історія України-Руси.&nbsp;— Т. IV.&nbsp;— С. 222.</ref>.
 
== Образ ==
Рядок 9:
Однією з їхніх цілей був пошук і захоплення нових земель і багатств у незнаному світі. Конкістадори провели чимало експедицій і походів на території Нового Світу. Фінансування провадилося зазвичай власним коштом кабальєрос практично без допомоги, а часто-густо і наперекір амбіціям іспанського королівського двору.
 
Головною перевагою була наявність закутої у броню лицарської кавалерії та вогнепальна зброя, що сприяли конкістадорам успішно нападати на індіанські поселення, причому місцеве населення зазнавало панічного страху, побачивши коней і вершників, вважаючи останніх узагалі єдиним цілим єством. <!--Однак, це не правда: коней і пороху у завойовників було мало і особливого значення у війнах вони не відіграли, а міф про те, що індіанці вважали конкістадорів і їх коней одним цілим є лише частково справедливим - невдовзі аборигени зрозуміли свою помилку. Справжніми перевагами іспанців були: дисципліновані і вміло організовані війська та вміння стратегічно мислити, зокрема використання проти індіанців їх внутрішніх чвар. -- Де АД? Без АД це оригінальне дослідження, що забороняється у Вікі--> Також, конкісті дуже допомогла відсутність у індіанців імунітету до європейських хвороб. Завойовницькі походи іспанських конкістадорів охоплювали кампанії у [[Гватемала|Гватемалі]], [[Перу]], Тауантінсуйу, [[Колумбія|Колумбії]], [[Чилі]], [[Гондурас]]і та на узбережжі Тихого океану.
 
До числа найвідоміших ватажків конкістадорів відносять [[Ернан Кортес|Ернана Кортеса]] (Мексика), [[Франсіско де Монтехо]] (Юкатан у цілому), [[Франсиско Пісарро]] ([[Тауантінсую]]), [[Дієґо де Альмаґро]] (Панамський перешийок, Перу і Чилі), [[Васко Нуньєс де Бальбоа|Васко Нуньєса де Бальбоа]] (Тихоокеанське узбережжя Південної Америки), [[Дієго Веласкес Консуело де Куельяр|Дієго Веласкеса де Куельяра]], [[Педро де ВальдівіяВальдивія|Педро де ВальдівіюВальдивію]], [[Педро де Альварадо і Контрерас|Педро де Альварадо]], [[Ґонсало]].
 
Багато конкістадорів, як рядових солдатів, так і командирів загонів було нагороджено згодом різними королівськими дарами (титули, землі). Наприклад, маркіза Кортеса удостоїли всякими привілеями щодо податків та управління колоніями. До того всього поселенці набували у власність маєтки, в яких нащадки конкістадорів жили майже незалежними володарями, формально визнаючи владу віце-короля або генерал-капітана.
Рядок 20:
 
== У культурі ==
 
=== Література ===
В історичній і художній літературі за період вивчення даного явища склалися два протилежні погляди. Перша думка висвітлює образ конкістадора як солдата із християнськими переконаннями і спритного місіонера; просвітником «диких» народів, що знайомить їх із винаходами європейської цивілізації. Колись навіть існувала позиція щодо несхвалення людської сутності місцевого населення (суперечка {{не перекладено|треба=Хуан Хінес де Сепульведа|текст=Сепульведа|мова=ru|є=Сепульведа, Хуан Хинэс де}} із [[Бартоломе де лас Касас|Лас Касасом]]). Друга думка, навпаки, демонструє лиху вдачу конкістадорів, які ладні жорстоко вбивати, трощити майно і зухвало грабувати. Однак ані перший, ані другий погляд, на жаль, не є обґрунтованими, хоча є певні аргументи щодо них. Адже з-поміж усіх людей, що кинулися на освоєння нових територій, траплялися всякі типи: і брутальні покидьки, і грабіжники, і справжні християни, і ревні альтруїсти.