Каплиця Бучацьких: відмінності між версіями

| тип споруди =

|місто = Львів

|країна = {{UKR}}

| засновник = [[Бучацькі]]

| дата_закінчення_спорудження= до 1440

| релігійна конфесія = римо-католицтво

'''[[Каплиця]] Бучацьких''' ({{lang-pl|Kaplica Buczackich}}) — втрачена [[молитва|молитовно]]-ритуальна будівля у [[Львів|Львові]] (нині [[Україна]]). Назву отримала від прізвища своїх фундаторів — шляхтичів [[Бучацькі|Бучацьких]] гербу [[Абданк (герб)|Абданк]].

Збудована перед [[1440]] роком<ref>''Dörflerówna A.'' Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— SKraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;3.&nbsp;— S.&nbsp;84. {{ref-pl}}</ref>. Була першою з каплиць, побудованих поблизу [[Латинський кафедральний собор (Львів)|латинської катедри у Львові]], яку згадано у джерелах<ref name="K_132">Katedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: SecesjaAntykwa, Goldruk, 2013.&nbsp;— T. 13221.&nbsp;— S. 19132.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-63463-09-0. {{ref-pl}}</ref>. Розташовувалась біля східного прясла північної нави [[Латинський кафедральний собор (Львів)|латинської катедри]]. У1440 1440року поблизу каплиці був вівтар святих Марії Магдалини та Бригіди<ref>Katedra łacińska we Lwowie…&nbsp;— S. 19.</ref>. Навпроти каплиці розташовувалася каплиця райців[[райці]]в (братська, [[Яблоновські|Яблоновських]], Христа Розіп'ятого)<ref name="K_132"/>.

[[8 травня]] [[1495]]&nbsp;р. львівський римо-католицький архієпископ [[Анджей Боришевський]] (Ружа) гербу [[Порай]] ({{lang-pl|Andrzej Boryszewski}}, майбутній [[примас]] Польщі та Литви) видав грамоту, якою підтвердив [[фундуш]] Анни з [[Бучацькі|Бучацьких]]&nbsp;— [[дідич]]ки Литвинова (тепер село [[Старий Литвинів]] Підгаєцького району), доньки [[Ян Бучацький (староста)|Яна Бучацького]], дружини [[Белзький каштелян|каштеляна белзького]] [[Дерслав з Угнева|Дерслава з Угнева]]{{efn|іноді (Гувнова<ref name="П81">→ див.: [[Томаш Піравський|Thomae Pirawski]] [https://polona.pl/item/14723105/94/ relatio status Almae Archidioecesis Leopoliensis]… &nbsp;— P. 81.</ref><ref>іноді; чи Говнува → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy01.html#A3 Бучацькі] {{ref-pl}}</ref>}})&nbsp;— на проведення [[меса|мес]] за душі померлих родичів ву каплиці Бучацьких латинськоголатинської кафедральногокатедри соборуу Львова.Львові<ref>[http://histanshistory.org.comua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_7/e_dzherela_AktaGr_7.pdf [[Akta grodzkie i ziemskie]]…&nbsp;— Т. 7.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190226050040/http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_7/e_dzherela_AktaGr_7.pdf |date=26 лютого 2019 }}&nbsp;— S. 187.</ref>.<!-- збагачена новою вівтарією Бога ВсемогВсемогутнього, Різдва ПресвПресвятої дівиДіви марМарії і свсвятого Станіслава&nbsp;— S. 19 \/ --> 1587-го архієпископ [[Ян ДимДимітр СолікСоліковський]] розпочав грунтовнеґрунтовне відновлення та грунтовнуґрунтовну перебудову "«давньої"» каплиці Бучацьких, очквидно )zapewnwe)очевидно з думкою про [[єзуїти|єзуїтів]], якихяким після спровадження до Львова "осадив"віддав для богослужінь власне прицю тійкаплицю<ref>Katedra каплиціłacińska we Lwowie…&nbsp;— S. 20 --.</ref>.

[[Миколай Кросновський (львівський архієпископ)|Миколай Кросновський]] записав фундуш для<ref name="МК41"/> нового<ref>Katedra łacińska we LwowieLwowie…&nbsp;— S. 24.</ref> вівтаря в каплиці, також «посаг» для вівтарії ({{lang-pl|altaria}}) при цій каплиці в сумі 10000 злотих.<ref name="МК41">''Müller W.'' Mikołaj Krosnowski // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.&nbsp;— Т. XV.&nbsp;— S. 341. {{ref-pl}}</ref>

Пізніше каплиця була перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;—розташована каплиця Святих Дарів, або [[Вишневецькі|Вишневецьких]]<ref>Katedra łacińska we Lwowie…&nbsp;— S. .</ref> (третя від входу біля північної нави);{{efn|давніше за[[Мечислав Орлович]] стверджував, що іншимице&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref> → див.: ''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów—Warszawa, 1925.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>}}. Розписи в каплиці князів Вишневецьких виконав [[Станіслав Строїнський]].<ref>''Włodek P., Kulewski A.'' [https://books.google.com.ua/books?id=qyBLWsDip-kC&pg=PA80&lpg=PA80&dq=Kaplica+Buczackich&source=bl&ots=007P1Jhgw0&sig=kN5XAYEKyu2WDRbzvKtEF41zP1M&hl=uk&sa=X&ved=0CCQQ6AEwAWoVChMIyrSHuOuUyQIVBiRyCh1lwAEH#v=onepage&q=Kaplica%20Buczackich&f=false Katedra Łacińska] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151117024047/https://books.google.com.ua/books?id=qyBLWsDip-kC&pg=PA80&lpg=PA80&dq=Kaplica+Buczackich&source=bl&ots=007P1Jhgw0&sig=kN5XAYEKyu2WDRbzvKtEF41zP1M&hl=uk&sa=X&ved=0CCQQ6AEwAWoVChMIyrSHuOuUyQIVBiRyCh1lwAEH#v=onepage&q=Kaplica%20Buczackich&f=false |date=17 листопада 2015 }} // Lwów: przewodnik.&nbsp;— Pruszków, 2006.&nbsp;— S. 80—81.</ref>. Елементи архітектури каплиці, які зберегли форми з часу перебудови з ініціативи Я.&nbsp;Д.&nbsp;Соліковського, належать до типових прикладів пізнього львівського ренесансу, не виключено, що ці роботи пов'язані з архітектором Павлом Римлянином<ref>Katedra łacińska we Lwowie…&nbsp;— S. 143.</ref>. 1 листопада 1743 сницар Марцін Ринський (Marcin Ryński) спільно з дружиною Регіною Левандершозанкою (Regina Lewanderszozanka) уклали угоду, за якою вони зобов'язувалися виконати новий головний вівтар для каплиці за 4500 злотих польських. За архівними даними, у 1744—1745 «пан Бернард» (майже напевно [[Бернард Меретин]]) провадив роботи з барокізації каплиці Вишневецьких (заміна долівки, перемуровування крипт, виконання п'єдесталу під хрест, що вінчає [[купол]])<ref name="K_27">Katedra łacińska we Lwowie…&nbsp;— S. 27.</ref>.

Використовувалася представниками [[Бучацькі|роду фундаторів]] та роду [[Кросновські|Кросновських]] як родова [[усипальниця]]. Серед похованих осіб, зокрема, [[Михайло Бучацький|Міхал (Михайло) Бучацький]] з [[Підгайці|Підгаєць]], львівський латинський архієпископ [[Миколай Кросновський (львівський архієпископ)|Миколай Кросновський]],<ref name="МК41"/>, [[Миколай-Франциск Кросновський|Миколай- Францішек Кросновський]],<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' [http://www.polona.pl/item/181770/361/ Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402113500/http://polona.pl/item/181770/361/ |date=2 квітня 2015 }}&nbsp;— Lwów, 1738.&nbsp;— S. 710—711. {{ref-pl}}</ref>, його батько [[Войцех Кросновський|Войцех]],<ref>''[[Маврицій Дідушицький|Dzieduszycki M]].'' [http://polona.pl/item/51353/95/ Kronika domowa Dzieduszyckich] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151125040816/http://polona.pl/item/51353/95/ |date=25 листопада 2015 }}.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865.&nbsp;— 480 s., dod.&nbsp;— S. 181 (прим.). {{ref-pl}}</ref>, [[Миколай Парава]]<ref>''Wiśniewski J''. Parawa Mikołaj z Lubina h. Ogończyk // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980.&nbsp;— tT. XXV/2, zeszyt 105.&nbsp;— S. 198. {{ref-pl}}</ref>.

Надгробок воєводи М. Бучацького, який загинув у битві проти татар, перенесли свого часу до каплиці [[Замойські|Замойських]]. Про перенесення надгробку свого часу говорив у промові до львівської капітули архієпископ [[Ян Димітр Соліковський]] у 1585 році. Надпис на надгробку станом на 1830—1840-ві роки не зберігся.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=chpfAAAAcAAJ&pg=PA118&lpg=PA118&dq=Buczacki+Wiadomosci&source=bl&ots=aAMJ1yTpDL&sig=2YmFSFYIewwqU3jh7eJiZrFTdCQ&hl=uk&sa=X&ved=0CCkQ6AEwAmoVChMIjcmXhpCIyQIVp_xyCh3ApQ0F#v=onepage&q=Buczacki%20Wiadomosci&f=false Grobowiec Michała Buczackiego] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151118055243/https://books.google.com.ua/books?id=chpfAAAAcAAJ&pg=PA118&lpg=PA118&dq=Buczacki+Wiadomosci&source=bl&ots=aAMJ1yTpDL&sig=2YmFSFYIewwqU3jh7eJiZrFTdCQ&hl=uk&sa=X&ved=0CCkQ6AEwAmoVChMIjcmXhpCIyQIVp_xyCh3ApQ0F#v=onepage&q=Buczacki%20Wiadomosci&f=false |date=18 листопада 2015 }}…&nbsp;— S. 118.</ref>.

* [http://drymba.net/uk/1035810-katedralnyy-latynskyy-kostel-uspinnya Катедральний (Латинський) костел Успіння Богородиці (м. Львів)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151117021646/http://drymba.net/uk/1035810-katedralnyy-latynskyy-kostel-uspinnya |date=17 листопада 2015 }}.