Урарту: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 34 проміжні версії 15 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Картка:Колишня країна
|conventional_long_name = Урарту
|common_name = Урарту
|native_name =
|capital = [[Арзашку]]н<br>[[Тушпа]]
|continent = [[Азія]]
|region =
|era = [[Залізна доба]]
|currency =
|government_type = [[монархія]]
|year_start = [[860 до н. е.]]
|year_end = [[590 до н. е.]]
|image_map = 13-Urartu-9-6mta.gif
|common_languages = [[Урартська мова]]
|religion = [[Політеїзм]]
|title_leader = [[Правителі Карфагена|цар]], згодом [[шофет]] (суддя)
}}
'''Урарту''', '''Біайнілі''', '''Наірі''' ({{lang-hy|Ուրարտու, Բիայնիլի, Նաիրի}}) — стародавня держава в південно-західній [[Азія|Азії]], розташована на території сучасних [[Вірменія|Вірменії]], східної [[Туреччина|Туреччини]] і північно-західного [[Іран]]у. Існування Урарту, як союзу племен, документально підтверджене з [[13 століття до н. е.|XIII]], як держави з [[8 століття до н. е.|VIII століття до н. е.]].
Рядок 7 ⟶ 24:
=== Відкриття ===
Сучасна історична наука відкрила для себе Урарту на початку [[XIX століття]]. Учені звернули увагу на оповідання середньовічного вірменського історика [[Мойсей Хоренський|Мойсея Хоренського]] про участь цариці [[Ассирія|Ассирії]] [[Шамірам]] ([[Семіраміда|Семіраміди]]) в спорудженні міста на березі озера [[Ван]]<ref>''[[Мовсес Хоренаці]]'' История Армении, Айастан, Ереван, 1990 ISBN 5-540-01084-1 ([http://vehi.net/istoriya/armenia/khorenaci/index.html Електронна версія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090604101839/http://www.vehi.net/istoriya/armenia/khorenaci/index.html |date=4 червня 2009 }}{{ref-ru}})</ref>. У [[1827]] році Французьке
=== Археологічні дослідження ===
Рядок 18 ⟶ 35:
* згадки Ассирією Урарту в період з [[13 століття до н. е.|XIII]] по [[8 століття до н. е.|VIII століття до н. е.]] Джерела Ассирії є основою більшої частини історичних даних про Урарту, а також основою хронології Урарту. Завдяки встановленому взаємозв'язку між Ассирією і урартськими правителями, учені дістали можливість встановити дати правління урартських царів і зіставити різні історичні події в Урарту. Див. також: [[Список правителів Урарту]];
* [[вавилонські хроніки]] [[VII століття до н. е.]], що відносяться, головним чином, до
* короткі згадки в [[Хетти|хеттських]] ієрогліфічних текстах;
* урартські написи, виконані, головним чином, [[клинопис]]ом, запозиченим у [[ассирійці]]в.
Рядок 40 ⟶ 57:
== Географія і топоніміка ==
=== Розташування Урарту ===
[[Файл:
Урарту розташовувалося на [[Вірменське нагір'я|Вірменському нагір'ї]] — гірському масиві Передньої Азії, що має висоту 1500—1800 м над рівнем моря. Рельєф Вірменського нагір'я відрізняється великою різноманітністю, за що територія, а також надалі країна Вірменія, отримали назву «Країна контрастів». На Вірменському нагір'ї поєднуються високі гірські хребти, один з яких включає найбільшу вершину Передньої Азії — гору [[Арарат]], і долини з м'яким кліматом і родючим [[ґрунт]]ом. Тут же беруть початок чотири найбільші річки Передньої Азії: [[Тигр (річка)|Тигр]], [[Євфрат]], [[Мурат]] і [[Аракс]]. На Вірменському нагір'ї розташовано три озера, які також сильно відрізняються один від одного:
* [[Ван (озеро)|озеро Ван]]. Знаходиться на висоті 1720 м над рівнем моря, рівень води в озері циклічно міняється, вода солона, непридатна для пиття, але в озері водиться один вид риби.
* [[Урмія|озеро Урмія]]. Знаходиться на висоті 1250 м над рівнем моря, вода надзвичайно солона, але низовинне
* [[Севан (озеро)|озеро Севан]]. Знаходиться на висоті 1915 м над рівнем моря, [[вода]] прісна, озеро багате [[Риба|рибою]].
Рядок 58 ⟶ 75:
=== Назва держави Урарту ===
# '''Урарту'''. Ассирійські джерела ХІІІ-ХІ століть до нашої ери згадують племена Уруатрі чи Уратрі (U-rat-ri) у верхів'ї [[Великий Заб|Великого Забу]] на південний-схід від озера Ван. Є припущення, що ця назва означає «висока країна». Пізніше назву Урарту Ассирійці використовували на позначення держави Біайнілі, головні землі якого частково
# '''Біайні (Біайнілі)'''. Місцева назва з неясною [[Етимологія|етимологією]]. Багато дослідників
# '''Ванське царство'''. Сучасна назва Урарту, використовувана деякими дослідниками, пов'язана з тим, що столиця держави знаходилося на березі озера Ван. У радянській літературі відповідно до марксистських теорій розвитку суспільства проводилася чітка відмінність між «союзом племен» на території Ванського царства (до XI століття до н. е.) і власне Ванським царством (з XI століття до н. е.). Існує також припущення, що слово «Ван» етимологічно пов'язане з «Біайнілі».
# країна '''Наїрі'''. Наїрі — ранньоассирійська назва «Групи племен» на території Урарту. Ця назва зустрічається в XIII—XI століттях до н. е., причому озеро Ван зберегло свою стару назву «Море країни Наїрі» (tâmtu ša mât Nairi) і в пізньоассирійських текстах. Деякі дослідники вважали ассирійське слово «Наїрі» назвою народу хурритів, що дає ясну версію походження народів Урарту. Ця точка зору підкріплюється дослідженнями про зв'язок мови Урарту з хурритською мовою.
# '''Арарат'''. Масоретська
# '''Халдія'''. Деякі історики XIX століття ототожнювали пізніше Урарту із згадуваним у античних істориків країною халдаїв ({{lang-el|καλδαῑοι}}) на підставі фонетичного зіставлення з ім'ям верховного божества урартів, богом [[Халді]]. Проте подальші лінгвістичні та історичні дослідження, а також середньовічні вірменські джерела вказують на вірогідну помилковість такого зіставлення.
# '''[[Аратта]]''' — стародавня гірська країна, що згадується ще в [[3 тисячоліття до н. е.|3 тисячолітті до н. е.]] в [[Шумери|шумерських]] текстах. Ототожнення Аратти з Урарту
=== Назви інших об'єктів Урарту ===
Рядок 72 ⟶ 89:
Існує декілька суперечливих теорій походження племен Наїрі.
* '''Хурритська'''. Хурритська теорія — теорія, що не полягає у масштабній міграції «племен Наїрі» з інших місць. Згідно з цією теорією слово «Наїрі» є транскрипцією ассирійського слова хуррити, і, таким чином, «племена наїрі» — автохтонне населення Передньої Азії. Ця точка зору підкріплюється науковими роботами середини [[ХХ]] століття, що аргументують зв'язок мови Урарту з хурритською мовою.
* '''Західна'''. Західна теорія має на увазі міграцію населення Урарту із заходу — з території [[Греція|Греції]], а також зв'язок урартів з [[Мінойська
# '''Хеттська'''. — різновид західної теорії, яка на підставі великого числа хеттських запозичень в урартській мові, припускає виділення «племен Наїрі» з [[Хетти|хеттів]].
# '''Вірменська'''. У [[1930-ті|30-ті]] роки [[ХХ]] століття була висунута теорія про розселення урартів з території сучасної Вірменії. Теорія є маргінальною, оскільки її ключовий фонетичний постулат базувався на ранній помилковій транскрипції назви фортеці Урахінаш: у 30-і роки цю назву неправильно читали як «Урартінаш».
Рядок 91 ⟶ 108:
<center>
{|class="graytable"
|+ [[Ассирія|Ассирійський]]
| align="center"|[[Файл:Urartu Assyrian Relief 1.jpg|center|655px]]
|-
Рядок 98 ⟶ 115:
</center>
З часу правління царя Ассирії Салманасара III Ассирія і урартські джерела свідчать про централізацію влади в Урарту і виникнення урартської царської династії. Першим правителем всього Урарту, згаданий в знайдених записах, був [[Арама]] (період правління бл. [[859 до н. е.|859]]—[[844 до н. е.|844]] рр. до н. е.), проте основна династія Урарту була, мабуть, заснована представником іншого роду або племені [[Сардурі I]] (сином Лутіпрі), який став царем об'єднаного Урарту близько [[844 до н. е.|844 року до н. е.]] За часів Сардурі I, резиденція урартських царів вже знаходилася в місті Тушпа, на березі озера Ван. Вибір місця для столиці, мабуть, був пов'
При Сардурі I набіги ассирійців вже не могли досягти столиці Урарту, а лише турбували південні околиці країни. Могутність Ассирії підходила до кінця,
=== Розквіт Урарту ===
З середини IX століття до н. е. Урарту стає наймогутнішою державою Передньої Азії. В кінці IX століття при царі [[Ішпуїн]]і, синові Сардурі I, (роки правління бл. [[828 до н. е.|828]]—[[810 до н. е.|810 до н. е.]]) відбувається подальше посилення центральної влади [[Тушпа|Тушпи]]. Розширюються межі Урарту: з півдня до Урарту приєднується територія між озерами Ван і [[Урмія]], а також територія на південь від озера Урмія; на півночі, в [[Закавказзя|Закавказзі]], здійснюються успішні військові походи з захоплення родючої долини річки [[Аракс]]. Відбувається також «централізація» урартської релігії. Божества окремих племен об'єднуються в єдиний [[пантеон]], на чолі якого стають боги центральної частини країни: [[Халді]], [[Тейшеба]] і [[
Зі вступом на престол сина Ішпуїні — [[Менуа (цар)|Менуа]] на території Урарту проводяться масові будівельні роботи. В період правління Менуа ([[810 до н. е.|810]]—[[786 до н. е.|786]] рр. до н. е.) були споруджені фортеці, що захищають підступи до Вану, палаци і храми в багатьох урартських поселеннях, а також [[канал]] до міста [[Тушпа|Тушпи]], що забезпечував його водою, зберігся до наших днів. Період правління Менуа перетинається з періодом правління знаменитої цариці Ассирії Семіраміди. Затишшя у військових діях з Ассирією ознаменувалося культурним впливом Ассирії на Урарту. Хоча багато споруд поблизу озера Ван за життя Менуа, включаючи канал до [[Тушпа|Тушпи]], зв'язувалися з його ім'ям, через деякий час вони стали зв'язуватися з ім'ям Семіраміди, як побудовані в її час. Вірменський середньовічний історик Мойсей Хоренський приводить легенди про особисту участь цариці в спорудженні споруд поблизу Вана за часів Менуа. За часів правління Менуа також інтенсивно велися іригаційні роботи по всій країні, і продовжилася експансія урартів на північ в Закавказзя і на південний захід, де межі Урарту досягли середньої течії [[Євфрат]]а.
Розширення меж Урарту на захід призвело до того, що торгові шляхи з Ассирії до Малої Азії опинилися під контролем урартів, що ускладнило стратегічне положення Ассирії, яка відвіку імпортувала залізо і [[Коні|коней]] з Малої Азії. Правитель Ассирії [[Салманасар IV]] (Шульману-Ашареду IV, роки правління [[783 до н. е.|783]]—[[772 до н. е.|772 до н. е.]]) шість з десяти років свого правління витратив на походи проти Урарту. До того часу в Урарту вже правив син Менуа, [[Аргишті I]], який, судячи з письмових джерел, вів напружену боротьбу з Ассирією у її північних
Окрім цього Аргишті I зробив декілька вдалих походів на південний схід, в район озера Урмії проти [[маннейці]]в. Аргишті I також здійснив будівництво нових поселень і фортець в Закавказзі, на території сучасної Вірменії, зокрема, він заснував місто [[Аргиштіхинілі]] (недалеко від сучасного [[Армавір]]а), яке довгий час залишалося
До кінця царювання Аргишті I, бл. [[764 до н. е.|764 р. до н. е.]], Урарту знаходилося в зеніті своєї могутності. Урарту міцно оволоділо областю навколо озера Урмія, територіями Закавказзя і перекрило торгові шляхи з Малої Азії до Ассирії. Вічний суперник Урарту, Ассирія позбулася, таким чином, стратегічних у військовому відношенні постачань коней і заліза, і знаходилася в цей час в стані економічного і політичного занепаду. Цар Ассирії [[Салманасар IV]], сучасник Аргишті I, називав урартського царя так: «Аргишті Урарт, чия назва страшна, як важка буря, чиї сили обширні». Аргишті I змінив на престолі його син [[Сардурі II]], який продовжив справу батька, зробивши серію неважких військових походів, розширюючи далі межі країни.
Урартська держава середини [[8 століття до н. е.|VIII століття до н. е.]] являла собою типову державу того часу. Царі Урарту володіли [[Деспотизм|деспотичною]] абсолютною владою і прагнули силою захопити майно сусідніх племен і країн. Захоплене населення часто
=== Занепад Урарту ===
==== Походи
У [[744 до н. е.|744 році до н. е.]] на престол сусідньої Ассирії зійшов [[Тіглатпаласар III]], який негайно почав боротьбу за відновлення Ассирією минулого панування в Передній Азії. Тіглатпаласар III провів ряд реформ в армії Ассирії і почав успішні бойові дії на західних кордонах Урарту, направлені на повернення
{{text|Сардурі Урарта в Турушпі, його головному місті, я замкнув, велике побоїще влаштував перед міськими мурами, зображення моєї величності встановив я напроти міста. 60 мір шляху по обширній країні Урарту від до низу верху звитяжно я пройшов і не зустрів суперника. Країни [[Уллуба]] і [[Хабху]], розташовані у підніжжя гори [[Нал]], я завоював цілком і включив в межі Ассирії}}
Рядок 125 ⟶ 142:
==== Тимчасове перемир'я з Ассирією ====
Обставини загибелі [[Сардурі II]] залишаються невиясненими. Після розгрому урартської армії держава частково розпалася, і багато завойованих раніше племен підняли повстання проти центральної влади. Син Сардурі II, [[Руса I]], який вступив в [[735 до н. е.|735 році до н. е.]] на престол відразу після поразки від ассирійців,
==== Походи Саргона ІІ проти Урарту ====
У [[722 до н. е.|722 році до н. е.]] до влади в Ассирії прийшов рішучіший і войовничо настроєний [[Саргон II]], молодший син Тіглатпаласара III. Саргон II скинув з престолу свого старшого брата Салманасара V і був настроєний повернути Ассирії минулу могутність. У [[722 до н. е.|722]]—[[719 до н. е.|719 до н. е.]] роках Саргон II був зайнятий військовими діями на заході — в [[Сирія|
Розвідувальним даним
Похід почався з [[
==== Падіння Урарту ====
Поразки Урарту від ассирійців наприкінці [[8 століття до н. е.|VIII століття до н. е.]] поклали початок руйнуванню урартської держави. Наслідки цих поразок могли бути ще згубнішими, проте Ассирія не змогла довго вести
* Аргишті II син Русяві I (правив в період [[714 до н. е.|714]] — бл. [[685 до н. е.|685]] рр. до н. е.)
Рядок 147 ⟶ 164:
* Руса IV (правив в період бл. [[595 до н. е.|595]] — бл. [[585 до н. е.|585]] рр. до н. е.) — останній цар Урарту.
З цих правителів тільки Руса II робив спроби відновити минулу славу Урарту, які мали лише частковий успіх. Урарту вже до кінця свого існування не відновило спроб узяти під контроль стратегічні торгові шляхи між [[Месопотамія|Месопотамією]] і Малою Азією, зосередивши нове будівництво в Закавказзі, де був
Про останній період існування Урарту з [[605 до н. е.|605]] року по [[585 до н. е.|585]] рік до н. е. збереглися дуже мало відомостей. Мабуть, держава переживала занепад, тому з'
== Культура Урарту ==
Рядок 168 ⟶ 185:
=== Релігія ===
Релігія Урарту тісно пов'язана з релігіями Месопотамії: урарти мали численний пантеон божеств, багато хто з яких явно запозичений з релігій держав Месопотамії ([[Шумер]]у, [[Аккада]] і
Серед урартських божеств явно виділялися три головних: [[Халді]] (головне божество Урарту), [[Тейшеба]] і [[
Руйнування Саргоном II головного храму бога Халді в Мусасірі, ймовірно,
=== Архітектура ===
Більшість урартських споруд, що збереглися, — захисні споруди. Урартські фортеці зазвичай розташовувалися в важкодоступних місцях: на вершинах скель, [[горб]]ів або в місцях, захищених водними перешкодами. Основи фортечних стін робилися до трьох метрів завтовшки і часто мали циклопічну кам'яну кладку з каменями, що досягали розмірів 6×0,8×0,8 метрів. Верхні частини фортечних стін, як правило, споруджувалися з сирцевої [[Цегла|цеглини]], в яких для міцності додавалася [[солома]]. Деякі фортеці споруджувалися невеликими і служили виключно для військових цілей, деякі включали
Урартські поселення були ретельно і централізовано сплановані. Фортечні стіни, а також стіни інших споруд будувалися по вивірених прямих лініях. Оборонні стіни зазвичай мали [[контрфорс (архітектура)|контрфорси]]. Багато внутрішніх споруд, житлових і господарських, в цілях економії матеріалів мали загальні стіни.
Рядок 189 ⟶ 206:
=== Сільське господарство ===
====
Згідно з археологічними даними
Злакові культури, найчастіше просо, масово використовувалися для випічки [[хліб]]а, а також для приготування [[Пиво|пива]]. [[Кунжут]] використовувався для виготовлення рослинної олії. Дуже широко було поширено [[виноробство]]. Природні умови Месопотамії погано підходили для культивування винограду, і Урарту, ймовірно, постачало вино до Ассирії.
Техніка
Зерносховища, майстерні для виробництва олії, а також винні льохи знаходилися при храмах, які приймали основну частину сільськогосподарської продукції як податі. Храми організовували потім її переробку і «бажаний богам» перерозподіл.
Рядок 215 ⟶ 232:
== Армія Урарту ==
Судячи
Військові дії носили регулярний характер, військові походи проводилися практично щорічно. Іноді походи носили завойовницький характер і розширювали володіння Урарту, іноді страхітливо-грабіжницький по відношенню до власних околиць для зміцнення центральної влади. Урарти, на відміну від ассирійців, не приймали чужоземців в свою армію.
Рядок 230 ⟶ 247:
== Посилання ==
{{Commons|Urartu}}
* [https://web.archive.org/web/20071218063400/http://annals.xlegio.ru/i_urart.htm Електронна бібліотека древнього царства Урарту]{{ref-ru}}
* [http://www.livius.org/arl-arz/armenia/urartu.html
{{Урарту}}
{{нк}}
[[Категорія:Урарту|*]]
[[Категорія:Стародавні держави Азії]]
[[Категорія:Стародавній Азербайджан]]
[[Категорія:Стародавні держави Вірменії]]
[[Категорія:Стародавні держави Ірану]]
[[Категорія:Стародавні держави Туреччини]]
[[Категорія:Колишні королівства]]
|