Шаррукін II: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 27 проміжних версій 12 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Саргон II''' або ж '''Шаррукін''', також відомий як '''Шаррукін-арку''' ([[ассирійска мова|асирійською]] ''Шаррукін''<ref>Ассирійський варіант імені [[Саргон Аккадський|Шаррум-кен]]</ref>, буквально ''«справжній цар»'', ''Шаррукін-арку'' — ''пізній Шаррукін'') — цар [[Ассирія|Ассирії]] у [[722 до н. е.|722]] — [[705 до н. е.|705 до н. е.]], цар Вавилонії у 710–705 роках до нашої ери.▼
==Життєпис==▼
Офіційно вважався молодшим сином [[Тіглатпаласар III|Тіглатпаласара III]], чи це дійсно так чи ні невідомо. Щоправда в своїх надписах він не згадує батька, тож існують припущення, що насправді він був узурпатором який захопив престол. Дуже промовиcтим є також його ім'я Шаррукін, тобто істинний цар. Як відомо [[Саргон Давній]] прийняв це ім'я аби зам'яти своє незнатне походження і попри те, що він став легендарною особистістю наступники це ім'я не використовували. Тож те, що через півтори тисячі років цим іменем назвався цар, щодо якого існують сумніви в законності навряд чи є випадковістю.▼
▲'''Саргон II''' або ж '''Шаррукін''', також відомий як '''Шаррукін-арку''' (
Саргон II вступив на [[Престол (трон)|престол]] після смерті [[Салманасар V|Салманасара V]] в [[722 до н. е.|722 році до н. е.]]. Найімовірніше влада дісталася йому внаслідок вдалого перевороту під час якого і загинув Шальману-ашаред. Про період правління Саргона II збереглися багато глиняних документів.▼
▲== Життєпис ==
Зовнішньополітична ситуація на початку правління Шаррукіна була складною. Скориставшись переворотом в Ассирії у Вавилонії владу захопив халдейський вождь Мардук-апла-іддін ІІ, правитель області Біт-Якін, який зміг об'єднати халдейські племена. На півночі отямилося від розгрому при Тіглатпаласарі ІІІ [[Урарту]]. В Сирії виникла нова антиассирійська коаліція.▼
▲Офіційно вважався молодшим сином [[Тіглатпаласар III|Тіглатпаласара III]], чи це дійсно так чи ні невідомо. Щоправда в своїх надписах він не згадує батька, тож існують припущення, що насправді він був узурпатором який захопив престол. Дуже
▲Саргон II вступив на [[Престол (трон)|престол]] після смерті [[
Розпочав Шаррукін традиційно з військового походу. В перший же рік правління зруйнував столицю Ізраїльського царства Самарію, і увів у полон 27 тисяч родин які розселив у Месопотамії, Ассирії та Мідії, що пізніша традиція описує як ассирійський полон 10 ізраїльських племен<ref>Хоч в надписах Шаррукін приписує цю перемогу собі як царю, але можливо, що насправді ці події сталися раніше коли він був воєначальником ассирійського війська.</ref>. На місце виселених було переселено колоністів з завойованих провінцій Нижнього [[Тигр (річка)|Тигру]], їхні нащадки пізніше стали новим народом — [[Самаритяни|самаритянами]]. Однак цим війна в Ханаані не завершилася — фінікійське місто [[Тір]], розташоване на острові, запекло опиралося. трирічної облоги тірський цар Елулай визнав владу Шаррукіна і заплатив велику данину.▼
▲Зовнішньополітична ситуація на початку правління Шаррукіна була складною. Скориставшись переворотом в Ассирії у Вавилонії владу захопив халдейський вождь [[Мардук-апла-
▲Розпочав Шаррукін традиційно з військового походу. В перший же рік правління зруйнував столицю Ізраїльського царства Самарію, і
У внутрішній політиці аби привернути до себе населення підтвердив та збільшив пільги стародавніх міст та храмів<ref>В Межиріччі традиційно ряд стародавніх міст користувалися пільгами та самоврядуванням, так само великі пільги мали знамениті храми. Однак не слід думати, що усе ці привілеї поширювалися на усі міста чи усі храми ассирійської держави.</ref> яких їх позбавив його попередник Шальману-ашаред V.
Рядок 14 ⟶ 16:
Мардук-апла-іддін ІІ уклав угоду з Еламом і перший похід на Вавилонію в 720 році до нашої ери був невдалий. В кривавій битві при Дері ассирійські війська зазнали поразки від об'єднаної вавилонсько-еламської армії і відступили. Ассирійському царю довелося на певний час відмовитися від претензій на південне [[Межиріччя]].
Однак Шаррукін отримав перемогу на іншому фронті — у Леванті. 720 року до нашої ери там вибухнуло велике повстання яке очолив [[Яубіді|Ілубіді]] цар Хамату, до нього приєдналися Дамаск, Арпад, Сімірра та ізраїльтяни. Повстанців підтримували єгиптяни. Однак в другій битві при Каркарі<ref>Була ще й [[Битва при Каркарі|перша]], більш як за сто років до того.</ref> ассирійці розгромили сили коаліції. Хамат було взято штурмом, Ілубіді полонили і стратили, а місцеве населення було винищене з показовою жорстокістю. Пізніше ассирійці при Рафії розбили армію фараона<ref>Це було перше військове зіткнення між ассирійцями та єгиптянами.</ref> Шабака та [[Філістимляни|філістимлянське]] військо царя Гази Ганона, а потім пройшли через усю Палестину аж до єгипетського кордону. Наляканий фараон прислав Шаррукіну подарунки. Завдяки цьому успіхові цар знову приєднав до своєї держави південну Сирію. Війна в Леванті тривала до 718 року до нашої ери. В 717 Шаррукін розбив Пісіріса, царя Новохетське царство зі столицею в [[Каркемиш]]і, й перетворив цю державу на ассирійську провінцію. Після цього основний напрямок походів змінився на північний — проти Урарту. Тим часом з-за Кавказу прийшли нові вороги —
Три роки після того полководці Шаррукіна ходили походами на захід та схід Сонця. Остаточно було підкорено Мідію де виникло кілька областей з ассирійською владою та гарнізонами. Сам цар увесь цей час готувався до війни на півдні.
Рядок 29 ⟶ 31:
== Цікаві факти ==
Однією з найцікавіших археологічних знахідок на території Давньої Ассирії залишається залізосховище, виявлене в резиденції царя Саргона II (VIII ст. до Р. Х.) у Дур-Шаррукіні. Приміщення мало розміри 5х2,5х1,5 м й було повністю заповнене залізними [[
== Примітки ==
Рядок 36 ⟶ 38:
== Джерела ==
{{Commons category|Sargon II}}
* [http://www.gutenberg.org/etext/10887 Great Inscription of Khorsaband. Babilonian and Assyrian Literature] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090924183611/http://www.gutenberg.org/etext/10887 |date=24 вересня 2009 }}
* [
* Садаев Д. Ч., История древней Ассирии, Главная редакция восточной литературы издательства Наука, 1979.
{{bio-stub}}▼
{{Дев'ята Вавилонська династія}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Вавилонські царі]]
|