Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 11:28, 27 січня 2017 ред. Бучач-Львів (обговорення \| внесок) 198 027 редагувань →‎Посилання ← Попереднє редагування		Поточна версія на 14:00, 2 грудня 2023 ред. скасувати 46.211.230.117 (обговорення) →‎Ікона Матері Божої святого Скапулярію: Виправлено помилки. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показано 34 проміжні версії 16 користувачів)
Рядок 1: {{Культова споруда \| назва = Санктуарій Пресвятої Діви Марії Цариці Миру \|зображення = Монастир Кармелітів, с.Більшівці, Галицький р-н., Івано-Франківська обл.jpg ~~\| назва(офіційна) =~~ \|розташування_місто = смт [[Більшівці]], [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]] ~~\| зображення = Більшівці .Монастир кармелітів.JPG~~ \|координати = ~~\| підпис зображення =~~ \|архітектор = ~~\| розташування_місто = [[Більшівці]], [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]]~~ \|інженер = ~~\| розташування_країна = [[Україна]]~~ \|скульптор = ~~\| координати =~~ \|художник = ~~\| архітектор =~~ \|засновник = ~~\| інженер =~~ \|перша згадка = ~~\| скульптор =~~ \|дата_початку_спорудження = ~~\| художник =~~ \|дата_закінчення_спорудження= ~~\| засновник =~~ \|архітектурний стиль = [[бароко]] ~~\| перша згадка =~~ \|релігійна конфесія = [[РКЦ]] ~~\| дата_початку_спорудження =~~ \|сучасний статус = ~~\| дата_закінчення_спорудження=~~ \|реліквії = ~~\| дата_зруйнування =~~ \|стан = ~~\| дата_відбудови =~~ \|адреса = ~~\| вартість =~~ ~~\| будівельна система =~~ ~~\| архітектурний стиль = [[бароко]]~~ ~~\| релігійна конфесія = [[РКЦ]]~~ ~~\| сучасний статус =~~ ~~\| реліквії =~~ ~~\| стан =~~ ~~\| адреса =~~ ~~\| намісник =~~ ~~\| сайт = <!-- {{url\|}} -->~~ ~~\| карта розташування =~~ ~~\| підпис карти =~~ ~~<!-- Світова спадщина ЮНЕСКО -->~~ ~~\| назва(офіційна-WHS) =~~ ~~\| тип = <!-- Культурний, Природний або Змішаний -->~~ ~~\| критерії =~~ ~~\| ID =~~ ~~\| регіон ЮНЕСКО =~~ ~~\| рік =~~ ~~\| внесено зміни =~~ ~~\| під загрозою =~~ }} '''Санктуарій ~~Пресвятої~~Матері ~~Діви Марії~~Божої Цариці Миру~~''',~~ чив Більшівцях '''~~косте́л [[Благовіщення]]''~~ — одна з найвизначніших пам'яток пізньобарокової сакральної архітектури [[18XVII століття]] уна теренах уЗахідної ~~[[Більшівці\|Більші́вцях]] (нині [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]], [[Галичина]], [[Україна]])~~України.''' Його величавий силует разом із монастирем [[кармеліти\|кармелітів]] творить своєрідний орієнтир у навколишній панорамі. == Історія == [[1624]] р. [[Чернецтво\|ченці]] [[орден]]у [[кармеліти\|кармелітів ~~босих~~]], запрошені до Більшівців його власником, від [[1617]] р., коронним [[гетьман]]ом [[Мартин Казановський\|~~Марціном~~Мартіном Казановським]], збудували тут дерев'~~яні~~яний ~~[[костел]]~~храм і [[монастир]]. У [[1717]] році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму<ref name="РБ1">''Береговська Р.'' Бароковий кармелітський Благовіщенський храм… — C. 41.</ref>). Після смерті полковника ([[1720]] р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ [[Ян Скарбек (архієпископ)\|Ян Скарбек]] освятив храм у 1725 році.<ref name="РБ1"/> Під час війни [[1655]] р. костел та будівлі монастиря були зруйновані, з часом запустіли. [[Фундуш\|Фундатором]] відбудови нової святині став державний діяч Гондорф, однак йому не вистачило коштів. Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви власників містечка князів [[Яблоновські\|Яблоновських]]. Поряд із храмом відбудовували келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина [[Яблоновський Станіслав Вінцентій\|Станіслава Вінцентія Яблоновського]]), було виготовлено [[вівтар]]і, розписано [[фрески\|фресками]] внутрішні стіни церкви. [[15 серпня]] [[1777]] р. храм освятив (консекрував) львівський латинський єпископ-помічник [[Криспін Цешковський\|К. Цешковський]] як храм Благовіщення. У [[1717]] році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму<ref name="РБ1">''Береговська Р.'' Барочний кармелітський Благовіщенський костел… — C. 41.</ref>). Після смерти полковника ([[1720]] р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ [[Ян Скарбек (архиєпископ)\|Ян Скарбек]] освятив храм у 1725 році.<ref name="РБ1"/> За радянських часів у приміщенні храму тримали свиней, приймали склотару та планували організувати тут музей атеїзму, будівля храму охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ [[Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави\|1153]]). У 2018 році костел визнали об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України\|Державного реєстру нерухомих пам’яток України]] (№ [[Список пам'яток архітектури національного значення\|090020-Н]])<ref>{{Cite web\|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2012-п#Text\|website=zakon.rada.gov.ua\|accessdate=2021-02-27\|title=Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929}}</ref>. З 2001 року храм перейшов під опіку Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців. Пізніше будівництво, декорування храму відбувалось на пожертви власників міста князів [[Яблоновські\|Яблоновських]]. Поряд із костелом відбудовували келії кляштора (монастиря). З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина [[Яблоновський Станіслав Вінцентій\|Станіслава Вінцентія Яблоновського]]), було виготовлено [[вівтар]]і, розписано [[фрески\|фресками]] внутрішні стіни костелу. [[15 серпня]] [[1777]] р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архиєпископ К. Цешковський як храм Благовіщення. На основі науково-проєктної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «[[Укрзахідпроєктреставрація]]» [[2002]] року, розпочато реставрацію храму і монастирського комплексу при ньому. ~~У 1990-х роках — пустка; за спогадами очевидців, по храму були розкидані людські кістки та черепи.~~ Реставрація храму проводиться зусиллями отців-францисканців за підтримки Митрополичої Курії Львівської Єпархії Римо-Католицької Церкви в Україні, а також меценатів та добродіїв з України та Європи, в тому числі за підтримки Міністерства культури Польщі. Костел Благовіщення у Більшівцях — одна з найгарніших пам'яток сакрального мистецтва Галичини XVIII ст., що збереглася донині. На основі науково-проектної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «[[Укрзахідпроектреставрація]]» [[2002]] року, розпочато реставрацію костелу і монастирського комплексу при ньому. == Монастир == Станом на березень [[2010]] р. костел реставрується коштом програм [[Міністерство культури та національної спадщини Польщі\|Міністерства культури та мистецтв Польщі]]. У червні 2013 інтер'єр був уже відновлений, встановлено лави всередині храму для парафіян. Монастир отців-кармелітів був збудований на високому пагорбі. Разом із храмом був обведений мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала 2 метрів, ширина — близько 1 метра. Від монастиря залишився західний корпус [[келія\|келій]], східці з підпірними стінами, західна в'їзна споруда. Монастир був сполучений з храмом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в'їзною спорудою — це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (2-й поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря — це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько 10 метрів. ~~=== Монастир ===~~ Монастир кармелітів взутих збудовано на високому пагорбі. Разом із костелом був обведений мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала 2 метрів, ширина — близько 1 метра. Від монастиря залишився західний корпус [[келія\|келій]], східці з підпірними стінами, західна в'їзна споруда. Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в'їзною спорудою — це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (2-й поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря — це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько 10 метрів. У XIX ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині (свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку [[Перша світова війна\|Першої світової війни]]). За описом [[1788]] р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до архіву, розміщеному в колишньому Бернардинському монастирі у Львові. Решту документів після закриття храму передали [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника\|Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника]]. Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни [[Монастир\|конвент]] у Більшівцях був центром римо-католицької ~~парохії~~парафії. ~~=== Ікона Більшівецької Божої Матері ===~~ Монастир був відомий чудодійною іконою («образом») [[Ікона Більшівецької Божої Матері\|Більшівецької Божої Матері]]. Наприкінці [[Друга світова війна\|Другої світової війни]] у 1945 році кармеліти покинули обитель, ікону забрали з собов, яку в 1966 перевезли<ref>Там само. — С. 42.</ref> до [[Гданськ\|Ґданьська]], де він зберігається у [[костел святої Катажини (Ґданськ)\|костелі святої Катажини]]. [[2002]] року монастир був переданий під опіку ченців-[[францисканці]]в із Польщі. Станом на березень [[2010]] р. в монастирі було троє ченців і [[пріор]]<ref>ігумен, настоятель</ref>. == Ікона Матері Божої святого Скапулярію == На території монастиря коштом [[Сейм]]у Польської Республіки заплановано спорудження Молодіжного центру миру та єднання. Монастир був відомий чудодійною іконою («образом») Матері Божої святого Скапулярію, яку в народі називають Більшівецькою Божою Матір'ю. Про віднайдення ікони існує кілька версій. За однією з них, її знайшов гетьман коронного польського війська Мартин Казановський, коли воював з турецько-татарськими загарбниками. У час, коли здавалося, на порятунок та перемогу уже не було жодної надії, гетьман почав ревно молитися. Від цього його собака зіскочив у воду та приніс до пана згорток, у якому був чудотворний образ Богоматері з дитятком. Це було справжнім чудом для війська, адже після чарівної знахідки військо з успіхом перемогло нападників. Приїхавши додому Мартин Казановський помістив ікону в каплиці свого палацу, але потім вирішив виставити її для вшанування усім людям. Для цього звів дерев’яну церкву і передав її та ікону у власність ордену кармелітів. Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою Католицької Церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшівецької, а відтак і її коронація ознаменувалася найважливішою подією в історії цього святого місця. Проте протягом своєї історії храм не раз був зруйнованим. Найбільшої руйнації храм зазнав під час Першої та Другої світових воєн. Під час війни, 1945 року, Чудотворний образ ченці-кармеліти вивезли до Ґданська у храм св. Катерини, де він і досі зберігається.<ref>{{Cite book\|title=Krótka wiadomość o cudownym obrazie Matki Boskiej Bołszowieckiej\|last=Fr. Elizeusz Sanches-Peredes\|first=\|year=1930\|publisher=Powścigliwość i Praca\|location=Kraków\|pages=\|language=\|isbn=}}</ref> ~~== Автори ==~~ Архітектори храму невідомі. Багато архітектурних вирішень головного фасаду костелу пов'язуються з творчістю [[Бернард Меретин\|Бернарда Меретина]] (мотиви вікон у нішах, відкритий притвор, гладкі аттики, увінчані вазами), та, ймовірно, скульптора Пінзеля і його школи.<ref>Там само. — С. 43.</ref> Під час перебудови храму [[Полейовський Петро]] працював архітектором-декоратором, видозмінивши характер інтер'єрів костелу шляхом впровадження однорідних вітарів та нових деталей. == ~~Легенда~~Архітектори == Архітектори храму невідомі. Багато архітектурних вирішень головного фасаду костелу пов'язуються з творчістю [[Бернард Меретин\|Бернарда Меретина]] (мотиви вікон у нішах, відкритий притвор, гладкі аттики, увінчані вазами), та, ймовірно, скульптора [[Йоган-Георг Пінзель\|Пінзеля]] та його школи. Під час перебудови храму [[Полейовський Петро\|Петро Полейовський]] працював архітектором-декоратором, видозмінивши характер інтер'єрів костелу шляхом впровадження однорідних вівтарів і нових деталей. Легенда твердить, що є підземний хід (тунель) від костелу до палацу [[Кшечуновичі]]в. Досліджень поки що не проводили. == Примітки == <references/> ~~{{reflist}}~~ == Джерела == * ''~~Роксолана~~ Береговська Р.'' Барочний кармелітський Благовіщенський костел у Більшівцях // Пам'ятки України. — 2013. — № 6 (червень). — С. 40—43. Fr. Elizeusz Sanches-Peredes. Krótka wiadomość o cudownym obrazie Matki Boskiej Bołszowieckiej. - Kraków 1930. == Посилання == {{of\|https://bilsziwci.org/uk/}} ~~{{Commonscat\|Annunciation Church, Bilshivtsi}}~~ * Офіційний сайт Ордену Братів Менших Конвентуальних в Україні: http://ofmconv.org.ua/ * [http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/56735 ''Іван Крайній''. Поляки повертаються. З грошима // Україна молода, 10.03.2010] * Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/Санктуарій-Матері-Божої-в-Більшівцях-385214355167863/ * [http://www.rkc.lviv.ua/news_view-Ternopilske_palomnytstvo_do_Bilshivtsiv-ua Тернопільське паломництво до Санктуарію Пресвятої Діви Марії Цариці Миру у Більшівцях] {{бібліоінформація\|#AFD6FF}} {{Портали\|Християнство\|Галичина\|Архітектура\|Католицтво\|Івано-Франківщина\|Україна\|Бароко}} [[Категорія:Більшівці]] [[Категорія:Монастирі ~~України~~Івано-Франківщини]] [[Категорія:Монастирі кармелітів]] [[Категорія:~~Римо~~Римсько-католицькі храми Івано-Франківської області]] [[Категорія:~~Українсько-польські~~Санктуарії ~~взаємини~~України]] [[Категорія:Українсько-польські відносини]] [[Категорія:Культові споруди, побудовані в XVII столітті]] [[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Івано-Франківській області]] [[Категорія:Пам'ятки історії України національного значення]] [[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України національного значення в Івано-Франківській області]]