Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 22:51, 13 грудня 2018 ред. Tetiana Khoronzhuk (обговорення \| внесок) 25 редагувань мНемає опису редагування Мітка: Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 14:00, 2 грудня 2023 ред. скасувати 46.211.230.117 (обговорення) →‎Ікона Матері Божої святого Скапулярію: Виправлено помилки. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показані 18 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: {{Культова споруда \| назва = Санктуарій Пресвятої Діви Марії Цариці Миру \|зображення = Монастир Кармелітів, с.Більшівці, Галицький р-н., Івано-Франківська обл.jpg ~~\| назва(офіційна) =~~ \| розташування_місто = смт. [[Більшівці]], [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]]▼ ~~\| зображення = Більшівці .Монастир кармелітів.JPG~~ \| координати = ▼ ~~\| підпис зображення =~~ \| архітектор = ▼ ▲ \| розташування_місто = смт. [[Більшівці]], [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]] \| інженер = ▼ ~~\| розташування_країна = [[Україна]]~~ \| скульптор = ▼ ▲ \| координати = \| художник = ▼ ▲ \| архітектор = \| засновник = ▼ ▲ \| інженер = \| перша згадка = ▼ ▲ \| скульптор = \| дата_початку_спорудження = ▼ ▲ \| художник = \| дата_закінчення_спорудження= ▼ ▲ \| засновник = \| архітектурний стиль = [[бароко]]▼ ▲ \| перша згадка = \| релігійна конфесія = [[РКЦ]]▼ ▲ \| дата_початку_спорудження = \| сучасний статус = ▼ ▲ \| дата_закінчення_спорудження= \| реліквії = ▼ ~~\| дата_зруйнування =~~ \|стан = ~~\| дата_відбудови =~~ \|адреса = ~~\| вартість =~~ ~~\| будівельна система =~~ ▲ \| архітектурний стиль = [[бароко]] ▲ \| релігійна конфесія = [[РКЦ]] ▲ \| сучасний статус = ▲ \| реліквії = ~~\| стан =~~ ~~\| адреса =~~ ~~\| намісник =~~ ~~\| сайт = <!-- {{url\|}} -->~~ ~~\| карта розташування =~~ ~~\| підпис карти =~~ ~~<!-- Світова спадщина ЮНЕСКО -->~~ ~~\| назва(офіційна-WHS) =~~ ~~\| тип = <!-- Культурний, Природний або Змішаний -->~~ ~~\| критерії =~~ ~~\| ID =~~ ~~\| регіон ЮНЕСКО =~~ ~~\| рік =~~ ~~\| внесено зміни =~~ ~~\| під загрозою =~~ }} '''Санктуарій Матері Божої Цариці Миру в Більшівцях '''— одна з найвизначніших пам'яток пізньобарокової сакральної архітектури [[XVII століття]] на теренах Західної України.''' ▼ ▲'''Санктуарій Матері Божої Цариці Миру в Більшівцях '''— одна з найвизначніших пам'яток пізньобарокової сакральної архітектури XVII століття на теренах Західної України.''' == Історія == [[1624]] р. [[Чернецтво\|ченці]] [[орден]]у [[кармеліти\|кармелітів ~~босих~~]], запрошені до Більшівців його власником, від [[1617]] р. коронним [[гетьман]]ом [[Мартин Казановський\|~~Марціном~~Мартіном Казановським]], збудували тут дерев'~~яні~~яний храм і [[монастир]]. У [[1717]] році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму<ref name="РБ1">''Береговська Р.'' ~~Барочний~~Бароковий кармелітський Благовіщенський храм… — C. 41.</ref>). Після смерті полковника ([[1720]] р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ [[Ян Скарбек (архієпископ)\|Ян Скарбек]] освятив храм у 1725 році.<ref name="РБ1"/>▼ Під час війни [[1655]] р. храм та монастир були зруйновані, а з часом були спустошені. [[Фундуш\|Фундатором]] відбудови нової святині став державний діяч Гондорф, однак йому не вистачило коштів. Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви власників містечка князів [[Яблоновські\|Яблоновських]]. Поряд із храмом відбудовували келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина [[Яблоновський Станіслав Вінцентій\|Станіслава Вінцентія Яблоновського]]), було виготовлено [[вівтар]]і, розписано [[фрески\|фресками]] внутрішні стіни церкви. [[15 серпня]] [[1777]] р. храм освятив (консекрував) ~~Львівський~~львівський латинський ~~архієпископ~~єпископ-помічник [[Криспін Цешковський\|К. Цешковський]] як храм Благовіщення.▼ ▲У [[1717]] році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму<ref name="РБ1">''Береговська Р.'' Барочний кармелітський Благовіщенський храм… — C. 41.</ref>). Після смерті полковника ([[1720]] р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ [[Ян Скарбек (архієпископ)\|Ян Скарбек]] освятив храм у 1725 році.<ref name="РБ1"/> За радянських часів у приміщенні храму тримали свиней, приймали склотару та планували організувати тут музей атеїзму, будівля храму охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ [[Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави\|1153]]). У 2018 році костел визнали об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України\|Державного реєстру нерухомих пам’яток України]] (№ [[Список пам'яток архітектури національного значення\|090020-Н]])<ref>{{Cite web\|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2012-п#Text\|website=zakon.rada.gov.ua\|accessdate=2021-02-27\|title=Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929}}</ref>. З 2001 року храм перейшов під опіку Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців. ▲Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви власників містечка князів [[Яблоновські\|Яблоновських]]. Поряд із храмом відбудовували келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина [[Яблоновський Станіслав Вінцентій\|Станіслава Вінцентія Яблоновського]]), було виготовлено [[вівтар]]і, розписано [[фрески\|фресками]] внутрішні стіни церкви. [[15 серпня]] [[1777]] р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення. На основі науково-~~проектної~~проєктної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «[[~~Укрзахідпроектреставрація~~Укрзахідпроєктреставрація]]» [[2002]] року, розпочато реставрацію храму і монастирського комплексу при ньому.▼ За радянських часів у приміщенні храму тримали свиней, приймали склотару та планували організувати тут музей атеїзму. З 2001 року храм знову почав функціонувати завдяки діяльності Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців. Реставрація храму проводиться зусиллями отців-францисканців за підтримки Митрополичої Курії Львівської Єпархії Римо-Католицької Церкви в Україні, а також меценатів та добродіїв з України та Європи, в тому числі за підтримки Міністерства культури Польщі. ▼ ▲На основі науково-проектної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «[[Укрзахідпроектреставрація]]» [[2002]] року, розпочато реставрацію храму і монастирського комплексу при ньому. ▲Реставрація храму проводиться зусиллями отців-францисканців за підтримки Митрополичої Курії Львівської Єпархії Римо-Католицької Церкви в Україні, а також меценатів та добродіїв з України та Європи, в тому числі за підтримки Міністерства культури Польщі. == Монастир == Монастир отців-кармелітів був збудований на високому пагорбі. Разом із храмом був обведений мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала 2 метрів, ширина — близько 1 метра. Від монастиря залишився західний корпус [[келія\|келій]], східці з підпірними стінами, західна в'їзна споруда. обведениймурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала 2 метрів, ширина — близько 1 метра. Від монастиря залишився західний корпус [[келія\|келій]], східці з підпірними стінами, західна в'їзна споруда. Монастир був сполучений з ~~костелом~~храмом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в'їзною спорудою — це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (2-й поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря — це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько 10 метрів. У XIX ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині (свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку [[Перша світова війна\|Першої світової війни]]). За описом [[1788]] р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до архіву, розміщеному в колишньому Бернардинському монастирі у Львові. Решту документів після закриття храму передали [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника\|Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника]]. Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни [[Монастир\|конвент]] у Більшівцях був центром римо-католицької ~~парохії~~парафії. == Ікона Матері Божої святого Скапулярію == Монастир був відомий чудодійною іконою («образом») Матері Божої святого Скапулярію, яку в народі називають Більшівецькою Божою Матір'ю. Про віднайдення ікони існує кілька версій. За однією з них, її знайшов гетьман коронного польського війська Мартин Казановський, коли воював з турецько-татарськими загарбниками. У час, коли здавалося, на порятунок та перемогу уже не було жодної надії, гетьман почав ревно молитися. Від цього його собака зіскочив у воду та приніс до пана згорток, у якому був чудотворний образ Богоматері з дитятком. Це було справжнім чудом для війська, адже після чарівної знахідки військо з успіхом перемогло нападників. Приїхавши додому Мартин Казановський помістив ікону в каплиці свого палацу, але потім вирішив виставити її для вшанування усім людям. Для цього звів дерев’яну церкву і передав її та ікону у власність ордену кармелітів. Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою Католицької Церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшівецької, а відтак і її коронація ~~ознаменувалося~~ознаменувалася найважливішою подією в історії цього святого місця. Проте протягом своєї історії храм не раз був зруйнованим. Найбільшої руйнації храм зазнав під час Першої та Другої ~~світової~~світових ~~війни~~воєн. Під час війни, 1945 року, Чудотворний образ ченці-~~кармелітанці~~кармеліти вивезли до ~~Ґданську~~Ґданська у ~~храмі~~храм св. Катерини, де він і досі зберігається.<ref>{{Cite book\|title=Krótka wiadomość o cudownym obrazie Matki Boskiej Bołszowieckiej\|last=Fr. Elizeusz Sanches-Peredes\|first=\|year=1930\|publisher=Powścigliwość i Praca\|location=Kraków\|pages=\|language=\|isbn=}}</ref> == Архітектори == Архітектори храму невідомі. Багато архітектурних вирішень головного фасаду костелу пов'язуються з творчістю [[Бернард Меретин\|Бернарда Меретина]] (мотиви вікон у нішах, відкритий притвор, гладкі аттики, увінчані вазами), та, ймовірно, скульптора [[Йоган-Георг Пінзель\|Пінзеля]] іта його школи.~~<ref>Там само. — С. 43.</ref>~~ Під час перебудови храму [[Полейовський Петро\|Петро Полейовський]] працював архітектором-декоратором, видозмінивши характер інтер'єрів костелу шляхом впровадження однорідних ~~вітарів~~вівтарів таі нових деталей. == Примітки == <references/> ~~{{reflist}}~~ == Джерела == Рядок 83 ⟶ 59: == Посилання == * {{of\|https://bilsziwci.org/uk/}} * Офіційний сайт Санктуарію: https://bilsziwci.org/uk/ * Офіційний сайт Ордену Братів Менших Конвентуальних в Україні: http://ofmconv.org.ua/ * Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/Санктуарій-Матері-Божої-в-Більшівцях-385214355167863/ {{бібліоінформація\|#AFD6FF}} {{Портали\|Християнство\|Галичина\|Архітектура\|Католицтво\|Івано-Франківщина\|Україна\|Бароко}} [[Категорія:Більшівці]] [[Категорія:Монастирі ~~України~~Івано-Франківщини]] [[Категорія:Монастирі кармелітів]] [[Категорія:~~Римо~~Римсько-католицькі храми Івано-Франківської області]] [[Категорія:Санктуарії України]] [[Категорія:Українсько-польські ~~взаємини~~відносини]] [[Категорія:Культові споруди, побудовані в XVII столітті]] [[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Івано-Франківській області]] [[Категорія:Пам'ятки історії України національного значення]] [[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України національного значення в Івано-Франківській області]]