Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 11:15, 10 липня 2022 ред. LxlalexlxlBot (обговорення \| внесок) Боти 14 423 редагування м Cat-a-lot: Moving from Category:Римо-католицькі храми Івано-Франківської області to Category:Римсько-католицькі храми Івано-Франківської області за допомогою Cat-a-lot ← Попереднє редагування		Поточна версія на 14:00, 2 грудня 2023 ред. скасувати 46.211.230.117 (обговорення) →‎Ікона Матері Божої святого Скапулярію: Виправлено помилки. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: {{Культова споруда \|назва = Санктуарій Пресвятої Діви Марії Цариці Миру \|зображення = Монастир Кармелітів, с.Більшівці, Галицький р-н., Івано-~~Франківьскої~~Франківська обл.jpg \|розташування_місто = смт [[Більшівці]], [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]] \|координати = Рядок 22: == Історія == [[1624]] р. [[Чернецтво\|ченці]] [[орден]]у [[кармеліти\|кармелітів]], запрошені до Більшівців його власником, від [[1617]] р. коронним [[гетьман]]ом [[Мартин Казановський\|Мартіном Казановським]], збудували тут дерев'~~яні~~яний храм і [[монастир]]. У [[1717]] році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму<ref name="РБ1">''Береговська Р.'' ~~Барочний~~Бароковий кармелітський Благовіщенський храм… — C. 41.</ref>). Після смерті полковника ([[1720]] р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ [[Ян Скарбек (архієпископ)\|Ян Скарбек]] освятив храм у 1725 році.<ref name="РБ1"/> Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви власників містечка князів [[Яблоновські\|Яблоновських]]. Поряд із храмом відбудовували келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина [[Яблоновський Станіслав Вінцентій\|Станіслава Вінцентія Яблоновського]]), було виготовлено [[вівтар]]і, розписано [[фрески\|фресками]] внутрішні стіни церкви. [[15 серпня]] [[1777]] р. храм освятив (консекрував) львівський латинський єпископ-помічник [[Криспін Цешковський\|К. Цешковський]] як храм Благовіщення. Рядок 30: За радянських часів у приміщенні храму тримали свиней, приймали склотару та планували організувати тут музей атеїзму, будівля храму охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ [[Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави\|1153]]). У 2018 році костел визнали об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України\|Державного реєстру нерухомих пам’яток України]] (№ [[Список пам'яток архітектури національного значення\|090020-Н]])<ref>{{Cite web\|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2012-п#Text\|website=zakon.rada.gov.ua\|accessdate=2021-02-27\|title=Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929}}</ref>. З 2001 року храм перейшов під опіку Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців. На основі науково-~~проектної~~проєктної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «[[~~Укрзахідпроектреставрація~~Укрзахідпроєктреставрація]]» [[2002]] року, розпочато реставрацію храму і монастирського комплексу при ньому. Реставрація храму проводиться зусиллями отців-францисканців за підтримки Митрополичої Курії Львівської Єпархії Римо-Католицької Церкви в Україні, а також меценатів та добродіїв з України та Європи, в тому числі за підтримки Міністерства культури Польщі. Рядок 46: Монастир був відомий чудодійною іконою («образом») Матері Божої святого Скапулярію, яку в народі називають Більшівецькою Божою Матір'ю. Про віднайдення ікони існує кілька версій. За однією з них, її знайшов гетьман коронного польського війська Мартин Казановський, коли воював з турецько-татарськими загарбниками. У час, коли здавалося, на порятунок та перемогу уже не було жодної надії, гетьман почав ревно молитися. Від цього його собака зіскочив у воду та приніс до пана згорток, у якому був чудотворний образ Богоматері з дитятком. Це було справжнім чудом для війська, адже після чарівної знахідки військо з успіхом перемогло нападників. Приїхавши додому Мартин Казановський помістив ікону в каплиці свого палацу, але потім вирішив виставити її для вшанування усім людям. Для цього звів дерев’яну церкву і передав її та ікону у власність ордену кармелітів. Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою Католицької Церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшівецької, а відтак і її коронація ~~ознаменувалося~~ознаменувалася найважливішою подією в історії цього святого місця. Проте протягом своєї історії храм не раз був зруйнованим. Найбільшої руйнації храм зазнав під час Першої та Другої ~~світової~~світових ~~війни~~воєн. Під час війни, 1945 року, Чудотворний образ ченці-~~кармелітанці~~кармеліти вивезли до ~~Ґданську~~Ґданська у ~~храмі~~храм св. Катерини, де він і досі зберігається.<ref>{{Cite book\|title=Krótka wiadomość o cudownym obrazie Matki Boskiej Bołszowieckiej\|last=Fr. Elizeusz Sanches-Peredes\|first=\|year=1930\|publisher=Powścigliwość i Praca\|location=Kraków\|pages=\|language=\|isbn=}}</ref> == Архітектори == Рядок 70: [[Категорія:Римсько-католицькі храми Івано-Франківської області]] [[Категорія:Санктуарії України]] [[Категорія:Українсько-польські ~~взаємини~~відносини]] [[Категорія:Культові споруди, побудовані в XVII столітті]] [[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Івано-Франківській області]]