Немиричі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
(Не показані 20 проміжних версій 10 користувачів) | |||
Рядок 3:
| Герб = POL COA Klamry.svg
| зображення_розмір = 150px
| Назва герба = Герб Клямри
| Опис герба =
| Опис герба = В червоному [[Геральдичний щит|полі]] дві срібні [[Клямри (герб)|клямри]] (скоби) у вигляді діагонального ([[Андріївський хрест|Андріївського]]) хреста, які в нижній половині сходяться на зразок щипців. В [[нашоломник]]у три страусових пера. [[Намет (геральдика)|Намет]] щита червоний, підбитий сріблом.▼
| Девіз =
| Гербовник =
Рядок 19:
| Commons =
}}
'''Немиричі''' ({{lang-pl|Niemirycz}}, також писались як ''Niemierycz, Niemierzyc'') — [[українці|український]] [[шляхта|шляхетський]] рід [[герб]]у [[Клямри (герб)|Клямри]]<ref>[http://gajl.wielcy.pl/herby_nazwiska.php?lang=pl&herb=klamry Герб Клямри та його носії // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski»] {{ref-pl}}</ref> з [[Київщина|Київщини]]; один з найдавніших і найвизначніших українських родів. Також використовували власний герб — відміну герба Клямри<ref>[http://gajl.wielcy.pl/herby_nazwiska.php?lang=pl&herb=niemirzyc Герб Немирич та його носії // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski»] {{ref-pl}}<br/>''Ostrowski J.'' [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=231&dirids=1 Księga herbowa rodów polskich]. — Warszawa, 1897. — Cz. 1. — S. 388—389. {{ref-pl}}</ref>.
Рядок 26 ⟶ 25:
Наприкінці [[XVI століття]] рід поділився на дві гілки — [[Черняхів (смт)|Черняхівську]] й [[Олевськ]]у. На початку [[XVII століття]] Немиричі навернулася до [[протестантизм]]у. В умовах постійної боротьби з [[католик]]ами за сфери впливу заможні протестантські родини прагнули дати своїм дітям найкращу на той час освіту.
== Герб ==
▲
== Відомі представники ==
* '''[[Івашко Немирич]]''' ({{lang-pl|Iwaszko Niemirycz}}) — королівський [[Придворні чини|придворний]] і [[
** '''[[Йосиф Немирич|Йосип (Єсиф) Немирич]]'''
*** [[Семен Немирич|Симеон (Семен)]], не мав нащадків
*** [[Іван Немирич|Іван]]
**** Федора — дружина Олександра [[Ганські|Ганського]]
*** '''[[Матвій Немирич]]''' (роки життя невідомі) — син Іосифа Немирича; фундатор [[Люблінське Спасо-Преображенське братство|Люблінського братства]], родоначальник [[Олевськ]]ої гілки роду Немиричів. Її представники підтримували [[православ'я]], але в другий половині [[XVII століття]] сполонізувалися і прийняли [[католицтво]]. Дружина — Анастасія Мукарівна
**** Криштоф
**** Самуель - у [[1645 в Україні|1645]] році віддав село [[Великий Дивлин|Дивлин]] на 3 роки в заставну оренду Петрові [[Сурини (родина)|Суринові]] та його дружині Анні Ставецькій
**** Богумила — дружина [[пінськ]]ого [[стольник]]а Андрія Терлецького▼
**** Миколай
**** [[Олександр Немирич|Олександр]] — суддя земський київський, дружина — Софія [[Виговські|Виговська]]<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/178471/311/ Korona Polska przy Złotey Wolności…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141024182653/http://polona.pl/item/178471/311/ |date=2014-10-24 }} — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 614. {{ref-pl}}</ref> можливо, це він — вбитий селянами під час повстання 1648 року Олександр Немирич<ref>''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]]'' Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : Світ, 1990. — С. 116.</ref>
▲****
*** '''[[Немирич Андрій|Андрій Немирич]]''' (роки життя невідомі) — син Іосифа Немирича; київський земський суддя. Родоначальник [[Черняхів (смт)|Черняхівської]] гілки роду, представники якої були прихильниками протестантської течії [[социніани|социніан]].
**** Олександра з Немиричів Гойська — тітка [[Немирич Степан|Степана молодшого]], дружина Івана Загоровського; другим шлюбом за київським каштеляном Романом Гойським.
**** '''[[Немирич Степан (старший)|Стефан Немирич]]''' (?—[[1630]]) — [[підкоморій]] київський, батько Юрія Немирича. Навчався в [[Альтдорфський університет|Альтдорфському]] і [[Базельський університет|Базельському]] [[університет]]ах. Брав участь в укладенні [[Куруківський договір|Куруківського договору 1625]]. [[1626]] року у Черняхові відкрив [[
***** '''[[Юрій Немирич]]''' (бл. [[1612]]—[[1659]]) — внук Андрія Немирича, син Стефана Андрійовича і Марії з [[Войнаровські|Войнаровських]]. Український державний і політичний діяч кінця 50-х років [[XVII століття]], дипломат, військовий діяч, полковник (військове звання йому особисто надав [[Богдан Хмельницький]]), навчався у визначних європейських університетах Кембріджському й Оксфордському (Англія) та Сорбонському (Франція), вільно володів декількома іноземними мовами, вважався найкращим оратором свого часу.
****** [[Теодор Немирич|Федір (Теодор) Немирич]] (1648—бл. 1700) — староста тарногорський, дружина — Олександра Житкевич гербу Ястребець<ref>[[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/387/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714231235/http://www.polona.pl/item/178471/387/ |date=2014-07-14 }} — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 766. {{ref-pl}}</ref><ref>''Tazbir J.'' Niemirycz (Niemierzyc) Teodor, h. Klamry (ur. 1648) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T.
****** Томаш — загинув учнем школи в Киселині (зламав шию під час гонитви в полі)
****** Варвара (Барбара) — дружина: 1) Гієроніма Ґратуса Москоржевського; 2) з 1660 року — київського підкоморія [[Марціян Чаплич-Шпановський|Марціана Чаплича]].<ref>''Tazbir J.'' Niemirycz (Niemierzyc) Jerzy h. Klamry (1612—1659)… — S. 814.</ref>
******* Дорота (Москожевська) — дружина [[брацлав]]ського каштеляна [[Юзеф-Гавриїл Стемпковський|Ґабріеля Стемпковського]]
***** '''[[Степан Немирич]]''' ([[1626]]/[[1630]]—[[22 лютого]] [[1684]]) — український військ діяч, брат Юрія Немирича, артилерист. Під час [[Хмельниччина|національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років]] воював на боці [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Під впливом свого брата Юрія Немирича перейшов на службу до українського війська. В [[1658]]—[[1659]] роках — генерал артилерії [[Велике князівство Руське|Великого князівства Руського]], пізніше [[каштелян]] і [[воєвода]] київський;
****** Костянтин (після 1662) — на службі курфюрства Бранденбургу, мешкав в [[Вроцлав|Бреслау]]
****** [[Криштоф Немирич (байкар)|Криштоф]] — байкар,
****** '''[[Владислав Немирич (каштелян)|Владислав Немирич]]''' — повернувся з батьком додому 1680 року, прийняв католицизм, поланецький каштелян, як староста новоселецький помер 1706; був 3 рази одружений.
******* [[Кароль Юзеф Немирич]] — похований 9 червня 1755, [[Рівне]], дружина [[яловицькі|Антоніна]] Єловицька<ref>''Rabowicz E.'' Niemiryczowa (Niemierzycowa) z Jełowickich Antonina // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T.
******** Бонавентура, новоселецький староста. Дружина
********* '''[[Генріх Немирич]]''' ([[
******* [[Август Немирич|Авґуст]] — [[поланець]]кий каштелян
******* [[Олександр Владиславович Немирич|Олександр на Олевську Немирич]] — (зг. 1708 - 1723) стольник мозирський, підсудок земський київський, староста гадяцький.
****** Юрій
***** [[Немирич Владислав (овруцький староста)|Владислав Немирич]] — овруцький староста.<ref>''Tazbir J.'' Niemirycz (Niemierzyc) Władysław h. Klamry (1619—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T.
*
* Антоніна — дружина володимирського стольника Юзефа [[Пінінські|Пінінського]]<ref>ПСБ. — Т. 26. — С. 332—333.</ref>
=== Київська губернія, Російська імперія ===
Рід Немиричів внесений до I частини (роди дворянства жалуваного або дійсного) списку дворян [[Київська губернія|Київської губернії]] на [[1906]] рік<ref>[http://book-old.ru/BookLibrary/16000-Kievskaya-guberniya/1906.-Spisok-dvoryan-Kievskoy-gubernii-na-11-oktyabrya-1905-goda.html Список дворян Киевской губернии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150111223210/http://book-old.ru/BookLibrary/16000-Kievskaya-guberniya/1906.-Spisok-dvoryan-Kievskoy-gubernii-na-11-oktyabrya-1905-goda.html |date=11
: 1. '''Костянтин Фаддєєв''' (указ Урядуючого [[Сенат]]у [[Російська імперія|Російської імперії]] № 6472 від 23 листопада 1844 року);
:: 1.1. '''Максиміліан-Іван-Олександр''' (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
Рядок 78 ⟶ 83:
== Джерела та література ==
*
*
*
*
*
*
* {{SgKP|XV_cz.1|583|Horodyszcze}} — S. 583.
* [[несецький Каспер|
*
* [http://www.wbc.poznan.pl/publication/40582 Spis szlachty Królestwa Polskiego z dodaniem krótkiéj informacyi o dowodach szlachectwa]. — Warszawa, 1851. — S. 165—166. {{ref-pl}}
*
*
*
== Посилання ==
* [http://www.medievist.org.ua/2013/04/xvi-xvii_11.html Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI — третя чверть XVII ст.) // «Медієвіст», 11 квітня 2013].
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Біографії|Генеалогія}}
[[Категорія:Немиричі|*]]▼
[[Категорія:Социніяни]]▼
[[Категорія:Шляхта Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Шляхта гербу Клямри]]
[[Категорія:Українські козацькі родини]]
|