Вулиця Петра Сагайдачного (Київ): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення
Вилучив файл Sculpture_group_Zaporozhtsi_Kyiv.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Minorax. Причина: per c:Commons:Deletion requests/File:Sculpture group Zaporozhtsi Kyiv.jpg.
 
(Не показано 32 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 6:
|район = [[Подільський район (Київ)|Подільський]]
|на карті =
|фото = Kyiv Petra Sahaidachnoho Street, Kiev (1).jpg
|розмір_фото =
|підпис = Вид на вулицю Сагайдачного<br/>з боку [[Контрактова площа|Контрактової площі]]
Рядок 14:
|координати п = {{Coord|50|24|33|N|30|31|27|E|scale:3000|display=inline,title}}
|координати к = {{Coord|50|27|46|N|30|31|8|E|scale:3000}}
|покриття = [[Асфальт|асфальтнеасфальт]]не
|рух = двосторонній від Поштової пл. до вул Андріївської, пішохідний від вул. Андріївської до Контрактової пл.
|індекс = 04070
|телефони =
|метро = {{лкм|2}} «{{м|Поштова площа}}»<br/>{{лкм|2}}«{{м|Контрактова площа}}»
|автобус = {{ка}} 62, 114115 (на вул. Сковороди);<br/>119 (на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]]);<br/>62, 115114 на Поштовій пл.
|трамвай = {{ктм}} 11, 12, 14, 16, 18, 19 (на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]])
|тролейбус =
|залізниця =
|маршрутні таксі = {{мт}}587 238(на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]])
|фунікулер = [[Файл:Kiev Funicular logo.svg|16px|link=Київський фунікулер]]  [[Київський фунікулер|Нижня станція]]
|зупинки = «Андріївська вулиця»
|будівлі =
|архітектурні пам'ятки =
Рядок 40:
|підприємства =
|парки =
|mapframe_широта = 50.46108
|mapframe_довгота = 30.52176
|mapframe_масштаб = 15
}}
 
Рядок 47 ⟶ 50:
 
== Історія ==
Вулиця була прокладена у 1810-х роках, внаслідок перепланування та забудови Подолу після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], та отримала назву на честь імператора [[Олександр І|Олександра І]] — ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}. Вона складала єдину вулицю разом з нинішніми [[Володимирський узвіз|Володимирським узвозом]] і [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулицею Михайла Грушевського]]. З березня [[1919]] року — частина ''вулиці Революції''{{рвкмр2|1919}}{{рвкмр2|1920}}, з грудня [[1934]] року — ''вулиці Кірова''{{рвкмр2|3900}}. З [[1944]] року становила частину [[Володимирський узвіз|''Володимирського узвозу'']]{{рвкмр2|286b}}. Забудована та впорядкована в 30–401830–1840-х роках [[XIX століття]]. У [[1955]] році її було виділено в самостійну вулицю і названо- ''вулицявулицю Жданова''{{рвкмр2|857}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Жданов Андрій Олександрович|А. О. Жданова]]. Сучасна назва на честь козацького гетьмана [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]] — з [[1989]] року{{рвкмр2|78}}.
 
== Історичні будівлі та пам'ятки архітектури ==
Вулицю було прокладено після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], частково на місці старої ''Різдвяної вулиці'', на якій у свої чергу знаходиласярозташовувалась [[Кірха Святої Катерини (Поділ)|кірха Святої Катерини]].
На розі вулиці Сагайдачного і Поштової площі міститься [[Церква Різдва Христового (Київ)|церква Різдва]] (1810–1814, архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. І. Меленський]]); поряд — [[Поштова площа (станція метро)|станція метро «Поштова площа»]], [[Київський фунікулер|фунікулер]]. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894–1896 жив російський письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]]; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII–XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 1930-ті рр.), будинок майстра-золотаря [[Коробка Федір Михайлович|Коробки Федора]] (№ 20; 1830; архітектор [[Людовік Станзані]]), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), № 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У [[1896|1896 році]] вулицею пішов перший у [[Російська імперія|Російській імперії]] трамвай, який зв'язав центр міста з Подолом. Колію знято 1977 року. Проїзну частину вулиці реставровано 1977 року.
 
На розі вулиці Сагайдачного і Поштової площі розташована [[Церква Різдва Христового (Київ)|церква Різдва]] (1810—1814, архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. І. Меленський]]); поруч — [[Поштова площа (станція метро)|станція метро «Поштова площа»]], [[Київський фунікулер|фунікулер]].
Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед [[Гостиний двір (Київ)|Гостиним двором]] встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У [[2004|2004 році]] була відбудована церква Різдва.
 
У будинку № 4 (колишній готель «Дніпровський порт» (за іншими даними готель «Сербія»); не зберігся) 1894—1896 жив російський письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]]. Тут він готував свою першу книгу — збірку начерків «Київські типи».<ref>{{Cite web|title=Цивільна забудова Подолу 1850-1917 рр.|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/kyiv-capitalism-1850-1917/kyiv-podil-1850-1917/podil-architecture-1850-1917.html|website=www.myslenedrevo.com.ua|accessdate=2019-08-15|archive-date=15 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190815150330/https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/kyiv-capitalism-1850-1917/kyiv-podil-1850-1917/podil-architecture-1850-1917.html}}</ref> Будинок було відновлено у 1981-82 роках за первісним проектом<ref>{{Cite web|title=Сагайдачного {{!}} Звід Історії Памяток Києва|url=http://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo|website=pamyatky.kiev.ua|accessdate=2019-08-15|language=ru-RU|archive-date=1 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190401080742/http://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo}}</ref>. Будинок Г-подібний в плані, наріжний, цегляний, тинькований, 3-поверховий, з проїздом на подвір'я. Дах двосхилий, з металевим покриттям. Фасади потиньковані, пофарбовані. У 1985 тут була встановлена  меморіальна дошка з [[барельєф]]ним портретом письменника (ск. А. Кущ, арх. П. Купрій). Наразі в будівлі розташовується [[Державна аудиторська служба України]].
== Цікаві факти ==
* '''[[Кірха Святої Катерини (Поділ)|Кірха Святої Катерини]]'''
 
Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — [[Садиба на Сагайдачного, 27|будинки заможних київських міщан Балабух]] (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 1830-ті рр.), [[Садиба на Сагайдачного, 20/2|будинок майстра-золотаря]] [[Коробка Федір Михайлович|Коробки Федора]] (№ 20; 1830; архітектор [[Станзані Людвік Вікентійович|Людвік Станзані]]), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), [[Сагайдачного, 22/1‎|кам'яниця № 22/1]], № 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). З [[1896|1896 року]] вулицею курсував перший у [[Російська імперія|Російській імперії]] трамвай, що сполучив центр міста з Подолом. Колію демонтовано 1977 року. Проїзну частину вулиці реставровано 1977 року.
Вулицю було прокладено після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], частково на місці старої ''Різдвяної вулиці'', на якій у свої чергу знаходилася [[Кірха Святої Катерини (Поділ)|кірха Святої Катерини]].
 
У травні 1982 року з нагоди [[Святкування 1500-річчя Києва|1500-річчя від заснування Києва]] у приміщенні старого [[Садиба на Сагайдачного, 27|особняка Балабух]] відкрили кав'ярню «Запоріжжя». Кам'яниця належала родині купців Балабух, кілька поколінь якої займалися виробництвом відомого у ХІХ — на початку ХХ сторіччя «київського [[Сухе варення|сухого варення]]» ([[Цукати|цукатів]]).
* '''Кафе «Старе Запоріжжя»'''
 
Кав'ярня було подарунком до свята від [[Запоріжжя]]. Запорізькі художники розроблилирозробили одяг для офіціантів[[офіціант]]ів таі [[Метрдотель|метрдотелів]], дизайн [[Серветка|серветок]], і [[Скатертина|скатертин]], посуду[[посуд]]у і гобеленів[[гобелен]]ів («Старий Київ», «Козак Мамай»). «Запоріждерев» виготовив для кафекав'ярні комоди, різблянірізьблені стільці, столи. Біля входу встановили скульптурискульптурну кобзарів.скульптурну групу «Запорожці».
У [[1981]] році в Києві розпочали будувати нове кафе з національним колоритом. Це був подарунок до 1500-річчя Києва від міста [[Запоріжжя]] і кафе мало назву «Запоріжжя». До цього ювілею «подарувати» кафе українській столиці зобов'язалися кожен з обласних центрів України. Запорізькі будівельники під кафе переробили старий особняк на [[Поділ|Подолі]], поруч з [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]], по вулиці Петра Сагайдачного. Кафе вирішили обладнати в старовинній київській садибі, яка належала родині купців Балабух. Кілька поколінь цієї родини займалися виробництвом цукерок з «київського сухого варення» (цукатів).
 
Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед [[Гостиний двір (Київ)|Гостиним двором]] встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У [[2004|2004 році]] була відбудована церква Різдва.
Запорізькі художники розроблили одяг для офіціантів та метрдотелів, дизайн серветок і скатертин, посуду і гобеленів («Старий Київ», «Козак Мамай»). «Запоріждерев» виготовив для кафе комоди, різбляні стільці, столи. Біля входу встановили скульптури кобзарів.
 
На кінець травня 1982 року було перенесено святкування 1500-річчя Києва. З цієї нагоди і було відкрито кафе «Запоріжжя». На святкування до Києва приїджали 1-ий секретар обкому партії [[Всеволожський Михайло Миколайович|Михайло Всеволожський]] і голова облвиконкому Петро Москалька.
 
Ресторан «Запоріжжя» має незвичайну долю. Так, на початку [[1990-ті|1990-х]] років він став одним з перших в Києві ресторанів французької кухні. Його на нетривалий час перейменовували на ресторан «Casa Bella», але потім він був відроджений під теперішним ім'ям «Старе Запоріжжя».
 
== Зображення ==
<gallery widths=180 heights=180>
Сагайдачного (1905).jpg|Уздовж вулиці пролягала трамвайна колія
АД Сагайдачний.JPG|Анотаційна дошка на будинку № 41
Церква Різдва Христового.JPG|[[Церква Різдва Христового (Київ)|Церква Різдва Христового]]
Елеватор Бродського.JPG|Будинок готелю «Дніпровський порт», в якому у 1894—1896 рр. мешкав письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]] (зліва)
Сагайдачного, 8 (20200718).jpg|[[Сагайдачного, 8|Будинок на Сагайдачного, 8]]
Сагайдачного, 10 (18-07-2020).jpg|[[Сагайдачного, 10/5|Будинок на Сагайдачного, 10/5]]
Споруда магазину Миколи Демідова.JPG|Споруда магазину Миколи Демідова
БудинокСагайдачного житловий27 (заїжджий двір20201011).JPGjpg|[[Садиба на Сагайдачного, 27|Садиба Балабух]]
</gallery>
 
Рядок 82 ⟶ 83:
 
== Джерела ==
{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Сагайдачного_Петра_вулиця|Сагайдачного Петра вулиця}}
{{Вікіпосилання|Портал=Київ|Портал-зображення=Flag of Kyiv Kurovskyi.svg}}
{{вк75|60|Жданова вул.}}
{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Сагайдачного_Петра_вулиця}}
{{вк79|87|Жданова вул.}}
{{вк75|С=60}}
{{вк95|С=193–194|Сагайдачного Петра вулиця}}
{{вк15|222|Сагайдачного Петра вулиця}}
{{кед82|С=178}}
{{кед82|178|Жданова улица}}
{{Галайба-фотоспомин|s-01|Вулиця Петра Сагайдачного}}
* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — {{К.}} : Кий, 1997. — 374 с., іл. — {{s|ISBN 966-7161-15-3.}}
 
{{кв-нзв}}
{{Вулиця Сагайдачного (Київ)}}
{{Поділ}}
{{1500-річчя Києва}}
{{Портали|Київ}}
 
{{DEFAULTSORT:Сагайдачного Петра вулиця}}
[[Категорія:Вулиці Подільського району Києва]]
[[Категорія:ВулиціВулиця Петра Сагайдачного| (Київ)| ]]
[[Категорія:Вулиці Києва, названі на честь людей]]
[[Категорія:Пішохідні вулиці]]