Проголошення незалежності Фінляндії: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
м вікіфікація |
||
(Не показано 42 проміжні версії 23 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{переклад}}
'''Проголошення незалежності Фінляндії''' ({{lang-fi|Suomen itsenäistyminen}}, {{lang-sv|Finlands självständighet}}) —
року <ref name="histdoc" />, в якому були продекларовані наміри по зміні державного устрою Фінляндії (на той момент [[Велике князівство Фінляндське|Великого князівства Фінляндського]]) і оголошено про демонстрації парламенту проекту нової конституції («головним принципом» якої «є те ,що Фінляндія буде сувереною республікою»<ref name="histdoc" />), а також склала звернення «до керівництв іноземних держав»<ref name="histdoc" /> (зокрема, до [[Всеросійські установчі збори|Установчих зборів Росії]]<ref name="histdoc" />) з проханям про визнання політичної незалежності і суверенітету («повної незалежності і свободи»<ref name="histdoc" />) «народу Фінляндії»<ref name="histdoc" />.▼
року<ref name="histdoc" />.
В цьому документі були:
Пізніше дане звернення було названо [[Декларація незалежності Фінляндії|«Декларацією незалежності Фінляндії»]].<ref name="histdoc" />▼
1) продекларовані наміри по зміні державного устрою Фінляндії (на той момент [[Велике князівство Фінляндське|Великого князівства Фінляндського]], що входило до складу Російської імперії);
Цей день, [[6 грудня]], є національним святом — [[День незалежності Фінляндії|Днем незалежності Фінляндії]].▼
2) було оголошено про демонстрації парламенту проєкту нової конституції («головним принципом» якої «є те, що Фінляндія буде суверенною республікою»<ref name="histdoc" />);
== Історія ==▼
▲
[[Лютнева революція]] [[1917 ]] року у [[Російська імперія|Російської імперії]] з новою силою розпалила в [[Велике князівство Фінляндське|Великому князівстві Фінляндському]] вогонь надії на незалежність, через те, що після відречення від престолу {{OldStyleDate|15|березня|1917|2}} [[Імператор всеросійський|імператора]] [[Микола II|Миколи II]], який носив також титул Вкликий князь Фінляндський, на користь свого брата [[Михайло Олександрович|Михайла Олександровича]] і непринятия останім престолу. Претиндентів як на російський, так і на фінляндський престол не було.▼
▲Пізніше дане звернення було названо [[Декларація незалежності Фінляндії|«Декларацією незалежності
Крім того, в березні, у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] було сформовано [[Тимчасовий уряд Росії]] князя [[Львов Георгій Євгенович|Львовим Георгієм Івановичем ]] яке {{OldStyleDate|20|березня|1917|7}} видало спеціальний маніфест про Фінляндію<ref name="multiple3">[http://heninen.net/sopimus/1917j.htm «Маніфест про затвердження конституції Великого князівства Фінляндського і про перейменування його в повному об'ємі»]</ref>, як раніше це робив російський імператор. Маніфестом оголошувалось відновлення в повному обсязі діії, конституції Фінляндії ([[Закон роо форму правління Швеції 1772 року]] і {{нп5|Закон о союзе и защите 1789 года|Закон о союзе и защите 1789 г.|en|Union and Security Act}}), обмежений до цього цілим рядом маніфестів і постанов Російської імперії. Цим актом Тимчасове правління Росії ''«урочисто підтверджуавало» «Фінляндському народу, на основі його конституції, зберігання його внутрішньої самостійності, прав його націольної культури і мов»''<ref name="multiple3" />. У Фінляндії з повагою віднеслись до маніфесту, як і раніше до царських указів<ref>[http://www.fedy-diary.ru/?page_id=5806 ''Кетола Э.'' Революция 1917 года и обретение Финляндией независимости: два взгляда на проблему. — 1993.]</ref>.▼
▲
{{OldStyleDate|26|березня|1917|13}} на зміну русифікованому [[Сенат Фінляндії|сенату]] Боровітінова був створений новий — фінський коаліційний [[сенат Токоя]]. В нього ввійшли представники [[Соціал-демократична партія Фінляндії|Соціал-демократичної партії Фінляндії]] і блоку буржуазних партій ({{нп5|Фінська партія||fi|Suomalainen puolue}}, [[Младофінська партія]], [[Фінляндський центр|Земельний союз (селянський союз, аграрна ліга)]], [[Шведська народна партія]]). По відношенню до Росії сенатори ділились на два напрямки — угодники і конституціоналісти. Замісником головуючого став соціал-демократ, голова профсоюза {{нп5|Токой, Оскарі|Оскарі Токой|de|Oskari Tokoi}}. Представником фінського сенату далі залишався російський [[генерал-губернатор Фінляндії]]. Тимчасове правителтство 31 березня призначило на цю посаду [[Стаховича Михайла Ооександровича(політичний діяч)|Михайла Стаховича]].▼
▲== Історія ==
Тимчасове правління Росії затвердило сенат Токоя, який почав діяльність, як лояльний представник російського Тимчасового правління. Легітимність сенату Фінляндії походила від легітимності російського Тимчасового правління. Участь соціалістів у сенаті Фінляндії була необхідна для запобігання можливих виступів робітників, хоча і ускладнювало відносини з Тимчасовим правлінням Росії, де більшість була представниками [[Конституційно-демократичної партії|Конституційно-демократичної партії]] — кадетів. Але, політика партій, які війшли у фінський сенат, співпала з політикою національної самостійності і парламентаризму. Революція в Фінляндії протікала в основному в стінах сенату,і носила конституційний характер.▼
▲[[Лютнева революція]] [[1917
▲Крім того, в березні 1917,
Сенат Токоя вніс у Тимчасове правління Росії законопроект «Про передачу рішення деяких справ сенату і генерал-губернатору». Розширення автономії передбачалось шляхом разділу влади Великого князя Фінляндського: сенату Финляндії — рішення фінляндських справ, крім загальноросійких, і тих які торкалисч російських громадян і зборів; інші, включаючи зібрання і розпуск парламенту — Тимчасовому правлінню Росії. Законопроект був аналогом Акту від 7(20) березня і юридично був недоторканим, але російське Тимчасове правління першого складу його відхилидо. Реакцією на це стало посилення фінляндського сепаратизму.▼
▲{{OldStyleDate|26|березня|1917|13}} на зміну русифікованому [[Сенат Фінляндії|сенату]] Боровітінова був створений новий — фінський коаліційний [[сенат Токоя]]. В нього ввійшли представники [[Соціал-демократична партія Фінляндії|Соціал-демократичної партії Фінляндії]]
В квітні в Петрограді відбувся перший урядовий кризис, в червні відбувся другий, в липні — третій. {{OldStyleDate|21|липня|1917|8}} Георгія Львова на посту міністра-керівника змінив [[Керенський, Олександр Федорович|А. Ф. Керенський]], який також зберіг крісло воєного і морського міністра. У розпал липневого кризису [[Эдускунта|парламент Финляндії]] проголосив незалежність [[Велике князівство Фінляндське|Великого князівства Фінляндського]] від Росії (офіційно — Російської імперії) у внутрішніх справах і обмежив компетенцію Тимчасового правління Росії питаннями воєної і зовнішньої політики. 5 (18) липня, коли не був зрозумілий наслідок повстання більшовиків у Петрограді, парламент Фінляндії схвалив соціал-демократиний проект про передачу собі верховної влади. Але цей закон про відновлення автономних прав Фінляндії був відхилений Тимчасовим 3оідои повставлінням Росії, парламент Фінляндії був розпущений, а будівлі зайняли російскі війська.▼
▲Тимчасове правління Росії затвердило сенат Токоя, який почав діяльність, як лояльний представник російського Тимчасового правління. Легітимність сенату Фінляндії походила від легітимності російського Тимчасового правління. Участь соціалістів у сенаті Фінляндії
{{СС|14|вересня|1917 |1}}у Тимчасове правління Росії приняло постанову уряду до відповідності на территорії колишньої Російської імперії була проголошення буржуазно-демократична '''[[Російська республіка]]''' і був остаточно ліквідований монорхічний спосіб правління в Росії (до скликання Установчих зборів). Основним законом Фінляндії, передбачаючим верховну владу, залишався [[Закон про форму правління Швеції 1772 року|закон від 1772 року]], навпаки, затверджуючий [[абсолютизм]]. Цей ж закон в § 38 передбачає у випадку відсутності претендента на престол вбрання новой найвищої влади («нової династії») палатою представників, що як наслідок і було використано.▼
▲Сенат Токоя вніс у Тимчасове правління Росії
Проте, не дивлячись на це, Тимчасове правління в Росії продовжувало розглядати Фінляндії, як частину Росії і {{OldStyleDate|17|вересня |1917|4}} і був назначений новий генерал-губернатор Фінляндії — [[Некрасов Микола Вісаріонович|Миколою Віссаріоновичем Некрасовим]]. А 8 вересня був сформирований останій фінський сенат, який мав над собою російсткий контроль — [[Сенат Фінляндіх#Сенат Сєтяля|Сенат Сєтяля]].▼
▲
▲{{СС|14|вересня|1917 |1}}
▲Проте, не дивлячись на це, Тимчасове правління
=== Проголошення незалежності ===
[[28 листопада]] 1917 року парламент Фінляндії взяв на
Передаючи [[4 грудня]] 1917
[[6 грудня]] 1917 вказану заяву (декларацію) схвалив парламент Фінляндії голосуванням 100 проти 88. Цей день став національним святом Фінляндії – [[День незалежності Фінляндії|Днем Незалежності
== Міжнародна реакція ==
{{OldStyleDate|31|грудня|1917|18|}} державна незалежність Фінлянської Республіки. Першою хто визнав була [[Рада народних комісарів РСФСР|Рада Народних Комісарів]] (урядом) [[Російская Радянська Республіка|Російської Радянської Республіки]], яку очолював [[Ленін Володимир Ілліч]]<ref name="multiple2">[http://www.histdoc.net/history/ru/itsen.html Постановление Совета Народных Комиссаров № 101 от 18 декабря 1917 и выписка № 321 от 23 декабря 1917 из протокола заседания Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов рабочих и солдатских депутатов Российской Советской Республики от 22 декабря 1917 о признании государственной независимости Финляндской Республики]</ref><noinclude> (см. на фото ниже текст постановления Совета Народных Комиссаров)</noinclude>.▼
▲{{OldStyleDate|31|грудня|1917|18|}} була проголошена державна незалежність
{{OldStyleDate|4|січня|1918|22|грудня|1917|}} відбулася офіційна ратифікація постанови Ради Народних Комісарів [[Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет|Всеросійским Центральним Виконавчим Комітетом Рад робітничих і солдатських депутатів]] (найвищим законадавчим, розпорядним і котролючии органом державної влади Російської Радянської Республіки).<ref name="multiple2" />▼
▲{{OldStyleDate|4|січня|1918|22|грудня|1917|}} відбулася офіційна ратифікація постанови Ради Народних Комісарів [[Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет|
Протягом
Союзницькі обов'язки деяких країн-членів Антанти і світова війна затримали визнання незалежності. Велика Британія та США вирішили слідкувати за розвитком відносин між Фінляндією
=== Настрої у суспільстві ===
▲ Протягом першої неділі 1918 року незалежну Фінляндію визнали вісім країн: 4 січня — Росія, Франція і Швеція, 5 січня — Греція, 6 січня — Німеччина, 10 січня — Норвегія і Данія, 11 січня — Швейцарія. Інформация про це приходила в [[Гельсінки]] з затримкою, наприклад, пор рішення Франції стало відомо 6 січня<ref>[http://www.uta.fi/suomi80/v18v2.htm Viikko 2 (5.1.-11.1.1918) ''Marko Jouste''. Itsenäisyyden tunnustuksia ja sodan valmisteluja (2-я неделя 1918)]{{ref-fi}}</ref>.
Після здобуття незалежності у Фінляндії панували націоналістичні й рішуче антиросійські та антикомуністичні настрої. Пропаганда білих поклала вину за «червоний бунт» у 1918 році на росіян. Русофобія крайніх правих була різновидом етнічної ненависті із почуттям расової вищості над росіянами, яких затаврували «архіворогами». Питання [[Східна Карелія|Східної Карелії]] також суттєво впливало на ставлення фінів до своїх східних сусідів. Найпалкіші прихильники «Великої Фінляндії» засуджували [[Тартуський мирний договір між РСФРР та Фінляндією|Тартуський мир]] як ганебну зраду народу [[Східна Карелія|Східної Карелії]], що полишила їх на милість [[Більшовики|більшовиків]]. У 1921 році в Східній Карелії відбулося [[Карельське повстання|повстання проти радянської влади]], яке фінські добровольці, перетинаючи російський кордон, підтримували. Після придушення повстання фінські активісти заснували Карельське академічне товариство, покликане живити ідею «Великої Фінляндії». Це товариство, чия ідеологія вирізнялась ура-патріотизмом і «ненавистю до росіян», знайшло широку підтримку серед студентства, і чимало представників освічених кіл молодої республіки до нього приєднались.<ref>{{Cite book|title=Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією|last=Вехвіляйнен|first=Оллі|year=2010|publisher=Темпора|location=|pages=21|language=Українською|isbn=978-966-8201-47-9}}</ref>
▲Союзницькі обов'язки деяких країн-членів Антанти і світова війна затримали визнання незалежності. Велика Британія та США вирішили слідкувати за розвитком відносин між Фінляндією і їх ворогом, — Німеччиною, — а також, за станом в Россії. Спачатку очікувалось рішення російського [[Установчі збори (Росія)|установчих зборів]], але визнання від Великої Британії і США прийшло тільки після перших повноціних виборів в Эдускунту в 1919 році.
=== Визнання незалежності по країнам ===
[[Файл:Venäjä tunnustaa Suomen itsenäisyyden.png|thumb|
{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Red flag.svg|25px]] [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська
|align="right"|[[4 січня]] [[1918]]
|-
Рядок 61 ⟶ 71:
|align="right"|[[4 січня]] [[1918]]
|-
|{{Прапор|Греція|1828}} [[
|align="right"|[[5 січня]] [[1918]]
|-
Рядок 80 ⟶ 90:
|align="right"|[[13 січня]] [[1918]]
|-
|{{прапор|
[[Нідерланди]]
|align="right"|[[28 січня]] [[1918]]
|-
Рядок 98 ⟶ 108:
|align="right"|[[11 травня]] [[1918]]
|-
|{{прапор|Іран|1910}} [[
|align="right"|[[23 червня]] [[1918]]
|-
|{{прапор|
[[Сіам]]
|align="right"|[[9 жовтня]] [[1918]]
|-
|{{прапор|Польща}} [[
|align="right"|[[8
|-
|{{прапор|Велика Британія}} [[Британська Імперія]]
Рядок 120 ⟶ 130:
|{{прапор|Бельгія}}
[[Бельгія]]
|align="right"|[[10
|-
|{{прапор|Чилі}}
Рядок 130 ⟶ 140:
|align="right"|[[23 червня]] [[1919]]
|-
|{{прапор|Італія|1861}} [[Королівство Італія (1861—1946)|
|align="right"|[[27 червня]] [[1919]]
|-
Рядок 141 ⟶ 151:
|align="right"|[[27 жовтня]] [[1919]]
|-
|{{прапор|Португалія}} [[Перша
|align="right"|[[19 грудня]] [[1919]]
|-
|{{прапор|Бразилія|1889}} [[Бразильська Стара республіка|Перша
|align="right"|[[26 грудня]] [[1919]]
|-
Рядок 151 ⟶ 161:
|align="right"|[[31 грудня]] [[1919]]
|-
|{{прапор|Румунія}} [[
|align="right"|[[8
|-
|{{прапор|Венесуела|1905}}
[[Венесуела]]
|align="right"|[[18
|-
|{{прапор|Панама}}
[[Панама]]
|align="right"|[[17
|-
|{{Прапор|Еквадор}}
[[Еквадор]]
|align="right"|[[25
|-
|{{прапор|Парагвай|1842}}
Рядок 189 ⟶ 199:
== Посилання ==
* [http://www.histdoc.net/historia/itsjul.html
* [http://www.histdoc.net/historia/se/itsjulsv.html
* {{нп|Декларація незалежності Фінляндії||fi|Suomen itsenäisyysjulistus}}
* [[s:ru:Постановление о провозглашении России республикой|
* [https://pravyysektor.info/poglyad/derzhavnu-samostiynist-finlyandiya-zdobula-zi-zbroyeyu-v-rukah Державну самостійність Фінляндія здобула зі зброєю в руках]
[[Категорія:Декларації]]
[[Категорія:Грудень 1917]]
[[Категорія:Розпад Російської імперії]]
[[Категорія:Новітня історія Фінляндії]]
[[Категорія:Створення держав]]
|