Проголошення незалежності Фінляндії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 19:37, 24 грудня 2019 ред. Maylon4 (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 659 редагувань →‎Міжнародна реакція Мітка: Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Версія за 18:22, 26 грудня 2023 ред. скасувати Dmytro Tarnavsky (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 49 105 редагувань м вікіфікація Наступне редагування →
(Не показано 22 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 1: {{переклад}} ~~<noinclude>~~ [[Файл:Suomen kansalle.jpg\|міні\|Декларація незалежності Фінляндії]] Союзницькі обов'язки деяких країн-членів Антанти і світова війна затримали визнання незалежності. Велика Британія та США вирішили слідкувати за розвитком відносин між Фінляндією і їх ворогом, — Німеччиною, — а також, за станом в Росії. Спочатку очікувалось рішення російського [[Установчі збори (Росія)\|установчих зборів]], але визнання від Великої Британії і США прийшло тільки після перших повноцінних виборів в Едускунту в 1919 році. '''Проголошення незалежності Фінляндії''' ({{lang-fi\|Suomen itsenäistyminen}}, {{lang-sv\|Finlands självständighet}}) — затверджене [[Едускунта\|фінським парламентом (Едускунта)]] [[6 грудня]] [[1917]] року звернення [[Сенет Фінляндії\|сенату країни]] «До народу Фінляндії» ({{lang-fi\|"Suomen kansalle"}} — на фото) від [[4 грудня]] [[1917]] року<ref name="histdoc" />. В цьому документі були: ~~=== Визнання незалежності по країнам ===~~ [[Файл:Venäjä tunnustaa Suomen itsenäisyyden.png\|thumb\|800px\|Постанова [[Ради народних комісарів РСФСР\|Рад народних коміссарів]] про внесення у [[Всероссійський Центральний Виконавчий Комітет\|Центральний Виконавчий комітет]] пропозиції про визнання незалежності Фінляндії]] ~~{\| class="wikitable"~~ \|- ~~\|[[Файл:Red flag.svg\|25px]] [[Російська Радянська республіка]]~~ ~~\|align="right"\|[[4 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Франція}} [[Третя Французька Республіка]]~~ ~~\|align="right"\|[[4 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Швеція}}~~ ~~[[Швеція]]~~ ~~\|align="right"\|[[4 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Німецька імперія }}~~ ~~[[Німецька імперія]]~~ ~~\|align="right"\|[[4 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{Прапор\|Греція\|1828}} [[Королівство Греція]]~~ ~~\|align="right"\|[[5 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Норвегія}}~~ ~~[[Норвегія]]~~ ~~\|align="right"\|[[10 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Данія}}~~ ~~[[Королівство Данія]]~~ ~~\|align="right"\|[[10 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Швейцарія}}~~ ~~[[Швейцарія]]~~ ~~\|align="right"\|[[11 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Австро-Угорщина}}~~ ~~[[Австро-Угорщина]]~~ ~~\|align="right"\|[[13 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Нідерланди}}~~ ~~[[Нідерланди]]~~ ~~\|align="right"\|[[28 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Іспанія\|1785}} [[Іспанська Імперія]]~~ ~~\|align="right"\|[[21 січня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Османська імперія}}~~ ~~[[Османська Імперія]]~~ ~~\|align="right"\|[[21 лютого]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Болгарія}} [[Третє Болгарське царство]]~~ ~~\|align="right"\|[[27 лютого]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Аргентина}}~~ ~~[[Аргентина]]~~ ~~\|align="right"\|[[11 травня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Іран\|1910}} [[Пахлаві]]~~ ~~\|align="right"\|[[23 червня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Таїланд\|Сіам}}~~ ~~[[Сіам]]~~ ~~\|align="right"\|[[9 жовтня]] [[1918]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Польща}} [[Польська Республіка (1918—1939)\|Польська Республіка]]~~ ~~\|align="right"\|[[8 травня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Велика Британія}} [[Британська Імперія]]~~ ~~\|align="right"\|[[6 травня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|США\|1912}}~~ ~~[[США]]~~ ~~\|align="right"\|[[7 травня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Японія\|1870}} [[Японська Імперія]]~~ ~~\|align="right"\|[[23 травня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Бельгія}}~~ ~~[[Бельгія]]~~ ~~\|align="right"\|[[10 червня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Чилі}}~~ ~~[[Чилі]]~~ ~~\|align="right"\|[[17 червня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Перу}}~~ ~~[[Перу]]~~ ~~\|align="right"\|[[23 червня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Італія\|1861}} [[Королівство Італія (1861—1946)\|Королевство Італія]]~~ ~~\|align="right"\|[[27 червня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Уругвай}}~~ ~~[[Уругвай]]~~ ~~\|align="right"\|[[18 серпня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Ліхтенштейн\|1852}}~~ ~~[[Ліхтенштейн]]~~ ~~\|align="right"\|[[27 жовтня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Португалія}} [[Перша Португальська Республіка]]~~ ~~\|align="right"\|[[19 грудня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Бразилія\|1889}} [[Бразильська Стара республіка\|Перша Бразильська республіка]]~~ ~~\|align="right"\|[[26 грудня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Колумбія}}~~ ~~[[Колумбія]]~~ ~~\|align="right"\|[[31 грудня]] [[1919]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Румунія}} [[Королівство Румунія]]~~ ~~\|align="right"\|[[8 квітня]] [[1920]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Венесуела\|1905}}~~ ~~[[Венесуела]]~~ ~~\|align="right"\|[[18 квітня]] [[1920]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Панама}}~~ ~~[[Панама]]~~ ~~\|align="right"\|[[17 травня]] [[1920]]~~ \|- ~~\|{{Прапор\|Еквадор}}~~ ~~[[Еквадор]]~~ ~~\|align="right"\|[[25 червня]] [[1920]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Парагвай\|1842}}~~ ~~[[Парагвай]]~~ ~~\|align="right"\|[[3 червня]] [[1921]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Люксембург}}~~ ~~[[Люксембург]]~~ ~~\|align="right"\|[[25 жовтня]] [[1921]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Королівство Югославія}}~~ ~~[[Королівство Югославія]]~~ ~~\|align="right"\|[[27 червня]] [[1922]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Афганістан\|1919}} [[Емірат Афганістан]]~~ ~~\|align="right"\|[[17 червня]] [[1928]]~~ \|- ~~\|{{прапор\|Албанія\|1928}} [[Албанська республіка]]~~ ~~\|align="right"\|[[1 грудня]] [[1928]]~~ \|} 1) продекларовані наміри по зміні державного устрою Фінляндії (на той момент [[Велике князівство Фінляндське\|Великого князівства Фінляндського]], що входило до складу Російської імперії); ~~== Виноски ==~~ ~~{{Виноски}}~~ 2) було оголошено про демонстрації парламенту проєкту нової конституції («головним принципом» якої «є те, що Фінляндія буде суверенною республікою»<ref name="histdoc" />); ~~== Посилання ==~~ * [http://www.histdoc.net/historia/itsjul.html До народу Фінляндії. (Декларація незалежності Фінляндії){{ref-fi}}] * [http://www.histdoc.net/historia/se/itsjulsv.html До народу Фінляндії. (Декларація незалежності Фінляндії){{ref-sv}}] * [[:fi:Suomen itsenäisyysjulistus\|Suomen itsenäisyysjulistus (Декларація незалежності Фінляндії){{ref-fi}}]] * [[s:Постановление о провозглашении России республикой\|Постанова про проголошення Росії республікою {{ref-ru}}]] 3) складено звернення «до керівництв іноземних держав»<ref name="histdoc" /> (зокрема, до [[Всеросійські установчі збори\|Установчих зборів Росії]]<ref name="histdoc" />) з проханням про визнання політичної незалежності й суверенітету («повної незалежності і свободи»<ref name="histdoc" />) «народу Фінляндії»<ref name="histdoc" />. ~~[[Категория:Декларації]]~~ ~~[[Категория:Історія Фінляндії]]~~ ~~[[Категория:1917]]~~ ~~[[Категория:Розпад Російської імперії]]~~ ~~[[Категорія:Новітня Фінляндія]]~~ ~~</noinclude><noinclude>~~ Пізніше дане звернення було названо [[Декларація незалежності Фінляндії\|«Декларацією незалежності»]].<ref name="histdoc" /> ~~== Міжнародна реакція ==~~ ~~</noinclude><noinclude>~~ ~~(см. на фото ниже текст постановления Совета Народных Комиссаров)</noinclude><noinclude>~~ День, в який це відбулося, [[6 грудня]], став [[День незалежності Фінляндії\|для фіннів]] національним святом — [[День незалежності Фінляндії\|Днем незалежності]]. ~~== Міжнародна реакція ==~~ {{OldStyleDate\|4\|січня\|1918\|22\|грудня\|1917\|}} відбулася офіційна ратифікація постанови Ради Народних Комісарів [[Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет\|Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом Рад робітничих і солдатських депутатів]] (найвищим законодавчим, розпорядним і контролючим органом державної влади Російської Радянської Республіки).<ref name="multiple2" /> Протягом першого тижня 1918 року незалежну Фінляндію визнали вісім країн: 4 січня — Росія, Франція і Швеція, 5 січня — Греція, 6 січня — Німеччина, 10 січня — Норвегія і Данія, 11 січня — Швейцарія. Інформация про це приходила в [[Гельсінки]] з затримкою, наприклад, про рішення Франції стало відомо 6 січня<ref>[http://www.uta.fi/suomi80/v18v2.htm Viikko 2 (5.1.-11.1.1918) ''Marko Jouste''. Itsenäisyyden tunnustuksia ja sodan valmisteluja (2-я неделя 1918)]{{ref-fi}}</ref>.><noinclude>[[Файл:Suomen kansalle.jpg\|thumb\|250px\|Декларація незалежності Фінляндії]] '''Проголошення незалежності Фінляндії''' ({{lang-fi\|Suomen itsenäistyminen}}, {{lang-sv\|Finlands självständighet}}) — затверджена [[Едускунта\|фінським парламентом (Едускунта)]] [[6 грудня]] [[1917]] року звернення [[Сенет Фінляндії\|сенату Фінляндії]] «До народу Фінляндії» ({{lang-fi\|"Suomen kansalle"}} — на фото) от [[4 грудня]] [[1917]] року <ref name="histdoc" />, в якому були продекларовані наміри по зміні державного устрою Фінляндії (на той момент [[Велике князівство Фінляндське\|Великого князівства Фінляндського]]) і оголошено про демонстрації парламенту проекту нової конституції («головним принципом» якої «є те ,що Фінляндія буде суверенною республікою»<ref name="histdoc" />), а також склала звернення «до керівництв іноземних держав»<ref name="histdoc" /> (зокрема, до [[Всеросійські установчі збори\|Установчих зборів Росії]]<ref name="histdoc" />) з проханням про визнання політичної незалежності і суверенітету («повної незалежності і свободи»<ref name="histdoc" />) «народу Фінляндії»<ref name="histdoc" />. Пізніше дане звернення було названо [[Декларація незалежності Фінляндії\|«Декларацією незалежності Фінляндії»]].<ref name="histdoc" /> ~~Цей день, [[6 грудня]], є національним святом — [[День незалежності Фінляндії\|Днем незалежності Фінляндії]].~~ == Історія == [[Лютнева революція]] [[1917]] року в [[Російська імперія\|Російській імперії]] з новою силою розпалила у [[Велике князівство Фінляндське\|Великому князівстві Фінляндському]] вогонь надії на незалежність. Причиною тому було те, що {{OldStyleDate\|15\|березня\|1917\|2}} [[Імператор всеросійський\|імператор]] [[Микола II]], який носив також титул Великий князь Фінляндський, відрікся від престолу на користь свого брата [[Михайло Олександрович\|Михайла Олександровича]], який владу не прийняв. Таким чином, претендентів як на російський, так і на фінляндський престол не було. Крім того, в березні 1917, в [[Санкт-Петербург\|Петрограді]] було сформовано [[Тимчасовий уряд Росії]] князем [[Львов Георгій Євгенович\|Георгієм Івановичем Львовим,]] який {{OldStyleDate\|20\|березня\|1917\|7}} видав спеціальний маніфест про Фінляндію<ref name="multiple3">[http://heninen.net/sopimus/1917j.htm «Маніфест про затвердження конституції Великого князівства Фінляндського і про перейменування його в повному об'ємі»]</ref>, як раніше це робив російський імператор. Маніфестом оголошувалось відновлення в повному обсязі дії конституції Фінляндії ([[Закон про форму правління Швеції 1772 року]] і {{нп5\|Закон про союз та захист 1789 року\|Закон про союз та захист 1789 р.\|en\|Union and Security Act}}), обмежений до цього цілим рядом маніфестів і постанов Російської імперії. Цим актом Тимчасове правління Росії ''«урочисто підтверджувало» «Фінляндському народу, на основі його конституції, зберігання його внутрішньої самостійності, прав його національної культури та мов»''<ref name="multiple3" />. У Фінляндії з повагою віднеслись до маніфесту, як і раніше до царських указів<ref>[http://www.fedy-diary.ru/?page_id=5806 ''Кетола Э.'' Революция 1917 года и обретение Финляндией независимости: два взгляда на проблему. — 1993.]</ref>. [[Лютнева революція]] [[1917]] року у [[Російська імперія\|Російській імперії]] з новою силою розпалила у [[Велике князівство Фінляндське\|Великому князівстві Фінляндському]] вогонь надії на незалежність, через те, що після відречення від престолу {{OldStyleDate\|15\|березня\|1917\|2}} [[Імператор всеросійський\|імператора]] [[Микола II\|Миколи II]], який носив також титул Великий князь Фінляндський, на користь свого брата [[Михайло Олександрович\|Михайла Олександровича]] і неприйняття останнім престолу. Претендентів як на російський, так і на фінляндський престол не було. {{OldStyleDate\|26\|березня\|1917\|13}} на зміну русифікованому [[Сенат Фінляндії\|сенату]] Боровітінова був створений новий — фінський коаліційний [[сенат Токоя]]. В нього ввійшли представники [[Соціал-демократична партія Фінляндії\|Соціал-демократичної партії Фінляндії]] та блоку буржуазних партій ({{нп5\|Фінська партія\|\|fi\|Suomalainen puolue}}, [[Младофінська партія]], [[Фінляндський центр\|Земельний союз (селянський союз, аграрна ліга)]], [[Шведська народна партія]]). По відношенню до Росії сенатори ділились на два напрямки — угодники і конституціоналісти. Замісником головуючого став соціал-демократ, голова профсоюза {{нп5\|Токой, Оскарі\|Оскарі Токой\|de\|Oskari Tokoi}}. Представником фінського сенату далі залишався російський [[генерал-губернатор Фінляндії]]. Тимчасовий уряд 31 березня призначив на цю посаду [[Стаховича Михайла Ооександровича(політичний діяч)\|Михайла Стаховича]]. Крім того, в березні, у [[Санкт-Петербург\|Петрограді]] було сформовано [[Тимчасовий уряд Росії]] князя [[Львов Георгій Євгенович\|Львовим Георгієм Івановичем ]] яке {{OldStyleDate\|20\|березня\|1917\|7}} видало спеціальний маніфест про Фінляндію<ref name="multiple3">[http://heninen.net/sopimus/1917j.htm «Маніфест про затвердження конституції Великого князівства Фінляндського і про перейменування його в повному об'ємі»]</ref>, як раніше це робив російський імператор. Маніфестом оголошувалось відновлення в повному обсязі дії, конституції Фінляндії ([[Закон про форму правління Швеції 1772 року]] і {{нп5\|Закон о союзе и защите 1789 года\|Закон о союзе и защите 1789 г.\|en\|Union and Security Act}}), обмежений до цього цілим рядом маніфестів і постанов Російської імперії. Цим актом Тимчасове правління Росії ''«урочисто підтверджувало» «Фінляндському народу, на основі його конституції, зберігання його внутрішньої самостійності, прав його національної культури і мов»''<ref name="multiple3" />. У Фінляндії з повагою віднеслись до маніфесту, як і раніше до царських указів<ref>[http://www.fedy-diary.ru/?page_id=5806 ''Кетола Э.'' Революция 1917 года и обретение Финляндией независимости: два взгляда на проблему. — 1993.]</ref>. Тимчасове правління Росії затвердило сенат Токоя, який почав діяльність, як лояльний представник російського Тимчасового правління. Легітимність сенату Фінляндії походила від легітимності російського Тимчасового правління. Участь соціалістів у сенаті Фінляндії була необхідна для запобігання можливих виступів робітників, хоча і ускладнювало відносини з Тимчасовим правлінням Росії, де більшість була представниками [[Конституційно-демократичної партії]] — кадетів. Але, політика партій, які ввійшли у фінський сенат, співпала з політикою національної самостійності і парламентаризму. Революція в Фінляндії протікала в основному в стінах сенату, носивши конституційний характер. {{OldStyleDate\|26\|березня\|1917\|13}} на зміну русифікованому [[Сенат Фінляндії\|сенату]] Боровітінова був створений новий — фінський коаліційний [[сенат Токоя]]. В нього ввійшли представники [[Соціал-демократична партія Фінляндії\|Соціал-демократичної партії Фінляндії]] і блоку буржуазних партій ({{нп5\|Фінська партія\|\|fi\|Suomalainen puolue}}, [[Младофінська партія]], [[Фінляндський центр\|Земельний союз (селянський союз, аграрна ліга)]], [[Шведська народна партія]]). По відношенню до Росії сенатори ділились на два напрямки — угодники і конституціоналісти. Замісником головуючого став соціал-демократ, голова профсоюза {{нп5\|Токой, Оскарі\|Оскарі Токой\|de\|Oskari Tokoi}}. Представником фінського сенату далі залишався російський [[генерал-губернатор Фінляндії]]. Тимчасовий уряд 31 березня призначив на цю посаду [[Стаховича Михайла Ооександровича(політичний діяч)\|Михайла Стаховича]]. Сенат Токоя вніс у Тимчасове правління Росії законопроєкт «Щодо передачі рішення деяких справ сенату і генерал-губернатору». Розширення автономії передбачалось шляхом розділу влади Великого князя Фінляндського: рішення фінляндських справ, крім загальноросійських, і тих, які торкалися російських громадян і зборів, передавалися у сенат Фінляндії; виконання всіх інших, включаючи зібрання і розпуск парламенту — до Тимчасового правлінню Росії. Даний законопроєкт був аналогом Акту від 7(20) березня і юридично був недоторканим, але російське Тимчасове правління першого складу його відхилило. Реакцією на це стало посилення фінляндського сепаратизму. Тимчасове правління Росії затвердило сенат Токоя, який почав діяльність, як лояльний представник російського Тимчасового правління. Легітимність сенату Фінляндії походила від легітимності російського Тимчасового правління. Участь соціалістів у сенаті Фінляндії була необхідна для запобігання можливих виступів робітників, хоча і ускладнювало відносини з Тимчасовим правлінням Росії, де більшість була представниками [[Конституційно-демократичної партії]] — кадетів. Але, політика партій, які ввійшли у фінський сенат, співпала з політикою національної самостійності і парламентаризму. Революція в Фінляндії протікала в основному в стінах сенату,і носила конституційний характер. У квітні в Петрограді відбулася перша урядова криза, в червні відбулася друга, в липні — третя. {{OldStyleDate\|21\|липня\|1917\|8}} Георгія Львова на посту міністра-керівника змінив [[Керенський, Олександр Федорович\|А. Ф. Керенський]], який також зберіг крісло воєнного і морського міністра. У розпал липневої кризи [[Едускунта\|парламент Фінляндії]] проголосив незалежність [[Велике князівство Фінляндське\|Великого князівства Фінляндського]] від Росії (офіційно — Російської імперії) у внутрішніх справах і обмежив компетенцію Тимчасового правління Росії питаннями воєнної і зовнішньої політики. 5 (18) липня, коли ще не був зрозумілий наслідок повстання більшовиків у Петрограді, сенат Фінляндії схвалив соціал-демократичний проєкт щодо передачі собі верховної влади. Але цей закон про відновлення автономних прав Фінляндії був відхилений Тимчасовим урядом, що прийшов до влади у Росії. Парламент Фінляндії був розпущений, а його будівлі зайняли російські війська. Сенат Токоя вніс у Тимчасове правління Росії законопроект «Про передачу рішення деяких справ сенату і генерал-губернатору». Розширення автономії передбачалось шляхом розділу влади Великого князя Фінляндського: сенату Фінляндії — рішення фінляндських справ, крім загальноросійських, і тих які торкалися російських громадян і зборів; інші, включаючи зібрання і розпуск парламенту — Тимчасовому правлінню Росії. Законопроект був аналогом Акту від 7(20) березня і юридично був недоторканим, але російське Тимчасове правління першого складу його відхилило. Реакцією на це стало посилення фінляндського сепаратизму. {{СС\|14\|вересня\|1917 \|1}}року Тимчасове правління Росії прийняло постанову, згідно з якою на території колишньої Російської імперії була проголошення буржуазно-демократична '''[[Російська республіка]]''' і був остаточно ліквідований монархічний спосіб правління в Росії (до скликання Установчих зборів). Основним законом Фінляндії, передбачаючим верховну владу, залишався [[Закон про форму правління Швеції 1772 року\|закон від 1772 року]], навпаки, затверджуючий [[абсолютизм]]. Цей же закон в § 38 передбачає у випадку відсутності претендента на престол вибрання нової найвищої влади («нової династії») палатою представників, що, як наслідок, і було використано. У квітні в Петрограді відбулася перша урядова криза, в червні відбулася друга, в липні — третя. {{OldStyleDate\|21\|липня\|1917\|8}} Георгія Львова на посту міністра-керівника змінив [[Керенський, Олександр Федорович\|А. Ф. Керенський]], який також зберіг крісло воєнного і морського міністра. У розпал липневої кризи [[Едускунта\|парламент Фінляндії]] проголосив незалежність [[Велике князівство Фінляндське\|Великого князівства Фінляндського]] від Росії (офіційно — Російської імперії) у внутрішніх справах і обмежив компетенцію Тимчасового правління Росії питаннями воєнної і зовнішньої політики. 5 (18) липня, коли не був зрозумілий наслідок повстання більшовиків у Петрограді, парламент Фінляндії схвалив соціал-демократичний проект про передачу собі верховної влади. Але цей закон про відновлення автономних прав Фінляндії був відхилений Тимчасовим 3оідои повставлінням Росії, парламент Фінляндії був розпущений, а будівлі зайняли російські війська. Проте, не дивлячись на це, Тимчасове правління Росії продовжувало розглядати Фінляндію як російську територію, і {{OldStyleDate\|17\|вересня \|1917\|4}} року був назначений новий генерал-губернатор Фінляндії — [[Некрасов Микола Вісаріонович\|Микола Віссаріонович Некрасов]]. А 8 вересня був сформований осатаній фінський сенат, який мав над собою російський контроль — [[Сенат Фінляндії#Сенат Сєтяля\|Сенат Сєтяля]]. {{вікітека-текст\|Ua\|Постанова про проголошення Росії республікою\|Постанова про проголошення Росії республікою (1 Вересня 1917 року)}} {{СС\|14\|вересня\|1917 \|1}}у Тимчасове правління Росії прийняло постанову уряду до відповідності на території колишньої Російської імперії була проголошення буржуазно-демократична '''[[Російська республіка]]''' і був остаточно ліквідований монархічний спосіб правління в Росії (до скликання Установчих зборів). Основним законом Фінляндії, передбачаючим верховну владу, залишався [[Закон про форму правління Швеції 1772 року\|закон від 1772 року]], навпаки, затверджуючий [[абсолютизм]]. Цей ж закон в § 38 передбачає у випадку відсутності претендента на престол вбрання нової найвищої влади («нової династії») палатою представників, що як наслідок і було використано. Проте, не дивлячись на це, Тимчасове правління в Росії продовжувало розглядати Фінляндію, як частину Росії і {{OldStyleDate\|17\|вересня \|1917\|4}} року був назначений новий генерал-губернатор Фінляндії — [[Некрасов Микола Вісаріонович\|Миколою Віссаріоновичем Некрасовим]]. А 8 вересня був сформований осатаній фінський сенат, який мав над собою російський контроль — [[Сенат Фінляндії#Сенат Сєтяля\|Сенат Сєтяля]]. === Проголошення незалежності === [[28 листопада]] 1917 року парламент Фінляндії взяв на себе найвищу владу в країні і сформував новий склад правління — ~~сенату~~сенат Фінляндії під керівництвом [[Пер Евінд Свінгувуд\|Евінда Свінгвуда]] (див. [[сенат Свінгвуда]]), який уповноважив свого представника в палату представників (Едускунта — парламент Фінляндії , або сейм, як іменували його в Російській імперії) ~~проект~~(проголосити?) проєкт нової конституції Фінляндії. Передаючи [[4 грудня]] 1917 ~~проект~~проєкт нової конституції на розгляд парламенту Фінляндії, спікер Сенату ~~[[]]~~ оголосив заяву ~~сенату~~ [http://www.histdoc.net/history/ru/itsjul.htm «КДо народу ~~Финляндии~~Фінляндії»], в ~~якому~~якій ~~було~~були ~~заявлено про~~заявлені наміри змінити державний устрій Фінляндії (про прийняття республіканського способу правлення),. ~~після~~Після оприлюднення в ~~парламент~~парламенті ~~проекту~~проєкту нової конституції Фінляндії, ~~там~~урядовці також ~~було~~зачитали звернення «до урядів іноземних держав»<ref name="histdoc" /> (взокрема ~~частности к~~"До [[Всероссийское учредительное собрание\|~~Учредительному~~Установчих ~~собранию~~зборів ~~России~~Росії]]<ref name="histdoc" />") сз ~~просьбой~~проханням ощодо ~~признании~~визнання ~~политической~~політичної ~~независимости~~незалежності ита ~~суверенитета~~суверенітету ~~народа~~народу ~~Финляндии~~Фінляндії. ~~(которое~~Цей ~~позднее~~документ ~~было~~пізніше ~~названо~~був названий [[Декларация независимости Финляндии\|«~~Декларацией~~Декларацією ~~независимости~~незалежності ~~Финляндии~~Фінляндії»]])<ref name="histdoc" />. Одночасно сенат подав у парламент «ряд інших ~~законопроектів~~законопроєктів, які були покликані полегшити здійснення найбільш нагальних заходів по ~~рефомованню~~реформуванню держави до того, як нова конституція вступить у дію»<ref name="histdoc">[http://www.histdoc.net/history/ru/itsjul.htm К народу Финляндии. (Декларация независимости Финляндии){{ref-ru}} Перевод с английского.]</ref>. [[6 грудня]] 1917 вказану заяву (декларацію) схвалив парламент Фінляндії голосуванням 100 проти 88. Цей день став національним святом Фінляндії – [[День незалежності Фінляндії\|Днем Незалежності ]].~~<noinclude>~~ == Міжнародна реакція == ~~</noinclude>~~ {{OldStyleDate\|31\|грудня\|1917\|18\|}} державна незалежність Фінлянської Республіки. Першою хто визнав була [[Рада народних комісарів РСФСР\|Рада Народних Комісарів]] (урядом) [[Російська Радянська Республіка\|Російської Радянської Республіки]], яку очолював [[Ленін Володимир Ілліч]]<ref name="multiple2">[http://www.histdoc.net/history/ru/itsen.html Постановление Совета Народных Комиссаров № 101 от 18 декабря 1917 и выписка № 321 от 23 декабря 1917 из протокола заседания Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов рабочих и солдатских депутатов Российской Советской Республики от 22 декабря 1917 о признании государственной независимости Финляндской Республики]</ref><noinclude> (см. на фото ниже текст постановления Совета Народных Комиссаров)</noinclude>. {{OldStyleDate\|31\|грудня\|1917\|18\|}} була проголошена державна незалежність Фінляндської Республіки. Першою, хто визнав новий статус, була [[Рада народних комісарів РСФСР\|Рада Народних Комісарів]] (уряд) [[Російська Радянська Республіка\|Російської Радянської Республіки]], яку очолював [[Ленін Володимир Ілліч\|Володимир Ілліч Ленін]]<ref name="multiple2">[http://www.histdoc.net/history/ru/itsen.html Постановление Совета Народных Комиссаров № 101 от 18 декабря 1917 и выписка № 321 от 23 декабря 1917 из протокола заседания Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов рабочих и солдатских депутатов Российской Советской Республики от 22 декабря 1917 о признании государственной независимости Финляндской Республики]</ref><noinclude> (див. на фото нижче текст постанови Ради Народних Комісарів)</noinclude>. {{OldStyleDate\|4\|січня\|1918\|22\|грудня\|1917\|}} відбулася офіційна ратифікація постанови Ради Народних Комісарів [[Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет\|Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом Рад робітничих і солдатських депутатів]] (найвищим законодавчим, розпорядним і контролючим органом державної влади Російської Радянської Республіки).<ref name="multiple2" /> {{OldStyleDate\|4\|січня\|1918\|22\|грудня\|1917\|}} відбулася офіційна ратифікація постанови Ради Народних Комісарів [[Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет\|Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом Рад робітничих і солдатських депутатів]] (найвищим законодавчим, розпорядним і контролюючим органом державної влади Російської Радянської Республіки).<ref name="multiple2" /> Протягом першого тижня 1918 року незалежну Фінляндію визнали вісім країн: 4 січня — Росія, Франція і Швеція, 5 січня — Греція, 6 січня — Німеччина, 10 січня — Норвегія і Данія, 11 січня — Швейцарія. Інформація про це надходила в [[Гельсінки]] з затримкою, наприклад, рішення Франції стало відомим 6 січня<ref>[http://www.uta.fi/suomi80/v18v2.htm Viikko 2 (5.1.-11.1.1918) ''Marko Jouste''. Itsenäisyyden tunnustuksia ja sodan valmisteluja (2-я неделя 1918)]{{ref-fi}}</ref>. Союзницькі обов'язки деяких країн-членів Антанти і світова війна затримали визнання незалежності. Велика Британія та США вирішили слідкувати за розвитком відносин між Фінляндією та їх ворогом — Німеччиною, а також за становищем в Росії. Спочатку очікувалось рішення російських [[Установчі збори (Росія)\|установчих зборів]], але визнання від Великої Британії і США прийшло тільки після перших повноцінних виборів Едускунту в 1919 році. Протягом першої неділі 1918 року незалежну Фінляндію визнали вісім країн: 4 січня — Росія, Франція і Швеція, 5 січня — Греція, 6 січня — Німеччина, 10 січня — Норвегія і Данія, 11 січня — Швейцарія. Інформация про це приходила в [[Гельсінки]] з затримкою, наприклад, пор рішення Франції стало відомо 6 січня<ref>[http://www.uta.fi/suomi80/v18v2.htm Viikko 2 (5.1.-11.1.1918) ''Marko Jouste''. Itsenäisyyden tunnustuksia ja sodan valmisteluja (2-я неделя 1918)]{{ref-fi}}</ref>. ~~<noinclude>~~ Союзницькі обов'язки деяких країн-членів Антанти і світова війна затримали визнання незалежності. Велика Британія та США вирішили слідкувати за розвитком відносин між Фінляндією і їх ворогом, — Німеччиною, — а також, за станом в Росії. Спочатку очікувалось рішення російського [[Установчі збори (Росія)\|установчих зборів]], але визнання від Великої Британії і США прийшло тільки після перших повноцінних виборів в Едускунту в 1919 році. === Настрої у суспільстві === Після здобуття незалежності у Фінляндії панували націоналістичні й рішуче антиросійські та антикомуністичні настрої. Пропаганда білих поклала вину за «червоний бунт» у 1918 ~~року~~році на росіян. Русофобія крайніх правих була різновидом етнічної ненависті із почуттям расової вищості над росіянами, яких затаврували «архіворогами». Питання [[Східна Карелія\|Східної Карелії]] також суттєво впливало на ставлення фінів до своїх східних сусідів. Найпалкіші прихильники «Великої Фінляндії» засуджували [[Тартуський мирний договір між РСФРР та Фінляндією\|Тартуський мир]] як ганебну зраду народу [[Східна Карелія\|Східної Карелії]], що полишила їх на милість [[Більшовики\|більшовиків]]. У 1921 році в Східній Карелії відбулося [[Карельське повстання\|повстання проти ~~більшовицької~~радянської влади]], яке фінські добровольці, ~~перетинали~~перетинаючи російський кордон, ~~аби підтримати його~~підтримували. Після придушення повстання фінські активісти заснували Карельське академічне товариство, покликане живити ідею «Великої Фінляндії». Це товариство, чия ідеологія вирізнялась ура-патріотизмом і «ненавистю до ~~руських~~росіян», знайшло широку підтримку серед студентства, і чимало представників освічених кіл молодої республіки ~~приєднались~~ до нього приєднались.<ref>{{Cite book\|title=Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією\|last=Вехвіляйнен\|first=Оллі\|year=2010\|publisher=Темпора\|location=\|pages=21\|language=Українською\|isbn=978-966-8201-47-9}}</ref> === Визнання незалежності по країнам === [[Файл:Venäjä tunnustaa Suomen itsenäisyyden.png\|thumb\|~~800px~~377x377px\|~~Помтанова~~Поcтанова [[Ради народних комісарів РСФСР\|Рад народних ~~коміссарів~~комісарів]] про внесення у [[Всероссійський Центральний Виконавчий Комітет\|Центральний Виконавчий комітет]] пропозиція про визнання незалежності Фінляндії]] {\| class="wikitable" \|- \|[[Файл:Red flag.svg\|25px]] [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)\|Російська Соціалістична Федеративна Радянська ~~республіка~~Республіка]] \|align="right"\|[[4 січня]] [[1918]] \|- Рядок 233 ⟶ 71: \|align="right"\|[[4 січня]] [[1918]] \|- \|{{Прапор\|Греція\|1828}} [[~~Королівство~~Грецьке ~~Греція~~королівство]] \|align="right"\|[[5 січня]] [[1918]] \|- Рядок 270 ⟶ 108: \|align="right"\|[[11 травня]] [[1918]] \|- \|{{прапор\|Іран\|1910}} [[~~Пахлаві~~Каджари\|Іран]] \|align="right"\|[[23 червня]] [[1918]] \|- Рядок 302 ⟶ 140: \|align="right"\|[[23 червня]] [[1919]] \|- \|{{прапор\|Італія\|1861}} [[Королівство Італія (1861—1946)\|~~Королевство~~Королівство Італія]] \|align="right"\|[[27 червня]] [[1919]] \|- Рядок 323 ⟶ 161: \|align="right"\|[[31 грудня]] [[1919]] \|- \|{{прапор\|Румунія}} [[~~Королівство~~Румунське ~~Румунія~~королівство]] \|align="right"\|[[8 квітня]] [[1920]] \|- Рядок 361 ⟶ 199: == Посилання == * [http://www.histdoc.net/historia/itsjul.html До народу Фінляндії. (Декларація незалежності Фінляндії)] {{ref-fi}}] * [http://www.histdoc.net/historia/se/itsjulsv.html До народу Фінляндії. (Декларація незалежності Фінляндії)] {{ref-sv}}] * ~~[[:fi:Suomen itsenäisyysjulistus~~{{нп\|~~Suomen itsenäisyysjulistus (~~Декларація незалежності Фінляндії~~){{ref-~~\|\|fi\|Suomen itsenäisyysjulistus}}]] * [[s:ru:Постановление о провозглашении России республикой\|Постанова про проголошення Росії республікою]] {{ref-ru}}]] * [https://pravyysektor.info/poglyad/derzhavnu-samostiynist-finlyandiya-zdobula-zi-zbroyeyu-v-rukah Державну самостійність Фінляндія здобула зі зброєю в руках] [[~~Категория~~Категорія:Декларації]] [[Категорія:Грудень 1917]] ~~[[Категория:Історія Фінляндії]]~~ [[Категорія:Розпад Російської імперії]] ~~[[Категория:1917]]~~ [[Категорія:Новітня історія Фінляндії]] ~~[[Категория:Розпад Російської імперії]]~~ [[Категорія:~~Новітня~~Створення ~~Фінляндія~~держав]]