Пірр Епірський: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
G.Tuono (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Померли в Аргосі за допомогою HotCat Мітка: Ручний відкіт |
||
(Не показано 24 проміжні версії 15 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{особа
|зображення = Pyrrhus MAN Napoli Inv6150 n03.jpg
|розмір = 280
}}
[[Файл:Pirro - Marte.jpg|thumb|right|200px|Пірр Епірський, статуя у [[Капітолійські музеї|Капітолійських музеях]]]]
'''Пірр''' ({{lang-
== Ранні роки ==
Пірр був сином [[Еакід Епірський|Еакіда]] і фессалійки [[Фтія Епірська (дружина Еакіда)|Фтії]]. Мабуть, перший бойовий досвід Пірр отримав під час [[Війни діадохів|Четвертої війни діадохів]]. У 301 до н. е. він взяв участь в [[Битва при Іпсі|битві при Іпсі]] на боці Антигона і Деметрія Поліоркета.
== Війна в Македонії ==
Скориставшись міжусобицею, що там спалахнула, Пірр втрутився в справи цієї країни. Під приводом допомоги одному з претендентів на македонський трон війська Пірра вторглися до Македонії, і заволоділи кількома містами. Інші правителі, побоюючись посилення впливу Пірра, теж втягнулися в македонські чвари. Серед них був і колишній союзник Пірра — Деметрій Поліоркет, що став тепер небезпечним суперником. Після нетривалої війни Деметрію вдалося оволодіти значною частиною Македонії, і якийсь час у країні було два правителі. Відносини Пірра і Деметрія
==
{{Main|Піррова війна}}
У 281 р. Пірр уклав угоду з тарентійцями що боролися проти Риму і через рік висадився в [[Таранто|Таренті]] з 20 тис. солдатів, 3 тис. вершників, 2 тис. лучників, 500 пращників і 20 бойовими слонами. Окрім Тарента, Пірра підтримали [[Метапонт]] та [[Гераклея Луканська|Гераклея]]. Тим часом, на південь був відправлений [[Консул (Стародавній Рим)|консул]] [[Публій Валерій Левін]], і дві армії зустрілися поблизу Гераклеї, де Пірр здобув важку перемогу. Союзниками Пірра стали грецькі міста [[Кротоне|Кротон]] та [[Локри]], а також декілька італійських племен, внаслідок чого римляни практично втратили контроль над півднем Італії. Пірр став просуватися на північ, попутно сподіваючись зміцнити антиримську коаліцію, але з цього нічого не вийшло, і він перезимував у [[Кампанія|Кампанії]]. Зрозумівши, що війна затягується, Пірр послав до сенату свого парламентера Кінея. Проте один із сенаторів, [[Аппій Клавдій Цек]], запропонував не вести переговорів з ворогом, який усе ще знаходяться на італійській землі, і війна продовжилася. Навесні 279 р. Пірр атакував римські колонії в Луцеріі та [[Венузій|Венузії]] і спробував прихилити на свій бік [[Самніти|самнітів]].
Рим теж став готуватися до війни, почав карбувати срібну валюту для потенційних союзницьких договорів з південноіталійськими греками і вислав на схід дві консульські армії під командою Публія Сульпіція Саверріона і Публія Деція Муза. Поміж Луцерієм і Венузіем, поблизу [[Асколі-Сатріано|Аускула]], вони зустрілися з Пірром, який відкинув їх назад, хоч і не зміг захопити табір. Проте грецькі союзники запізнилися. В армії Пірра почала падати дисципліна, і його лікар навіть запропонував римлянам убити царя. Але консули 278 року [[Гай Фабрицій Лусціній]] і [[Квінт Емілій Пап]] повідомили про це Пірру, жартома додавши, що Пірр, «мабуть, не здатен судити одночасно й друзів, і ворогів». Коли римляни оголосили про свій тимчасовий відхід з Тарента, Пірр своєю чергою оголосив перемир'я і розмістив там гарнізон. Однак це викликало невдоволення місцевих жителів, які зажадали від Пірра або продовження війни, або виведення військ і відновлення [[Статус-кво|статусу-кво]]. Паралельно з цим до Пірра дійшли прохання про висилку підкріплень в обложені [[Карфаген]]ом [[Сиракузи]] і в Македонію та Грецію, у які вторглися [[кельти|кельтські]] племена.
=== Війна з Карфагеном ===
Пірр вирішив зайнятися
Відпливаючи з Сицилії у 275 році і повертаючись назад до Греції, Пірр оглянувся і сказав своїм наближеним:
{{Text|Яке ристалище для змагань залишаємо ми римлянам і карфагенянам, друзі! <ref>[[Плутарх]], Пірр. 23. (Див. [http://ama-sgu.narod.ru/ama15/ama1521.html Боевые слоны в карфагенских армиях] {{ref-ru}})</ref>}}
І дуже скоро виявилося, що його слова були пророчими. (Див. [[Перша Пунічна війна]])
== Війна з Антигоном Гонатом ==
Повернувшись на батьківщину, Пірр почав боротьбу зі своїм основним супротивником, Антигоном Гонатом, який панував у всій Македонії та в ряді грецьких міст, у тому числі в Коринфі і Аргосі. Успіх знову супроводжував Пірра. Після декількох битв йому вдалося витіснити Антигона Гоната з Македонії. Перемога, була затьмарена безчинствами найманців Пірра, які розграбували і осквернили могили македонських царів. Це викликало невдоволення населення. Прагнучи зміцнити свій вплив у Греції, Пірр вплутався в боротьбу зі Спартою. Без оголошення війни він вторгся на її територію. Однак Пірр недооцінив твердість і мужність своїх нових супротивників. Він знехтував
Він не збавив темпу навіть тоді, коли на його [[ар'єргард]] напали спартанці і в сутичці вбили його сина [[Птолемей (син Пірра)|Птолемея]]. У глибокій темряві військо Пірра підійшло до стін Аргоса. Скрадаючись, намагаючись не шуміти, воїни входили у ворота, які заздалегідь відкрили прихильники Пірра. Несподівано рух
== Хронологія ==
{| class="wikitable"
|-
! style="width:4em;" | рік
! Факт
|-
| вирівняти = центр | 318 рік до н. е.
| Народився Пірр, син царя [[Епір]]у, Аякіда та Фтії.
|-
| вирівняти = центр | 317 рік до н. е.
| Аякід допомагає [[Поліперхон]]у захистити права свого двоюрідного брата [[Олімпіада Епірська|Олімпіада]] та п'ятирічного царя Македонії [[Александр IV Македонський|Олександра IV]]. Між молодим Олександром і також неповнолітньою дочкою Аякіда укладається договір про заручини. Олімпія наказує знищити своїх суперників у Македонії, але зрештою [[Кассандр Македонський|Кассандер]] облягає її в [[Підна]]. Того ж року відбувається [[Битва при Параітакіне]] між [[Евмен з Кардії|Евменом Кардіаном]] і [[Антигон I Одноокий|Антігоном Однооким]].
|-
| вирівняти = центр | 316 рік до н. е.
| Аякід поспішає підкріпити Олімпію, але його перехоплює полководець Атархіас. Згодом група солдатів і політиків організовує рух і скидає його. Пірр втікає до [[Іллірія|Іллірії]], до двору Главції. Війська [[Кассандр Македонський|Кассандера]] завдають поразки Поліперхону, і незабаром після цього Олімпія капітулює. Кассандр вбиває її і ув'язнює молодого Олександра IV і його матір [[Роксана|Роксані]]. Потім він відновлює [[Фіви]] і вторгається на [[Пелопоннес]]. На Сході Євмен зазнає поразки і втрачає життя в битві при Гавієні.
|-
| вирівняти = центр | 315 рік до н. е.
| Антігон відхиляє ультиматум, надісланий йому [[Птолемей I Сотер|Птолемеєм]], [[Селевк I Нікатор|Селевком]] і Кассандром. Водночас він обіцяє грецьким містам-державам їхнє звільнення.
|-
| вирівняти = центр | 314 рік до н. е.
| Розпочинається Третя війна наступників: Кассандра, Птолемея та [[Лісімах]]а проти Антігона та його сина [[Деметрій I Поліоркет|Деметрія I Поліоркета]]. Ліциск, генерал Кассандра, стає регентом Епіру. Останній вторгається в Іллірію і захоплює Епідамн. І Антігон займає Тірос.
|-
| вирівняти = центр | 313 рік до н. е.
| Аякід повертається на престол Епіру. Він двічі стикається з [[Філіпом (братом Кассандра)|Филипом]], братом Кассандра, і втрачає життя біля [[Гіоніад]]. Його наступником став його старший брат, [[Алкета II з Епіру|Алкета II]].
|-
| вирівняти = центр | 312 рік до н. е.
| [[Хопс (генерал Кассандра)|Хопс]] вторгається в Епір з армією та знищує [[Еврімена Епірського|Еврімена]] після облоги. Алкета приходить до згоди з Кассандром, забезпечуючи його армією для його (невдалої) кампанії проти [[Аполлонії в Іллірії]]. У наступні роки Алкета був убитий своїми підданими. Того ж року Деметрій Обложник зазнав поразки від об’єднаних сил своїх супротивників у [[Битві за Газу (312 р. до н. е.)|битві за Газу]].
|-
| вирівняти = центр | 311 рік до н. е.
| Селевк отримує повний контроль над [[Вавилонія|Вавилонією]]. Одночасно Антігон укладає мир з Кассандром, Лісімахом і Птолемеєм.
|-
| вирівняти = центр | 310 рік до н. е.
| Деметрій очолює набіг на Вавилонію. Поліперхонт претендує на трон Македонії для малолітнього [[Геракла Македонського|Геракла]]. Олександр IV і Роксана вбиті Кассандром.
|-
| вирівняти = центр | 309 рік до н. е.
| Поліперхонт і Кассандр приходять до згоди, а Геракл гине. Селевк заважає Антігону взяти Вавилон. Птолемей вторгається в [[Лікія|Лікію]] і [[Карію]].
|-
| вирівняти = центр | 308 рік до нашої ери
| Флот Птолемея захоплює [[Стародавній Коринф|Коринф]], але відходить, коли Птолемей і Кассандр дійшли згоди.
|-
| вирівняти = центр | 307 рік до н. е.
| Вибухає Четверта війна наступників: Птолемей і Кассандр проти Антігона і Деметрія. Деметрій захоплює [[Пірей]] і виганяє [[Деметрій Фалірей|Деметрія Фалірея]] з [[Стародавні Афіни|Афін]]. Потім він завойовує [[Мегару]] і [[Муніхію]]. Коли трон Епіру залишився вакантним після вбивства Алкета II, неповнолітній син Аякіда, Пірр, зійшов на трон за допомогою іллірійців.
|-
| вирівняти = центр | 306 рік до н. е.
| Птолемей зазнав повної поразки від військ Деметрія в [[Битва при Саламіні (306)|морській битві при Саламіні, Кіпр]]. Таким чином він бере під свій контроль весь острів. І Деметрій, і його батько Антігон приймають титул «цар».
|-
| вирівняти = центр | 305 рік до н. е.
| Деметрій [[Облога Родоса (305-304 до н. е..)|облягає Родос]], а решта [[Наступники Олександра Македонського|Наступники]] претендують на титул царя.
|-
| вирівняти = центр | 304 рік до н. е.
| Деметрій прориває облогу Родосу та відбиває атаку Кассандра в [[Аттика|Аттиці]].
|-
|
| [[Дейдамея I' з Епіру|Дейдамея I']], сестра Пірра, виходить заміж за Деметрія Сигера.
|-
| вирівняти = центр | 303 рік до н. е.
| Деметрій займає [[Стародавній Коринф|Коринф]], [[Сікіон]], [[Орхоменос Аркадії|Орхоменос]] та інші міста [[Пелопонес]].
|-
| вирівняти = центр | 302 рік до н. е.
| Дімітрій створює новий Всегрецький альянс і проголошує себе його лідером. Він вторгається в [[Фессалію]] і наприкінці року вирушає до [[Малої Азії]], куди його покликав батько. Того ж року [[молоси]] повалили Пірра, який був змушений сховатися в таборі свого швагра Деметрія. Його дядько [[Неоптолем III Епірський|Неоптолем III]] сходить на престол Епіру.
|-
| вирівняти = центр | 301 рік до н. е.
| Відбувається [[Битва при Іпсосі]] між наступниками. Ще юний Пірр також бере участь у битві, як швагер Деметрія. Коаліція Деметрія з його батьком Антігоном зазнає поразки. Останній знаходить смерть на полі бою. Того ж року Птолемей займає [[Єрусалим]].
|-
| вирівняти = центр | 300 рік до н. е.
| Деметрій залишає Пірра керувати гарнізонами, які він створив у [[Греція|Греції]], і вирушає на [[Фракійський півострів]], щоб атакувати Лісімаха. Дейдамея I помирає від хвороби біля свого чоловіка. Того ж року [[Агафокл (тиран)|Агафокл]], тиран [[Сиракузи|Сіракуз]], займає [[Корфу]] і атакує [[Ітака|Ітаку]].
|-
| вирівняти = центр |
| Деметрій відправляє Пірра в [[Стародавній Єгипет|Єгипет]] як заручника, де він отримує прихильність [[династії Птолемеїв|дому Птолемеїв]]. Між ним і дочкою королеви [[Береніка I Єгипетська|Береніка I']] від попереднього шлюбу, [[Антігона Епірська|Антігона]].
|-
| вирівняти = центр | 297 рік до н. е.
| Кассандр помирає від хвороби. Два брати, [[Олександр V Македонський|Олександр V]] і [[Антипатр II Македонський|Антипатр II]], боролися протягом наступних кількох років за трон Македонії.
|-
| вирівняти = центр | 296 рік до н. е.
| Пірр повертається в Епір, де за допомогою Єгипту займає трон разом з Неоптолемом III. Стосунки між двома чоловіками були бурхливими.
|-
| вирівняти = центр | 295 рік до н. е.
| Народжується син Пірра та Антігони, [[Птолемей I Епірський|Птолемей I]]. У тому ж році Антігона помирає. Пірр одружується на [[Ланассі (дочці Агафокла)|Ланассі]], дочці Агафокла, отримавши Корфу як посаг. Неоптолем III планує вбити Пірра, але приблизно цього року його вбиває його суперник.
|-
| вирівняти = центр | 294 рік до н. е.
| Олександр V запрошує Пірра та Деметрія Обложника до Македонії, щоб допомогти йому в його конфлікті з Антипатром II. Пірр відповідає на заклик, отримуючи територіальну компенсацію. Деметрій Обложник облягає [[Мессину]] знову захоплює Афіни. Трохи пізніше він сходить на трон Македонії.
|-
| вирівняти = центр |
| З політичних міркувань Пірр одружується ще з двома дружинами, донькою [[Автолеона]], царя [[Пеонія|Пеонів]] та [[Вірценни]], дочки [[Вардилліса II з Іллірії|Вардиллія]], правитель [[Іллірії|Іллірійців]].
|-
| вирівняти = центр | 291 рік до н. е.
| Деметрій завойовує [[Стародавні Фіви|Фіви]] і виступає проти Пірра та [[Етолії|етолійців]]. Йому вдається вигнати Пірра з Фессалії.
|-
| вирівняти = центр | 290 рік до н. е.
| Ланасса покидає Пірра, пропонуючи свою руку і Корфу Деметрію.
|-
| вирівняти = центр | 289 рік до н. е.
| Деметрій вторгається в Епір, а його полководець [[Пандаух]] вступає в зіткнення південніше з Пірром. Скориставшись хворобою Деметрія, Пірр вторгається в Македонію, дійшовши до [[Едеси]]. Проте організована македонська контратака змушує його відступити.
|-
| вирівняти = центр | 288 рік до н. е.
| Деметрій готує амбітний похід у Малу Азію, однак його плани зірвали Пірр та інші наступники, які об’єдналися проти нього. Деметрій наступає проти Лісімаха, але повертається, щоб дізнатися, що Пірр досяг [[Верії]]. Однак його війська перейшли до табору епіротського монарха, і таким чином Деметрій втратив контроль над Македонією, яку розділили між собою Пірр і Лісімах. Дімітріос шукає союзників в решті Греції.
|-
| вирівняти = центр | 287 рік до н. е.
| Пірр відвідує Афіни і між ними укладається мирийому Деметрій і афіняни{{Уточнити}}. Потім Деметрій висаджується в Малій Азії.
|-
| вирівняти = центр | 286 рік до н. е.
| Лісімах вбиває Антипатра II, сина Кассандра, а Пірр порушує угоду і атакує солдатів Деметрія у Фессалії.
|-
| вирівняти = центр | 285 рік до н. е.
| Деметрій потрапив у полон до Селевка, який відмовився його вбити. Деметрій у своєму пов’язаному листі передає землі, що залишилися, своєму синові, [[Антігону II Гонату|Антигону II Гонату]]. Того ж року Лісімах виганяє Пірра з Македонії.
|-
| вирівняти = центр | 284 рік до н. е.
| Лісімах вторгається в Епір під час відсутності Пірра.
|-
| вирівняти = центр | 282 рік до н. е.
| Деметрій помирає в полоні, а в тому ж році спалахує війна між Селевком і Лісімахом.
|-
| вирівняти = центр | 281 рік до н. е.
| Лісімах зазнає поразки та вбитий Селевком у [[битві при Куропедах]]. Згодом [[Птолемей Керайнос]] стає царем Македонії, убивши Селевка. Пірр відновлює контроль над Корфу за допомогою [[Таранта]]с. Потім тарантинці запрошують Пірра до [[Італія|Італії]] допомогти їм у війні проти [[Римляни|римлян]]. Пірр укладає угоду з Птолемеєм Керавном і планує свій похід в Італію.
|-
| вирівняти = центр | 280 рік до н. е.
| Пірр відправляє [[Кінея]] до Таранти, а потім від’їжджає сам. [[Самніти]] об’єдналися з ним. Того ж року він перемагає римлян у [[битві при Іракліоні (280 р. до н. е.)|битві при Іракліоні]] і наступає на Рим. Зрештою він отаборився в [[Кампанія, Італія|Кампанія]], відправивши Кінея до [[Риму]] для переговорів. [[Римський сенат|Сенат]] відхиляє його пропозиції після втручання [[Аппія Клавдія Кайкоса]]. Пізніше [[Гай Фабріцій Лускін|Фабрицій]] відвідує Пірра, щоб домовитися про повернення римських полонених. Того ж року в Греції Птолемей Керавн перемагає Антігона Ґоната, тоді як [[Ахейська співдружність]] була заснована.
|-
| вирівняти = центр | 279 рік до н. е.
| [[Галатія|Галати]] вторгаються на грецьку територію. Птолемей Керавнос втрачає життя, намагаючись відбити їх. Згодом вони досягають південної Греції та [[Дельфи]]. У той же час Пірр вторгається в [[Апулію]], де знову стикається з римською армією. Перемагає римлян під [[Ашклон|Аскло]], але зазнає великих втрат.
|-
| вирівняти = центр | 278 рік до н. е.
| Греки [[Сицилія|Сицилії]] посилають послів до Пірра з проханням підтримати їх у війні з [[Пунійці|карфагенянами]]. [[Мамартіні]] об'єдналися з останнім і намагаються перешкодити переходу короля на острів. Кіней знову вирушає до Риму, де йому не вдається укласти мир. Пірр прибуває на Сицилію, де примиряє [[Тойну]]а зі своїми політичними суперниками в [[Сіракузах]]. Одночасно з іншими містами острова прибувають численні посольства, які проголошують царем острова Пірра.
|-
| вирівняти = центр | 277 рік до н. е.
| Пірр бере під свій контроль [[Агрідженто|Акрагантес]] і тридцять інших міст, які контролював [[Сосістрат]]. Пірр нападає на сицилійських карфагенян і захоплює місто [[Ерікс (Сицилія)|Ерікс]]. Згодом до його рук переходять усі володіння карфагенян на острові, при цьому він також розбиває мамертинців. Того ж року [[Антигон II Гонат|Антигон Гонат]] стає царем Македонії.
|-
| вирівняти = центр | 276 рік до н. е.
| Починаються переговори між Пірром і Карфагеном. Король страчує Thoinonas за звинуваченням у державній зраді, повільно втрачаючи свою популярність через свою деспотичну поведінку. У той же час римляни атакують [[Самніти|самнітів]] і [[левканці]]в, що Пірр використовує як привід для втечі з Сицилії. На своєму шляху карфагенський флот завдає втрат. Того ж року в Римі спалахує чума.
|-
| вирівняти = центр | 275 рік до н. е.
| Пірр грабує [[Локр#Епізефірійський Локрус|Локр]], а також храм Персефони. Однак незабаром після цього його флот був знищений через негоду. Щоб продовжити похід, Пірр просить Антігона Гоната прислати йому допомогу, отримавши ввічливу відмову. Нарешті римляни перемогли Пірра в [[Беневенто|Беневендо]]. Таким чином похід Пірра в Італію безславно закінчується.
|-
| вирівняти = центр | 274 рік до н. е.
| Пірр вторгається в Македонію, перемагаючи Антігона Гоната. Потім він захоплює та знищує [[Вергінських|козів]]. Того ж року в Італії група тарантинців безуспішно атакує [[Міло (генерал Пірра)|Міло]], генерала Пірра.
|-
| вирівняти = центр | 273 рік до н. е.
| Пірр згадує свого сина та інших офіцерів з Таранто. [[Птолемей (син Пірра)|Птолемай]], син Пірра, перемагає [[Антигон I Одноокий|Антігона]] вдруге.
|-
| вирівняти = центр | 272 рік до н. е.
| [[Клеонім Клеомен Лакедемонський|Клеонім]] просить Пірра здійснити кампанію проти [[Спарта|Спарти]]. Відбуваються переговори, але врешті-решт цар нападає на Спарту. Самопожертвою лакедемонці не пускають його в місто. Коли він ліниво повертається, на нього нападають, під час якого його сина Птолемея вбивають. Пірр бореться з Антігоном Гонатом і зрештою втрачає життя під час смертоносної атаки на [[Аргос]]. Антігон, тепер господар грецьких територій, дозволяє синові Пірра, [[Гелен Епірський|Гелен]], перенести останки свого батька до [[Стародавній Епір|Епір]].
|}
== Примітки ==
{{примітки}}
== Джерела ==
; Первинні джерела
*{{книга
|автор = [[Плутарх]]
|частина = Пірр
|заголовок = Порівняльні життєписи
|ref = Плутарх
}}
*{{книга
|автор = [[Павсаній]]
|заголовок = Опис Еллади
|ref = Павсаній
}}
; Сучасні дослідження
*{{книга
|автор = [[Вільям Сміт (лексикограф)|Вільям Сміт]]
|посилання = http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0104:entry=pyrrhus-bio-5
|заголовок = Словник грецької і римської біографії та міфології
|рік = 1849
|ref = Сміт
}}
== Див. також ==
{{Commonscat|Pyrrhus}}
* [[Піррова перемога]]
{{бібліоінформація}}
{{Царі Македонії}}
Рядок 40 ⟶ 212:
[[Категорія:Померли 272 до н. е.]]
[[Категорія:Піррова війна]]
[[Категорія:Монархи, загиблі в бою]]
[[Категорія:Елліністичні царі Епіра]]
[[Категорія:Еакіди]]
[[Категорія:Царі Македонії елліністичного періоду]]
|