Ліхтенштейни: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 17:06, 10 квітня 2013 ред. O.maistrenko (обговорення \| внесок) 256 редагувань доповнення ← Попереднє редагування		Поточна версія на 08:58, 11 січня 2024 ред. скасувати Mgr. Illya Bey (обговорення \| внесок) 455 редагувань м →‎Походження Мітка: Візуальний редактор
(Не показані 28 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: {{завершити переклад\|de}} [[~~File~~Файл:Coat of arms of Liechtenstein.svg\|thumb\|Герб династії Ліхтенштейнів]] '''~~Ліхтенштейни~~Ліхтенште́йни''' є однією із найстаріших [[Династія\|династій]] в [[Європа\|Європі]]. Перша згадка датується [[1136 рік\|1136 роком]] та пов'язана з ім'ям Хуго Ліхтенштейнського. Династія керує [[Князівство Ліхтенштейн\|князівством Ліхтенштейн]] в особі [[~~Ханс~~Ганс-Адам II Ліхтенштейн\|~~Ханс~~Ганс-Адама II]]. == Походження == Назва династії походить ~~скоріше за все~~найімовірніше від [[Замок Ліхтенштейн (Австрія)\|замку Ліхтенштейн]], що знаходиться на південь від [[Відень\|Відня]]. Основні земельні володіння династії знаходилися раніше навколо цього родового замку та біля північно-східного кордону [[Нижня Австрія\|Нижньої Австрії]]. Історично підтверджено родовід династія Ліхтенштейнів починається з [[Генріх I Ліхтенштейнський\|Генріха I Ліхтенштейнського]] († 1265), який в [[1249 рік\|1249 році]] отримав від [[Пржемисл Отакар II\|Отакара II]] у своє володіння [[Мікулов]] в [[Південноморавський край\|Південноморавському краю]] як подарунок за політичну підтримку. Цей подарунок відіграв велику роль в історії династії Ліхтенштейнів, оскільки династія отримала значні володіння в [[Землі богемської корони\|землях богемської корони]], що з [[1526 рік\|1526 року]] відійшли до [[Династія Габсбургів\|Габсбургів]]. Генріх II (син Генріха I) підтримав [[Рудольф I (король Німеччини)\|Рудольфа I Габсбурга]] під час його боротьби з [[Пржемисл Отакар II\|Отакаром II]], зокрема, у [[Битва під Дюрнкрутом\|битві під Дюрнкрутом]]. ~~В результаті~~Внаслідок цього, династія Ліхтенштейнів мала союзні договори з [[Династія Габсбургів\|Габсбургами]] щонайменше до 1918 року. == Історія == ==Див. також==▼ [[Файл:Zámek Valtice.JPG\|thumb\|Замок Вальтіце, Чехія, до 1938 — основна резиденція фюрстів, експропрійований 1945]] [[Список князів Ліхтенштейну]]▼ === XII—XVI століття === ~~{{Перекладаю}}~~ Значення володіння [[Мікулов]]ом проявляє себе в [[1394]] році. Тоді Йоган I Ліхтенштейнський, який протягом майже 30 років управляв справами [[Династія Габсбургів\|Габсбургів]] для герцога [[Альбрехт III (герцог Австрії)\|Альбрехта III]], став жертвою політичних ігор та потрапив у опалу. Він був змушений разом зі своєю сім'єю відмовитися від частини родової власності, перш за все від земель на південь від [[Дунай\|Дунаю]]. Протягом наступних десятиліть сім'я Ліхтенштейнів намагалася закріпити нижньоавстрійські володіння внаслідок нових покупок. Крім того, були розбудовані Домініум та Фельдсберг. В XIII столітті від династії Ліхтенштейнів відділилися дві гілки: Рорауерів та Петронелів. Проте ці дві гілки померли вже в наступному поколінні по чоловічій лінії. Їх спадкоємиці вийшли заміж за чоловіків з інших сімей. Через це було втрачено багато цінної родової власності. ~~[[Категорія:Ліхтенштейн]]~~ На початку XVI століття відбувається інший поділ внаслідок договору між гілками Штейреґґів, Фельдсбергерів та Мікуловських. Це договір визначав продовження гілки Фельдсбергерів, власність інших гілок теж переходила до неї. ~~[[af:Huis van Liechtenstein]]~~ ~~[[bg:Дом Лихтенщайн]]~~ === XVI та XVII століття === ~~[[cs:Lichtenštejnové]]~~ ~~[[da:Huset Liechtenstein]]~~ На межі XVI та XVII століть три брати [[Karl I. (Liechtenstein)\|Karl]], [[Maximilian von Liechtenstein\|Maximilian]] und [[Gundaker von Liechtenstein\|Gundakar]] починають новий період в історії династії. Аристократія та звичайне населення в Австрії, Угорщині та Богемії у переважній більшості стали протестантами в результаті реформації в 16-му столітті. Однак, три брати повертаються в найкращий момент в лоно католицької церкви, яку завжди захищали Габсбурги, до початку Тридцятирічної війни. А Габсбурги до 1806 року майже постійно визначали романо-німецького кайзера. ~~[[de:Haus Liechtenstein]]~~ <gallery> ~~[[en:Princely Family of Liechtenstein]]~~ File:Karl I v Liechtenstein.jpg\|[[Karl I. (Liechtenstein)\|Fürst Karl I.]], erster Fürst, Vizekönig von [[Königreich Böhmen\|Böhmen]] ~~[[es:Casa de Liechtenstein]]~~ File:Liechtenstein-Gruft.jpg\|Fürstengruft in [[Vranov u Brna\|Wranau]] bei Brünn, [[Південноморавський край\|Südmähren]] ~~[[it:Von Liechtenstein]]~~ </gallery> ~~[[ja:リヒテンシュタイン家]]~~ ~~[[nl:Huis Liechtenstein]]~~ В 1606 році Карл отримав від кайзера [[Rudolf II. (HRR)\|Rudolf II.]] пфальцграфський титул, а в 1608 — фюрста. В 1613 році кайзер [[Matthias (HRR)\|Matthias]] нагородив його титулом Герцога Тропау та Ягендорфу. З того часу цей титул носить кожен правлячий фюрст. Завдяки підтримці Карла та Максиміліана кайзер [[Ferdinand II. (HRR)\|Ferdinand II.]] в 1620 році здобув перемогу в [[Schlacht am Weißen Berg\|Sieg über die böhmischen Rebellen]]. Саме тому в 1623 році Максіміліан та Гундакар отримали від кайзера підвищення до [[імперський князь\|імперського князя]]. Максиміліан та його дружина заснували в 1633 році в [[Vranov u Brna]] монастир Мінімів, де також створено родинну могилу династії Ліхтенштейнів. (Тут поховані майже всі фюрсти династії Ліхтенштейн. І лише в 1920 році в [[Kathedrale St. Florin (Vaduz)]] було створено новий склеп). ~~[[no:Huset Liechtenstein]]~~ ~~[[pl:Liechtensteinowie]]~~ Трьом братам вдалося значно збільшити володіння династії Ліхтенштейнів, особливо після того, як Карл у 1622 році став намісником та віцекоролем Богемії. В 1606 році три брати підписали новий сімейний договір, що визначив єдиний фидеікоміс. Найперша дитина з найстарішої гілки отримувала право на успадкування титулу та виступала як голова династії, а також керувала всім майном династії, що належить всій сім'ї. ~~[[pt:Casa de Liechtenstein]]~~ ~~[[ru:Лихтенштейнский дом]]~~ Ці угоди були перепідписані 1993 року для їх відповідності вимогам теперішнього часу. Вони є основою визначення спадкоємця династії. Ліхтенштейни мали дві резиденції ([[Valtice\|Feldsberg]] та [[Lednice\|Eisgrub]]), що були поєднані прямою алеєю. === XVII—XIX століття === Після отримання титулу фюрста династія Ліхтенштейнів намагалася отримати імперську територію. На відміну від попередніх володінь, вони хотіли відносити до Габсбургів тільки як до кайзера, а не монарха, цебто бути рівними іншим монархам імперії. <gallery> File:Johann Adam Andreas v Liechtenstein.jpg\|[[Ганс Адам I\|Hans Adam I.]], Erwerber des Territoriums Liechtenstein </gallery> Минуло майже сто років поки у онука Карла, фюрста [[Ганс Адам I\|Ганса-Адама I]] (1657—1712), з'явилася можливість 1699 та 1712 року купити володіння [[Шелленберг]] та [[Вадуц]]. Після закінчення його лінії, в 1712 році [[Антон Флоріан Ліхтенштейн]], нащадок Гундакара, став правлячим фюрстом. (Всі члени сім'ї, що живуть сьогодні, походять від фюрста [[Йоганн I (князь Ліхтенштейну)\| Йоганна І Йосифа]], 1760—1836) <gallery> File:Johann Josef I von Liechtenstein.jpg\|[[Йоганн I (князь Ліхтенштейну)\|Johann I. Josef]] (1760–1836), letzter Reichsfürst im [[Heiliges Römisches Reich\|Heiligen Römischen Reich]], erster souveräner Fürst seit 1806 File:Johann II v Liechtenstein.jpg\|[[Йоганн II (князь Ліхтенштейну)\|Johann II.]] (1840–1929) lehnte nach 1918 Liechtenstein an die Schweiz an File:Fürst Franz Josef II..jpg\|[[Франц Йосиф II\|Franz Josef II.]] (1906–1989) wahrte während des Zweiten Weltkriegs die Neutralität </gallery> === XX—XXI століття === ▲== Див. також == ▲ [[Список князів Ліхтенштейну]] {{Ліхтенштейн в темах}} [[Категорія:Політика Ліхтенштейну]] [[Категорія:Королівські династії]]