Підсічно-вогнева система землеробства: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 03:57, 10 лютого 2020 ред. 2001:268:c0a4:b2e7:dc9a:f9f8:9488:d813 (обговорення) →‎Література ← Попереднє редагування		Поточна версія на 14:17, 12 січня 2024 ред. скасувати Аґрус (обговорення \| внесок) 493 редагування →‎Поширення Мітка: Візуальний редактор
(Не показані 29 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: {{Сільське господарство \|image = DirkvdM santa fe scorched.jpg \| caption = Підсічна [[Системи землеробства\|система землеробства]] в [[Панама\|Панамі]] }} [[Файл:Slashing-and-burning.jpg\|thumb\|Підсічно-випалювальна практика в [[Фінляндія\|Фінляндії]], 1893.]] [[Файл:Fires along the Rio Xingu, Brazil.JPG\|thumb\|Фотографія з космосу, яка ілюструє випалювання лісів вздовж річки Ріо-Ксінгу в штаті Мато Гроссо, [[Бразилія]].]] '''~~Подсічно~~Підсічно-вогневе землеробство''' (також, ''підсічне'',<ref name="Благой"/> або ''вогневе'',<ref name="Благой"/> або вирубне (підсічне),<ref>Зернове господарство — В. Кубійович // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 805-1200. Доступ: http://izbornyk.org.ua/encycl/euii060.htm</ref> або ''[[Зруб\|вирубно]]-вогнева система'') — одна з примітивних стародавніх систем без[[оранка\|орного]] без[[тяглові тварини\|тяглового]] [[Землеробство\|землеробства]] в лісовій зоні, заснована на випалюванні лісу і посадці на цьому місці [[Культурні рослини\|культурних рослин]]. При тривалому терміні [[Перелогова система землеробства\|перелогу]] характеризується досить високою [[Врожайність\|врожайністю]] одиниці оброблюваної території та досить високою [[Продуктивність праці\|продуктивністю праці]], але через те, що більша частина території виявляється при цьому в кожний даний момент під [[переліг\|перелогом]], загальна продуктивність праці для цього типу землеробства вкрай низька. Після вирубування дерев і кущів та їх спалення в процесі підготовки нової ділянки орної землі, зола використовується як [[Добрива\|добриво]].<ref name="тимочко"/> З виснаженням землі на певній ділянці, її залишали, і таким самим чином готували іншу. == ~~Технологія~~Поширення == Підсічно-вогневе землеробство було поширене в зоні широколистяних лісів як [[Європа\|Європи]], так і [[Азія\|Азії]] з епохи [[неоліт]]у; в гірських і північних [[тайга\|тайгових]] лісах [[Помірний кліматичний пояс\|помірного поясу]] воно зберігалося у деяких [[Слов'яни\|слов'янських]] і [[Германці\|германських]] народів до середини [[XIX століття]]. У Південній Європі воно пережило себе вже на початку XIX століття, однак у таких районах, як [[Ардени\|Арденські гори]] або на острові [[Корсика]], проіснувало до середини XIX століття. Зберігалося воно до середини XIX століття і в широкій зоні лісів [[Північна Америка\|Північної Америки]] у європейських переселенців. В Україні у ХІХ ст. залишки цієї системи побутували тільки подекуди у [[Карпати\|Карпатах]] і на [[Полісся\|Поліссі]].▼ У лісі рубали дерева або підсікали їх, підрізали кору, щоб вони висохли. Через рік ліс спалювали і сіяли прямо в попіл, який є досить хорошим добривом. Для лісової смуги Східної Європи був характерний наступний екогосподарський цикл: від 1-3 до 5-7 років на розчищеній ділянці проводилися посіви, потім використовували його як сінокіс чи пасовище (не обов'язкова фаза, до 10-12 років), а після припинення господарської діяльності через 40-60 років відновлювався ліс. Спалювання висушених на корені дерев без зрубування (а тільки здирання кори до [[Камбій\|камбію]]) збільшувало описаний цикл на 10-15 років<ref>{{cite web\|title=Формирование и развитие восточноевропейских широколиственных лесов в голоцене\|author=Смирнова О.В., Турубанова С.А.\|url=http://paleobase.narod.ru/samara.html\|publisher=Палеоариалы\|archiveurl=https://www.webcitation.org/665BxmaUr?url=http://paleobase.narod.ru/samara.html\|archivedate=2012-03-11\|accessdate=2012-10-12\|deadurl=no}}</ref>. Поле після випалювання давало добрий урожай перший рік без обробки землі; потім потрібне розпушування ділянки ручними знаряддями. У зоні [[Вторинні ліси\|вторинних лісів]] випалювали чагарник і навіть [[болото]], [[дерен]]. Така форма землеробства вимагає міняти час від часу місце поселення.▼ Різновиди підсічно-вогневого землеробства з тропічними культурами і тепер широко поширені в [[Центральна Африка\|Центральній Африці]] (система «[[чітамене]]» у народів [[Народи банту\|банту]]), [[Південно-Східна Азія\|Південно-Східної Азії]] («[[ладанг]]» — у [[бірманці]]в, [[в'єтнамці]]в та ін.), [[Океанія\|Океанії]] (у [[Папуаси\|папуасів]] [[Нова Гвінея\|Нової Гвінеї]] та ін.), в індіанців [[Південна Америка\|Південної]] і [[Центральна Америка\|Центральної Америки]] («[[мільпа]]») тощо.▼ ~~== Застосування ==~~ ▲Підсічно-вогневе землеробство було поширене в зоні широколистяних лісів як [[Європа\|Європи]], так і [[Азія\|Азії]] з епохи [[неоліт]]у; в гірських і північних [[тайга\|тайгових]] лісах [[Помірний кліматичний пояс\|помірного поясу]] воно зберігалося у деяких [[Слов'яни\|слов'янських]] і [[Германці\|германських]] народів до середини [[XIX століття]]. У Південній Європі воно пережило себе вже на початку XIX століття, однак у таких районах, як [[Ардени\|Арденські гори]] або на острові [[Корсика]], проіснувало до середини XIX століття. Зберігалося воно до середини XIX століття і в широкій зоні лісів [[Північна Америка\|Північної Америки]] у європейських переселенців. ▲Різновиди підсічно-вогневого землеробства з тропічними культурами і тепер широко поширені в [[Центральна Африка\|Центральній Африці]] (система «[[чітамене]]» у народів [[Народи банту\|банту]]), [[Південно-Східна Азія\|Південно-Східної Азії]] («[[ладанг]]» — у [[бірманці]]в, [[в'єтнамці]]в та ін.), [[Океанія\|Океанії]] (у [[Папуаси\|папуасів]] [[Нова Гвінея\|Нової Гвінеї]] та ін.), в індіанців [[Південна Америка\|Південної]] і [[Центральна Америка\|Центральної Америки]] («[[мільпа]]») тощо Наприклад, в Африці чоловіки обрубують з дерев ножами гілки, а жінки укладають їх (разом із сухою травою і чагарником) товстим шаром на полі. Після спалювання перед початком [[сезон дощів\|дощів]] роблять посадки, оточивши ділянку масивною огорожею. Переважають змішані посіви [[Зернові культури\|зернових]] ([[просо]]), [[Зернобобові культури\|бобових]] і [[коренеплоди\|коренеплодів]]. Просо на другий рік змінює [[арахіс]], на третій рік переважають бобові. У гірських тропічних лісах папуаси Нової Гвінеї ліс вирубували і очищали ділянки кам'яними сокирами і дерев'яними ручними веслоподібними знаряддями. Посіви захищаються огорожами від [[Свиня дика\|диких свиней]]. Посіви культурних рослин, як правило, змішані. Така система застосовувалася східнослов'янськими племенами лісової зони.<ref name="тимочко">Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2 </ref> Зимовий місяць, протягом якого рубали ліс, називався «[[січень]]» (від слова «сікти» — рубати)<ref name="Благой">Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б.А. Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. — Изд. [[Академія педагогічних наук РРФСР\|Академии педагогических наук РСФСР]], Москва 1961, С: 621 (с.:'''215''')</ref>. У наступні місяці — «сухий» і «березіль», ліс сушили і спалювали<ref name="Благой"/>. Сіяли прямо в [[зола\|золу]], трохи розпушену дерев'яною [[соха\|сохою]] або оралом<ref name="Благой"/>. Таке землегосподарство називається «вогневим», або «підсічним»<ref name="Благой"/> Найчастіше сіяли [[просо]]<ref name="ЕУПетров">В. Петров. ''Матеріяльна культура. Пережитки передісторичної матеріяльної культури. Скотарство (200). Хліборобство (200). Ремесло. Оброблення металю (201). Осадництво (201)'' // [[Енциклопедія українознавства]]. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 200-228. [http://izbornyk.org.ua/encycl/eui027.htm Доступ]</ref><ref name="Благой"/>. Але були відомі і інші [[злаки]]: [[пшениця]], [[ячмінь]] і [[Жито посівне\|жито]]<ref name="Благой"/>. [[Павло Алеппський]] описав побутування в давній Україні підсічно-вогневої системи землеробства, розвинутого [[Тваринництво України\|тваринництва]], [[Городництво\|городництва]] і [[Садівництво\|садівництва]], [[Льонарство в Україні\|льонарства]], водяних млинів, продукування пива з ячменю, горілки з жита та вина, багато інших цікавих етнографічних рис<ref>Етнографія українців: [[Навчальний посібник\|навч. посібн.]] / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с. (стор.:84)</ref>. == Технологія == ▲У лісі рубали дерева або підсікали їх, підрізали кору, щоб вони висохли. Через рік ліс спалювали і сіяли прямо в [[Попіл\|попіл]], який є досить хорошим добривом. Для лісової смуги Східної Європи був характерний наступний екогосподарський цикл: від 1-3 до 5-7 років на розчищеній ділянці проводилися посіви, потім використовували його як сінокіс чи пасовище (не обов'язкова фаза, до 10-12 років), а після припинення господарської діяльності через 40-60 років відновлювався ліс. Спалювання висушених на корені дерев без зрубування (а тільки здирання кори до [[Камбій\|камбію]]) збільшувало описаний цикл на 10-15 років<ref>{{cite web\|title=Формирование и развитие восточноевропейских широколиственных лесов в голоцене\|author=Смирнова О.В., Турубанова С.А.\|url=http://paleobase.narod.ru/samara.html\|publisher=Палеоариалы\|archiveurl=https://www.webcitation.org/665BxmaUr?url=http://paleobase.narod.ru/samara.html\|archivedate=2012-03-11\|accessdate=2012-10-12\|deadurl=no}}</ref>. Поле після випалювання давало добрий урожай перший рік без обробки землі; потім потрібне розпушування ділянки ручними знаряддями. У зоні [[Вторинні ліси\|вторинних лісів]] випалювали чагарник і навіть [[болото]], [[дерен]]. Така форма землеробства вимагає міняти час від часу місце поселення. == Див. також == * [[Перелогова система землеробства]] * [[Системи землеробства]] == Примітки == Рядок 23 ⟶ 28: == Посилання == * [http://bse.sci-lib.com/article090432.html «Подсечно-огневая система земледелия» в БСЭ] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20110729025834/http://bse.sci-lib.com/article090432.html \|date=29 липня 2011 }} * [http://www.komi.com/Folk/komi/87.htm Традиционная культура народов северо-востока России] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20121119031815/http://www.komi.com/folk/komi/87.htm \|date=19 листопада 2012 }} * [http://www.merjamaa.ru/news/kaskenpoltto_podsechno_ognevoe_zemledelie/2019-10-28-1460 Kaskenpoltto — Подсечно-огневое земледелие] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20191215074003/http://www.merjamaa.ru/news/kaskenpoltto_podsechno_ognevoe_zemledelie/2019-10-28-1460 \|date=15 грудня 2019 }} == Література == * Андрианов Б. В. Подсечно-огневое земледелие // Народы мира. Истор.-этнограф. справочник / Глав. ред. Ю. В. Бромлей. — М.: Сов. Энциклопедия, 1988. — С. 591. * Сокіл-Клепар Наталія. [https://nz.lviv.ua/archiv/2015-3/14.pdf Землеробська лексика] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20220124011224/https://nz.lviv.ua/archiv/2015-3/14.pdf \|date=24 січня 2022 }} // Народознавчі зошити. № 3 (123), 2015 {{agri-stub}} Рядок 35 ⟶ 40: [[Категорія:Землеробство]] [[Категорія:Вогонь]] [[Категорія:~~Давнє~~Сільське господарство за галуззю]] [[Категорія:Тропічне сільське господарство]] [[Категорія:Лісокористування]]