Підсічно-вогнева система землеробства: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Аґрус (обговорення | внесок) |
|||
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Сільське господарство |image = DirkvdM santa fe scorched.jpg | caption = Підсічна [[Системи землеробства|система землеробства]] в [[Панама|Панамі]] }}
[[Файл:Slashing-and-burning.jpg|thumb|Підсічно-випалювальна практика в [[Фінляндія|Фінляндії]], 1893.]]
Рядок 9:
Підсічно-вогневе землеробство було поширене в зоні широколистяних лісів як [[Європа|Європи]], так і [[Азія|Азії]] з епохи [[неоліт]]у; в гірських і північних [[тайга|тайгових]] лісах [[Помірний кліматичний пояс|помірного поясу]] воно зберігалося у деяких [[Слов'яни|слов'янських]] і [[Германці|германських]] народів до середини [[XIX століття]]. У Південній Європі воно пережило себе вже на початку XIX століття, однак у таких районах, як [[Ардени|Арденські гори]] або на острові [[Корсика]], проіснувало до середини XIX століття. Зберігалося воно до середини XIX століття і в широкій зоні лісів [[Північна Америка|Північної Америки]] у європейських переселенців. В Україні у ХІХ ст. залишки цієї системи побутували тільки подекуди у [[Карпати|Карпатах]] і на [[Полісся|Поліссі]].
Різновиди підсічно-вогневого землеробства з тропічними культурами і тепер широко поширені в [[Центральна Африка|Центральній Африці]] (система «[[чітамене]]» у народів [[Народи банту|банту]]), [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] («[[ладанг]]» — у [[бірманці]]в, [[в'єтнамці]]в та ін.), [[Океанія|Океанії]] (у [[Папуаси|папуасів]] [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]] та ін.), в індіанців [[Південна Америка|Південної]] і [[Центральна Америка|Центральної Америки]] («[[мільпа]]») тощо.
Наприклад, в Африці чоловіки обрубують з дерев ножами гілки, а жінки укладають їх (разом із сухою травою і чагарником) товстим шаром на полі. Після спалювання перед початком [[сезон дощів|дощів]] роблять посадки, оточивши ділянку масивною огорожею. Переважають змішані посіви [[Зернові культури|зернових]] ([[просо]]), [[Зернобобові культури|бобових]] і [[коренеплоди|коренеплодів]]. Просо на другий рік змінює [[арахіс]], на третій рік переважають бобові. У гірських тропічних лісах папуаси Нової Гвінеї ліс вирубували і очищали ділянки кам'яними сокирами і дерев'яними ручними веслоподібними знаряддями. Посіви захищаються огорожами від [[Свиня дика|диких свиней]]. Посіви культурних рослин, як правило, змішані.
Така система застосовувалася східнослов'янськими племенами лісової зони.<ref name="тимочко">Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2 </ref> Зимовий місяць, протягом якого рубали ліс, називався «[[січень]]» (від слова «
[[Павло Алеппський]] описав побутування в давній Україні підсічно-вогневої системи землеробства, розвинутого [[Тваринництво України|тваринництва]], [[Городництво|городництва]] і [[Садівництво|садівництва]], [[Льонарство в Україні|льонарства]], водяних млинів, продукування пива з ячменю, горілки з жита та вина, багато інших цікавих етнографічних рис
== Технологія ==
Рядок 22:
== Див. також ==
* [[Перелогова система землеробства]]
* [[Системи землеробства]]
== Примітки ==
|