Всесвітня історія XX століття. Частина II: відмінності між версіями

[[Історична вісь|Історична вісь років]]|[[Список історичних дат|Календар]]<br />

[[19 століття]]|'''[[20 століття]]'''|[[21 століття]]<br />

[[1900-ті]]|[[1910-ті]]|[[1920-ті]]|[[1930-ті]]|[[1940-ві]]<br />

[[1950-ті]]|[[1960-ті]]|[[1970-ті]]|[[1980-ті]]|[[1990-ті]]<br />

[[1901]] [[1902]] [[1903]] [[1904]] [[1905]] [[1906]] [[1907]] [[1908]] [[1909]] [[1910]]<br />

[[1911]] [[1912]] [[1913]] [[1914]] [[1915]] [[1916]] [[1917]] [[1918]] [[1919]] [[1920]]<br />

[[1921]] [[1922]] [[1923]] [[1924]] [[1925]] [[1926]] [[1927]] [[1928]] [[1929]] [[1930]]<br />

[[1931]] [[1932]] [[1933]] [[1934]] [[1935]] [[1936]] [[1937]] [[1938]] [[1939]] [[1940]]<br />

[[1941]] [[1942]] [[1943]] [[1944]] [[1945]] [[1946]] [[1947]] [[1948]] [[1949]] [[1950]]<br />

[[1951]] [[1952]] [[1953]] [[1954]] [[1955]] [[1956]] [[1957]] [[1958]] [[1959]] [[1960]]<br />

[[1961]] [[1962]] [[1963]] [[1964]] [[1965]] [[1966]] [[1967]] [[1968]] [[1969]] [[1970]]<br />

[[1971]] [[1972]] [[1973]] [[1974]] [[1975]] [[1976]] [[1977]] [[1978]] [[1979]] [[1980]]<br />

[[1981]] [[1982]] [[1983]] [[1984]] [[1985]] [[1986]] [[1987]] [[1988]] [[1989]] [[1990]]<br />

[[1991]] [[1992]] [[1993]] [[1994]] [[1995]] [[1996]] [[1997]] [[1998]] [[1999]] [[2000]]<br />

==== Паризька мирна конференція ====

Підсумки війни підвела [[Паризька мирна конференція 1919—1920]], на яку було запрошено 27 держав. Переможені країни, а також [[Радянська Росія|більшовицька Росія]] в роботі конференції участі не брали. Конференція тривала з січня 1919 по січень 1920. Головною її задачею було вироблення повоєнного світового порядку, узгодження мирних договорів із переможеними державами, а також, за ініціативою [[Сполучені Штати Америки|США]], утворення [[Ліга Націй|Ліги Націй]]  — міжнародної організації, що за задумом повинна була завадити повторенню світового військового конфлікту. Конференція проходила у важкій дипломатичній боротьбі, між державами-переможцями, й часто опинялася на межі зриву. Франція намагалася добитися розчленування Німеччини і встановлення свого політичного домінування на континетіконтиненті, чому чинили опір британці.

ВУ роботі конференції взяла участь українська делегація, спільна від [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] та [[ЗУНР|Західної Української Народної республіки]]. Вона домагалася визнання української держави всупереч прагненням [[Польща|Польщі]] та інших сусідів поділити землі з переважним українським населенням. Зусилля української делегації знайшли підтримку представників діаспори та британців, які послідовно притримувалися «принципу народів». Однак, після поразки [[ЗУНР]] в [[Українсько-польська війна 1918—1919|Україно-польській війні]] українське питання більше не роглядалосярозглядалося.

[[Сен-Жерменський мирний договір 1919|Сен-Жерменський мирний договір]] із [[Австрія|Австрією]] був підписаний 10 вересня 1919. За ним затверджувалася незалежність нових держав у Східній Європі, Австрія втрачала права в колоніях та деякі європейські території, її збройні сили обмежувалися 30  тис., Австрія втрачала флот. [[4 червня]] [[1920]] було укладено [[Тріанонський договір]] з Угорщиною, за яким Угорщина поступалася великими територіями на користь [[Чехословаччина|Чехословаччини]], зокрема [[Закарпаття]]м, [[Румунія|Румунії]], [[Хорватія|Хорватії]], обмежувалися її збройні сили, втрачався дунайський флот.

[[Севрський мирний договір]] із турецьким султаном був підписаний [[10 серпня]] [[1920]]. За ним Туреччина втрачала великі території, контроль над якими передавався європейським державам за [[мандати Ліги Націй|мандатами Ліги Націй]]. Території, заселені [[араби|арабами]], були звільнені від турецької влади, однак європейське управління було кроком до утворення в подальшому значної кількості незалежних держав на противагу великій єдиній арабській країні. За договором Греція отримала Східну Фракію і Середземноморське побережжяузбережжя, а Туреччина залишалася без виходу до [[Середземне море|Середземного моря]]. Втім, Сервський договір був підписаний із старою владою, яка вже не мала сили. [[Кемалістська революція]] де-факто ліквідувала його.

==== Вашингтонська морська конференція ====

[[Вашингтонська морська конференція]], проведена [[1921]] року за ініціативою США, низкою міжнародних договорів затвердила перерозподіл сил у Тихому океані та умови контролю над Китаєм. США зуміли добитися поступок від Британії та Японії. Обмеження на кількість військових кораблів послабило домінування Британського флоту. Угода щодо рівних можливостей у Китаї поклала край зазіханням Японії на монопольний контроль.

==== Спроби перегляду повоєнних договорів ====

Система укладених договорів не тільки залишила чимало невдоволеннихневдоволених розподілом територій та сфер впливу, але й не змогла повністю вирішити питання безпеки в Європі, оскільки переможені країни та [[Радянська Росія|Росія]] залишилися поза участю в Лізі Націй. [[Генуезька конференція]], яка відбулася у квітні-травні 1922 року, планувалася як крок до вирішення цієї проблеми, а також ширшої проблеми економічного відновлення Центральної та Східної Європи. Під час Генуезької конференція [[Радянська Росія]] та [[Веймарська республіка|Німеччина]] уклали між собою [[Рапалльський договір (1922)|Рапалльський договір]], який зближував обидві країни та єднав їх у протистоянні країнам-переможцям. Невирішене російське питання було винесено для розгляду спеціальної [[Гаазька конференція 1922|Гаазької економічної конференції]], яка відбулася в червні-липні 1922, і в якій Німеччина участі не брала. Однак, досягти угоди не вдалося.

[[Лозаннська конференція 1922—1923]] знову розглядала турецьке питання та питання про статус проток. [[Севрський мирний договір]] між державами переможцями й султаном втратив силу після [[Кемалістська революція|Кемалістської революції]]. Було укладено [[Лозаннський мирний договір 1923]]. Німеччина стала членом [[Ліга Націй|Ліги Націй]] у 1925. [[Локарнська конференція]], проведена того ж року, узгодила західні кордони країни, однак східні кордони залишилися неузгодженими, що згодом привело до нової війни. [[Пакт Бріана — Келлогга]] 1928 року проголосив принцип недопустимості використання війни, як знаряддя політики. Попри те, що його підписали всі великі держави, він теж не запобіг [[Друга світова війна|Другій світовій війні]].

На початку 20-ихх німецька економіка розвалилася. З метою її порятунку та забезпечення виплати репарацій країнам-переможцям, були прийняті міжнародні плани оздоровлення німецької економіки - — [[план Дауеса]] 1924 року, та [[план Юнга]] 1928 року.

Російська революція 1917 року породила хвилю комуністичних революцій у Європі, що змусило багатьох повірити що незабаром буде всесвітня соціалістична революція. Однак, європейські комуністичні революції були неуспішні. У 1924 році помер [[Ленін]], через кілька років [[Лев Троцький|Льва Троцького]] замістив [[Сталін]] і де -факто став лідером [[Радянський Союз|Радянського Союзу]]. Ідея світової соціалістичної революції вже не була актуальною. Сталін зконцентрувавсконцентрував зусилля на «соціалізмі в країні» і взявся за [[колективізація|колективізацію]] та [[індустріалізація|індустріалізацію]]. Проте, із правлінням Сталіна більшість людей, в тому числі і комуністів розчарувались в ідеології, через звірства вчиненні за правління Сталіна, такі як масові вбивства «ворогів», [[Голодомори в Україні|голодомори]] і тоталітарний режим загалом, який він запровадив.

Комуністичні ідеї знову набули популярності у світі коли відбулася глобальна економічна криза в 1929 році, відома як [[Велика Депресія]]. Багато людей бачили це як початок занепаду [[капіталізм]]у, їх приваблювала комуністична [[ідеологія]] як вирішення проблеми економічної кризи.

[[Лібералізм]] та [[консерватизм]], їх пріоритети і соціальна база. [[Комуністичний інтернаціонал|Комуністичний рух]]. Утворення, цілі і тактика [[комуністична партія|комуністичних партій]]. [[Комінтерн]]. Стосунки компартії з [[соціал-демократія|соціал-демократією]]. [[Фашизм]] і [[націонал-соціалізм]] (''нацизм''). Походження, ідейні засади й соціальна база італійського фашизму та німецького націонал-соціалізму. [[Національно-визвольний рух]], його форми і методи боротьби. [[Робітничий рух|Робітничий]] і [[соціалістичний рух]]и. Роль [[профспілки|профспілок]] після Першої світової війни. Страйкова боротьба. [[СоціалістичнаСоціалістичний партіяінтернаціонал|Соціалістичні]] та соціал-демократичні партії. [[Соціалістичний робітничий інтернаціонал]].

Період між двома світовими війнимивійнами знаменний виникненням [[тоталітарний режим|тоталітарних режимів]]. Значним чином це пов'язано із розвитком [[засоби масової інформації|засобів масової інформації]], особливо [[радіо]], та різким підвищенням [[грамотність|грамотності]] населення європейських країн. Політичні партії та рухи різного спрямування отримали в свої руки інструменти масової [[агітація|агітації]] та [[пропаганда|пропаганди]]. Характерними рисами політичної пропаганди міжвоєнного періоду були обіцянки світлого майбутнього, возвеличування політичного лідера до рівня [[культ особи|культу особи]], відшукування спільного для народу [[Шкідництво|ворога-шкідника]], що стоїть на заваді побудові нового життя. Зіткнення пропаганд різного напрямку, правих і лівих, у більшості країн Європи не було збалансованим, що призводило до захоплення однією із політичних сил, правою або лівою, [[Етатизм|цілковитого контролю на суспільним життям]] і знищенню політичного противника шляхом [[репресії|репресій]].

==== [[Сполучені Штати Америки]] ====

<small>Зміна статусу США у світі після Першої світової війни . Період «проспериті» («процвітання»). «[[Велика депресія]]». Робітничій рух. «[[Новий курс]]» [[Рузвельт Франклін Делано Рузвельт|Франкліна Делано Рузвельта]]. </small>

[[1920-ті|20-ті]] роки в США отримали назву [[щасливі двадцяті|щасливих двадцятих]] у зв'язку зі швидким розвитком економіки, швидким зростанням рівня добробуту й динамікою суспільного життя. При правлінні президентів [[Воррен Гардінг|Воррена ГардінгаҐардінга]] та [[Калвін Кулідж|Калвіна Куліджа]] були створені сприятливі умови для розвитку великого бізнесу. Облікова ставка підтримувалася на рівні 3 %. Капіталовкладення приносили значні прибутки, ціни акцій стрімко росли. Однак, швидкий ріст призвів до перегрівання економіки, що згодом вилилося в біржову катастрофу.

[[24 жовтня]] [[1929]], у день, що отримав назву ''[[Чорний четвер|чорного четверга]]'', розпочався [[Біржовийбіржовий крах 1929]]. Курси акцій різко обвалилися, кінець 20-ихх і 30-іті роки стали періодом «[[Велика депресія|Великої депресії]]». Виробництво скоротилося наполовину, а автомобілів у п'ять разів, [[безробіття]] досягло 25 %, масово розорялися фермери, зростала інфляція. Для боротьби з депресією обраний у [[1932]] президент [[Франклін Делано Рузвельт]] оголосив «[[новий курс]]» - — політику економічного врегулювання і стимулювання економіки, яка не мала певного визначеного плану, а була низкою часто спорадичних законодавчих актів і адміністративних заходів. Втім, США подолали економічну кризу тільки після початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] завдяки військовим замовленням.

У 1920 році в [[Конгрес США]] прийняв [[сухий закон]] — заборону виробництва, продажу й споживання [[алкоголь|алкоголю]]. Це призвело до виникнення підпільної торгівлі алкогольними напоями — [[бутлегерствоБутлегери|бутлегерства]] і розквіту [[організована злочинність|організованої злочинності]]. Сухий закон був відмінений у [[1933]] президентом Рузвельтом як неефективний.

За часи Першої світової війни зріс і зміцнів [[робітничий рух]] у США]]. Особливих розмірів боротьба робітників за свої права набрала в період Великої депресії, в середині 30-ихх. [[Профспілковий рух у США]] очолювала [[Американська федерація праці]], від якої в середині 30-ихх відщепився [[Конгрес виробничих профспілок]]. Між двома організаціями виникла жорстка боротьба. [[Американська федерація праці]] вороже ставилася до [[комунізм|комуністів]], тоді як Конгрес виробничих профспілок мав сильну фракцію комуністів. [[Новий курс]] президента Рузвельта вжив цілу низку заходів для покращення становища робітників, зокрема вставновиввстановив [[мінімальна зарплата|мінімальну зарплату]] й максимальну тривалість робочого дня. Особливістю американського профспілкового руху було те, що на відміну від інших країн, де власники виробництв часто використовували злочинні кола для боротьби з робітниками, у США профспілки вступили в союз із [[організована злочинність|організованою злочинністю]] для боротьби зі [[штрейбрехер]]ами і захисту страйкарів.

Поряд із лівим робітничим рухом, в США існували й набирали силу також праві й популісти. У 20-ихх роках значно зросла кількість членів [[Ку-Клуксклукс-Кланклан|Ку-клукс-клану]]у. Ця тенденція пішла на спад із початком Великої депресії. У тридцятих роках значну загрозу Новому курсу становила популістська реторикариторика [[Х'юї Лонг]]а.

У [[1931]] в штаті [[Невада]] були легалізовані [[азартні ігри]]. Після побудови неподалік від [[Лас-Вегас]]а [[Гребля Гувера|греблі Гувера]], столиця Невади перетворилася в центр грального бізнесу й індустрії розваг, яким керували [[гангстер]]ські кола.

==== Ірландія ====

Боротьба ірландців за незалежність продовжувалася під час Першої світової війни. Кульмінацією цієї боротьби стало [[Великоднє повстання|Великоднє повстання 1916]], яке, хоча й зазнало поразки, призвело до перемоги «[[Шинн Фейн]]» на виборах [[1918]] року до [[Британський парламент|Британського парламенту]] на основі [[абстенціоналізм]]уабстенціоналізму. В [[1919]] був утворений таємний ірландський парламент (Перший Дойл) під проводом [[Еймон де Валера|Еймона де Валери]], який проголосив [[Ірландська Республіка (1919-1922)|Ірландську республіку]], що стало початком [[Війна за незалежність Ірландії|Війни за незалежність Ірландії]]. Апогеєм насилля стала так звана [[кривава неділя (1920)|кривава неділя]] [[21 листопада]] [[1920]] року. Врешті-решт [[Акт про управління Ірландією]] розділив острів на дві частини: [[Північна Ірландія|Північну Ірландію]], лояльну британській короні, та Південну Ірландію. Війна за незалежність завершилася після підписання [[Англо-ірландський договір|англо-ірландської угоди 1921 року]], що призвела до утворення [[Ірландська Вільна держава|Ірландської Вільної держави]] як [[домініон]]у Британії в [[1922]]. Однак, після цього розпочалася [[Громадянська війна в Ірландії|Ірландська громадянська війна]] 1922-19231922—1923 років між силами, які не визнавали угоди й виступали за збереження Ірландської республіки, й прихильниками Вільної держави. Війна завершилася перемогою прихильників Вільної держави й формуванням уряду на чолі з [[Вільям КосґрейвКосгрейв|Вільямом Косґрейвом]].

[[Англо-ірландський договір|Англо-ірландський договір 1921]] року втратив силу з прийняттям [[Вестмінстерський статут 1931|Вестмінстерського статуту 1931 року]]. Ірландія разом із іншими домініонами отримала право затверджувати свої закони, припинилися виплати в Британську скарбницю. Після митної війни між Британією й Ірландією 1932-19351932—1935 років підписано [[Британо-ірландський торговий пакт]]. У [[1937]] році проголошено суверенну, незалежну, демократичну державу [[Ейре]]. Напруженість у стосунках між Британією та Ірландією, проте, зберігалася, й Ірландія залишилася нейтральною під час Другої світової війни.

==== Франція ====

В результаті Першої світової війни Франція отримала значні території за рахунок Німеччини і мандатів в Африці й на Близькому Сході та гегемоністське положеняположення в Європі. Водночас після війни залишилися великі спустошені області, які потрібно було відбудовувати, великі борги перед США та Британією, і зменшилося населення країни. Надії Франції на те, що «Німеччина за все заплатить» не справдилися, оскільки через економічні труднощі в Німеччині виплати репарацій затримувалися. У французькому суспільстві сталися значні структурні зміни, пов'язані зі зубожінням середнього класу, відпливом населення з села у міста.

У [[1929]] французи вийшли з [[Рейнська область|Рейнської області]], але це не зменшило напруження у відносинах з Німеччиною. Франція розпочала будівництво [[лінія Мажино|лінії Мажино]]. Економічна криза у Франції розпочалася тільки в 1931 і не була такою важкою, як у інших країнах. У 1932 на виборах знову перемогли ліві, й був сформований кабінет на чолі з Едуаром Ерріо, але він швидко пішов у відставку в зв'язку з виплатою боргів США та фінансовими скандалами. Часта зміна кабінетів призвела до зростання антипарламентських рухів, як [[французькі ультраправі ліги|ультраправих]], так і комуністичних. 6 лютого 1934 року праві ліги провели [[криза 6 лютого 1934|масові вуличні демонстрації]], кульмінацією яких був бунт на [[площа Згоди|площі Згоди]] і штурм [[Бурбонський палац|Бурбонського палацу]]. НапруженнняНапруження виникло зокрема через [[афера Ставіського|аферу Ставіського]]. Ліві сили розцінили ці події як спробу фашистського перевороту в Франції, і виник [[Народний фронт (Франція)|Народний фронт]], до якого увійшли радикали, соціалісти й комуністи. Народний фронт переміг на виборах 1936 року, й був сформований кабінет [[Леон Блюм|Леона Блюма]], однак без участі комуністичних представників. [[Матіньйонска угода]] гарантувала робітникам 40-годинний робочий тиждень, оплачувану відпускувідпустку та інші права, ультраправі ліги були розпущені законом, але продовжували фунціонуватифункціонувати під іншими назвами. Проте, до 1938 Народний фронт розпався, і був сформований кабінет на чолі з [[Едуар Даладьє|Едуаром Даладьє]], який отримав повноваження для подолання внутрішньої кризи. Цей кабінет визнав режим Франциско Франко в Іспанії і пішов на [[Мюнхенська угода 1938 року|мюнхенську змову]], що, втім, не зупинило [[Друга світова війна|Другу світову війну]].

==== Німеччина ====

Наслідки поразки у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. [[Листопадова революція 1918]]. [[Веймарська республіка]]. Встановлення нацистської диктатури. [[Адольф Гітлер]]. Внутрішня і зовнішня політика фашистського режиму.

На [[Паризька мирна конференція|Паризьку мирну конференцію]] Німеччина не була допущена. За [[Версальський договір|Версальським договором]] вона втрачала значні території, її віськовівійськові сили були обмежені, вона повинна була сплатити великі [[репарація|репарації]]. Окупована союзниками [[Рейнська область]] повинна була залишатися демілітаризованою. Все це породило в німцях почуття приниження. Розчарування в ліберальних інститутах підсилилося [[Гіперінфляція у Веймарській республіці|гіперінфляцією 1920-19231920—1923 років]]. Ці фактори породили потужні екстремістські рухи. Ліві сили розкололися на два табори: помірковану [[СДПН|Соціал-демократичну партію Німеччини]], яка входила у [[Веймарська коаліція|Веймарську коаліцію]] та пробільшовицьку [[Комуністична партія Німеччини|Комуністичну партію Німеччини]], утворену з [[Союз Спартака|Союзу Спартака]]. Серед правих почала виділятися [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини]], яку швидко очолив [[Адольф Гітлер]]. У своїй пропаганді націонал-соціалісти сприралися на популярну теорію змови, яка пояснювала капітуляцію Німеччини у війні при ще боєздатній армії, підступами [[євреї]]в та соціалістів на шкоду німецькій державі.

==== [[Італія]] ====

Італія завершила Першу світову війну на боці переможців і розширила свою територію за рахунок [[Південний Тіроль|Південного Тіролю]], однак наслідки мирних конференцій викликали в італійців розчарування і, навіть, образу. В умовах несприятливої економічної ситуації та неспороможностінеспроможності політичних сил у парламенті домовитися, активізувалися союзи фронтовиків та інвалідів війни. Це створило підґрунтя для приходу до влади фашистів на чолі з [[Беніто Муссоліні]]. У [[1919]] італійці під проводом [[Габріеле д'Аннунціо]] здійснили напад на місто [[Рієка|Рієку]], яке вони називали [[Фіуме]]. В тому ж році почали формуватися перші «бойові союзи» (fasci de combattimento). Уряди, які змінювалися дуже швидко, не могли впоратися з кризою та інфляцією, у [[1920]] році розпочалися страйки в [[Мілан]]і під проводом соціалістів. Налякане можливістю революції на зразок російської італійське суспільство підтримало фашистів, які вдалися в боротьбі з соціалістами до терору. В 1921 році була заснована [[Національна фашистська партія]], у [[1922]] відбувся фашистський [[похід на Рим]]. Король [[Віктор Емануїл III]] відмовився оголосити надзвичайненадзвичайний положеннястан і «чорні сорочки» Муссоліні захопили столицю. Муссоліні отримав диктаторську владу. У [[1924]] році фашисти перемогли на виборах, опозиція відійшла «на [[Авентін|Авентин]]». У [[1925]]-[[1926|26]] роках фашисти консолідували владу в свої руках під приводами боротьби проти «антифашистської змови», «вільних каменярів» та емігрантів. Опозиційні партії були розпущені, у листопаді 1926 було заборонено створювати нові партії.

[[Трудова хартія]] [[1927]] року проголосила приватний сектор економіки найбільш ефективним, чим підтримала промисловців, водночас для подолання класової боротьби була створена синдикато-корпоративна система, основою якої стали корпорації, куди входили призначені урядом представники робітничих синдикатів (профспілок) та підприємців. Корпорації були покликані планувати виробництво в державних інтересах.

==== [[Іспанія]] ====

<small>Ситуація в Іспанії після Першої світової війни. Диктатура [[Мігель Прімо де Рівера|Прімо де Рівери]]. Прояви економічної кризи 1929—1933. Революція [[1931]]. Уряд [[Народний фронт Іспанії(Іспанія)|Народного фронту]]. [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянська війна 1936—39]]. Втручання тоталітарних держав у події в Іспанії. Встановлення диктатури [[Франциско Франко]]. </small>

Утворення Чехословаччини. Визначення кордонів. Включення [[Закарпаття]] до складу Чехословаччини. [[Конституція 1920|Конституція]] [[1920]] р. Внутрішня і зовнішня політика [[Масарик Томаш|Т. Масарика]] та Е. Бенеша. «[[Судетська область|«Судетська проблема»]]». Становище українського населення.

[[Революція 1918 в Угорщині|Революція 1918]]. Доба [[Угорська радянськаРадянська республікаРеспубліка|Угорської радянської республіки]]. Угорщина за режиму [[ГортіМіклош МіклашГорті|М. Горті]].

[[Лютнева революція в Росії 1917]], її причини та початок. Зречення [[Микола ІІ|Миколи ІІ]]. Утворення. Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика. [[Липнева криза 1917]] року. Серпневий заколот військових.

Проголошення [[СРСР]]. [[Йосип Сталін]]. Тоталітарний характер сталінського режиму. [[Колективізація]]. Суспільно-політична обстановка у 1929-19301929—1930 років. Масовий [[терор]].

Наслідки Першої світової війни для Японії. [[Мілітаризація]] країни. Соціально-економічне становище населення.
Демократичний рух.

[[Реза Шах Пахлаві|Реза-хан]]. Революція в [[Туреччина|Туреччині]]. [[Ататюрк]]. Арабський світ. Палестинська проблема.

Національно-визвольний рух в [[Північна Африка|Північній Африці]]. Здобуття незалежності [[Єгипет|Єгипту]]. Країни й території [[ТропічнаСубсахарська Африка|Тропічної]] і [[Південна Африка|ПівденноїСубсахарської Африки]].

В період з 1914 по 1939 рік відбулися важливі наукові відкриття, зокрема в області фізики. [[Альберт Ейнштейн|Альберт Айнштайн]] у [[1915]] опублікував [[загальна теорія відносності|загальну теорію відносності]], яка була водночас теорією [[гравітація|гравітації]] і відкрила шлях до побудови [[фізична космологія|фізичної космології]]. Наприкінці 20-тихх [[Едвін Хаббл|Едвін Габбл]] на основі вивчення [[червоний зсув|червоного зсуву]] сформулював [[закон Хаббла|закон Габбла]], за яким [[Всесвіт]] розширюється.

Вивчення мікросвіту привело до формулювання [[квантова механіка|квантової механіки]]. У [[1913]] [[Нільс Бор]] запропонував [[модель Бора|модель атома водню]], в якій [[електрон]]и обертаються навколо [[ядро атома|ядра]] тільки по певних дискретних орбітах, а випромінювання й поглинання [[світло|світла]] супроводжується переходами з однієї орбіти на іншу, чим пояснюється [[лінійчастий спектр]]. У [[1925]] був відкритий [[спін]] електрона, а в 1927 - — [[дифракція електронів]]. У [[1926]] [[Ервін Шредінгер]] записав [[рівняння Шредінгера]], на основі якого отримав спектри найпростіших атомів. У [[1927]] [[Вальтер Гайтлер]] та [[Фріц Лондон]], використовуючи рівняння Шредінгера, запропонували теорію [[ковалентний зв'язок|ковалентного зв'язку]]. Спільними зусиллями багатьох вчених був розроблений новий, відмінний від [[класична фізика|класичної фізики]] підхід до якісного розуміння явищ мікросвіту  — [[Копенгагенська інтерпретація|Копенганенська інтерпретація квантової механіки]].

Значний прогрес відбувся у [[ядерна фізика|ядерній фізиці]]. У [[1919]] [[Ернест Резерфорд]] відкрив першу [[ядерна реакція|ядерну реакцію]] і зробив висновок про існування [[протон]]а, як складової частини ядра. У [[1932]] [[Джеймс Чедвік]] відкрив [[нейтрон]]. На початку 30-ихх [[Вольфганг Паулі]] для пояснення [[бета-розпад]]у припустив існування [[нейтрино]]. У [[1934]] [[Отто Ган]] відкрив [[поділ ядра]] [[Уран (хімічний елемент)|урану]], відкрився шлях до [[ланцюгова реакція|ядерної ланцюгової реакції]].

В області [[медицина|медицини]] відбулося відкриття [[пеніцилін]]у [[Александер Флемінг|Александром Флемінгом]]. Хоча практичне застосування [[антибіотики|антибіотиків]] почалося тільки під час Другої світової війни, відкриття мало величезне значення в боротьбі з [[інфекційні хвороби|інфекційними хворобами]] в другій половині століття, збільшенню тривалосятривалості життя й чисельності населення у світі.

У [[1922]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] з'явилася перша комерційна [[Радіо|радіокомпанія]]. В [[1923]] вперше по [[радіо]] транслювався фінальний матч студентського чемпіонату з [[американський футбол|американського футболу]]. Незабаром, радіо стало одним із основних засобів масової інформації, що використовувався для трансляції музики, розважальних передач, новин і був могутнім засобом [[пропаганда|пропаганди]]. В 30-ихх в радіоефірі з'явилися перші [[мильна опера|мильні опери]]  — [[серіал]]и, названі так, тому що їхніми спонсорами були косметичні компанії на кшталт [[Colgate-Palmolive]] та [[Procter & Gamble]].

Швидкими темпами розвивалася [[кіноіндустрія]], центром якої став [[Голлівуд]]. Знятий у [[1927]] «''[[Співак джазу (фільм, 1927)|Співак джазу]]''» став першим звуковим фільмом, у 30-ихх почали зніматися кольорові фільми. З [[1929]] вручається [[Оскар|премія «Оскар»]]. В період між двома війнами склалися майже всі жанри кінематоргафукінематографу. Більшість фільмів знімалися швидко, продовжвпродовж кількох тижнів, і були доволі низької якості, однак у 20-ихх та 30-ихх з'явилося також чимало кіношедеврів. Кіно було не тільки розвагою, а й могутнім засобом пропаганди, особливо в тоталітарних країнах. Зняті [[Лені Ріфеншталь]] нацистські агітаційні фільми стали взірцями документального кіно. Аналогічна ситуація склалася в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]], де видатні режисери [[Сергій Ейзенштейн]], [[Олександр Довженко]] та інші створювали кінофільми, які не тільки розважали глядача, а й виховували його «свідомим будівником комунізму». З іншого боку комедії [[Чарлі Чаплін]]а «''[[Вогні великого міста]]''», «''[[Нові часи]]''», «''[[Великий диктатор]]''» відстоювали [[гуманізм|гуманістичні]] ідеали, хоча теж були політично мотивовані.

[[The Walt Disney Company|Студія Волта Діснея]] зайняла чільне місце у виробництві [[мультфільм]]ів. Мультфільми були здебільшого короткометражними, з популярними персонажами на зразок [[Міккі Маус]]а або [[Дональд Дак|Дональда Дака]], які переходили із фільму в фільм, утворюючи серії. «''[[Білосніжка і семеро гномів (мультфільм, 1937)|Білосніжка і сім гномів]]''» стала першим повнометражним мультиплікаційним фільмом.

'''Початок війни'''. Події [[1939]] — червня 1941 років. Причини, характер та періодизація Другої світової війни. Напад Німеччини на Польщу. ВступНапад [[Червона армія|Червоної армії]] уна Польщу та приєднання [[Західна Україна|ЗахіднуЗахідної УкраїнуУкраїни]] та Західну Білорусію і приєднанняЗахідної їхБілорусі до СРСР. Включення до Радянського Союзу Північної Буковини, [[Бессарабія|Бессарабії]], [[Латвія|Латвії]], [[Литва|Литви]] та [[Естонія|Естонії]]. [[Радянсько-фінська війна]]. «[[Дивна війна]]». Окупація Німеччиною [[Данія|Данії]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Нідерланди|Нідерландів]]. Розгром Франції. [[Агресія на Балканах]]. Загострення радянсько-німецьких суперечностей.

'''Воєнні дії в середині [[1941]]—–[[1942]] років'''. [[План Барбаросса|План «Барбаросса»]]. Напад Німеччини на СРСР. Створення антигітлерівської коаліції. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті. [[Битва за Москву]]. Напад Японії на [[Перл-Гарбор]] і початок бойових дій на [[Тихий океан|Тихому океані]]. [[Війна в Північній Африці]].

[[Файл:Trinity Test Fireball 16ms.jpg|180px|thumb|Перше випробовування ядерної зброї - — вибух "Трініті"«[[Триніті (випробування)|Триніті]]». В кадрі - — момент через 0.016 секунди після детонації.]]

'''Завершальний етап Другої світової війни'''. Наступальні операції [[Радянська армія|Радянської армії]]. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну та Східну Європу. Відкриття [[Другий фронт|Другого Фронту]] та завершальний етап війни у Європі. Успіхи англо-американських військ на Тихому океані та в Європі. Випробовування [[ядерна зброя|ядерної зброї]]. [[ТрінітіТриніті (випробовування)|ТрінітіТриніті]].

Внутрішнє становище та життя населення у [[Сполучені Штати Америки|США]], ВеликобританіїВеликій Британії, Франції, СРСР, Німеччині та Японії.

США у [[1945]]-–[[1960]] роках. Зміцнення міжнародного статусу США внаслідок Другої світової війни. Наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті. Особливості економічного розвитку.

США у 60 —– 70-х роках. Політика адміністрацій [[Кеннеді Джон Фіцджеральд Кеннеді|Дж. Кеннеді]] та [[Джонсон Ліндон Джонсон|Л. Джонсона]]. Стан економіки. [[Карибська криза]]. [[Індокитайські війни|Війна в Індокитаї]]. Рух за [[громадянські права]]. Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-х роках. [[Вотергейтський скандал|Вотергейтська справа]]. Депресія [[1974]]—[[1975]] років. Другий етап науково-технічної революції.

США у 80 —– 90-х роках XX століття, початок XXI століття. Президентство [[Рейґан Рональд Рейган|Р. Рейґана]], «[[РейґаномікаРейганоміка|«Рейганоміка»]]», зовнішньополітична стратегія. Економічне піднесення 80 — 90-х років. Політичний курс [[Клінтон Білл Клінтон|Б. Клінтона]]. Зростання ролі США у міжнародних відносинах після розпаду СРСР і комуністичного блоку. [[Президентські вибори у США 2000|Президентські вибори 2000]] року. Політичний курс [[Джордж Вокер Буш|Дж. Буша]]. Події [[11 вересня]] [[2001]] року та їх наслідки. [[Українці у США]]. [[Українсько-американські відносини]].

'''[[Канада]]'''. Політика ліберальної та Консервативної партій після Другої світової війни. Проблема [[Квебек (провінція)|Квебеку]]. [[Конституційна реформа 1982]] року. Соціально-економічний розвиток країни у 80 — 90-ті роки ХХXX ст, на початку XXI століття. Зовнішня політика, встановлення відносин з Україною. [[Українці в Канаді]].

'''ВеликобританіяВелика Британія'''. Країна у другій половині 40-х — 60-х роках. Ліквідація Британської колоніальної імперії. Консервативні уряди [[Маргарет Тетчер]] і [[Джон Мейджор|Джона Мейджора]], їхня соціально-економічна та політична стратегія. Вибори 1997 року і прихід до влади лейбористського кабінету [[Блер Тоні|Тоні Блера]]. [[Вибори 2001 в Англії|Вибори 2001]] року. Зовнішньополітичні пріоритети ВеликобританіїВеликої Британії. [[Українсько-британські відносини]].

'''Франція'''. Співвідношення політичних сил після визволення від [[нацизм]]у. [[Четверта республіка]]. Політична боротьба в 40-х — 50-х роках. [[П'ята республіка]]. [[Шарль де Голль]]. [[Травневі заворушення 1968 року|Травневі події 1968]] року. Франція у [[1970-ті|70-ті]] роки. [[Міттеран Франсуа|Франсуа Міттеран]], [[Ширак Жак|Жак Ширак]]. Зовнішньополітична доктрина Франції. Взаємини Франції з Україною.

'''Італія'''. Політична боротьба в країні після визволення. Проголошення республіки. Підписання мирного договору. [[Італійське «економічне диво»]]. Політика лівоцентристських і правоцентриськихправоцентристських урядів у 60 — 70-х роках. Наростання політичної нестабільності. Італія у 80 — 90-х роках XX століття, на початку XXI століття. [[зовнішня політика Італії|Вектори зовнішньої політики]]. [[Українсько-італійські відносини]].

СРСР у [[1945]]—[[1964]] роках. Повоєнна розруха в країні. [[Відбудова народного господарстваСРСРгосподарства СРСР|Відбудова господарства]]. Суспільно-політичне життя. Смерть [[Сталін|Йосипа Сталіна]] і боротьба за владу. Пошуки шляхів удосконалення партійного і державного керівництва.

Роки [[застій|«застою»]] ([[1964]]—[[1985]]). Усунення від влади [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]]. [[Брежнєв Леонід|Леонід Брежнєв]]. [[Доктрина Брежнєва]] ([[1968]]). [[Економічна реформа 1965]] та її результати. Падіння темпів [[економічний розвиток|економічного розвитку]]. Суспільно-політичне життя. [[Дисидентський рух]]. [[Зовнішня політика СРСР|Зовнішня політика]].

Відновлені та нові незалежні держави: початок самостійного життя (1991 — кінець 90-х років XX століття, початок XXI століття.) Соціально-економічне та політичне становище [[ПрибалтикаКраїни Балтії|Прибалтійськихбалтійських країн]]. [[Білорусь|Білорусі]], [[Молдова|Молдови]], держав [[ЗакавказзяПівденний Кавказ|Південного Кавказу]] та [[Центральна Азія|Центральної Азії]]. Міжнародні суперечності. Збройні локальні конфлікти. Нові незалежні держави на міжнародній арені. Їхні відносини з Україною.

'''[[Чехословаччина]]'''. [[Чеська республіка|ЧеськаЧехія]] та [[Словаччина|Словацька республіки]]. Встановлення комуністичного режиму після Другої світової війни. Події [[1968]] року. [[Оксамитова революція|«Оксамитова» революція 1989]] року, відновлення демократичного ладу. Розпад федерації, утворення незалежних ЧеськоїЧехії та Словацької республікСловаччини, їхнє внутрішнє становище та зовнішня політика. Відносини з Україною. Українське населення у Словаччині.

'''Країни [[Південно-Східна Азія|Південна-Східної Азії]]'''. Національно-визвольна боротьба у Французькому Індокитаї. Перемога національних сил Індонезії. Події ЗО[[30 вересня]] [[1965]] року в Індонезії. [[Війна у В'єтнамі|Американо-в'єтнамська війна]]. «[[Червоні кхмери]]» у [[Камбоджа|Камбоджі]] та їхня модель [[комунізм]]у. Економічний розвиток країн Південно-Східної Азії. [[АСЕАН]].

'''Країни Близького і Середнього Сходу'''. Найважливіші події післявоєнного розвитку [[Іран]]у, [[Пакистан]]у, [[Афганістан]]у. [[Переворот в Ірані (1953)]]. Утворення держави [[Ізраїль]]. Виникнення і загострення близькосхідної проблеми. [[Арабо-ізраїльські війни]]. Економічний та політичний розвиток арабських країн Сходу. [[Іранська революція]]. Події в регіоні в 80 — 90-х роках XX століття, на початку XXI століття. Особливості історичного розвитку Туреччини.

'''Країни Африки'''. Здобуття незалежності народами континенту. Крах [[апартеїд]]у на півдні Африки. Економічний та політичний розвиток країн Африки у 90-х роках. Проблеми «Чорного» континенту і «[[МагрібМагриб]]у».

Спроби повороту від «холодної війни» до співробітництва (друга половина 50-х — 60-ті роки). Проблеми роззброєння. [[Карибська криза]]. [[Договір про заборону випробувань ядерної зброї]]. [[Палестинські Території|Палестинська проблема]]. Втручання наддержав у внутрішні справи інших країн. Становлення [[Рух неприєднання|Руху неприєднання]].

== Остання третина ХХXX століття ==

=== Економіка і наука ===

==== Науково-технічний прогрес ====

* [https://web.archive.org/web/20120226212146/http://www.20th-century.net/ The 20th Century Research Project]

* [https://web.archive.org/web/20120206080625/http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Old.html Slouching Towards Utopia: The Economic History of the Twentieth Century]

* [http://www.time.com/time/archive/collections/0,21428,c_writers,00.shtml TIME Archives] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130210173010/http://www.time.com/time/archive/collections/0,21428,c_writers,00.shtml |date=10 лютого 2013 }} The greatest writers of the 20th Century