Кровоносні судини: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 45 проміжних версій 27 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{unibox}}'''Кровоно́сні суди́ни''' ({{lang-la|vasa sanguinea}}) — складові [[Серцево-судинна система|серцево-судинної системи]], які забезпечують
[[Файл:Grafik_blutkreislauf.jpg|міні|ліворуч|Основні кровоносні судини чоловіка]]
Кровоносні судини утворюють:
*
*
== Класифікація ==
За будовою та функцією:
* [[Артерія|Артерії]]
* [[Вена|Вени]]
* Артеріоли (прекапіляри)
* Капіляри
* Венули (посткапіляри)
* [[Лімфатична система|Лімфатичні судини]] (хоч це й окрема система, нормальне функціонування кровоносної системи (в тому числі кровоносних судин) неможливе без [[Лімфа|лімфи]])
== Загальна будова ==
[[Файл:Vein-crosssection-no-text.png|thumb|
Виконання кровоносними судинами загальної транспортної функції, проявляється в подібному плані будови судин макроциркуляторного русла. Стінка судини складається з трьох оболонок[https://www.mozaweb.com/uk/Extra-3D_sceni-Krovonosni_sudini-361015 Кровоносні судини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201205175002/https://www.mozaweb.com/uk/Extra-3D_sceni-Krovonosni_sudini-361015 |date=5 грудня 2020 }} :
* внутрішньої — представлена [[Ендотелій|ендотелієм]] (одношаровий плоский [[епітелій]]), який побудований з витягнутих [[Ендотелій|ендотеліоцитів]], розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста [[сполучна тканина]];
* середньої — складається з циркулярних пучків [[Гладенька мускулатура|гладеньких м'язових]] клітин із прошарками еластичних волокон;
* зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і
Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, [[
=== Артерії, вени та капіляри ===
''Артерії'' та ''вени'' мають три шари. Середній шар в артеріях товщій, ніж у венах:
Внутрішній шар (tunica intima), є найтоншим шаром. Це одиничний шар пласких клітин (простий плаский епітелій), склеєний полісахаридним міжклітинним матриксом, оточений тонким шаром субендотеліальної сполучної тканини, переплетеної великою кількістю еластичних смуг, розташованих по колу, які називаються внутрішньою еластичною плівкою. Тонка плівка з пружних волокон у внутрішній оболонці проходить вздовж судини.
Середній шар оболонки — найгрубіший шар в артеріях. Він складається з еластичного волокна, розташованого по колу, сполучної тканини, полісахаридних речовин, другий і третій шари розділені іншою товстою пружною оболонкою, яка називається зовнішньою еластичною плівкою. Середовище оболонки (особливо в артеріях) може бути багатим на гладенькі м'язи, які керують просвітом судин. Вени, не мають зовнішню еластичну плівку, а лише внутрішню. Середня оболонка в артеріях товща, ніж у венах.
Зовнішній шар — (tunica adventitia) [[Адвентиція|адвентиційна]] оболонка, є найтовщим шаром у венах. Вона повністю складається зі сполучної тканини і також містить нерви, що живлять судину, та поживні капіляри (vasa vasorum) у більших судинах.
''Капіляри'' складаються з одного шару ендотеліальних клітин з опорним субендотелієм, який містить базальну плівку та сполучну тканину.
Коли кровоносні судини з'єднуються, утворюючи область розсіяного кровопостачання, це називається анастомозом. [[Анастомоз|Анастомози]] забезпечують найважливіші допоміжні шляхи течії крові у разі закоркування судин.
Вени ніг мають клапани, які запобігають зворотному потоку крові, що перекачується проти [[Сила тяжіння|сили тяжіння]] навколишніми м'язами<ref>{{Cite web|title=Blood Vessel Structure and Function {{!}} Boundless Anatomy and Physiology|url=https://courses.lumenlearning.com/boundless-ap/chapter/blood-vessel-structure-and-function/|website=courses.lumenlearning.com|accessdate=2021-02-23|archive-date=18 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210118174704/https://courses.lumenlearning.com/boundless-ap/chapter/blood-vessel-structure-and-function/}}</ref>.
=== Зміна розміру судин ===
Розмір кровоносних судин дуже різний. Їх діаметр коливається від 25 міліметрів для [[Аорта|аорти]] до всього 8 мікрометрів в капілярах. Це приблизно 3000-кратний розбіг.<ref>{{Cite web|title=Blood Vessels {{!}} Encyclopedia.com|url=https://www.encyclopedia.com/medicine/anatomy-and-physiology/anatomy-and-physiology/blood-vessels|website=www.encyclopedia.com|accessdate=2021-02-25|archive-date=1 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210201200850/https://www.encyclopedia.com/medicine/anatomy-and-physiology/anatomy-and-physiology/blood-vessels}}</ref>
Артерії — і певною мірою вени — можуть зменшувати або збільшувати власний внутрішній діаметр внаслідок скорочення м'язового шару. Це змінює кровотік до нижчих
[[Файл:Vasoconstriction_-_Constricted_blood_vessel.jpg|міні|Звужена судина]]
органів і визначається [[Автономна нервова система|автономною нервовою системою]]. Розширення (вазодилатація) і звуження (вазоконстрикція) судин також використовуються організмом антагоністично як способи [[Терморегуляція|терморегуляції]].
Вазоконстрикція — звуження кровоносних судин (зменшення просвіту чи площі поперечного перерізу) внаслідок скорочення гладеньких м'язів в стінках судин, регулюється судинозвужувальними засобами (агентами, що викликають звуження судин). До них відносяться паракринні чинники (наприклад, [[простагландини]]), низка гормонів (наприклад, [[вазопресин]] і [[Ангіотензинперетворювальний фермент|ангіотензин]]) і [[Нейромедіатори|нейротрансмітери]] (наприклад, [[адреналін]]) нервової системи.
Вазодилатація — подібний процес, але розширення кровоносних судин, який здійснюється посередниками, що діють антагоністично. Найвидатнішим судинорозширювальним засобом, є [[Оксид азоту(II)|оксид азоту]] (з цієї причини його називають розслаблювальним чинником [[Ендотелій|ендотелію]]).
== Походження ==
Судини ссавців у ембріональному розвитку мають [[мезодерма|мезодермне]] походження. Процес появи нових судин з клітин попередників називається [[васкулогенез]]. Процес росту й галуження судин називають [[ангіогенез]]ом.<ref name="Patan2004">{{cite journal|last1=Patan|first1=Sybill|title=Vasculogenesis and Angiogenesis|volume=117|year=2004|pages=3–32|issn=0927-3042|doi=10.1007/978-1-4419-8871-3_1}}</ref>
<ref name="KolteMcClung2016">{{cite journal|last1=Kolte|first1=Dhaval|last2=McClung|first2=John Arthur|last3=Aronow|first3=Wilbert S.|title=Vasculogenesis and Angiogenesis|year=2016|pages=49–65|doi=10.1016/B978-0-12-802385-3.00006-1}}</ref>
== Захворювання судин ==
* [[Газова емболія]]
* [[Тромбоз]]
*[[Атеросклероз]]
*[[Облітеруючий тромбангіїт]]
*[[Тромбофлебіт]]
*[[Варикоз]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела та література ==
* Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 (С.?)
* Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7 (С.?)
* Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с. (С.?)
* «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001. (С.?)
{{Anatomy-stub}}
{{Animal-physiology-stub}}
{{Серцево-судинна система}}
[[Категорія:Анатомія]]
[[Категорія:Фізіологія]]
[[Категорія:ангіологія]]
| |||