Джефферсон Девіс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2+) (робот додав: be-x-old:Джэфэрсан Дэвіс; косметичні зміни |
→Політична кар'єра в США: антиСецесСіоністский -> антисецесійний |
||
| (Не показані 48 проміжних версій 35 користувачів) | |||
Рядок 2:
| ім'я=Джефферсон Девіс<br />''Jefferson Davis''
| зображення=President-Jefferson-Davis.jpg
| посада =
| початок_терміну=[[18 лютого]] [[1861]]
| кінець_терміну=[[10 травня]] [[1865]]
| попередник=немає
| наступник=немає
| дата_народження=
| місце_народження= [[
| дата_смерті=
| місце_смерті= [[Новий Орлеан]] ([[Луїзіана]])
| посада2 =23-тій [[Військовий Секретар США]]
| початок_терміну2 =
| кінець_терміну2 =
| попередник2
| наступник2 =
|
| партія=[[Демократична партія США|Демократ]]
|
| релігія= Єпископальна церква США
| підпис=
|}}
{{Othernames|Девіс (прізвище){{!}}Девіс}}
'''Джефферсон Фініс Девіс''' ({{lang-en|Jefferson Finis Davis}}, [[3 червня]] [[1808]] — [[6 грудня]] [[1889]]) — [[Сполучені Штати Америки|американський]] політик, перший і єдиний [[Президент Конфедеративних Штатів Америки|президент]] [[Конфедеративні Штати Америки|Конфедеративних Штатів Америки]] (у [[1861]]–[[1865]]), лідер Півдня під час [[Громадянська війна в США|Громадянської війни в США]].
== Дитинство і юність ==
Джефферсон Девіс народився 3 червня 1808 в Фейрвью, округ Крістіан, Кентуккі, і був останньою — десятою — дитиною у своїх батьків. Родина Девіса кілька разів переїздила з місця на місце, поки, нарешті, не влаштувалася в Міссісіпі.
Протестант за віросповіданням, Девіс закінчив католицьку школу імені святого Томи Аквінського, що знаходилася в Кентуккі.
Після школи Девіс закінчив Джефферсонівський коледж в Міссісіппі і Трансільванський університет в Кентуккі.
У 1824 Девіс вступив до військової академії [[Військова академія США|Вест-Пойнт]], яку закінчив у 1828 році і був визначений у 1-й піхотний полк у званні другого лейтенанта.
== Військова кар'єра ==
Наступні сім років він займав різні армійські посади на північному заході, в 1832 взяв участь у [[Війна Чорного Яструба|війні Чорного Яструба]]. 4 березня 1833 отримав звання першого лейтенанта 1-го драгунського полку. 30 червня 1835 він звільнився з армії.
У 1835 він одружився з дочкою майбутнього президента США [[Закарі Тейлор]]а, але вона померла через три місяці. Наступні десять років Девіс провів у відносному спокої на своїй плантації в Міссісіпі.
Біографи Девіса люблять розповідати про те, як він управляв своєю плантацією — наглядачем у нього служив відданий йому раб, а всі провини негрів розглядав спеціальний суд, також складався з рабів і мав владу прощати і карати.
Рабам дозволялося мати власні городики, овочі з яких могли йти на продаж, гроші при цьому залишалися у раба-власника городу. І, тим не менш, Девіс залишався прихильником рабства.
У 1845 він одружився вдруге, на внучці губернатора Міссісіпі Варіній Хоуелл. Тоді ж почалася його політична кар'єра.
У 1845 його обрали членом Палати Представників Конгресу США від Міссісіпі, але в червні 1846 він подав у відставку, щоб прийняти командування полком Міссісіпі в [[Американо-мексиканська війна|Мексиканській війні]]. Під командуванням Закарі Тейлора він відзначився при облозі [[Монтеррей|Монтеррея]] і в битві при Буена Віста.
== Політична кар'єра в США ==
У 1847 Девіса призначили сенатором в Конгрес США від штату Міссісіпі на заміщення вакантного місця.
Через чотири роки він вирішив балотуватися на пост губернатора Міссісіпі в конкуренції з іншим сенатором від штату Міссісіпі, своїм заклятим ворогом, Вігом Генрі С. Футом. Девіс твердо відстоював права Півдня і виступав за розширення рабовласницької території та економічний розвиток Півдня, щоб протистояти владі Півночі. Він програв вибори з розривом менше ніж у тисячу голосів, і віддалився на свою плантацію, поки в 1853 президент [[Франклін Пірс]] не призначив його міністром оборони.
Під час своєї служби у військовому департаменті Девіс підтримував захоплення Куби, сприяв продовженню будівництва на південь трансконтинентальної залізниці, сприяючи тим самим покупці Гадсден.
Знову ставши членом Сенату в 1857 році, Девіс представляв південний антисецесійний блок і неодноразово виступав з промовами на підтримку Союзу. Але коли пожежа сецесії розгорілася, і його рідний штат Міссісіпі вийшов з Союзу, слідом за ним з Союзу вийшов і Девіс.
21 січня 1861 він оголосив про складання з себе повноважень конгресмена США.
== Президент Конфедерації ==
Його відразу ж призначили генерал-майором міліції Міссісіпі, а через якийсь час, обрали главою тимчасового уряду Конфедерації, створеного за рішенням конвенту в [[Монтґомері (Алабама)|Монтгомері]], Алабама, і він вступив на посаду в лютому 1861 року.
Згідно з рішенням Конгресу США Девіс призначив Мирну комісію, яка в березні вирушила до Вашингтона з пропозицією викупити всю федеральну власність на території Півдня і південну частину національного боргу. Дана акція не мала успіху, і 12 квітня 1861 почалася [[Громадянська війна у США|Громадянська війна]].
У травні уряд Конфедерації переїхав у [[Ричмонд (Вірджинія)|Річмонд]], Вірджинія. Девіс із родиною оселився в резиденції губернатора штату, що стала «Білим домом» Конфедерації. У листопаді 1861 його обрали [[Президент Конфедеративних Штатів Америки|Президентом Конфедеративних Штатів]]. Інавгурація відбулася 22 лютого 1862 року.
Девіс розумів, що ведення війни вимагало сильного централізованого керівництва Конфедерацією. Але це йшло врозріз з політикою захисту прав штатів, заради якої Південні штати вийшли із Союзу, і в міру того, як він брав на себе всі великі повноваження, багато південних лідерів об'єднувалися в антидевісовську партію.
Спочатку покладаючись більше на військове, ніж цивільне управління Конфедерацією, Девіс жорстко контролював армію і часто вступав в конфлікти з генералами Конфедерації; суперечки про його політику вирували ще довгий час після загибелі Конфедерації.
Самостійно визначаючи стратегію оборони південної території, Девіс, як вважають історики, здійснив кілька великих помилок — зокрема не звертав достатньої уваги на важливий Західний театр, дозволивши федералам заволодіти річкою Міссісіпі і розколоти Конфедерацію надвоє, дозволив генералу [[Роберт Едвард Лі|Роберту Лі]] двічі вторгнутися на Північ і вельми безвідповідально підходив до призначення командувачів арміями. Єдина кандидатура, з якою Девіс не помилився — генерал Лі як командувач Південновірджинською армією, і наприкінці війни — головнокомандувач армією Конфедерації.
== Повоєнне життя ==
9 квітня 1865 [[Роберт Едвард Лі|генерал Лі]] підписав акт капітуляції без згоди Девіса. Після останнього засідання уряду Конфедерації в квітні 1865 в місті [[Шарлотт (Північна Кароліна)|Шарлотт]], Північна Кароліна, Девіса заарештували в Ірвінвіллі, Джорджія. Він провів в ув'язненні у форті Монро 2 роки, після чого в травні 1867 його звільнили під заставу. Заставу за нього внесли представники як Півночі, так і Півдня.
Перебуваючи в ув'язненні, Девіс зумів продати свою Міссісіпську плантацію своєму колишньому рабу [[Бен Монтгомері|Бену Монтгомері]], талановитому механіку і винахідникові, розбагатілому на власному магазині.
Після звільнення він відвідав Канаду і Європу, написав спогади «Виникнення і падіння Уряду Конфедерації» (1881) (у яких він виступав на захист своїх поглядів з приводу Конфедерації), служив президентом страхової компанії і навіть був знову обраний до Сенату США. Прийняти останню посаду йому не дозволила 14-а поправка до Конституції США, що забороняла особам, які порушили присягу на вірність США і перейшли на службу Конфедерації, займати державні посади. Ця заборона стосовно Девіса і Роберта Лі була знята тільки через сторіччя після їх смерті, в часи президентства [[Джиммі Картер]]а.
Джефферсон Девіс помер 6 грудня 1889 у своєму будинку в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]]. Його тіло цілодобовим пішим маршем було доставлено до Північної Вірджинії і поховано на кладовищі Metairie (Мітайрі). У 1893 р. дружина Девіса вирішила перепоховати його. Тіло Девіса було ексгумоване, доставлене в Річмонд і з почестями віддано землі на кладовищі Холлівуд-Семетрі. При перепохованні тіло на один день виставлялося для прощання в Новому Орлеані.
== Джерела ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://jeffersondavis.rice.edu The Papers of Jefferson Davis at Rice University] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720035236/http://jeffersondavis.rice.edu/ |date=20 липня 2011 }}
* [http://www.georgiaencyclopedia.org/nge/Article.jsp?id=h-640&sug=y Capture of Jefferson Davis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120311112644/http://www.georgiaencyclopedia.org/nge/Article.jsp?id=h-640&sug=y |date=11 березня 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20070206225620/http://www.virginia.org/site/description.asp?AttrID=12802 Jefferson Davis's final resting place]
{{Вікіцитати}}
{{Commons|Jefferson Davis}}
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Девіс, Джефферсон}}
[[Категорія:Уродженці Кентуккі]]
[[Категорія:Члени Палати представників від штату Міссісіпі]]
[[Категорія:Сенатори від штату Міссісіпі]]
[[Категорія:Військові міністри США]]
[[Категорія:Конфедеративні Штати Америки]]
[[Категорія:Борці за рабство в США]]
[[Категорія:Померли в Новому Орлеані]]
[[Категорія:Англійці США]]
[[Категорія:Поховані в Ричмонді (Вірджинія)]]
[[Категорія:Учасники Американо-мексиканської війни]]
[[Категорія:Одержувачі помилування президента США]]
[[Категорія:Люди, які отримали посмертне помилування]]
| |||